Ухвала

від 13.09.2024 по справі 141/534/24

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/534/24

Провадження№ 2-о/141/31/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали цивільної справи №141/534/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

У С Т А Н О В И В:

09.09.2024 до Оратівського районного суду Вінницької області надійщла заява ОСОБА_1 від 30.08.2024, заінтересована особа: орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Розглянувши матеріали заяви від 30.08.2024 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3, ч 4 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Українібудується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правилатериторіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикціїмає наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Суд зауважує, що однією із процесуальних особливостей розгляду справ, у тому числі, окремого провадження є те, що законодавець для кожної категорії справ визначає підсудність.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст.295ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичноїособи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлюються Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 7лютого 2022р.№ 265 (далі по тексту Порядок).

Відповідно до першого абзацу пункту 4 Порядку, особа можезадекларувати/зареєструватисвоє місцепроживання (перебування)лише заоднією адресою.У разіколи особапроживає удвох ібільше місцях,вона здійснюєдекларування/реєстраціюмісця проживання(перебування)за однієюз такихадрес завласним вибором.За адресоюзадекларованого/зареєстрованогомісця проживання(перебування)з особоюведеться офіційнелистування тавручення офіційноїкореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання (абзац другий пункту 4 Порядку).

Декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (пункт 3 Порядку).

Згідно пункту 5 Порядку громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов`язані задекларувати/зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

У разі коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання.

Результат аналізу змісту вказаних норм Порядку дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі, але не виключно, на підставі договору оренди житлового приміщення тощо.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Зокрема, положення частини першої статті 295 ЦПК України чітко передбачає, що заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Подібний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного від24.06.2024 у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23).

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи № 141/534/24, зокрема паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2011 Ємільчинським РВ УМВС України в Жмитомирській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.10.2005 зареєстрована за адресою с. Середи Ємільчинського району Житомирської області.

Натомість, відповідно до довідки № 27/085.00.10-10, виданої 15.04.2024 Оратівською селищною радою (віддалене робоче місце № 10), ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , без реєстрації.

На виконання вимог ч. 1 ст. 295 ЦПК України судом було надіслано до Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, а також до Ємільчинської селищної ради Житомирської області запит щодо доступу до персональних даних, з метою встановлення місця реєстрації проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.09.2024 на електронну адресу суду надійшов лист Ємільчинської селищної ради Житомирської області № 1664 від 10.09.2024, зі змісту якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також 12.09.2024 до суду надійшов лист Оратівської селищної ради № 2576/08.01-18 від 10.09.2024, зі змісту якого убачається, що відповідно до реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Оратівській територіальній громаді не зареєстрована. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього,як убачаєтьсяіз матеріалівподаної заяви від30.08.2024 про визнання особи недієздатною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в психіатричному кабінеті при КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області (11201, Житомирська область, Новоград-Волинський район, смт. Ємільчине,вул. 1 Травня, буд.133).

Отже, за вказаних фактичних обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 , відносно якої подана до суду заява про визнання її недієздатною, зареєстрована по АДРЕСА_2 , а також перебуває на обліку в психіатричному кабінеті при КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області, суд доходить висновку, що справа № 141/534/24 не підсудна Оратівському районному суду Вінницької області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).

Згідно Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З огляду на предмет заявлених вимог та фактичні обставини справи № 141/534/24, з метою дотримання принципів диспозитивності цивільного судочинства та вимог ч. 1 ст. 295 ЦПК України, суд доходить висновку, що справа №141/534/23 підлягає передачі за територіальною підсудністю до Ємільчинського районного суду Житомирської області, тобто за зареєстрованим місцем проживання особи, щодо якої вирішується питання про визнання її недієздатною.

Принагідно суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 260, 261, 295, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Цивільну справу № 141/534/24 за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:орган опікита піклуванняОратівської селищноїради Вінницького районуВінницької області,про визнанняособи недієздатною,встановлення опікита призначенняопікуна передати за територіальною підсудністю на розгляд до Ємільчинського районного судуЖитомирської області (вул. Незалежності, буд. 2, смт Ємільчине Житомирська область, 11200).

2. Копію ухвали суду направити заявнику.

3. Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.В. Климчук