Ухвала

від 09.09.2024 по справі 521/20373/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/20373/23

Провадження № 2/522/1022/24

УХВАЛА

09 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 21.08.2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.10.2023 року зазначену справу передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

16.11.2023 року зазначена справа надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена на суддю Домусчі Л.В.

Справу суддя отримала 17.11.2023 року.

Ухвалою суду від 21.11.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 20.12.2023 року.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , пред`явлену до ОСОБА_1 про поділ майна.

Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову до розгляду, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтями 174-177 ЦПК України встановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

За зустрічними вимогами ОСОБА_2 просить визнати:

- 9/10 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 77 кв.м., житлова площа 38 кв.м., особистою приватною власністю ОСОБА_2 ;

- 13/25 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 93 кв.м., житлова площа 53,9 кв.м., особистою приватною власністю ОСОБА_2 ;

-особистою приватною власністю ОСОБА_2 корпоративні права ТОВ «Інтертехсервіс Плюс», код ЄДРПОУ: 44492559, 65074, м. Одеса, вул. Качалова, 1;

- права власності за ОСОБА_2 на автомобіль Toyota Rav 4, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 чорного кольору;

-1/2 права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 .

Пред`явлений позивачем позов містить в собі вимоги майнового характеру.

У відповідності до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вказано у п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК (нині діюча ст. 176 ЦПК України) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна.

ОСОБА_2 не додано до зустрічної позовної заяви доказів, що підтверджують дійсну вартість спірного майна з відповідним визначенням ціни позову на момент пред`явлення позову, що підлягає грошовій оцінці.

Таким чином, позивачу за зустрічним позовом для усунення недоліків позовної заяви сліднадати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову та визначити ціну позову.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону УкраїниПро судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на перше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подання позову становить 15 140 грн.

03.01.2024 року ОСОБА_2 було надано суду клопотання, в якому просив відстрочити позивачу за зустрічним позовом сплату судового збору до винесення у справі рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до ст. 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд вбачає, що право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Разом з тим, позивачем та/або його представником не було додано доказів, які б підтверджували доводи позивача про те, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має можливості сплатити судовий збір за подання до суду зустрічного позову у розмірі встановленому чинним законодавством; чи будь-яких інших доказів, які можуть бути визнані судом достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору або відстрочка від його сплати є правом, а не обов`язком суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином для усунення недоліків зустрічного позову позивачу сліднадати доказина підтвердженнядійсної вартостіспірного майнана моментпред`явленняпозову,визначити цінупозову та сплати судовий збір.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у чт. 177 ЦПК України, не в сплачено судовий збір, що підлягав сплаті за подання позову.

Відповідно до положень ч.ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цьогоКодексу,постановляє ухвалуне пізнішенаступного дня,в якійзазначаються підставизалишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачці слід:

- надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна на момент пред`явлення зустрічного позову;

- визначити ціну зустрічного позову;

- сплатити судовий збір за майнову вимогу, виходячи зі ставки як за вимогу майнового характеру та виходячи із ціни позову (з урахуванням дійсної вартості спірного майна на момент пред`явлення позову).

- надати квитанцію про сплату судового збору.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, то відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а ОСОБА_2 надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 174 175, 177, 187, 197, 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , пред`явлену до ОСОБА_1 про поділ майна-залишити без руху.

Надати позивачу строк, що не перевищує 5днів з дня вручення їй ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде залишено без розгляду.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 13.09.2024 року.

Суддя Домусчі Л.В.