Ухвала

від 03.09.2024 по справі 345/6602/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 345/6602/23

провадження № 61-11320ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року

та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» про стягнення грошової виплати у зв`язку із народженням дитини та вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» (далі - «АТ «Фонд декарбонізації України»), в якому просив стягнути грошову виплату у зв`язку із народженням дитини в розмірі 115 000,00 грн та вихідну допомогу в розмірі 23 000,00 грн.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області

від 18 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.

07 серпня 2024 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подав

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, у якій, посилаючись

на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 березня

2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня

2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення

від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів»

для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої

та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування.

Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року,

в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна

дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення грошової виплати у зв`язку

із народженням дитини та вихідної допомоги в загальному розмірі 138 000,00 грн.

Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа

не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, керується тим,

що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Заявник не зазначив, у чому полягає значущість для держави і суспільства правового питання, яке, на його думку, має фундаментальне значення

для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, підстав для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики немає.

Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення», «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу Верховного Суду від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20 (провадження № К/9901/9376/21).

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно

на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає

її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи

для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги щодо виняткового значення для скаржника цієї справи зводяться до незгоди з оцінкою судами першої й апеляційної інстанцій зібраних доказів і встановлених обставин.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову,

що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

ОСОБА_1 мав можливість доводити свої доводи в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судові рішення в справі,

що виникла з трудових відносин, з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можуть бути переглянуті

в касаційному порядку.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно

до статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте

не є безумовною підставою для відкриття провадження у малозначній справі.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services

v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre

v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 11 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариство «Фонд декарбонізації України» про стягнення грошової виплати у зв`язку із народженням дитини та вихідної допомоги відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська