Рішення

від 12.09.2024 по справі 240/36202/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/36202/21

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Звягель пак" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.10.2021 №00099400705, №00099390705, №00099380705.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень податкового законодавства за результатами операції із контрагентом (ТОВ «Овертрейд компані»), яка, як уважає податковий орган, фактично не відбулася. Позивач наполягає, що такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів), а окремі недоліки в їх оформленні та податкова інформація не можуть беззаперечно свідчити про відсутність реального характеру та ділової мети; щодо не реєстрації податкових накладних на суму 292572 грн, то податкова накладна на суму ПДВ 290400 грн була зареєстрована позивачем 22.10.2018 про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної на суму 290400 грн від 22.10.2018 за № 9230145266, а ПДВ на суму 2172 грн не було занижено, оскільки списання ТМЦ (пробок з ковпачком), які надавались покупцям для проведення технологічних випробувань, оформлено належним чином.

Житомирський окружний адміністративним суд 04.08.2022 вирішив:

"Позов Приватного підприємство "Звягель пак" (вул. Соборності, 3, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700, код ЄДРПОУ 40807006) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00099400705 від 21.10.2021 на суму 344995 грн., що включає суму збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток на суму 313632 грн. та 31363 грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00099390705 від 21.10.2021 в частині застосування штрафних санкцій на суму 145200 грн.

В іншій частині позову відмовити."

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.10.2023 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Автоматизованим розподілом від 17.10.2023 справа передана на розгляд судді Семенюку М.М., яким ухвалою від 23.10.2023 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (т. 3 а.с.79-89), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що в ході перевірки на підставі аналізу інформаційних баз даних ДПС України досліджено податкову інформацію щодо документального оформлення руху ідентифікованого товару (пробка з ковпачком) та встановлено неможливість здійснення господарської операції позивача з ТОВ "Овертрейд Компані"; перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2172 грн та завищення р.21 Суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду в окремих податкових періодах всього на суму 2172 грн; перевіркою встановлено сукупність фактів, що комплексно і вичерпно засвідчують відсутність документального підтвердження підстав для списання, а також використання в господарській діяльності пробок з ковпачком на загальну суму 10857,15 грн; позивачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму ПДВ 292572 грн; платником податку не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні при визначених в ході проведення перевірки податкових зобов`язаннях по ПДВ.

Позивач подав відповідь на відзив (т.3 а.с. 93-100), в якій просить задовольнити позовну заяву та вказує, що факт поставки товару по договору № 005 від 15.10.2018 підтверджується доданими до матеріалів справи видатковою накладною № 24 від 19.10.2018, ВМД від 10.08.2018, інвойсом та специфікацією № 11 від 06.08.2018.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т.3 а.с.117-121), в яких вказує, що позивач до відповіді на відзив додає документи датовані 2018 роком, які раніше не надавались, без надання обґрунтування та доказів неможливості їх подання до сду першої інстанції при попередньому розгляді.

В судовому засіданні 13.12.2023:

- позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовінй заяві та відповіді на відзив;

- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в заявах відповідача по суті справи;

- суд за згодою учасників справи перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Головне управління ДПС у Житомирській області на підставі наказів від 27 серпня 2021 року №1215-п, від 06 вересня 2021 року № 1249-к провело документальну позапланові виїзну перевірку ПП «Звягель Пак» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по день завершення перевірки, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по день завершення перевірки, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 05.09.2016 по день завершення перевірки, за результатами якої складено акт від 15 вересня 2021 року № 9170/06-30-07-05/40807006 (т.1 а.с.14-32), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.54, п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.136.1 ст.136, п. 137.1 ст.137 Податкового Кодексу України, ст.2, ст.3, ст.4, ст.9, ст. 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доходи", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку", Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 314455 грн, в т.ч: 2017 рік - 823 грн, 2018 рік - 313632 грн;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2172 грн, у тому числі за періоди: січень 2019 року в сумі 886 грн, квітень 2019 року в сумі 1286 грн;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму ПДВ 292572 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 21.10.2021 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00099380705 (т.1 а.с.66-67) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2389 грн (за податковими зобов`язаннями - 2172 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 217 грн);

- № 00099390705 (т.1 а.с.64-65) про застосування штрафу в розмірі 145744 грн за платежем податок на додану вартість;

- № 00099400705 (т.1 а.с.62-63) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 345901 грн (за податковими зобов`язаннями - 314155 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 31446 грн).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В ст. 77 КАС України зазначено:

"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача."

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00099380705 (т.1 а.с.66-67) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2389 грн (за податковими зобов`язаннями - 2172 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 217 грн).

Як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.23-24), перевіркою відображених показників у рядку 4 колонка Б Декларацій "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою за період з 01.01.2017 по 08.09.2021 у загальній сумі 0 грн. встановлено заниження таких показників всього на загальну суму 2172 грн., в тому числі за березень 2019 року в сумі 1286 грн, за вересень 2018 року в сумі 886 грн.

Суд погоджується з висновками контролюючого органу, з огляду на таке.

Як встановлено судом, і не заперечується позивачем, ним у перевіреному періоді при придбанні пробок з ковпачком на суму 10856,89 грн було сформовано податковий кредит на суму 2172 грн.

Згідно актів на списання №2 від 20.09.2018 (т.1 а.с.78), №1 від 29.03.2019 (т.1 а.с.80) позивачем проведено списання пробок з ковпачком на суму 10856,89 грн.

Відповідач вказує, що позивачем не надавались належні документи, які б підтверджували, що списані пробки з ковпачком, при придбанні яких було сформовано податковий кредит на суму 2172 грн, використовувались ПП "Звягель Пак" в господарських операціях.

Відповідно до заяв по суті справи позивача та пояснень його представника, пробки, які були списані, надавалися покупцям для проведення технологічних випробувань пакувальних ліній та їх налаштувань, які проводились на заводах покупців пробок, на підтвердження чого крім вказаних актів на списання був наданий протокол випробувань №41 від 20.09.2018 ТОВ "Щедро" (т.1 а.с.79).

Суд зауважує, що акти на списання №2 від 20.09.2018, №1 від 29.03.2019 та протокол випробувань №41 від 20.09.2018 ТОВ "Щедро" не підтверджує того, що пробки з ковпачком на суму 10856,89 грн були використані позивачем в господарських операціях, оскільки в актах на списання не зазначається місце складання акту на списання, водночас зазначається "Організація: Приватне підприємство "Звягель Пак" (реквізити), Склад: Основний склад, підстава: протокол випробувань, тоді як згідно тверджень позивача, технологічні випробування списаних пробок з ковпачками здійснювалось не ПП "Звягель Пак", а іншими особами.

Протокол випробування допоміжних матеріалів надано тільки до одного з актів на списання (акту списання товарів №2 від 20.09.2018р.) та він не містить штампів та печаток ТОВ "Щедро".

Протокол випробування до акту списання товарів №1 від 29.03.2019 позивачем не наданий.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не заперечувався факт списання без ПДВ, тоді як при придбанні товару було сформовано податковий кредит. Суму списання віднесено до витрат.

Згідно із пунктом г) пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оскільки, як було встановлено в ході перевірки, під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен був здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ (зробити нарахування умовного продажу) на суму 10856,89 грн при їх списанні.

Враховуючи викладене, твердження позивача про неправомірність висновків контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з ПДВ на суму 2172 грн. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже суд вважає податкове повідомлення-рішення №00099380705 правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00099400705 (т.1 а.с.62-63) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 345901 грн (за податковими зобов`язаннями - 314155 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 31446 грн).

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 3.10 "Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 року № 433 встановлено, що у статті "Інші операційні доходи" відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

До цієї статті можуть наводитись додаткові статті:

"Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю", в якій відображається дохід від зміни вартості всіх активів (фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості, біологічних активів та інших), які оцінюються за справедливою вартістю. Підприємства, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають дохід від зміни вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю.

"Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції", в якій відображається дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності.

До розрахунків приймається загальна сума інших операційних доходів.

Відповідно до п.3.20 вищезазначених методичних рекомендацій у статті "Інші витрати" відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; витрати підприємств (крім тих, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами) від зміни балансової вартості фінансових інструментів, які оцінюються за справедливою вартістю; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно акту перевірки, на підставі якого прийнято вказане рішення, позивач занизив фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток внаслідок заниження доходу за 2018 рік в сумі 1742400 грн (сума податку на прибуток 313632 грн), а саме:

- завищив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1452000 грн в результаті відображення в регістрах бухгалтерського обліку документального оформлення взаємовідносин з ТОВ "Овертрейд Компані", якому не підтверджено постачання товару в ході проведення перевірки з урахуванням сукупності з`ясованих доказів;

- занизив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1452000 грн за 2018 рік внаслідок невключення до доходу сум реалізації товару, який не був реально поставлений ТОВ "Овертрейд Компані", іншим (невстановленим) суб`єктам господарської діяльності;

- занизив за 2018 рік дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1742400 грн (1452000 грн+290000 грн ПДВ) внаслідок не включення до доходу отриманої безповоротної фінансової допомоги перерахованої на банківський рахунок ПП "Звягель Пак" відповідно до платіжного доручення №614 від 23 жовтня 2018 року від ТОВ "Овертрейд Компані", якому не підтверджено постачання товару в ході проведення перевірки.

Позивач стверджує, що поставка ним ТОВ "Овертрейд Компані" товару на загальну суму 1742400 грн підтверджується доданими ним до справи документами.

На підтвердження постачання Приватним підприємством "Звягель Пак" Товариству з обмеженою відповідальністю "Овертрейд Компані" товару на загальну суму 1742400 грн позивачем надано договір поставки від 18 жовтня 2018 року № 005, видаткову накладну від 19.10.2018 № 24, митні декларації, специфікації, звітом по рахунку.

Відповідно до матеріалів справи, позивач (як продавець) мав договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Овертрейд Компані" (як покупцем) на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 18.10.2018 № 005 (т.1 а.с.68-69). Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов`язався поставити товар (пробку з ковпачком) на склад свого контрагента до м. Львів на умовах DDP в редакції Інкотермс 2010, а контрагент повинен був протягом 3 днів оплатити товар.

Для виконання своїх зобов`язань позивач імпортував замовлений в нього товар з-за кордону, що підтверджується специфікаціями від 05.10.2018 № 13 (т.1 а.с.81), від 19.11.2018 № 14 (т.1 а.с.82) до договору поставки від 13.06.2017 № 002-UKR/17, митними деклараціями (т.1 а.с.76-77) №UA906080/2018/022633 від 10.08.2018 і № UA122080/2018/024675 від 09.10 2018. При цьому, згідно вказаних специфікацій місцем поставки за договором поставки між позивачем та імпортером є м. Запоріжжя та м. Канів.

Як вбачається з видаткової накладної від 19.10.2018 № 24 (т.1 а.с.73), позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Овертрейд Компані", пробки з ковпачками на суму 1742400 грн (ПДВ - 290400 грн) та виписав податкову накладну від 19.10.2018 №23, яка зареєстрована належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних 22 жовтня 2018 року (т.1 а.с.74).

Відповідно до звіту про дебетові і кредитові операції по банківському рахунку (т.1 а.с.75), 23 жовтня 2018 року контрагент позивача перерахував йому по договору від 18.10.2018 № 005 кошти в сумі 1742400 грн платіжним документом № 614 від 23.10.2018.

Слід зауважити, що Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд в постанові від 12.10.2023 зазначив:

"Усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, визначає, що правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

...

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкової вигоди позивачем.

Верховний Суд уважає, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів контролюючого органу має дослідити фактичні правовідносини учасників, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальною господарською діяльністю.

Аналізуючи висновки контролюючого органу, суди попередніх інстанцій встановили з пояснень позивача, що товар не відвантажувався на склад позивача, а доставлявся напряму зі складу виробника (імпортера) відразу до контрагента - ТОВ «Овертрейд Компані». Відтак, за висновком судів, у позивача і не могло бути жодних транспортних документів, оскільки він не здійснював безпосередньо транспортування товару.

Таким чином, зауваження податкового органу щодо відсутності документів на перевезення суди розцінили як певні недоліки в оформленні первинних документів та зазначили, що відсутність документів на перевезення не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Проте такі доводи контролюючого органу у цьому випадку мають значно ширший характер, ніж про це зазначають суди попередніх інстанцій. Адже відповідно до митних декларацій оформлення товарів та їх випуск на територію України (відповідно до штампу) відбулося 10 серпня 2018 року та 09 жовтня 2018 року, тобто ще до укладення договору поставки між позивачем та ТОВ «Овертрейд Компані» (18 жовтня 2018 року). При цьому, відповідно до зазначеного договору поставки місцем доставки є м. Львів, тоді як за договором поставки між позивачем та імпортером місцем поставки є м. Запоріжжя та м. Канів. Тому є очевидним, що відбулася певна зміна істотних умов договорів, що укладені між позивачем та його контрагентом як зі сторони покупця, так і зі сторони виробника. У зазначених змінах необхідно було певним чином врегулювати місце та умови доставки, а також порядок переходу права власності на поставлені матеріальні цінності від виробника до позивача та від позивача до покупця."

Суд звертає увагу, що при новому розгляді справи, позивачем ніяких доводів та пояснень, підтверджених відповідними доказами про те, яким чином відбувалась на виконання договору № 005 від 15.10.2018 поставка з м. Запоріжжя та м. Канів в м. Лівів позивачем ТОВ "Овертрейд Компані" пробок з ковпачками на загальну суму 1742400 грн не надано, тобто не доказана, як то передбачено ч. 1 ст. 77 КАС України обставина реальності здійснення господарської операції з поставки вказаного товару, якою обґрунтовуються позовні вимоги.

Єдиним доказом такої поставки є надана позивачем видаткова накладна № 24 від 19.10.2018, яку суд при відсутності інших первинних документів не розцінює, як належний доказ такої поставки, оскільки вона не місить обов`язкові реквізити первинного документу, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - у накладній відсутні посади і прізвища осіб ТОВ "Овертрейд Компані", відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від ТОВ "Овертрейд Компані".

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п.14.1.36, п.п. 14.1.54, пп.14.1.257 п. 14.1 пп.. 14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.136.1 п.136.1 ст.136, п.137.3 ст. 137 Податкового Кодексу України №2755-УІ по взаємовідносинах з ТОВ "Овертрейд Компані" та заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток внаслідок заниження доходу за 2018 рік в сумі 1742400 грн, і про заниження позивачем податок на прибуток за 2018 рік на суму 313632 грн суд вважає обґрунтованими.

Щодо порушення в частині завищення інших операційних витрат в сумі 4572 грн за 2017 рік, у зв`язку із чим спірним рішенням позивачу збільшено податок на прибуток на 823 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 83 грн.

Так, у акті перевірки (т.1 а.с.20) зазначено, що ПП "Звягель Пак" згідно наданих до перевірки договорів з постачальниками ТМЦ, робіт, послуг, первинних бухгалтерських документів: видаткових накладних, актів приймання-передачі послуг, актів списання ТМЦ, виписок банку, регістрів синтетичного обліку, а саме: даних Журналу - ордеру "Головна книга" за 2017-2021рр., завищено інші операційні витрати в сумі 4572 грн. за 2017 рік за рахунок включення платником податків до рядка 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати за 2017 рік (форма №2) витрат, що не підтвердженні первинними документами.

Дане порушення встановлено при співставленні регістрів бухгалтерського обліку та бухгалтерських проведень Д-т 94 К-т 312, 334, 632 з даними рядка 2180; "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати за 2017 рік (форма №2), а саме в ході перевірки встановлено, що сума інших операційних витрат за 2017 рік, які включені до рядка 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати (форма №2) становить - 242128 грн., за даними платника (показники рядка 2180 Звіту про фінансові результати) становить - 246700 грн., відхилення складає 4572 грн.

Суд звертає увагу, що у судовому засіданні представник позивача не пояснив суду правомірність нарахування інших операційних витрат, у заявах позивача по суті справи з приводу зазначеного порушення відсутнє жодне обґрунтування.

Отже, з огляду на це, суд вважає, що висновок відповідача про порушення в частині завищення інших операційних витрат в сумі 4572 грн. за 2017 рік і про заниження позивачем податок на прибуток за 2017 рік на суму 823 грн є обґрунтованим.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00099400705 від 21.10.2021 є правомірним.

Таким чином, перевіривши в межах доводів позовної заяви рішення від 21.01.2021 № 00099380705 та № 00099400705 на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00099390705 (т.1 а.с.64-65) про застосування штрафу в розмірі 145744 грн за платежем податок на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.26), вказане рішення прийнято, оскільки перевіркою термінів реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних за період з 01.01.2017 по 08.09.2021 на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, облікових регістрів, первинних документів, встановлено:

на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ПП "Звягель Пак" не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на суму ПДВ 292572 грн, в т.ч,:

вересень 2018 року на суму ПДВ 886 грн;

жовтень 2018 року на суму ПДВ 290400 грн;

березень 2019 року на суму ПДВ 1286 грн.

Відносно не реєстрації податкових накладних по умовному продажу при списанні пробок згідно актів на списання від 20.09.2018 та від 29.03.2019 (т.1 а.с.78,79) на суму 10856,89 грн.

Враховуючи акти на списання, обсяг списання за вересень 2018 року 4428,75 грн., за березень 2019 року - 6428,14 грн, з огляду на це, сума ПДВ з 4428,75 грн - 886 грн., сума ПДВ з 6428,14 грн - 1286 грн.

Встановлений пунктом 198.5 статті 198 ПК України обов`язок платника податку щодо реєстрації зведеної податкової накладної не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, виникає після виконання іншого обов`язку - нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту статті 189 цього Кодексу, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В силу п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень ( абз.4 п. 120-1.2 ст.120-1 ПК України в редакції на момент застосування штрафу).

Оскільки в ході розгляду справи судом встановлено правомірність донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з ПДВ по операціям зі списання товару на суму 886 грн і 1286 грн, відтак у позивача виник обов`язок зареєструвати податкові накладні по кожному факту списання, що ним не було зроблено.

Беручи до уваги викладене, позивачем допущено порушення вимог п.п. "г" п. 198.5 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не складання та не реєстрації за операціями відсутності документального підтвердження використання ТМЦ в господарській діяльності, податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму ПДВ 2172 грн., в тому числі по періодах: вересень 2018 року в сумі 886 грн. березень 2019 року в сумі 1286 грн.

З огляду на це, відповідачем правомірно нараховані штрафні санкції за не складення та не реєстрацію податкових накладних по умовному продажу всього на суму 544 грн., тому податкове повідомлення-рішення № 00099390705 у цій частині є правомірним.

В той же час, щодо застосування відповідачем до позивача за відсутність реєстрації податкової накладної при визначені податкових зобов`язань за жовтень 2019 року на суму ПДВ 290400 грн від обсягу оподаткованої операції 1452000 грн штрафних санкцій у розмірі 50% від суми ПДВ, що складає 145200 грн (т.1 а.с.65).

В матеріалах справи міститься надана позивачем квитанція від 22.10.2018 №9230145266 (т.1 а.с.74) про реєстрацію податкової накладної № 23 від 19.10.2018 на загальну суму 1742400 грн, в т.ч ПДВ 290400 грн.

Зазначене свідчить про те, що позивачем складено та належним чином зареєстровано податкову накладну при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на суму 290400 грн, що спростовує твердження відповідача, що ПП "Звягель Пак" не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму ПДВ 290400 грн.

Отже відповідач не доказав, як то передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, правомірність свого рішення № 00099390705 про накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 145200 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 00099390705 від 21.10.2021 частково є протиправним та підлягає скасуванню на суму штрафу в розмірі 145200 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору, в сумі 2178,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Звягель пак" (вул. Соборності, 3,м. Звягель,Житомирська обл., Звягельський р-н,11701, код 40807006) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7, м. Житомир, 10003, 44096781) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00099390705 від 21.10.2021 в частині застосування штрафних санкцій на суму 145200 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємство "Звягель пак" судові витрати в сумі 2178,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк