Рішення

від 12.09.2024 по справі 280/6353/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2024 року Справа № 280/6353/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01 грудня 2015 року по 10 лютого 2021 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. 10 червня 2024 року відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/8303/23 виплачено позивачу індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у сумі 67494,35 грн. Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 30 липня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає безпідставними і незаконними такими, що задоволенню не підлягають з наступних причин. В переліку нормативно-правових актів на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації. Вимога позивача нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення є цілком не обґрунтованою та безпідставною. Індексація грошового забезпечення здійснюється лише в межах бюджетних асигнувань. Відповідно до затвердженого бюджетного розпису, розпорядник коштів військова частина НОМЕР_2 одержує бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Військова частина НОМЕР_2 бере бюджетні зобов`язання та провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань є порушенням бюджетного законодавства. Розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу зазначених виплат. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

08 серпня 2024 року представником позивача до суду надано відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов. Окремо звертає увагу суду на те, що звернувся до суду із позовом в адміністративній справі № 280/6353/23 у строки, встановленні чинним законодавством України. Позовну заяву просить задовольнити.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10 лютого 2021 року № 27 позивача звільнено у запас за підпунктом «Б» (за станом здоров`я) та виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення з 10 лютого 2021 року.

У період проходження військової служби з 01 грудня 2015 року по 10 лютого 2021 року позивачу не в повному обсязі нараховувалося та виплачувалася індексація, у зв`язку із чим, для захисту своїх прав останній звернувся до суду із позовом в адміністративній справі № 280/8303/23

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №280/8303/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Вказаним судовим рішенням:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплаченої суми;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням позивач та представник відповідача звернулись до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції у справі № 280/8303/23 змінено шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 280/8303/23 залишено без змін.

Позивач звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 280/8303/23.

Ухвалою Верховного суду від 13 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позивачу згідно довідки- розрахунку про нарахування полковнику запасу ОСОБА_1 індексації доходів (грошового забезпечення) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі № 280/8303/23, з урахуванням змін, внесених Третім апеляційним адміністративним судом від 04 квітня 2024 року (без номера та без дати), яке вступило в законну силу, позивачу нараховано кошти у розмірі 85927,87 грн.

Також, вказана довідка містить інформацію про отримання позивачем у грудні 2015 року травні 2016 року (за грудень 2015 року) індексації у розмірі 2083,95 грн.

Так, з урахуванням раніше виплаченої позивачу індексації, сума індексації на підставі судового рішення у справі №280/8303/23 за вказаною довідкою становить 83843,92 грн.

Згідно інформації, доданої представником відповідача до відзиву на позов, із вказаної суми, під час її виплати, було утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15091,91 грн. та військовий збір у сумі 1257,66 грн.

10 червня 2024 року відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/8303/23 на банківський рахунок позивача перераховано кошти у сумі 67494,35 грн., що підтверджується випискою за рахунком ОСОБА_1 станом на 10 червня 2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивач звернувшись з цим позовом до суду просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

За приписами статті 116 КЗпП України (у редакції на момент звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 116, 117 КЗпП України.

Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19 липня 2022 року.

У новій редакції строки розрахунку при звільненні та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні врегульовані наступним чином.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно зі статтями 1- 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення)

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14 травня 2020 року у справі №816/379/16, від 30 вересня 2020 року у справі №280/676/19, від 13 вересня 2021 року у справі №639/3140/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 та від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.

Згідно з частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошового забезпечення провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Фактична виплата індексації грошового забезпечення за періоди з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, яка зазначена у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23, відбулась лише 10 червня 2024 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, починаючи з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а саме - 10 червня 2024 року.

Суд не приймає, доводи відповідача про відсутність у переліку доходів відповідно до Закону №2050-ІІІ індексації як обґрунтовані, оскільки нарахування та виплата індексації здійснена відповідачем 10 червня 2024 року.

Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що оскільки Закон № 2050-ІІІ та Порядок № 159 передбачають чіткий безальтернативний обов`язок відповідача виплатити відповідну компенсацію, а в даних обставинах справи відповідач вчинив бездіяльність щодо не виплати такої компенсації, тому позивачем обраний належний та допустимий спосіб захисту щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 10 червня 2024 року.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положеньстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 12 вересня 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов