Постанова

від 21.11.2024 по справі 280/6353/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/6353/24(суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 липня 2024 року звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , згідно з яким, просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Позов обґрунтовано тим, що 10 червня 2024 року відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/8303/23 виплачено позивачу індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року у сумі 67 494,35 грн, однак відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено.

Суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, починаючи з 01 грудня 2015 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, а саме - 10 червня 2024 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в переліку нормативно правових актів на момент нарахування індексації був відсутній механізм нарахування зазначеної компенсації на суми індексації.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд, визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплаченої суми. У задоволенні іншої частини позову відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції у справі № 280/8303/23 змінено шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 280/8303/23 залишено без змін.

10 червня 2024 року відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/8303/23 на банківський рахунок позивача перераховано кошти у сумі 67494,35 грн, що підтверджується випискою за рахунком ОСОБА_1 станом на 10 червня 2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.9). Правомірність дій відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».

Зважаючи на те, що 10 червня 2024 року відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/8303/23 здійснено виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов