Рішення

від 12.09.2024 по справі 320/5821/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року № 320/5821/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Маркет Компані» до Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Маркет Компані» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Фуд Маркет Компані») з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорт (далі по тексту також відповідач, Укртрансбезпека), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №046912 від 14.11.2023, якою до ТОВ «Фуд Маркет Компані» було застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що підставою для винесення спірної постанови слугував акт від 11.10.2023, в якому зафіксовано, що під час перевірки було виявлено порушення статті 34 закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у водія була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіку змінності водіїв, чим порушено вимоги пункту 6.3 наказу №340.

Позивач вважає спірну постанову такою, що не відповідає вимогам законодавства з огляду на порушення порядку розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, а також враховуючи надання водієм графіку змінності водіїв колісних транспортних засобів за жовтень 2023 року.

Позивач також стверджує, що відповідачем не було направлено йому повідомлення про розгляд справи щодо акту №004915 від 11.10.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що позбавило позивача можливості бути присутнім під час розгляду справи, подавати відповідні докази, висловлювати заперечення.

Крім того, позивач вважає невірною дату набрання законної сили спірною постановою у день її винесення, яка у ній зазначена, з огляду на законодавчо встановлений строк на її оскарження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що під час проведення перевірки позивачем було порушено вимоги Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт», що має наслідком застосування санкцій, передбачених статтею 60 означеного Закону.

Відповідач стверджує, що 02.11.2023 повідомленням від 01.11.2023 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 14.11.2023 засобами поштового зв`язку.

Відповідач наполягає на тому, що доводи позивача не підтверджують факт порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а спірна постанова є правомірною, такою, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Присутні у судовому засіданні 01.08.2024 представники позивача та відповідача заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Усною ухвалою суду від 01.08.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, було вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

11 жовтня 2023 року старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області під час здійснення рейдової перевірки на автомобільній дорозі М-29 (159 км + 159 м) зупинено транспортний засіб марки HYUNDAI вантажний, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки був складений Акт №004915 від 11.10.2023, в якому зазначено, що під час перевірки встановлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих актів України у сфері перевезень вантажів, а саме: відсутня індивідуальна контрольна книжка водія або копія графіка змінності водіїв, чим порушено вимоги пункту 6.3 Наказу №340 від 07.06.2010. Акт містить відмітку про відмову водія від його підписання.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.11.2023 №046912 за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1 або графіка змінності водіїв, до позивача згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю цієї постанови, позивач звернувся з позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту також Закон № 2344-III).

Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з частинами сімнадцятою-двадцятою статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту також Порядок № 1567).

За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України від №2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі по тексту також Закон №2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 (далі по тексту також Положення № 340).

Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340).

Відповідно до пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, законодавець передбачив обов`язкову наявність індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв для автомобільних перевізників.

В свою чергу, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент перевірки перевезень, зокрема, вантажів документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи зі змісту спірної постанови, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки посвідчення водія відповідної категорії, індивідуальної контрольної книжки водія.

Позивач стверджує про наявність станом на дату перевірки належного йому транспортного засобу марки HYUNDAI вантажний, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був предметом перевірки 11.10.2023, у водія була наявна копія графіка змінності водіїв.

На підтвердження означених доводів позивачем долучено до матеріалів справи копію графіка змінності колісних транспортних засобів за жовтень 2023 року ТОВ «Фуд Маркет Компані» водія ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 11.10.2023 водій працював у 1 зміну, та відомість обліку робочого часу та відпочинку водія ОСОБА_1 на 11.10.2023, відповідно до якої початком робочої зміни зазначено 06:00 год., кінець робочої зміни 15:00 год., вид сполучення міжміське, назва маршруту Павлоград-Губиниха-Дніпро.

Положеннями частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Допитаний в якості свідка водій ОСОБА_1 належного позивачу транспортного засобу марки HYUNDAI вантажний, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був предметом перевірки 11.10.2023, пояснив, що індивідуальної контрольної книжки водія не мав, а копію графіка змінності водіїв інспектор не прийняв та зазначив, що має бути індивідуальна контрольна книжка водія. Під час проведення перевірки до водія підходив лише 1 чоловік, жінки не було.

Допитаний в якості свідка старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Чернявський К.Ф., яким складено та підписано акт від 11.10.2023 №004915 як однією з посадових осіб, що провели перевірку, пояснив, що ним здійснено перевірку документів, наданих водієм, а саме: товарно-транспортної накладної та документів на вантаж, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. Зазначив, що транспортний засіб не було обладнано тахографом, не надано індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв, а водій повідомив, що такі документи відсутні. Пояснив, що акт було складено без водія, оскільки він зазначив, що не буде знайомитися з актом. Відеофіксація проводилась.

З наданих свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснень вбачається про наявність протирічь, оскільки ОСОБА_1 , який був водієм перевіряємого транспортного засобу, стверджує про наявність у нього на момент перевірки копія графіка змінності водіїв, який ОСОБА_2 , будучи перевіряючим означеного транспортного засобу, відмовився прийняти до уваги. В свою чергу, свідок ОСОБА_2 стверджує про відсутність у водія ОСОБА_1 індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв.

Означені доводи свідків в силу положень статей 73 75 Кодексу адміністративного судочинства України можливо було б підтвердити чи спростувати поясненнями іншого перевіряючого ( ОСОБА_3 ).

Проте, допитана в якості свідка старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Гаук Д.С., якою підписано акт від 11.10.2023 №004915 як однією з посадових осіб, що провели перевірку, пояснила, що не може надати конкретизованих пояснень з приводу обставин справи, оскільки перевіряла у цей час інші транспортні засоби. Акт підписала через те, що довіряла словам ОСОБА_2 . Зазначила, що боді-камери були під час проведення перевірки були, але відеозапис відсутній.

В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

З наведених норм Порядку №1567 слідує, зокрема, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складається посадовою особою, яка провела перевірку, або посадовими особами, які провели перевірку.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію акта №004915 від 11.10.2023, судом встановлено, що він підписаний посадовими особами, які провели перевірку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В свою чергу, підписання акта двома посадовими особами свідчить про проведення ними перевірки та складення ними акта за формою згідно з додатком 3.

В свою чергу, з пояснень однієї з посадових осіб, якими підписано акт від 11.10.2023 №004915 слідує, що вона не була присутня під час проведення перевірки. Свідок ОСОБА_1 підтвердив відсутність посадової особи ОСОБА_3 під час здійснення перевірки. Означені пояснення свідків, на переконання суду, свідчать про вчинення відповідачем процедурного порушення під час складання означеного акта в частині проведення перевірки належного позивачу транспортного засобу однією посадовою особою, у той час як акт перевірки підписаний двома посадовими особами.

Крім того, виходячи з положень пункту 22 Порядку №1567 внесенню запису про відмову водія від підписання акта рейдової перевірки передує його складення та пропозиція посадової особи (посадових осіб) підписати такий акт. Проте, виходячи з наданих свідком ОСОБА_2 пояснень, акт було складено без водія, оскільки він зазначив, що не буде знайомитися з актом. Відсутність складеного акта рейдової перевірки на момент пропозиції водієві його підписати, на переконання суду, свідчить про непослідовність дій посадових осіб відповідача у цій частині.

Крім того, доводи свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які містять розбіжності, в силу положень статей 73 75 Кодексу адміністративного судочинства України можливо було б підтвердити чи спростувати відеофіксацією з нагрудних боді-камер перевіряючих ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 .

За приписами статті 6 Закону № 2344-III під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

Наказом Міністерства інфраструктури України №590 від 09.08.2022, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2022 за №1053/38389, затверджений Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно пункту 5 означеного Порядку портативний відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки з аудіо супроводженням під час здійснення відповідних заходів, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, крім випадків, пов`язаних з виникненням у посадової особи Укртрансбезпеки приватного становища (відвідування вбиральні, кімнати відпочинку, перерви для приймання їжі тощо).

Посадова особа Укртрансбезпеки зобов`язана вмикати портативний відеореєстратор під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.

Проте в матеріалах справи такий відеозапис відсутній.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що під час проведення рейдової перевірки 11.10.2023 боді-камери були в наявності, але відеозапису немає. Свідок ОСОБА_2 пояснив про фіксацію порушення відеозаписом.

Листом від 23.07.2024 №25451/25/18-24 на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2024 відповідач повідомив, що з технічних причин надати матеріали відеофіксації проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), на підставі якої було складено акт №004915 від 11.10.2023, немає можливості.

Варто зазначити, що один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у пункті 4 частини третьої статті 2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено частиною четвертою статті 9 КАС України.

Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 29.03.2023 у справі № 620/19132/21.

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України суд дійшов висновку про відсутність належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення рейдової перевірки 11.10.2023 позивачем допущено порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині відсутності індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв.

Таким чином, ненадання відповідачем відеофіксації рейдової перевірки транспортного засобу позивача 11.10.2023, відеофіксація якого здійснювалась відповідно до наданих свідками пояснень, унеможливлює встановлення факту вчинення позивачем порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині відсутності індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв, оскільки матеріали справи містять копію графіка змінності колісних транспортних засобів за жовтень 2023 року та відомість обліку робочого часу та відпочинку водія ОСОБА_1 на 11.10.2023.

Означені докази у сукупності з наданими свідком ОСОБА_1 поясненнями та твердженнями позивача щодо наявності у водія станом на момент перевірки копії графіка змінності водіїв, за відсутності жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів відповідача, на переконання суду свідчать про недоведеність відповідачем факту вчинення ТОВ «Фуд Маркет Компані» порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині відсутності індивідуальної контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв.

Водночас, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо процедурних порушень під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині неповідомлення позивача про розгляд означеної справи, з огляду на таке.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі по тексту також Порядок №1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно положень пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Матеріалами справи підтверджено, що повідомлення про розгляд справи про порушення від 01.11.2023 №84941/28/24-23 направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення згідно списку листів (рекомендованих) від 02.11.2023, що підтверджується копією фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 02.11.2023 ФН3000508396, номер відправлення 0308300246499.

З роздруківки трекінгу поштового відправлення №0308300246499 вбачається про його отримання особисто 06.11.2023, тобто за 9 днів до дати розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , яким було складено та направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, пояснив, що ним було направлено означене повідомлення на адресу позивача засобами поштового зв`язку 02.11.2023.

При цьому, посилання позивача на відсутність бланку опису вкладення відхиляється судом, оскільки в силу положень пункту 26 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється, зокрема, рекомендованим листом із повідомленням.

Слід зазначити, що обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Також і згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17 викладено висновок про те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу при розгляді даної справи не позбавляє особу права спростувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Водночас, відсутність належних та допустимих доказів наявності процедурних порушень у цій частині не впливає на результати вирішення справи та не спростовує викладених висновків щодо наявності підстав для скасування постанови відповідача від 14.11.2023 №046912.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.11.2023 №3914.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Укртрансбезпеки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.11.2023 №046912 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Маркет Компані» (ідентифікаційний код 39604160, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Ремонтна, 8) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, місцезнаходження: 03083,м. Київ, просп. Науки, 57).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.