Ухвала

від 13.09.2024 по справі 340/5616/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5616/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову державного підприємства «Долинське лісове господарство» до Гурівської сільської територіальної громади в особі Гурівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємства «Долинське лісове господарство» звернулось до суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Боківської сільської ради № 604 від 04.07.2019 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2020 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду);

- визнати протиправним та скасувати рішення Гурівської сільської ради № 133 від 16.06.2020 «Про встановлення на території Гурівської сільської ради земельного податку, на 2021 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01- 09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду);

- визнати протиправним та скасувати рішення Боківської сільської ради № 798 від 19.06.2020 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2021 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду).

27 серпня 2024 року ухвалою суду дана позовна заява залишена без руху, оскільки суддя встановив, що після відкриття провадження у справі, даний адміністративний позов подано без додержання вимог, зокрема порушено строк звернення до адміністративного суду.

11.09.2024 (вх. №23176/24) на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. В обґрунтування пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач зазначив, що не погоджується з ухвалою суду та зазначає, що не мало змоги ознайомитись з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставки земельного податку на лісові землі на які посилається Головне управління ДПС у Кіровоградській області, оскільки вони відсутні на сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області в супереч вимогам Податкового кодексу.

Однак, суд ознайомившись з даною заявою зазначає, що заявником належним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для звернення до суду, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України (далі Конституція) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Приписами п.286.2 ст.286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.

За змістом п.п. 1 п. «а» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку для земель, що перебувають у власності територіальних громад, віднесено до виключних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Податковий кодекс України (далі ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідно до п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

До повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських рад (далі Рада) щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ).

Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).

Ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок визначених ст. 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).

Ради відповідно до абзацу першого п. 284.1 ст. 284 ПКУ встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, в рішеннях яких ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земельних ділянок відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821).

Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач, як платник плати за землю (крім фізичних осіб) мав самостійно обчислити суму плати даного податку, то в разі відсутності інформації щодо ставки земельного податку на лісові землі на сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області він мав самостійно вчасно звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок для з`ясування розміру земельного податку.

Отже, відсутність інформації зокрема, оскаржуваних рішень сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області, не було перешкодою звернутись в межах строку звернення з даними позовними вимогами до суду.

Тому обставини зазначені в клопотанні про поновлення строку не є поважними для поновлення строку звернення до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу на те, що правова природа строку звернення дозволяє констатувати, що його запровадження обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. При цьому зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

Ураховуючи факт того, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Інших доказів для підтвердження наявності причин, які були б поважними для поновлення строку для звернення до суду, позивачем не надано.

Відповідно до пункту 1 та 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

Суд роз`яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву державного підприємства «Долинське лісове господарство» до Гурівської сільської територіальної громади в особі Гурівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА