Постанова

від 16.12.2024 по справі 340/5616/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5616/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Долинське лісове господарство»

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (суддя Притула К.М.)

у справі №340/5616/24

за позовом державного підприємства «Долинське лісове господарство»

до Гурівської сільської територіальної громади в особі Гурівської сільської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Долинське лісове господарство» звернулося з позовом до суду, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Боківської сільської ради №604 від 04.07.2019 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2020 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду);

- визнати протиправним та скасувати рішення Гурівської сільської ради №133 від 16.06.2020 «Про встановлення на території Гурівської сільської ради земельного податку, на 2021 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01- 09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду);

- визнати протиправним та скасувати рішення Боківської сільської ради №798 від 19.06.2020 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2021 рік» в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі в частині встановлення розміру земельного податку на лісові землі (09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг; 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення; 09.03 Для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви (десять днів з дня отримання ухвали) шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, доказів поважності причин його пропуску та доказів сплати судового збору.

Суд виходив з того, що позивач, звернувшись до суду 03.08.2024, пропустив строк звернення до суду з вимогами щодо оскарження рішень Боківської сільської ради №604 від 04.07.2019 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2020 рік», Гурівської сільської ради №133 від 16.06.2020 «Про встановлення на території Гурівської сільської ради земельного податку, на 2021 рік» та Боківської сільської ради №798 від 19.06.2020 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Боківської сільської ради на 2021 рік».

Також суд встановив, що позивачем до суду не надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позовну заяву державного підприємства «Долинське лісове господарство» відповідно до п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України повернуто позивачу з тих підстав, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як з`ясував суд першої інстанції, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач в поданій ним 11.09.2024 заяві зазначив, що не погоджується з ухвалою суду та вказує, що не мав змоги ознайомитись з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставки земельного податку на лісові землі, на які посилається Головне управління ДПС у Кіровоградській області, оскільки вони відсутні на сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області в супереч вимогам Податкового кодексу.

З приводу таких доводів суд дійшов висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано поважність причин пропуску строку для звернення до суду. Інших доказів для підтвердження наявності причин, які були б поважними для поновлення строку для звернення до суду, позивачем не надано.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 13.09.2024, позивач подав апеляційну скаргу та в згодом уточнену апеляційну скаргу в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без руху, зазначивши що позивач пропустив строк звернення до суду. Як в позові, так і в поданій заяві на виконання вимог ухвали без руху позивач вказував, що про спірні рішення позивачу стало відомо лише 29.02.2024 під час розгляду іншої справи. При цьому спірні рішення офіційно не оприлюднені, що унеможливило дізнатися про них.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п.1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9).

Статтею 123 КАС України встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду з вимогами щодо оскаржень спірних рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому, суд зазначив, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України. До повноважень, зокрема, сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Податковим кодексом України. Якщо у чинному рішенні органу місцевого самоврядування відсутні ставки, що відповідають категорії земельних ділянок (основному цільовому призначенню землі), то з метою уточнення інформації щодо прийнятих рішень про встановлені ставки по земельному податку, платникам плати за землю необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок.

Таким чином, суд вважав, що позивач, як платник плати за землю, мав самостійно обчислити суму плати даного податку, а в разі відсутності інформації щодо ставки земельного податку на лісові землі на сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області він мав самостійно вчасно звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельних ділянок для з`ясування розміру земельного податку. Отже, за висновком суду першої інстанції відсутність інформації зокрема, щодо оскаржуваних рішень на сайті Головного управління ДПС у Кіровоградській області, не було перешкодою звернутись в межах строку звернення з позовними вимогами до суду.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на визначений у цій справі предмет спору, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не погоджується з наведеним судом першої інстанції мотивуванням, оскільки суд першої інстанції, вказуючи на можливі дії позивача, не зазначає, яким чином вони визначають момент, коли позивач міг дізнатися про порушення його прав, за захистом яких звернувся до суду. Не приймаючи доводи позивача, що він не мав можливості дізнатися про оскаржувані рішення, оскільки останні офіційно не оприлюдненні та на них не має посилання на сайті ГУ ДПС у Кіровоградській області, суд першої інстанції такий момент не встановив, належної оцінки аргументам позивача не надав.

В той же час, відповідно до означених вище процесуальних норм встановлення моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення його прав, є важливим для визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи, що звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви прийнята з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Долинське лісове господарство» задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №340/5616/24 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко