Рішення

від 12.09.2024 по справі 420/9538/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9538/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Мунтяну Ігор Іванович, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210 від 07.12.2023 про стягнення податку у розмірі 50723,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2023 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.12.2023 № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210 про сплату податку в розмірі 50723,75 грн відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником ангару для зберігання сільськогосподарської техніки загальною площею 791,5 кв.м. Об`єкти нерухомості - нежитлові будівлі та споруди загальною площею 791,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 4824280200:04:000:0099, площею 0,1477 га, з цільовим призначенням - для зберігання сільськогосподарської техніки, які належать позивачу на праві власності та використовуються в господарській діяльності, фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, а відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Таким чином об`єкт нежитлової нерухомості, які належать позивачу, відносяться до розділу «Інші нежитлові будівлі», відповідно до затвердженого класифікатора будівель і споруд НК 018: 2023 року, де зазначено, що до нежитлових сільськогосподарських будівель відноситься: будівлі призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, ангар. Спірне податкові повідомлення-рішення прийняте всупереч приписам чинного законодавства.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210 від 07.12.2023 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.04.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 04.04.2024 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 08.04.2024 заяву представника ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви повернуто без розгляду.

11.04.2024 позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою суду від 12.04.2024 продовжено розгляд справи № 420/9538/24.

25.04.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 є об`єкт нежитлового нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII. Згідно з даним нормативно-правовим актом запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), до місцевих податків належить податок на майно.

Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (пп. 265.1 ПКУ).

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1, п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.09.2024 відповідь на відзив представника ОСОБА_1 повернуто без розгляду.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 07.12.2023 Головним управління ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210, відповідно до якого сума податкового зобов`язання «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості» за 2022 рік становить 50723,75 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником об`єкту «Будівля, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, об`єкт житлової нерухомості: Ні», загальною площею 791,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з положеннями підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Так, пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем з основним видом економічної діяльності 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивачу на праві приватної власності належить будівля, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, загальною площею 791,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Здійснивши аналіз приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України суд зробив висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (що, власне, випливає із обраного законодавцем класу будівель). Залежно від періоду (до і після 01 січня 2019 року) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України №507 від 17 серпня 2000 року, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

Враховуючи те, що в документах, що підтверджують право власності позивача на нежитлові будівлі, ангар для зберігання сільськогосподарської техніки, відсутні дані щодо віднесення будівель до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» або будь-якого іншого класу відповідно до ДК 018-2000, суд виходить з оцінки функціонального призначення об`єктів нерухомості.

Так, з огляду на функціональне призначення, ангар, що належать сільськогосподарському виробнику та розміщений на його території, використовуються як будівля для зберігання сільськогосподарської техніки, можна зарахувати до підкласу 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

З наданих суду доказів вбачається, що належний позивачу об`єкт нерухомого майна відносяться до нежитлових будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

З урахуванням викладеного та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що належний йому на праві власності ангар використовуються ним у сільськогосподарській діяльності та не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210 від 07.12.2023 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи відповідача не спростовують протиправність прийнятого ним рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, і не довів правомірність свого рішення, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Рішення ухвалено 12.09.2024 з врахуванням періоду перебування головуючого судді Пекного А.С. у щорічній основній відпустці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2972394-2410-1517-UА48060030000055210 від 07.12.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний