Рішення

від 12.09.2024 по справі 420/14558/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14558/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС від 24.04.2024 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 24.04.2024 року №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/14558/24.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що 24.04.2024 року відповідачем винесено постанову №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС про накладання на позивача штрафу в розмірі 923000 грн. за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зі змісту первинних документів вбачається, що цивільно-правові угоди, укладені між позивачем та фізичними особами не містять ознак трудових договорів, зокрема обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Крім того, надані послуги не носили систематичного характеру, а були спрямовані на виконання певної одноразової роботи (перевезення) у короткий проміжок часу. Наведене свідчить про відсутність трудових правовідносин між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На думку позивача, інспектори праці не мали підстав на власний розсуд робити висновки про наявність фактичних трудових відносин. Щодо фізичних осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , контролюючому органу повідомлено, що їх до співпраці залучав інший суб`єкт господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс». На думку позивача, відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту правомірності складання оскаржуваної постанови про накладання штрафу.

З відзиву на позовну заяву та заперечень вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки ГУ ДПС в Одеській області встановило, що за 1 квартал 2022 року та 1 квартал 2023 року відповідно до відомостей Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4 ДФ до звіту №1-ДФ) ТОВ «Зіко Груп» не нараховувались та не виплачувались доходи водіям, як фізичним особам-підприємцям (157 ознака доходу), як найманим працівникам (101 ознака доходу) або працівникам, що виконували роботи відповідно до умов цивільно-правового договору (102 ознака доходу), повідомлення про прийняття на роботу не подавались до органів ДПС. Позивачем зроблено запити до Пенсійного фонду України за допомогою електронного сервісу на поточний список працівників страхувальника за суб`єктами господарювання ТОВ «Зіко Груп» і ТОВ «Бєл-Транс», та відповідно до відображених даних, особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відсутні на ТОВ «Зіко Груп» і ТОВ «Бєл-Транс». Відповідач стверджує, що позивач використовував працю 13 водіїв в інтересах своєї підприємницької діяльності без її належного оформлення, що стало підставою для винесення постанови про накладення штрафу №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС на ТОВ «Зіко Груп» за використання позивачем найманої праці 13 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДПС в Одеській області 23.02.2024 року проведена фактична перевірка ТОВ «Зіко Груп», якою встановлено використання найманої праці 17 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), та для прийняття відповідних рішень щодо встановлених порушень вимог КЗпП матеріали перевірки направлено до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

ТОВ «Зіко Груп» 18.03.2024 року подало до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення на акт фактичної перевірки №7802/15-32-09-01-17 від 04.03.2024 року, якими повідомлено про: працевлаштування 4-х осіб на посадах водіїв ТОВ «Зіко Груп» у 2022 році, що підтверджується звітністю підприємства за формою №4-ДФ; передоручення виконання послуг перевезення стосовно 8-и водіїв, що підтверджується договором транспортного перевезення №1412 від 14.12.2020 року між ТОВ «Зіко Груп» та ТОВ «Бєл-Транс», міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR); перебування в статусі фізичної особи-підприємця відносно одного з водіїв, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; стосовно 4-х водіїв надані пояснення про неможливість доступу до первинних документів підприємства до 22.02.2022 року.

Листом від 28.03.2024 року №3512/КПР/15-32-09-01-06 «Про результати розгляду заперечення» Головне управління ДПС в Одеській області повідомило ТОВ «Зіко Груп», що з урахуванням наведених аргументів та наданих копій документів комісією прийнято рішення задовольнити частково заперечення та висновки цієї частини акту перевірки викласти в іншій редакції, якими встановлено використання найманої праці 13 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Листом від 01.04.2024 року №7831/5/15-32-09-01-05 Головним управлінням ДПС в Одеській області матеріали перевірки щодо ТОВ «Зіко Груп» були направлені на адресу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 03.04.2024 року направило ТОВ «Зіко Груп» «Повідомлення про початок адміністративного провадження», яким повідомило про можливість ознайомлення з матеріалами справи та подання пояснень та/або зауважень.

16.04.2024 року ТОВ «Зіко Груп» подало до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці пояснення, яким повідомлено що: стосовно чотирьох осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 неможливо надати будь-яку інформацію у зв`язку з відсутністю доступу до первинних документів підприємства, які знаходяться у фактичному розпорядженні колишнього бухгалтера ОСОБА_14 , яка з лютого 2022 року виїхала за межі Одеської області та на даний час не може надати жодного документу по господарській діяльності до лютого 2022 року, у зв`язку з чим у запереченні до акту перевірки поставлено питання щодо надання платнику інформації відносно повної ідентифікації вищевказаних осіб для забезпечення можливості отримання необхідної інформації від своїх контрагентів з метою ймовірного відновлення первинної документації та/або отримання достовірної інформації щодо перебування вказаних водіїв у статусі працевлаштованих осіб в інших суб`єктах господарювання, з якими ТОВ «Зіко Груп» мав взаємовідносини; стосовно однієї особи - ОСОБА_5 повідомлено, що вказана особа перебувала у статусі фізичної особи-підприємця з основним видом діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що унеможливлює неналежне оформлення з ним трудових відносин, адже дана особа здійснювала профільне надання послуг перевезення як ФОП у січні 2022 року; стосовно восьми осіб - ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зазначено, що вони долучались до взаємодії іншим суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю «Бєл-Транс», від якого ТОВ «Зіко Груп» отримувало послуги кінцевого перевізника, а з первинної документації у вигляді CMR (міжнародних транспортних накладних), договору транспортного перевезення №1412 від 14.12.2020 року та актів виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що ТОВ «Зіко Груп» був лише організатором транспортних перевезень із залученням вищезазначених водіїв.

24.04.2024 року Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту фактичної перевірки Головного управління ДПС в Одеській області №7802/15-32-09-01-17 від 04.03.2024 року щодо порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» законодавства про працю, постановою №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС накладено на позивача штраф в розмірі 923000,00 грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за використання найманої праці 13 осіб без належного оформлення трудових відносин (допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Позивач не погодився із правомірністю постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 7100 гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

Згідно з положеннями п. 2, 3, 4 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

В оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що відповідно до відомостей які містяться в програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України TOB «ЗІКО ГРУП» у перевіряємому періоді згідно міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) здійснено транспортні перевезення вантажів з залученням найманої праці водіїв, зокрема: ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_7 .

Зазначені особи не зареєстровані фізичними особами-підприємцями, окрім ОСОБА_13 , договори на виконання робіт з транспортного перевезення вантажів з ТОВ «ЗІКО ГРУП» не укладалися, трудові відносини чи цивільно-правові правочини також не складались (не оформлювались). Водій ОСОБА_13 є фізичною особою-підприємцем, дохід у період виконання робіт з перевезення вантажів для ТОВ «ЗІКО ГРУП» не декларувався, підприємницька діяльність не здійснювалася, останній звіт до Головного управління ДПС в Одеській області поданий 10.02.2020 року.

За даними ГУ ДПС в Одеській області за 1 квартал 2022 року та 1 квартал 2023 року відповідно до відомостей Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4ДФ до звіту №1-ДФ) ТОВ «ЗІКО ГРУП» не нараховувались та не виплачувались доходи вище переліченим водіям, як фізичним особам-підприємцям (157 ознака доходу), як найманим працівникам (101 ознака доходу) або працівникам, що виконували роботи відповідно до умов цивільно-правового договору (102 ознака доходу) повідомлення про прийняття на роботу не подавались до органів ДПС.

В свою чергу, позивач в запереченнях на акт перевірки та в поясненнях в адміністративному провадженні повідомляв Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про необхідність дослідження первинної документації у зв`язку з тим, що власний доступ до первинної документації до березня 2022 року у підприємства відсутній, враховуючи виїзд за межі Одеської області з лютого 2022 року колишнього бухгалтера ОСОБА_14 , у фактичному розпорядженні якої знаходилась первинна документація, в тому числі за січень 2022 року, та яка на даний час не може надати жодного документу по господарській діяльності товариства.

Як вказує позивач, Головним управлінням ДПС в Одеській області доступу до матеріалів перевірки не надано, а відповідачем надіслано усі матеріали перевірки із запізненням, у зв`язку з чим ознайомитись з ними стало можливим лише після фактичного розгляду адміністративної справи та складання оскаржуваної постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 24.04.2024 року.

Оскільки доступ до первинної документації товариства за січень 2022 року відсутній, матеріали адміністративного провадження були надані для огляду лише в день здійснення розгляду матеріалів адміністративного правопорушення, тому позивач вимушений був здійснити дії з метою відновлення втраченої первинної документації.

З матеріалів справи вбачається, що в січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» укладало з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 разові договори про надання послуг вантажоперевезення, відповідно до умов яких вказані особи зобов`язувались надавати послугу у вигляді перевезення вантажу за визначеним маршрутом, а саме: у договорі б/н від 05.01.2022 року між ОСОБА_1 (Виконавець) та ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) маршрут перевезення був: Одеська область, Біляївський район, село Усатово, вул. Новомосковська дорога, 23 - Митний пост «Південний-Порт», відділ митного оформлення №1; у договорі б/н від 09.01.2022 року між ОСОБА_2 (Виконавець) та ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) маршрут перевезення був: м. Харків, вул. Клочківська, 370 - м/п «Одеса-Порт» п/п «Одеський морський торгівельний порт» відділ митного оформлення №3; у договорі б/н від 24.01,2022 року між ОСОБА_3 (Виконавець) та ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) маршрут перевезення був: м. Дніпро, вул. Б. Кротова, 3 - м/п «Чорноморськ» п/п «Чорноморський рибний порт» відділ митного оформлення №1; у договорі б/н від 26.01.2022 року між ОСОБА_4 (Виконавець) та ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) маршрут перевезення був: м. Київ, вул. Новопирогівська, 58 - м/п «Чорноморськ» п/п «Чорноморський рибний порт» відділ митного оформлення №1; у договорі б/н від 27.01.2022 року між ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) маршрут перевезення був: м. Дніпро, вул. Б. Кротова, 3 - м/п «Чорноморськ» п/п «Чорноморський рибний порт» відділ митного оформлення №1.

У вказаних договорах визначено наступні обов`язки виконавців: мати при собі під час перевезення чинне посвідчення водія з правом керування типом вантажного транспортного засобу, визначеного в Договорі; своєчасно прибути на місце завантаження транспортного засобу, отримати вантажосупровідну документацію; здійснити особисто керування транспортним засобом за маршрутом, визначеним у Договорі; під час руху транспортного засобу дотримуватись Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року №1306; нести пряму матеріальну відповідальність за втрату та/або пошкодження обумовленого Договором вантажу, які стались з вини Виконавця; повернути Замовнику його примірник товарно-транспортного документу за договором (CMR); надати банківські реквізити для перерахування коштів у випадку безготівкового розрахунку за Договором.

Згідно з актами про надання послуг, які укладені за результатом виконання разових договорів, ТОВ «Зіко Груп» в якості замовника та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якості виконавців підтвердили факт надання разових послуг вантажоперевезення за вказаними маршрутами.

Відповідно до положень ст. 626-629, 638-639, 854, 901-903 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Плата за договором про надання послуг якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ст. 21-24 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

З аналізу вказаного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою); обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2024 року у справі №460/14056/21 зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №127/21595/16-ц, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 29.08.2017 у справі №587/1714/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 13.06.2019 у справі №1840/2507/18, від 08.10.2018 у справі №553/954/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 24.10.2019 у справі №804/6962/17, від 30.08.2024 у справі №460/9154/21

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами та метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Цивільно-правовий договір це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але для цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, повинен укладатися трудовий договір, а за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Суд зазначає, що надані разові договори про надання послуг вантажоперевезення, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та підписані на їх підставі акти надання послуг в сукупності містять чіткі вимоги до виконавців щодо отримання результату надання послуг - одноразове вантажоперевезення за певним маршрутом, тобто метою цих договорів є отримання певного матеріального результату, а не сам процес праці.

Зі змісту цих документів вбачається, що вони не містять ознак трудових договорів, зокрема обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що вказані обставини свідчать про відсутність трудових правовідносин між ТОВ «Зіко Груп» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

За таких обставин, висновок Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про наявність фактичних трудових відносин між ТОВ «Зіко Груп» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є необґрунтованим та безпідставним.

Верховний Суд в постанові 13.04.2023 року у справі №160/19160/21 зазначає, що концепція прихованого працевлаштування (deemed employment) знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі - МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин.

Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність».

У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота: 1. виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; 2. передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; 3. виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; 4. виконується працівником особисто; 5. виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; 6. має характерну тривалість/продовжуваність; 7. вимагає особисту присутність працівника; 8. передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію «залежності» беруться до уваги наступні елементи: 1. періодичність виплати винагороди працівнику; 2. той факт, що така винагорода виступає єдиним або основним джерелом доходів працівника; 3. виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; 4. реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; 5. оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; 6. відсутність фінансового ризику у працівника.

Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.

При цьому, Верховний Суд в цій постанові зазначає, що без оформлених трудових відносин особа позбавляється прямих конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні).

Такі підходи узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18, від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17, від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16, від 28 липня 2021 року у справі №380/1479/20 та від 17 вересня 2021 року у праві №160/5790/19.

В свою чергу, в даному випадку вказані особи не були інтегровані в організаційну структуру (не належали до штату) ТОВ «Зіко Груп», роботи виконували самостійно, без вказівок та контролю позивача, винагороду мали отримати разово у грошовій формі за результатом виконаних робіт у розмірі, зафіксованому в акті наданих послуг.

Тобто, суд вважає, що відносини ТОВ «Зіко Груп» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не мали характеру прихованого працевлаштування, а укладені правочини відповідали реальним правовідносинам цивільно-правового характеру, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем вимог Кодексу законів про працю України в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Зіко Груп» до заперечень на акт фактичної перевірки №7802/15-32-09-01-17 від 04.03.2024 року та до пояснень в адміністративному провадженні надавало договір транспортного перевезення №1412 від 14.12.2020 року, укладений між ТОВ «Зіко Груп» та ТОВ «Бєл-Транс», а також міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) на підтвердження відсутності факту здійснення перевезень у 2023 році та їх доручення іншим (стороннім) перевізникам, які самостійно здійснювали залучення водіїв.

Так, 14.12.2020 року ТОВ «Зіко Груп» (Замовник) та ТОВ «Бєл-Транс» (Перевізник) уклали договір транспортного перевезення №1412, відповідно до умов якого Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, а Замовник прийняти та оплатити належним чином і в домовлений термін виконані Перевізником послуги з перевезення. Перевезення може здійснюватися Перевізником як власним транспортом, так і з Транспортними засобами інших організацій і підприємств. Кількість перевезеного вантажу визначається у товарно-транспортних накладних (ТТН) та в реєстрах ТТН, що надаються Перевізником для підтвердження факту перевезення. Місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення попередньо обмовляється та вказується в Реєстрі та Акті здачі-прийняття (надання послуг). Вартість послуг по перевезенню Вантажу визначається Перевізником та вказується в Реєстрі та Акті здачі-прийняття (надання послуг). Замовник здійснює оплату Перевізнику за виконані послуги на підставі Акту приймання - передачі виконаних послуг та рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника у термін 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Акту приймання - передачі виконаних послуг та отримання від Перевізника документів, які підтверджують виконання організації перевезення. Дата виконання послуг є дата підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов цього договору ТОВ «Бєл-Транс» здійснювало транспортні перевезення на замовлення ТОВ «Зіко Груп», що підтверджується наданими до суду міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та реєстрами до актів по договору від 14.12.2020 року №1412.

В свою чергу, ТОВ «Зіко Груп» здійснювало оплату ТОВ «Бєл-Транс» за надані послуги, що підтверджується наданими до суду платіжними інструкціями.

Зі змісту наданих міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) вбачається, що у графі 17 «Наступний перевізник (найменування, адреса, країна)» міститься печатка ТОВ «Бєл-Транс».

Також, в реєстрах до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору від 14.12.2020 року №1412 за березень-квітень 2023 року, підписаних ТОВ «Зіко Груп» (Замовником) та ТОВ «Бєл-Транс» (Перевізником), міститься інформація про дати відвантаження, номери транспортних засобів, пункти навантаження та розвантаження, прізвища водіїв, вага, кількість контейнерів та вартість перевезення.

З урахуванням зазначеного, вказані обставини в сукупності підтверджують відсутність у 2023 році будь-яких правовідносин ТОВ «Зіко Груп» з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Під час розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав до суду належних та допустимих доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, висновок Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про використання ТОВ «Зіко Груп» праці ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 без належного оформлення трудових відносин є необґрунтованим та безпідставним, що спростовується матеріалами справи.

При цьому, посилання відповідача про те, що позивач використовував працю вказаних водіїв в інтересах своєї підприємницької діяльності без її належного оформлення, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують можливість залучення цих осіб в якості водіїв саме ТОВ «Бєл-Транс» як перевізника за договором від 14.12.2020 року №1412.

Отже, оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС від 24.04.2024 року не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складена без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільним інтересам, і цілям, на досягнення яких вони спрямовані.

Таким чином, постанова відповідача №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС від 24.04.2024 року про накладання на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 923000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» (пр-т. Гагаріна, буд. 12-А, офіс 1111, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38110347) до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 44742194) про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС від 24.04.2024 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №7802/15-32-09-01-17-ДПС/ТД-ФС від 24.04.2024 року про накладання на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 923000,00 грн.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, м. Миколаїв, 54003, код ЄДРПОУ 44742194) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» (пр-т. Гагаріна, буд. 12-А, офіс 1111, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 38110347) сплачений судовий збір у розмірі 13845,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА