Ухвала

від 11.09.2024 по справі 420/28178/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28178/24

УХВАЛА

11 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства Прем`єра Південь до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство Прем`єра Південь до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 02.07.2021 №00089630722, №00089620722, №00089640722

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суб`єкти владних повноважень, юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору у розмірі 30280,00 гривень.

Позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, яке обґрунтовано посиланням на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" введено дію карантину. Дія карантину неодноразово продовжувалась до 30 червня 2023 року. Окремо позивач вказав, що підприємство опинилось в окупації з березня 2022 та після звільнення міста у листопаді 2022 року чимало речей було знищено, обстрілами були пошкодженні приміщення позивача, не було можливості зв`язатись з юристами та адвокатами та тільки у кінці серпня 2024 вдалося стабілізувати роботу.

Відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18 строк для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (адміністративне оскарження) становить місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові 27 січня 2022 року №160/11673/20.

Позивач, звернувшись до суду із вимогами про скасування податкових повідомлень рішень №00089630722, №00089620722, №00089640722, що прийняті 02.07.2021, порушив строки звернення визначенні КАС України.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналізуючи довід представника позивача, що поважною причиною строку звернення до суду є те, що підприємство перебувало в окупації з березня 2022 року, а після деокупації перебувало під обстрілами, суд зазначає наступне.

Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 зазначив, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.

Водночас, посилаючись на воєнний стан та обстріли і неможливість зв`язатись з юристом, представник позивача не зазначає, які саме конкретні підстави зробили неможливим вчасне звернення до суду з позовом.

При цьому, додані до заяви витяги з єдиного реєстру досудових розслідувань, датовані 13.02.2024 та 08.05.2024 не підтверджують та не спростовують можливість позивача щодо своєчасного звернення до суду із вимогами про оскарження рішень контролюючого органу.

Поряд з цим, суд не приймає доводи позивача щодо поважності пропуску строків звернення до адміністративного суду внаслідок запровадження карантину, оскільки останній було відмінено з 30 червня 2023 р, натомість доказів неможливості подання позову у шестимісячний строк після закінчення карантину позивачем не надано.

Таким чином, наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є загальними та не можуть бути визнані судом поважними, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Прем`єра Південь до Головного управління ДПС у Херсонський області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Танцюра