Рішення

від 12.09.2024 по справі 580/4849/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року справа № 580/4849/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шапошник Я.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (далі - позивач) з позовом до Житомирської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

Ухвалою суду від 27.06.2024 судом постановлено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №580/4849/24 за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні у режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні у режимі відеоконференції позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що перевіркою поданих позивачем документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства.

В судовому засіданні 12.09.2024 представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 06.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир_центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, що був у використанні марка AUDI, модель Q7, номер кузова - WAUZZZ4L7DD029089, календарний рік виготовлення 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)» (далі по тексту товар), що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №24UA101020008639U7. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 7004,95 євро (з урахуванням транспортних витрат).

При митному оформленні товару Автоматизованою системою управління ризиками було згенеровано митні формальності за кодом 117-2 з наступним повідомленням: «Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості».

З метою контролю правильності визначення митної вартості до спеціалізованого підрозділу управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару.

На запит митниці декларантом надано відповідачу: копію митної декларації країни відправлення № 24DK0031002AF46927 від 04.03.2024; оголошення з мережі Інтернет; переписку з продавцем щодо вартості продажу автомобіля; калькуляцію транспортних витрат № 1 від 06.03.2024.

Рішенням Житомирської митниці було відмовлено у митному оформленні товарів за вищевказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 01.02.2024 між позивачем (як покупцем) та фірмою Gedsted Autohandel A/S (Данія) як продавцем було укладено Контракт №353 МАТ, відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку.

На виконання вимог вищевказаного контракту продавець Gedsted Autohandel A/S (Данія) надав позивачу рахунок-проформу (proforma invice) від 01.02.2024 №456172 та рахунок-фактуру від 01.02.2024 №456172 на придбання позивачем Легковий автомобіль, що був у використанні марка AUDI, модель Q7, номер кузова - WAUZZZ4L7DD029089, календарний рік виготовлення 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)», вартістю 6700 EUR (євро). Умови оплати: передоплата.

Вартість вказаного автомобіля визначена продавцем та погоджена покупцем з урахуванням того, що вказаний автомобіль є таким, що був у використанні з урахуванням пошкоджень та дати випуску.

На виконання зобов`язань по оплаті вищезазначеного автомобіля, позивачем здійснено повну попередню оплату: 05.02.2024 у розмірі 6700 EUR (євро).

06.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир_центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, що був у використанні марка AUDI, модель Q7, номер кузова - WAUZZZ4L7DD029089, календарний рік виготовлення 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)» (далі по тексту товар), що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №24UA101020008639U7. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 7004,95 євро (з урахуванням транспортних витрат).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації від 06.03.2024 №24UA101020008639U7 було надано:

- контракт №353 МАТ від 01.02.2024;

- проформа-інвойс №456172 від 01.02.2024;

- рахунок-фактура №456172 від 01.02.2024;

- платіжний документ від 05.02.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 08.11.2019;

- автотранспортна накладна (CMR) № А №060890 від 26.02.2024;

- довідка про транспортні витрати № 2 від 29.02.2024;

- договір по організації послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом №5022024 від 05.02.2024;

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідачем проведено При митному оформленні товару Автоматизованою системою управління ризиками було згенеровано митні формальності за кодом 117-2 з наступним повідомленням: «Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості».

З метою контролю правильності визначення митної вартості до спеціалізованого підрозділу управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару.

На запит митниці декларантом надано відповідачу: копію митної декларації країни відправлення від 04.03.2024 №24DK0031002AF46927; оголошення з мережі Інтернет; переписку з продавцем щодо вартості продажу автомобіля; калькуляцію транспортних витрат № 1 від 06.03.2024.

Так, підставою для прийняття вищезазначених рішень слугували наступні обставини:

- для перевірки числових значень заявленої митної вартості не надано переклад на українську мову рахунку-фактури №456172 від 01.02.2024, що не дає можливості встановити факт наявності пошкоджень на момент укладання договору купівлі-продажу;

- відсутність відомостей про точне місце укладання правочину купівлі-продажу товару, відомостей про умови поставки товару та відсутністю інших документів, що підтверджують відомості про фактичну країну відправлення товару, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості- витрат на транспортування, автотранспортна накладна СМR А №060890 від 26.02.2024 не містить даних про місце завантаження товару, тому витрати на транспортування не базуються на об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування;

- відомості про ціну товару, зазначену у митній декларації країни відправлення від 04.03.2024 №24DK0031002AF46927 не перекладені на українську мову, тому не використовувалися під час перевірки числових значень заявленої митної вартості.

Однак, суд зазначає, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення від 04.03.2024 №24DK0031002AF46927 - має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема, штрих-кодовий ідентифікатор та QR код, що в свою чергу надає митному органу, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МК України перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Крім того, судом встановлено, що перевезення товару здійснювалося відповідно до укладеного 05.02.2024 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 договору по організації послуг пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом №05022024.

Так, відповідно до довідки про транспортні витрати від 29.02.2024 №2 вартість перевезення автомобілем AC7445HM/LSW34C4 вантажу: вживаний автомобіль AUDI 07, 2013 року, WAUZZZ4LDD029089. Маршрут: Королівство Данія DK-9631 Gedsted до кордону Україна (п.п. Ягодин) складає - 12700 грн. Факт перевезення підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) з відмітками митниць країн відправлення та доставки.

Разом з цим, у проформі-інвойсі №456172 від 01.02.2024 зазначено, що поставка здійснюється на виконання договору №353 МАТ від 01.02.2024, умови оплати: передоплата, країна відправлення: Denmark (Данія), країна призначення - Україна на умовах поставки FCA - Gedster (термін FCA означає, що відправник виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов митне очищення для експорту, перевізнику, вказаному покупцем, у названому місці чи пункті. Цим місцем може бути конкретне місце, наприклад, територія виробника, термінал, склад чи будь-який інший узгоджений пункт).

Отже, сторони Контракту №353 МАТ визначили погоджене місце відправки - Gedster, що і відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищевказані документи у повній мірі підтверджують вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу і правомірно їх включив до декларації у складі митної вартості

Додатково суд зазначає, що статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Суд звертає увагу, що Житомирською митницею не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання перекладу на українську мову рахунку-фактури №456172 від 01.02.2024, та не вказано, які саме розбіжності та складових митної вартості усуватиме такий переклад на українську мову рахунку-фактури.

Таким чином, на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації 06.03.2024 №24UA101020008639U7 було надано у повній мірі належним чином оформленні документи, які відповідають переліку документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України та відображають дійсну вартість поставленого товару, відсутність будь-яких розбіжностей щодо складових ціни, повна відповідність документів, наданих нерезидентом щодо вартості товару та його повна попередня оплата позивачем

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи, перелік яких наведений в частині 2 та 3 ст. 53 МКУ, в достатній (розумній) мірі підтверджували вартісні та кількісні показники митної вартості товару, вказаних товариством у митній декларації №24UA101020008639U7. Вказані документи, не містили розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості за основним методом, не містили ознаки підробки та містили всі необхідні відомості, що підтверджують числові та кількісні значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що дозволяла визначити митну вартість за основним методом.

Отже, у рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 відсутні посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару ніби то є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28,09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів».

Судом під час вирішення спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована ТОВ «Авто Партнер» вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Проте, відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, позивачем були надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10000, м.Житомир, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 44005610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (18001, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, оф. 212, код ЄДРПОУ 37239812) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА