Постанова

від 03.12.2024 по справі 580/4849/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4849/24 Головуючий у 1 інстанції: Каліновська А.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Житомирської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (далі - ТОВ «Авто Партнер») звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Житомирська митниця звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що надана при митному оформленні проформа-інвойс №456172 від 01.02.2024 не передбачена положеннями Контракту № 353 MAT від 01.02.2024 як документ, який стосується умов продажу товару, а тому, такий документ при здійсненні митного оформлення товару не міг бути взятий митним органом до уваги як такий, що стосується умов продажу товару. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що передбачений положеннями Контракту № 353 MAT від 01.02.2024 та наданий при митному оформленні рахунок фактура №456172 від 01.02.2024 був складений данською мовою.

29 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» - Потапенка Сергія Володимировича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду засобами відеоконференцзв`язку системи «Електронний суд».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» - Потапенка Сергія Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.03.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир_центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, що був у використанні марка - AUDI, модель - Q7, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)» (далі по тексту - товар), що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №24UA101020008639U7. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 7004,95 євро (з урахуванням транспортних витрат).

При митному оформленні товару Автоматизованою системою управління ризиками було згенеровано митні формальності за кодом 117-2 з наступним повідомленням: «Можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості».

З метою контролю правильності визначення митної вартості до спеціалізованого підрозділу управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару.

На запит митниці декларантом надано митному органу: копію митної декларації країни відправлення № 24DK0031002AF46927 від 04.03.2024; оголошення з мережі Інтернет; переписку з продавцем щодо вартості продажу автомобіля; калькуляцію транспортних витрат № 1 від 06.03.2024.

Рішенням Житомирської митниці було відмовлено у митному оформленні товарів за вищевказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами п.п. 23-24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Нормами ч. 3 ст. 53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно частин 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За приписами частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2024 року між ТОВ «Авто Партнер» (Покупець) та фірмою Gedsted Autohandel A/S (Данія) (Продавець) було укладено Контракт №353 МАТ, відповідно до якого, Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку.

З метою виконання умов вищевказаного Контракту, продавець Gedsted Autohandel A/S (Данія) надав позивачу рахунок-проформу (proforma invice) від 01.02.2024 №456172 та рахунок-фактуру від 01.02.2024 №456172 на придбання позивачем Легковий автомобіль, що був у використанні марка - AUDI, модель - Q7, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)», вартістю 6700 EUR (євро). Умови оплати: передоплата.

Вартість вказаного автомобіля визначена продавцем та погоджена покупцем з урахуванням того, що вказаний автомобіль є таким, що був у використанні з урахуванням пошкоджень та дати випуску.

На виконання зобов`язань по оплаті вищезазначеного автомобіля, позивачем здійснено повну попередню оплату: 05.02.2024 у розмірі 6700 EUR (євро).

06 березня 2024 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир_центральний» з метою імпорту товару «Легковий автомобіль, що був у використанні марка - AUDI, модель - Q7, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013 (транспортний засіб не на ходу. Пошкоджено правий поріг, праві передня та задня двері, права стійка, праве переднє крило, праве дзеркало, ЛФП, спрацьовані подушки безпеки)» (далі по тексту - товар), що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №24UA101020008639U7. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 7004,95 євро (з урахуванням транспортних витрат).

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації від 06.03.2024 №24UA101020008639U7 було надано: Контракт №353 МАТ від 01.02.2024; проформа-інвойс №456172 від 01.02.2024; рахунок-фактура №456172 від 01.02.2024; платіжний документ від 05.02.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.11.2019; автотранспортна накладна (CMR) № А №060890 від 26.02.2024; довідка про транспортні витрати № 2 від 29.02.2024; договір по організації послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом №5022024 від 05.02.2024;

Разом з тим, з метою контролю правильності визначення митної вартості до спеціалізованого підрозділу управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД направлено запит про визначення митної вартості товару.

Так, на запит митниці декларантом надано відповідачу: копію митної декларації країни відправлення від 04.03.2024 №24DK0031002AF46927; оголошення з мережі Інтернет; переписку з продавцем щодо вартості продажу автомобіля; калькуляцію транспортних витрат № 1 від 06.03.2024.

Однак, 06 березня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA101000/2024/000057/2.

Як зазначає апелянт, відповідно до довідки про транспортні витрати № 2 від 29.02.2024, витрати на доставку оцінюваного автомобіля з Данії до кордону України склали 12700,00 грн. У зв`язку із відсутністю у митниці відомостей про точне місце укладання правочину купівлі-продажу товару, відомостей про умови поставки товару та відсутністю інших документів, що підтверджують відомості про фактичну країну відправлення товару, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення такої складової митної вартості як витрати на транспортування. Крім того, автотранспортна накладна CMR А № 060890 від 26.02.2024 не містить даних про місце завантаження товару (графа 4 CMR А № 060890 від 26.02.2024 - «Місце і дата завантаження товару» містить тільки дату).

Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що надана позивачем декларація країни відправлення від 04.03.2024 №24DK0031002AF46927 - має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема, штрих-кодовий ідентифікатор та QR код.

Тобто, у митного органу, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МК України, була можливість перевірити автентичність вищевказаної декларації, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Крім того, перевезення товару здійснювалося на підставі Договору по організації послуг пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом №05022024, укладеного 05.02.2024 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

Згідно довідки про транспортні витрати від 29.02.2024 №2, вартість перевезення автомобілем AC7445HM/LSW34C4 вантажу: вживаний автомобіль AUDI 07, 2013 року, WAUZZZ4LDD029089. Маршрут: Королівство Данія DK-9631 Gedsted до кордону Україна (п.п. Ягодин) складає - 12700 грн. Факт перевезення підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) з відмітками митниць країн відправлення та доставки.

При цьому, у проформі-інвойсі №456172 від 01.02.2024 зазначено, що поставка здійснюється на виконання договору №353 МАТ від 01.02.2024, умови оплати: передоплата, країна відправлення: Denmark (Данія), країна призначення - Україна на умовах поставки FCA - Gedster (термін FCA означає, що відправник виконує свої зобов`язання, передаючи товар, що пройшов митне очищення для експорту, перевізнику, вказаному покупцем, у названому місці чи пункті. Цим місцем може бути конкретне місце, наприклад, територія виробника, термінал, склад чи будь-який інший узгоджений пункт).

Отже, сторони Контракту №353 МАТ визначили погоджене місце відправки - Gedster, що і відображено у міжнародній товарно-транспортній накладній.

Доводи апелянта про те, що надана при митному оформленні проформа-інвойс №456172 від 01.02.2024 не передбачена положеннями Контракту № 353 MAT від 01.02.2024 є необґрунтованими, оскільки, на переконання колегії суддів, це не позбавляє повивача можливості надати при митному оформленні товару такий документ.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу, як наслідок, позивач правомірно їх включив до декларації у складі митної вартості.

Щодо посилання апелянта на те, що наданий при митному оформленні рахунок фактура №456172 від 01.02.2024 був складений данською мовою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не вказано, які саме розбіжності та складових митної вартості усуватиме такий переклад на українську мову рахунку-фактури.

Отже, надані позивачем документи, перелік яких наведений в частині 2 та 3 ст. 53 МКУ, в достатній (розумній) мірі підтверджували вартісні та кількісні показники митної вартості товару, вказаних товариством у митній декларації №24UA101020008639U7.

При цьому, вказані документи, не містили розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості за основним методом, не містили ознаки підробки та містили всі необхідні відомості, що підтверджують числові та кількісні значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що дозволяла визначити митну вартість за основним методом.

Таким чином, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UA101000/2024/000057/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006479 та наявність підстав для його скасування.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2024 р.