Рішення

від 10.09.2024 по справі 600/3366/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3366/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Біля Я.Ф., представника позивача Поляк М.В. та представника відповідача Іванущак А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) від 04 жовтня 2021 року про анулювання сертифікату про державну акредитацію навчального закладу ФОП ОСОБА_2 серії МВС №000887, виданого Головним сервісним центром МВС України від 20 липня 2017 року;

- зобов`язати розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 червня 2024 року про видачу сертифікату про державну акредитацію згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області віл 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20 він успадкував від померлої ОСОБА_2 право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, яке було надано ОСОБА_2 на підставі сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, виданого Головним сервісним центром МВС України, з місцем розташуванням класів по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 . Вказував, що після смерті ОСОБА_2 навчальний заклад з підготовки та перепідготовки водії продовжував свою діяльність, а в червні 2024 року позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Чернівецькій області із заявою про переоформлення сертифікату на своє ім`я на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, в чому йому було відмовлено, оскільки у жовтні 2021 року рішенням акредитаційної комісії належний ОСОБА_2 сертифікат був анульований у зв`язку із припиненням діяльності закладу. Позивач не погоджується з рішенням про анулювання сертифікату та вважає його протиправним, оскільки, на його думку, сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, який було видано ОСОБА_2 , є безстроковим, що визначено Порядком державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №490 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року №1218). При цьому названим Порядком не передбачено анулювання сертифікату про державну акредитацію навчального закладу у зв`язку зі смертю особи. Крім цього, позивач успадкував право на підготовку та перепідготовку водіїв на підставі рішення суду, яке в межах даного спору має преюдиційне значення, положеннями цивільного законодавства не передбачено заборони переходу права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів в порядку спадкування іншій особі від померлої, а спадкоємці фізичної особи-підприємця після смерті останньої можуть успадкувати таке право. Отже, враховуючи безстроковість сертифікату та наявність спадкоємця на право підготовки та перепідготовки водіїв, яким є позивач, відповідач не мав права на анулювання сертифікату.

Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання по справі; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що у зв`язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю акредитаційною комісією було анульовано виданий їй сертифікат про державну акредитацію закладу серії МВС №000887, про що було повідомлено уповноваженого представника навчального закладу, належного померлій ОСОБА_2 , і що відповідає вимогам законодавства. Також вказано, що після анулювання сертифікату навчальному закладу блокується доступ до бази даних ЄДР МВС, технологічний процес зворотної дії не має з огляду на налаштовані алгоритми системи. Регіональний сервісний центр ГУС МВС у Чернівецькій області не може зупинити, відмінити чи повернути операцію у стан, який існував до анулювання сертифікату. Зазначено, що для функціонування діяльності навчального закладу з підготовки та перепідготовки водіїв позивачу необхідно звернутися із заявою про проведення державної акредитації закладу та відповідним пакетом документів, передбаченим Інструкцією про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2019 року №1084). Просив суд відмовити у задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач вказав про відсутність у нього обов`язку повторного звернення до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області із заявою про проведення державної акредитації навчального закладу, наголошуючи на безстроковості попереднього сертифікату, виданого ОСОБА_2 у 2017 році, і успадкуванні позивачем від неї права на підготовку та перепідготовку водіїв у судовому порядку. Наполягав на задоволенні позову.

Правом подати заперечення відповідач не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що 20 липня 2017 року акредитаційною комісією видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 сертифікат про державну акредитацію (серія МВС №000887), яким надано їй право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів з місцем розташуванням класів: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 . Дата прийняття рішення про акредитацію 22 червня 2017 року.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яке набрало законної сили 02 жовтня 2020 року, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, зокрема право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, яке було надано покійній ( ОСОБА_2 ) на підставі сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 22 червня 2016 року, виданого Головним сервісним центром МВС України, з місцем розташування класів по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 .

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2021 року у справі №718/1730/20 у задоволенні заяви начальника регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області про роз`яснення судового рішення відмовлено.

04 жовтня 2021 року на засіданні акредитаційної комісії регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) прийнято рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію закладу ФОП ОСОБА_2 серії МВС №000887 на підставі пункту 1 розділу V Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом МВС України від 07 грудня 2009 року №515 (в редакції наказу МВС України від 23 грудня 2021 року №1084).

Так, згідно протоколу №19 від 04 жовтня 2021 року, комісією встановлено, що підставою для розгляду питання щодо анулювання сертифіката є доповідна записка заступника голови акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області про встановлення факту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу, а саме: дата запису: 17 липня 2020 року, номер запису: 20320070005000298, підстава: припинення у зв`язку зі смертю.

04 жовтня 2021 року заступником голови акредитаційної комісії РСЦ ГССЦ МВС у Чернівецькій області надіслано ОСОБА_1 повідомлення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу серії МВС №000887 у зв`язку із установленням факту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу дата запису: 17 липня 2020 року, підстава: припинення у зв`язку зі смертю. Додатково зазначено, що рішення про анулювання сертифіката про державну акредитацію закладу може бути оскаржено у ГСЦ МВС у місячний строк з дня його прийняття.

18 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області із заявою про видачу йому сертифікату про державну акредитацію на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року №718/1730/20, яким ОСОБА_1 надано у порядку спадкування право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, яке було надано покійній ФОП ОСОБА_2 .

Листом від 27 червня 2024 року №31/24/К-188-2068-07-2024 Головний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до відомостей, які містять в ЄДР МВС, сертифікат про державну акредитацію серії МВС 000887 від 20 липня 2017 року навчального закладу ФОП ОСОБА_2 був анульований рішенням акредитаційної комісії 04 жовтня 2021 року у зв`язку з припиненням діяльності закладу. Додатково зазначено, що для відновлення діяльності після анулювання сертифіката закладу треба пройти державну акредитацію в порядку, визначеному розділом ІІ Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року №515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2019 року №1084), у зв`язку з чим ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до РСЦ ГСЦ МВС за своїм місцезнаходженням із заявою про проведення державної акредитації за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції, до якої необхідно додати відповідний пакет документів для проведення державної акредитації закладу.

За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З обставин справи вбачається, що звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом обумовлено його незгодою із рішенням відповідача від 04 жовтня 2021 року про анулювання сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887, виданого 20 липня 2017 року ФОП ОСОБА_2 щодо її права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, та незгодою із відмовою відповідача у видачі позивачу сертифікату про державну акредитацію згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яким ОСОБА_1 визнано спадкоємцем права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, наданого покійній ОСОБА_2 .

Отже, спірним у цій справі є, перш за все, правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію, виданого ФОП ОСОБА_2 .

Так, згідно приписів частин п`ятої та шостої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці.

Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п`ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної статті 20 травня 2009 року постановою Кабінету Міністрів України №490 затверджено Порядок державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів (далі - Порядок №490 у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 1 Порядку №490 цей Порядок визначає процедуру державної акредитації закладів незалежно від форми власності та їх філій, що проводитимуть підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклад), та атестації їх спеціалістів.

Основним завданням державної акредитації є визначення: стану матеріально-технічної бази закладу; рівня організації та проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - водії) і професійного рівня спеціалістів; додержання закладом вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (пункт 4 Порядку №490).

Державна акредитація закладу проводиться комісією, склад якої призначається регіональним сервісним центром МВС. До складу акредитаційної комісії залучаються представники місцевих органів управління освітою та територіальних органів Держпраці. Положення про акредитаційну комісію затверджує МВС (пункт 7 Порядку №490).

Атестація спеціалістів проводиться комісією, що утворюється керівником регіонального сервісного центру МВС, за участю представників регіональних органів хорони здоров`я та місцевих органів управління освітою з метою визначення відповідності спеціалістів кваліфікаційним вимогам за напрямом підготовки, перепідготовки і підвищення валіфікації водіїв. (пункт 18 Порядку №490).

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та пунктів 7, 18 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №490, з метою приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність до законодавства, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.02.2016 №115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 березня 2016 р. за № 322/28452, затверджено Положення про акредитаційну комісію з державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі Положення №115 у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення).

Акредитаційна комісія є постійно діючим колегіальним органом, що створений регіональним сервісним центром МВС (далі - РСЦ МВС). (п. 2 розділ І Положення №115).

Акредитаційна комісія створюється з метою проведення державної акредитації закладів (юридичних осіб (їх філій та інших відокремлених підрозділів) або фізичних осіб - підприємців), що проводитимуть підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклад).

Акредитаційна комісія у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням. (п. 3, 4 розділ І Положення №115).

Згідно розділу ІІІ Положення №115 до повноважень акредитаційної комісії належать: розгляд заяв і матеріалів та прийняття рішення про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів відповідних категорій або відмову в акредитації; видача сертифіката про державну акредитацію закладу; видача дубліката сертифіката про державну акредитацію закладу; здійснення аналізу якості проведення закладом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів шляхом звірки інформації, наявної в базах даних, якими користуються територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, а також відкритої інформації, що міститься в державних реєстрах та базах даних, з поданими суб`єктами господарювання документами; розгляд заяв і матеріалів про зміну матеріально-технічної бази закладу або складу його спеціалістів; тимчасове припинення дії сертифіката про державну акредитацію; анулювання сертифіката про державну акредитацію.

Порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України з проведення державної акредитації закладів незалежно від форми власності (юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців), їх філій чи інших відокремлених підрозділів (для юридичних осіб), які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, тимчасового припинення дії, поновлення і анулювання сертифіката про державну акредитацію та атестації спеціалістів для таких закладів встановлено Інструкцією про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проходять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів та атестації їх спеціалістів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 №515, в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.12.2019 №1084, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року за №72/17367 (далі Інструкція №515 у редакції на час прийняття оскаржуваного рішення).

Згідно пункту 1 розділу V Інструкції №515 рішення про анулювання Сертифіката приймає акредитаційна комісія в разі: не усунення закладом у встановлений строк недоліків, що стали підставою для тимчасового припинення його дії, або ненадання доказів їх усунення; набрання законної сили рішення суду щодо порушень, допущених у діяльності закладу, якщо порушення є такими, що унеможливлюють виконання закладом робочих програм і планів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв; установлення факту систематичного проведення закладом діяльності з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв не за місцем, заявленим у документах, які подавалися на його державну акредитацію, що підтверджено компетентними органами; видачі закладом свідоцтва про його закінчення особі, яка фактично не проходила в ньому підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, що підтверджено компетентними органами; звернення керівника закладу про припинення діяльності закладу; анулювання ліцензії МОН; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подаються такі документи, зокрема, копія свідоцтва про смерть фізичної особи - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю. Тобто, смерть фізичної особи є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на встановлення фактів смерті фізичної особи ОСОБА_2 24 лютого 2020 року, якій за життя як фізичній особі-підприємцю було видано сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року щодо права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, і внесення 17 липня 2020 року у зв`язку зі смертю до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , суд вважає, що акредитаційною комісією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області на засіданні 04 жовтня 2021 року було правомірно прийнято рішення про анулювання вказаного вище сертифікату в силу вимог пункту 1 розділу V Інструкції №515 (рішення про анулювання Сертифіката приймає акредитаційна комісія в разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу).

Щодо посилань позивача в обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення на не врахування відповідачем рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яким він успадкував від померлої ОСОБА_2 право на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, то такі суд оцінює критично, адже спеціальне законодавство, яке регулювало спірні відносини (Закон №3353-XII, Порядок №490, Положення №115, Інструкція №515), не передбачало обов`язку для акредитаційної комісії при вирішенні питання про анулювання сертифіката про державну акредитацію, в тому числі і з підстав внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення діяльності закладу, враховувати судові рішення про визнання за іншою фізичною особою права власності на спадкове майно права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, що було надано померлій фізичній особі, яка за життя здійснювала підприємницьку діяльність у вказаній сфері на підставі сертифікату про державну акредитацію. Такого виду судові рішення не є правовою підставою для видачі акредитаційною комісією на ім`я спадкоємця сертифікату про державну акредитацію щодо права на підготовку та перепідготовку водіїв транспортних засобів, який належав спадкодавцю такого права.

Водночас за приписами наведеної вище статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На переконання суду, приймаючи оскаржуване позивачем рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію закладу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, яке регулює відносини у сфері державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, атестації їх спеціалістів, тимчасового припинення дії, поновлення і анулювання сертифіката про державну акредитацію.

До того ж, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, яке набрало законної сили, не містить жодних зобов`язань для Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС), а тому в останнього, враховуючи при цьому і норми спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини, не виникає обов`язку видавати сертифікат про державну акредитацію на підставі цього рішення суду, про що ОСОБА_1 просив у заяві від 18 червня 2024 року (у позові зазначено про вимогу ОСОБА_1 щодо переоформлення на його ім`я сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року).

В контексті доводів позову з посиланням в обґрунтування його вимог на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20, суд звертає увагу і на те, що у резолютивній частині названого судового рішення вказано про сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000887 від 22 червня 2016 року. Натомість, як вбачається з наявних у справі матеріалів, ФОП ОСОБА_2 було видано сертифікат про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, у якому датою прийняття рішення про акредитацію зазначено 22 червня 2017 року. Тобто, у резолютивній частині рішення суду, на яке посилається позивач, вказано іншу дату, аніж та, яка значиться у сертифікаті про державну акредитацію серії МВС №000887, виданого ФОП ОСОБА_2 . При цьому позивачем не було надано рішення суду про виправлення описки у рішенні Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20.

Вказане дає додаткові підстави для висновку про неможливість задоволення вимог ОСОБА_1 про видачу йому сертифікату про державну акредитацію згідно рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2020 року у справі №718/1730/20 (щодо переоформлення на його ім`я сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року).

Стосовно тверджень, наданих в обґрунтування позову, про безстроковість сертифікату про державну акредитацію серії МВС №000887 від 20 липня 2017 року, то такі суд відхиляє, оскільки безстроковість дії сертифікату мала значення лише для особи, на ім`я якої він був виданий, тобто для ФОП ОСОБА_2 .

Крім цього, суд вважає, що відповідачем цілком обґрунтовано роз`яснено ОСОБА_1 у листі від 27 червня 2024 року №31/24/К-188-2068-07-2024, наданому на його заяву від 18 червня 2024 року, про те, що для відновлення діяльності після анулювання сертифіката закладу треба пройти державну акредитацію в порядку, визначеному розділом ІІ Інструкції №515, що узгоджується з приписами пункту 7 розділу V Інструкції №515, а також рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до РСЦ ГСЦ МВС за своїм місцезнаходженням із заявою про проведення державної акредитації за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції №515, до якої необхідно додати відповідний пакет документів для проведення державної акредитації закладу, що узгоджується з приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції №515.

З огляду на викладене у своїй сукупності, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах Закону №3353-XII, Порядку №490, Положення №115 та Інструкції №515 є вимоги ОСОБА_1 як у його заяві від 18 червня 2024 року, адресованій Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС), так і вимоги ОСОБА_1 , пред`явлені у цьому позові. Тому такий задоволенню не підлягає.

Щодо посилань у позові на такі обставини як на діяльність закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів після смерті ОСОБА_2 , здійснення набору груп, належність у ОСОБА_1 на праві власності та праві користування нежитлових приміщень, в яких розташовані класи для підготовки та перепідготовки водіїв, то такі суд відхиляє тому, що вони не мають значення для правильного вирішення цього спору у межах заявлених позовних вимог. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно наявних у справі матеріалів здійснення набору груп відбувалося до прийняття відповідачем рішення про анулювання сертифікату про державну акредитацію навчального закладу ФОП ОСОБА_2 серії МВС №000887, тобто до 04 жовтня 2021 року. До того ж, дії відповідача щодо затвердження списків груп з підготовки водіїв транспортних засобів, на чому представником позивача було акцентовано увагу у позові та в судовому засіданні, не є предметом цього позову, а тому такі дії не підлягають оцінці судом.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів законність оскаржуваного рішення. Натомість доводи позову не свідчать про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13.09.2024 року.

Повне найменування учасників справи: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Чернівецькій області (філія ГСЦ МВС) (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43611949).

Суддя О.П. Лелюк