Ухвала

від 05.09.2024 по справі 761/19150/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/19150/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4499/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Давос Групп» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представників ТОВ «Давос Групп» ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .

Накладено у кримінальному провадженні № 720 220 003 100 000 09 від 08.07.2022 року за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України арешт на майно, вилучене 21-22.05.2024 року під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:

- частину обладнання із серійним номером № 50118790003 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № W0062791C у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210245 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210279 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 2102186 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № DS2102187 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № W0062784C у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210278 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210246 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210280 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210247 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 210248 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № DS2102185 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210277 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210244 у кількості 1 шт.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Давос Групп» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2024 року - скасувати, в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, вилучене у ТОВ «Оріон Тобакко» під час проведення обшуку 21.05-22.05.2024 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, вул. Степова, 5, - відмовити.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що врамках кримінального провадження директору ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 213 (Ухилення від сплати податків, зборів),ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення),ч. 1 ст. 199 (Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовійформі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів)КК України.

При цьому, жодній особі не повідомлено про підозру у незаконному виготовленні товару, в тому числі й на вилученому обладнанні.

Скаржник посилається на те, що у ТОВ «Оріон Тобакко» уже вилучалось обладнання, яке належить на праві власності ТОВ «Давос Групп» під час проведення детективами БЕБ України обшуку з 29.07.2022 року по 11.08.2022 року в рамках кримінального провадження.

12.12.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/27450/22 скаргу ТОВ «Давос Групп» задоволено та зобов`язано повернути законному володільцю тимчасово вилучене майно - обладнання.

20.12.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/28202/22 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - обладнання.

24.01.2023 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду по справі № 761/28202/22 ухвалу слідчого судді від 20.12.2022 року - залишено без змін, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

03.02.2023 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду по справі № 761/28202/22 ухвалу слідчого судді від 20.12.2022 - залишено без змін, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

25.01.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/1698/24 скасовано арешт, накладений на обладнання ухвалою слідчого судді від 03.02.2023 року по справі № 761/28851/22.

01.02.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 по справі № 761/3852/24 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна - Обладнання.

20.03.2024 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду відмовлено в задоволенні апеляційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , ухвалу слідчого судді від 01.02.2024 року залишено без змін.

01.03.2024 року детектив Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_11 повернув директору ТОВ «Давос Групп» ОСОБА_12 вилучене в ході обшуку з 29.07.2022 по 11.08.2022 року тимчасово вилучене майно - Обладнання, про що складений Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Однак, через 2 місяці після повернення обладнання, БЕБ України знову його вилучило без належної правової підстави та подальшої мети.

Той факт, що обладнання не має жодного відношення до розслідуваного злочину та не містить ознак речового доказу у кримінальному провадженні попередньо досліджувалось раніше, оскількислідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва та суддями Київського апеляційного суду неодноразово досліджувалось питання щодо віднесення обладнання до речових доказів в рамках кримінального провадження та вірно встановлено, щотаке обладнання не відповідає ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, не є предметом злочинної діяльності, оскільки на такому обладнанні не виготовлялись підроблені акцизні марки, що підтверджено відповідними експертизами, які наявні в матеріалах кримінального провадження; обладнання належить на праві власності ТОВ «Давос Групп», повідомлення про підозру вручено керівнику ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_9 за ознаками зберігання та збуту підроблених марок акцизного податку, умисного ухилення від сплати податків, службового підроблення (ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 199, ч.1 ст. 366 КК України).

Наголошував, що вилучене обладнання не має жодного відношення до розслідуваного кримінального правопорушення, не є знаряддям злочину, належить на праві власності ТОВ «Давос Групп», внаслідок чого на обладнання не може бути накладено арешт, що не було враховано слідчим суддею при постановленні ухвали.

Також зауважує, що до клопотання про арешт майна додано протокол обшуку, втім не додано його невід`ємну частину - зауваження до протоколу обшуку (на 3 арк.) та додатків (на 86 арк.), що є нічим іншим, як введенням суду в оману з приводу дійсних обставин справи та проведеного обшуку і передуванням подій до нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пояснення представників ТОВ «Давос Групп» - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Давос Групп» - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000310000009 від 08.07.2022 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.

В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні директору ТОВ «Оріон Тобакко» (код 43959001) ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 199 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ТОВ «Оріон Тобакко» (код 43959001) за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, із залученням у протиправній схемі ТОВ «Агропраймінвест» (код 43980405), ТОВ «Давос Групп» (код 43878846), ТОВ «Найз Інвест» (код 44122418), ТОВ «Самерстон Табакко» (код 44028231), ТОВ «Південна тютюнова компанія» (код 42960922) та інших суб`єктів господарювання, діючи в порушення вимог Податкового кодексу України, здійснюють виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання та придбання у невстановлених слідством осіб підроблених марок акцизного податку з метою їх подальшого незаконного використання при збуті тютюнових виробів власного виробництва.

Висновком комплексної судово-біологічної, трасологічної, товарознавчої та технічної експертизи документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 08.09.2022 № 22820/22-34/22821/22-23/23673-23714/22-34/23715-23846/22-33 встановлено, що пачки сигарет з написами «Золота марка Оригінал», «Золота марка Екстра», «RED WINS 6», «RED WINS 8», «Zараl jazz», «Zараl blues» та сигарети, які містяться у вказаних пачках, виготовлені на лініях з виробництва сигарет, яке орендує ТОВ «Оріон Тобакко».

Сигарети перелічених вище марок у період з 28.07.2022 року по 11.08.2022 року виявлені та вилучені за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 .

На вилучених тютюнових виробах наклеєні марки акцизного податку, що не відповідають оригінальним маркам акцизного податку, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто є підробленими.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_9 у період червня - серпня 2022 року, шляхом невідображення відомостей у повному обсязі в деклараціях з акцизного податку та звітах про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів ухилився від сплати акцизного податку на загальну суму 42 221 072 грн., що є особливо великим розміром.

У зв`язку з викладеним, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.05.2024 року за адресою: Одеська область, с. Лиманка, вулиця Степова, буд. 5, 21.05.-22.05.2024 року проведений обшук, під час якого виявлені та вилучені частини обладнання, що використовується ТОВ «Оріон Тобакко» для виготовлення тютюнових виробів.

Детективом БЕБ 23.05.2024 року на підставі ст. 98 КПК України винесено постанову про визнання вищезазначеного майна речовими доказами та його приєднання до кримінального провадження.

23.05.2024 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 72022000310000009 від 08.07.2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, на майно, що належить ТОВ «Давос Групп», вилучене 21.05. - 22.05.2024 року у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що за допомогою обладнання, яке вилучене під час проведення обшуку, проводилось незаконне виготовлення тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку. Таким чином, вилучене обладнання для промислового виробництва сигарет являється знаряддям вчинення злочину.

Також, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що лінія по масовому виробництву табачних виробів у подальшому може використовуватися службовими особами ТОВ «Оріон Тобакко», ТОВ «Агропраймінвест», ТОВ «Давос Групп», ТОВ «Найз Інвест», ТОВ «Самерстон Табакко», ТОВ «Південна тютюнова компанія» у незаконній господарській діяльності, що полягає у виготовленні табачних виробів без відображення у податковому та бухгалтерському обліку, з підробленими марками акцизного податку.

Прокурор у клопотанні посилається на те, що іншим способом, ніж накласти арешт на лінії по виробництву, сортуванню, упакуванню сигарет, що має доказове значення в провадженні, неможливо досягти завдань кримінального провадження. Незастосування даного виду заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .

Накладено у кримінальному провадженні № 72022000310000009 від 08.07.2022 року за ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України арешт на майно, вилучене 21-22.05.2024 року під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 , а саме:

- частину обладнання із серійним номером № 50118790003 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № W0062791C у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210245 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210279 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 2102186 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № DS2102187 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № W0062784C у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210278 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210246 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210280 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210247 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 210248 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № DS2102185 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 2 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 3 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № б/н у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210277 у кількості 1 шт.;

- частину обладнання із серійним номером № 5Р-210244 у кількості 1 шт.

Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження №72022000310000009 від 08.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів та запобігання їх приховуванню, пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

На переконання колегії суддів, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою детектива БЕБ від 23.05.2024 року.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи (осіб) з потребами кримінального провадження.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам апелянта, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Беззаперечних доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому, незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Твердження апелянта про недоведеність відповідності арештованого нерухомого майна критеріям речових доказів в розумінні ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки наведені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане майно (обладнання) може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже, відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, при вирішенні питання щодо арешту майна, з підстав визначених ст. 170 КПК України, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів протиправної діяльності посадових осіб ТОВ «Давос Групп», колегія суддів відхиляє, оскільки у даному провадженні арешт накладений на належне на праві власності ТОВ «Давос Групп» обладнання, на якому виготовлялись тютюнові вироби, що не заперечувалося під час розгляду клопотання та апеляційної скарги представниками товариства, як на докази, які могли бути знаряддям вчинення злочину, з метою їх збереження. У такому випадку необов`язковим є вручення підозри посадовим особам ТОВ «Давос Групп».

Доводи апелянта про те, що клопотання органу досудового розслідування про арешт майна не містить аргументів з приводу мети арешту вилученого майна (обладнання), є безпідставними та спростовуються змістом клопотання та іншими матеріалами справи.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно (обладнання), в тому числі з підстав того, що воно належить ТОВ «Давос Групп», а повідомлення про підозру вручено керівнику ТОВ «Оріон Тобакко» ОСОБА_9 , то такі доводи обґрунтованості висновків слідчого судді про задоволення клопотання прокурора не спростовують, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Посилання адвоката у скарзі на попередні судові рішення, якими було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на обладнання, і останнє було повернуто власнику, не являються підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, зважаючи на доведеність у встановленому законом порядку прокурором передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

постановила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Давос Групп» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 11 червня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4