Постанова

від 04.09.2024 по справі 300/1209/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1209/24 пров. № А/857/12293/24 А/857/18678/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засіданняХомин Ю.Є.,

за участю представника позивачаСапіга А.В.,

за участю представника відповідачаБабій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року про забезпечення позову та рішення від 21 червня 2024 року прийняті суддею Панікар І.В. у м. Івано - Франківську, у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «ЖБК» «Спілка Забудовників 9» до Державної інспекції архітектури та містобудування України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта органу державної влади,-

встановив:

обслуговуючий кооператив «ЖБК» «Спілка Забудовників 9» (надалі ОК ЖБК, позивач) звернувся із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (надалі ДІАМ України, відповідач) про визнання протиправними дій ДІАМ України через головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування ОСОБА_1 та головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ОСОБА_2 з проведення позапланової перевірки у період з 09.01.2024 по 12.01.2024 щодо дотримання Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано - Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження містобудівної діяльності; визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування ОСОБА_1 від 15.01.2024 про зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427); зобов`язання головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування ОСОБА_1 відновити дію дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427); визнання протиправним та скасування наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки».

ОК ЖБК звернувся також із заявою про забезпечення позову, в якій просив винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки» та заборони відповідачу здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва за адресою: вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 заяву ОК «ЖБК» Спілка Забудовників 9» про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки». В решті вимог заявника відмовлено.

Суд виходив з того, що відповідач повторно ініціював питання можливості проведення перевірки, при цьому, вказуючи завідомо недостовірні відомості, як на підставу надання такого дозволу.

Суд наголосив на тому, що уже сам факт проведення повторної позапланової перевірки стосовно позивача у розумінні суду, тлумачиться як негативний для нього наслідок.

Суд зазначив, що у даному випадку ініційований заявником спосіб забезпечення позову не скасовує спірного наказу, а спрямований виключно на забезпечення виконання в майбутньому рішення суду, у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків.

Можливість здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва є нероздільно пов`язаною з оскаржуваним наказом, водночас, заборона здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю загалом, не узгоджується з предметом вказаного адміністративного позову, внаслідок чого, також не може бути застосована в силу положень частини 3 статті 151 КАС України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 позов задоволено.

Суд виходив з того, що проведення позапланових перевірок відповідачем можливе виключно у випадках наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов, визначених положеннями пунктом 2 Постанови від 13.03.2022 № 303.

Суд звернув увагу на те, що в обґрунтуваннях причин для проведення перевірки відсутні будь-які підстави щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, внаслідок чого, правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно позивача в воєнний період були відсутні в аспекті Постанови № 303.

Встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання позивачем вимог законодавства з суттєвими порушеннями, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.

Реалізовуючи дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий 18.08.2021 позивач здійснив майже всі необхідні дії для прийняття в експлуатацію вказаного об`єкту, водночас, тільки в 2024 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час прийняття рішення щодо видачі вказаного дозволу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відновити дію дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32», суд зазначив, що дана позовна вимога є похідною, що є підставою для її задоволення.

Суд констатував факт виходу відповідачем за межі наданих йому повноважень, визначених постановою КМУ від 13.03.2022 № 303, що дозволило дійти висновків щодо необхідності визнання протиправним та скасування наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки».

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями ДІАМ України подала апеляційні скарги. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено судові рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення позову звертає увагу на те, що прийняте рішення від 15.01.2024 про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт покликане зупинити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними.

Основне обґрунтування прийнятої ухвали про забезпечення позову виключно в тому, що ДІАМ неправомірно втручається в діяльність забудовника.

На переконання ДІАМ, постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції фактично надав правову оцінку правомірності оскаржуваного рішення до розгляду справи по суті, що у свою чергу суперечить завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.

Зазначає, наказ ДІАМ від 23.04.2024 №60 «Про проведення позапланової перевірки», дія якого зупинена оскаржуваною ухвалою не стосується прав та інтересів позивача.

Просить скасувати ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі на рішення, апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно зазначено, що відповідно пункту 2 Постанови № 303 таке рішення центрального органу виконавчої влади не є рішенням про призначення перевірки (яким зважаючи на пункту 7-1 Порядку № 553 є наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки), а є рішенням про надання дозволу на проведення відповідної перевірки.

Аналізуючи передумову видання наказу Мінінфраструктури від № 1 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду, суд першої інстанції безпідставно зазначив, що в даних обґрунтуваннях відсутні будь-які підстави щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, внаслідок чого, правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно позивача в воєнний період були відсутні в аспекті Постанови № 303.

Суд першої інстанції безпідставно постановив ухвалу від 01.05.2024, якою змінив предмет позову у спосіб доповнення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки», та в подальшому ухвалив рішення про задоволення позову в цій частині.

Звертає увагу на те, що на момент видачі дозволу на початок будівельних робіт, замовником будівництва, в порядку визначеному діючим законодавством, не отримано позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації на будівництво, за якою прийнято рішення про видачу такого дозволу на початок будівельних робіт.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОК «ЖБК «Спілка забудовників 9» є замовником будівництва на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32».

18.08.2021, головним спеціалістом сектору дозвільних та реєстраційних процедур Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІФ012210817427 замовнику ОК ЖБК (т.1 а.с.33-34).

На підставі наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» від 02.01.2024 № 1 (т.1 а.с.40-41) та наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 05.01.2024 № 3 (т.1 а.с.42-43), головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 09.01.2024 по 12.01.2024 було проведено позапланову перевірку дотримання Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження містобудівної діяльності, а саме: під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ ІФ012210817427 (т.1 а.с.44-45).

За результатами позапланової перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження об`єктом нагляду містобудівної діяльності, про що посадовими особами ДІАМ складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.01.2024 за реєстраційним номером у ЄДЕССБ CH01:8439-1132-2461-9922 (т.1 а.с.48-61).

В подальшому, 15.01.2024 відповідачем прийнято рішення про зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427) (а.с.68-69).

23 квітня 2024 ДІАМ України видано наказ № 60 «Про проведення позапланової перевірки» на об`єкті будівництва за адресою: вул.Височана,18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. (т.1 а.с.259).

Щодо оскарження ухвали про забезпечення позову, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у цій справі апеляційну скаргу ДІАМ України було залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 про забезпечення позову без змін. Висновки, зроблені судом у даній постанові є релевантними до досліджуваних правовідносин, оскільки стосуються заборони проведення перевірок в умовах воєнного стану.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 в справі №826/14303/18, від 12 лютого 2020 в справі №640/17408/19, від 27 лютого 2020 в справі №640/16242/19 та ін.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені праві висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2023 у справі №300/5005/22 та від 21 вересня 2023 у справі №600/1531/23-а.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, у разі продовження дії наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки», як ОК ЖБК так і ряд інвесторів, залучених до будівництва на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1 , матимуть дотичність до ситуації з високими ризиком того, коли за наслідками проведеної перевірки посадовими особами ДІАМ буде винесено черговий акт реагування, який унеможливить виконання рішення суду в частині предмету судового розгляду, а саме оскарження наказу від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки», оскільки такий уже буде зреалізованим.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 (далі як і раніше Постанова №303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». І лише дозволяється у дуже виняткових випадках передбачених Кабінетом Міністрів України, а саме за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України дозволив здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Із наявних матеріалів справи не можна зробити однозначний висновок, що заходи державного нагляду (контролю), які проведено в умовах воєнного стану, базувались на виняткових випадках, позаяк відсутнє покликання на такі.

Відтак, на даному етапі, вбачаються ознаки, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Щодо оскарження судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 10 Закону України № 678 від 20.05.1999 «Про архітектурну діяльність» (надалі Закон № 678) передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-ХІІ «Про основи містобудування» (надалі як і раніше - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 3038 передбачено, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 3038 дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Судом встановлено, що ОК «ЖБК «Спілка забудовників 9» є замовником будівництва на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32».

18.08.2021, головним спеціалістом сектору дозвільних та реєстраційних процедур Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІФ012210817427 замовнику ОК ЖБК.

Судом встановлено, що в ході позапланової перевірки з питань дотримання Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на вказаному вище об`єкті, замовник ОК ЖБК, відповідачем виявлено ряд порушень та, водночас, у зв`язку із цим зупинено дію вказаного вище дозволу (т.1. а.с.48-61).

Підставою вчинення таких дій та прийняттю вищевказаного рішення передувало винесення Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України наказу «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівель ного нагляду» від 02.01.2024 за № 1 та ДІАМ «Про проведення позапланової перевірки» від 05.01.2024 № 3 (т.1 а.с.40-43).

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 3038 дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 6 абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону № 3038 передбачено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 1-3, 4, 7, 10 частини 3 статті 41 Закону № 3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо - та відеотехніки.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У свою чергу, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі, також - Порядок № 553).

За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку № 553 державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Приписами пункту 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно -будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 на 30 діб, відповідно до Указу Президента України № 133/2022, який діє на території Україні на момент винесення даного рішення.

Отже, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що станом на час винесення відповідачем наказу про призначення позапланової перевірки та здійснення посадовими особами відповідача перевірки, в Україні було введено та діяв воєнний стан.

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

При цьому, в силу пунктів 2 та 3 Постанови № 303, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов`язань України. Протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану крім випадку наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України та за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що зі змісту пункту 2 Постанови № 303 логічно випливає, що таке рішення центрального органу виконавчої влади не є рішенням про призначення перевірки (яким зважаючи на пункту 7-1 Порядку № 553 є наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки), а є рішенням про надання дозволу на проведення відповідної перевірки.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Положення № 460 Мінінфраструктури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно підпункту 7 пункту 4 Положення № 460 Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань визначає пріоритети та здійснює заходи щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері зокрема архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю житлово-комунального господарства, забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Пунктом 8 Положення № 460 встановлено, що Мінінфраструктури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінінфраструктури, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Отже, Мінінфраструктури є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що проведення позапланових перевірок відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, можливе виключно у випадках наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов, визначених положеннями пунктом 2 Постанови № 303.

08.12.2023 Державною інспекцією містобудування та архітектури України складено довідку про результати документальної перевірки Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, в ході якої виявлено ознаки вчинення порушення об`єктом нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, зокрема порушення вимог частини четвертої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т.2 а.с.140-141).

В подальшому, ДІАМ України надіслано до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України лист від 18.12.2023 № 2071/03/12-23, яким повідомлено, що ДІАМ проведено документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти даних та відповідності вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32», реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427, виданого Управлінням з питань державного архітектурнобудівельного контролю Івано-Франківської міської ради (т.2 а.с.142-143).

Вказаним листом ДІАМ порушило питання видання Мінінфраструктури наказу про проведення позапланової перевірки дотримання Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил при видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32», реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427.

За результатами розгляду листа ДІАМ 18.12.2023 № 2071/03/12-23 та доданих до нього документів, Мінінфраструктури видано наказ від 02.01.2024 № 1 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» щодо проведення ДІАМ в установленому порядку позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Івано-Франківською міською радою вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил при видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (т.1 а.с.40-41).

Вказаний наказ видано з урахуванням наказу Мінінфраструктури від 19.05.2023 № 424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану».

Водночас, пунктом 1 вищевказаного наказу, зобов`язано Департамент просторового планування територій та архітектури забезпечити:

протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього;

протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проекту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);

протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності).

Передумовою видання наказу Мінінфраструктури від 02.01.2024 № 1 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» є лист ДІАМ України від 18.12.2023 № 2071/03/12-23 та Довідка про результати документальної перевірки Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради від 08.12.2023 (т.2 а.с.140-143).

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даних обґрунтуваннях відсутні будь-які підстави щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, внаслідок чого, правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно позивача в воєнний період були відсутні в аспекті Постанови № 303.

Натомість, відповідач здійснив позапланову перевірку позивача всупереч дії мораторію на проведення, зокрема, позапланових заходів державного нагляду (контролю), що свідчить про протиправність відповідних дій відповідача.

Усі заходи, які проводяться у цей період, мають бути лише позаплановими і лише у виняткових випадках, визначених пунктом 2 вказаної Постанови.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки.

Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.10.2023 у справі №0440/5943/18.

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2024 у справі № 340/9544/21 зазначив, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити.

Відтак, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, то суд не надає оцінки виявленим правопорушенням.

Щодо покликання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно постановив ухвалу від 01.05.2024, якою змінив предмет позову, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 у cправі №916/1029/22 зазначив, що заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог, що узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Оскільки у даному випадку має місце доповнення позову даними обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, то безпідставним є покликання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відновити дію дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427), то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дана позовна вимога є похідно, відтак, таку слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДІАМ України від 23 квітня 2024 № 60 «Про проведення позапланової перевірки», колегія суддів зазначає, що однією із підстав для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, однак, жодних висновків щодо факту самочинного будівництва у змісті акту судом не виявлено.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що за вказаних обставин, повторно склалася ситуація, за якої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» від 19.03.2024 № 238 державний орган у сфері державно-будівельного нагляду та контролю в особі ДІАМ, отримав можливість проведення перевірки, при цьому, вказуючи завідомо недостовірні відомості, як на підставу надання такого дозволу.

Вказані дії у сукупності свідчать про те, що відповідачем в чергове допущено суттєві процедурні порушення під час здійснення повторного заходу державного контролю.

Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року про забезпечення позову та рішення від 21 червня 2024 року у справі №300/1209/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 13.09.2024.