Рішення

від 06.09.2024 по справі 216/1337/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/1337/24

провадження 2/216/1394/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Максименко А.М.,

представника позивачів адвоката Толстих О.Ю.,

представника відповідача адвоката Шафранової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина,-

встановив:

Представник позивачів, адвокат Толстих О.Ю. звернувся до суду з окремими позовами до ТОВ «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина, який обґрунтовував тим, що 16 жовтня 2018 року з сином позивачів - ОСОБА_3 (помічником машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР»), стався смертельний нещасний випадок. Відповідно до акта спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 16 жовтня 2018 року о 02:53 год на ТОВ «ШЛЯХБУД КР» форми Н-5 від 01.04.2019 та Акта №2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 01.04.2019, комісія дійшла висновку, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Таким чином, під час праці на ТОВ «ШЛЯХБУД КР» з ОСОБА_3 , сином позивачів, стався нещасний випадок - він отримав виробничу травму, внаслідок якої наступила його смерть. Смертю сина, позивачам завдано глибоких моральних страждань, вони втратили рідну людину, з якою проживали однією сім`єю протягом життя. Потрясіння через смерть сина призвели до того, що позивачі перебувають в напруженому психічному стані - їм не вистачає спілкування з сином, його підтримки. Окрім психологічної складової, смерть сина докорінно змінила звичний для позивачів уклад життя, вони вимушені у похилому віці самостійно облаштовувати свій побут, позбавлені підтримки сина. Смерть рідної людини призвела до незворотних негативних змін у особистому житті позивачів та вимагає від них додаткових зусиль для організації свого життя, так як останні є непрацездатними особами - пенсіонерами за віком. Враховуючи тяжкість завданої ним моральної шкоди, глибину та характер моральних страждань, позивачі оцінюють розмір моральної шкоди, спричиненої смертю сина у 781000,00 грн кожному, яку просять стягнути з відповідача у судовому порядку.

На підставі ухвали суду від 19.04.2024 позовні вимоги позивачів до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина об`єднано в одне провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки за наслідками спеціального службового розслідування комісією не встановлено порушення чинного законодавства з боку ТОВ «ШЛЯХБУД КР», яке б могло призвести до смерті робітника ОСОБА_3 , а навпаки встановлено вину останнього, який допустив порушення ряду правил та інструкцій, які призвели до його смерті, смерті та каліцтва інших осіб та матеріальних втрат відповідача. Водночас відповідач погоджується відшкодувати позивачам 30000,00 грн кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Поряд з цим, представник позивачів надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача жодним чином не спростовують факту настання смертельного нещасного випадку з потерпілим, з причин, пов`язаних з виробництвом, тож є беззмістовними та недоречними.

Також, до суду надано заперечення на відповідь на відзив, в яки представник відповідача вказав, що комісія чітко та однозначно визначила в тому числі, що ОСОБА_3 , знехтував своїми обов`язками та не провів опробування гальм поїзда у встановленому порядку. Разом з ОСОБА_4 не оформив необхідні записи в відповідний Журнал і не підтвердив їх достовірність своїм підписом. Вищевказані порушення нормативних документів з безпеки руху та експлуатації гальм рухомого складу стали можливі в результаті невиконання помічником машиніста тепловоза ОСОБА_3 , вимог п. 1.7, 1.9 (п/п 1.9.5.) Глави 1; п. 3.1.3 Розділу 3.1 та п. 3.8.1 Розділу 3.8 Глави 3 Інструкції з охорони праці для помічника машиніста тепловоза на маневрових і господарчих роботах ОТ-0010-18, який своїми діями не забезпечив безпеку руху господарчого поїзда при відправленні його зі станції після формування, в результаті чого сталося його зіткнення зі спеціалізованим поїздом в тупику залізничної колії ЭКГ-10 госп. №56 Ганнівського кар`єра.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно з роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2018 року на підприємстві відповідача - ТОВ «ШЛЯХБУД КР» стався груповий нещасний випадок, внаслідок якого помер ОСОБА_3 .

Згідно з даними трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_3 з 24.09.2015 працював помічником машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ТОВ «ШЛЯХБУД КР» (Том 1 а.с. 29-33).

Згідно з Актом проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 16.10.2018 в ТОВ «ШЛЯХБУД КР» комісією встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме: 15.10.2018, о 20 год. 00 хв. локомотивна бригада дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» в складі: машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_4 та помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_3 отримала наряд на виконання робіт з управління та обслуговування тепловозу від механіка дільниці ОСОБА_5 (по телефону) і прийняла зміну на тепловозі серії ТЭМ 2 госп. №79 на залізничній станції «Сырьевая» УЗТ ПАТ «ПівнГЗК». Після огляду тепловозу, ОСОБА_4 отримав по телефону завдання на зміну від диспетчера залізничного цеха з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ШЛЯХБУД КР» ОСОБА_6 після екіпірування тепловозу на залізничній станції «Отвальная», слідувати на залізничну станцію «Вскрышная» УЗТ ПАТ «ПівнГЗК» для подальшого виконання робіт з доставки вагонів хопер-дозаторів серії 20-Х351 на колію ЭКГ №83 Ганнівського кар`єра ПАТ «ПівнГЗК» з метою його обробки (дозування щебнем рейко-шпальної решітки). Прибувши на залізничну станцію «Вскрышная», по команді диспетчера станції ОСОБА_7 , локомотивна бригада виконала маневрову роботу з формування на 5-й залізничній колії станції господарського поїзда у складі тепловозу та трьох навантажених вагонів хопер-дозаторів. Раніш зазначені вагони експлуатувалися у зміну з 13-го на 14-те жовтня локомотивною бригадою тепловоза ТЭМ-2 госп. №151 (машиніст тепловоза ОСОБА_8 та помічник машиніста тепловозу ОСОБА_9 ) у складі господарського поїзда, який проводив обробку (дозування) рейко-шпальної решітки ЄКГ-6,3УС госп. №86. По закінченню зміни вагони хопер-дозатори були завантажені щебнем та відставлені на 3-тю залізничну колію станції «Вскрышная». Зауважень з приводу роботи гальмівного обладнання вагонів під час їхньої експлуатації у локомотивної бригади не було. Гальма рухомого складу були технічно справні та забезпечували зупинку поїзда при їх використанні. О 19 год. 30 хв. 15.10.2018 на дільницю №1 пересувних залізничних колій Ганнівського кар`єру (розташованій на станції «Вскрышная») прибули майстер шляховий ОСОБА_10 і монтер колії ОСОБА_11 . В адміністративно-побутовому корпусі вони переодягнулися у спеціальний одяг і спеціальне взуття та займалися виконанням робіт на дільниці до прибуття маневрового тепловоза ТЭМ-2 госп. №79 на станцію. По прибуттю на станцію «Вскрышная» маневрового тепловозу ТЭМ-2 госп. №79, після погодження з диспетчером цеха ОСОБА_6 , в кабіну машиніста тепловоза піднялися майстер шляховий ОСОБА_10 і монтер колії ОСОБА_11 , для слідування з локомотивною бригадою на колію ЭКГ-8И госп. №83 станції «Южная» та організації виконання робіт з вивантаження вагонів. О 01 год. 35 хв. за командою ОСОБА_7 господарський поїзд відправилася з 5-ої колії станції «Вскрышная» за маршрутом: «станція «Вскрышная» - станція «Северная». О 01 год. 41 хв. поїзд прибув до вхідного світлофора станції «Северная», та простояв там в очікуванні дозволу на подальший рух до 02 год. 25 хв. В 02 год. 25 хв. машиніст тепловозу ОСОБА_4 отримав команду чергової по залізничній станції «Северная» ОСОБА_12 на відправлення зі станції «Северная» та слідування до вхідного світлофора станції «Южная» по залізничній колії ЭКГ №68 з послідуючою доповіддю про його проїзд. Почувши по радіозв`язку, що ОСОБА_4 зрозумів отриману команду, ОСОБА_12 дала дозвіл на подальше слідування поїзда до контролю СП102 станції «Южная», про що ОСОБА_4 повторив радіозв`язком. Зі станції «Северная» до станції «Южная» поїзд рухався колією ЭКГ №68, далі з`єднувальною колією станцій «Северная» - «Южная» (яка примикає до колії ЭКГ №68 станції «Северная» та через стрілочний перевід СП102 до 14 колії станції «Южная») і далі на 14 колію станції «Южная» з метою подальшої зупинки на вільній від рухомого складу колії №14 на межі «контролю» стрілочного переводу СП102. Проїхавши приямок ЭКГ №68 локомотивом вперед і доповівши про це черговій по залізничній станції «Северная», машиніст тепловозу ОСОБА_4 (з невстановлених причин при працюючому стаціонарному радіозв`язку) зателефонував мобільним телефоном до чергової по залізничній станції «Южная» ОСОБА_13 і попросив підготувати заздалегідь у маршрут прямування поїзда СП102. Після погодження з ОСОБА_13 переводу СП 102 у маршрут прямування, локомотивна бригада господарського поїзда повинна була (заїхав за контроль СП 102) зупинити поїзд на колії №14 та після переводу стрілки черговою по станції, продовжити рух у зворотному напрямку на колію ЭКГ-8И госп. №83. Отримавши підтвердження мобільним телефоном про готовність в маршруті стрілочного переводу, поїзд, під керуванням ОСОБА_4 , продовжив слідувати на колію №14 станції «Южная». Приготований маршрут по напрямку руху поїзда далі від СП 102 дає змогу прямувати через колію №14 (яка примикає з протилежної сторони до колійного розвитку станції «Северная») на залізничну колію №211 тупика ЭКГ-10 госп. №56 станції «Северная». У період проходження господарського поїзда за вказаним маршрутом на залізничній колії №211 під ЭКГ-10 госп. №56 знаходився раніш відправлений зі станції «Южная» спеціалізований поїзд госп. №3, який складався з тягового агрегата серії ОПЭ1А (у складі секції керування, дизельної секції, обмотореного думпкара), під керуванням машиніста тягового агрегату ОСОБА_14 і помічника машиніста тягового агрегату ОСОБА_15 , і дев`яти думпкарів типу 2ВС105 УЗТ ПАТ «ПівнГЗК», в який в цей час відбувалося навантаження гірничої маси. Залізнична з`єднувальна колія від приямка ЭКГ-4У госп. №68 станції «Северная» до 14 колії станції «Южная» і залізнична колія далі в бік навантажувального тупика ЭКГ-10 госп. №56, має ламаний профіль з ухилом різної величини по напрямку руху господарського поїзда №79. Під час руху господарського поїзда по станції «Южная» локомотивна бригада в складі ОСОБА_4 і ОСОБА_16 не впоралася з його керуванням (рухаючись по ухилу), не зупинила поїзд після проїзду СП 102, продовжила подальший рух поїзда у бік залізничних колій станції «Северная», і 16.10.2018, о 02 год. 53 хв., допустила зіткнення з тяговим агрегатом ОПЭ1А спеціалізованого поїзда, який перебував в тупику екскаватора ЭКГ-10 госп. №56. При некерованому русі поїзда ні машиніст тепловоза ОСОБА_4 ні помічник машиніста тепловоза ОСОБА_16 при працюючому радіозв`язку тепловоза не виходили на зв`язок (з невстановлених причин) з черговими по залізничним станціям і не поставили їх до відома про те що відбувається, для приймання з їхнього боку заходів щодо запобігання можливих наслідків. У момент зіткнення на тепловозі ТЭМ-2 госп. №79 крім локомотивної бригади продовжували перебувати майстер шляховий ОСОБА_10 і монтер колії ОСОБА_17 . В результаті допущеного зіткнення в кабіні тепловоза були смертельно травмовані ОСОБА_4 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , а ОСОБА_10 , перед зіткненням зістрибнув з тепловозу та в результаті падіння був травмований. В подальшому ОСОБА_10 був доставлений каретою швидкої допомоги до КЗ «Криворізька міська лікарня №7»ДОР» звідки його було переведено до КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» ДОР». Локомотивна бригада тягового агрегату в результаті зіткнення не постраждала.

Причиною смерті помічника машиніста тепловоза на маневрових та господарчих роботах ОСОБА_3 , яку встановив заклад судово-медичної експертизи є: несумісні з життям травми тіла, які супроводжувалися розтрощенням та розділенням голови, тулуба та кінцівок з повни їх відчленуванням.

Відповідно до п. 4 вказаного Акта, причинами настання нещасного випадку, є:

- основна: організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, а саме - не проведення повного випробування гальм сформованого поїзда, з перевіркою стану гальмівної магістралі та дії гальм у всіх вагонів, а також незабезпечення належного утримання транспортних засобів - відсутність гнучкого троса привода швидкостеміра тепловоза ТЭМ-2, в результаті чого не здійснювалась реєстрація параметрів швидкості руху і роботи гальм господарського поїзда встановленим на тепловозі швидкостеміром.

Порушено вимоги глави XIII розділа 5 п. 5.4, глави IX розділа 1 п. 1.2 та глави X розділа 1 п. 1.5 «Правил технічної експлуатації залізничного транспорту промислових підприємств», затверджених наказом Міністерства промислової політики України 15.02.2010 №70.

- супутні - організаційні:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування, яке не було виконане локомотивною бригадою, контролю за виконанням своїх обов`язків, як машиніста тепловоза, по проведенню опробування гальм поїзда помічником - машиніста тепловоза та занесенням результатів розрахунків забезпеченості гальмами поїзда у Журналі випробування гальм, який знаходиться на локомотиві, оформлення необхідних записів в відповідний Журнал та підтвердження їх достовірності своїм підписом, а також необхідності перевірки ефективності дії гальм при русі поїзда.

Порушено вимоги п. 1.7, 1.9 (п/п 1.9.5.) Глави 1; п. 3.1.3 Розділу 3.1 та п. 3.8.1 Розділу 3.8 Глави 3 Інструкції з охорони праці для машиніста тепловоза на маневрових і господарчих роботах ОТ-0009-18, затвердженої наказом ТОВ «ШЛЯХБУД КР» від 06.03.2018 №35.

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці в частині необхідності проведення повного опробування гальм господарського поїзда на працездатність після його формування локомотивною бригадою. Невиконання своїх обов`язків по проведенню опробування гальм поїзда у встановленому порядку.

Порушено вимоги п. 1.7, 1.9 (п/п 1.9.5.) Глави 1; п. 3.1.3 Розділу 3.1 та 3.8.1 Розділу 3.8 Глави 3 Інструкції з охорони праці для помічника машиніста тепловоза на маневрових і господарчих роботах ОТ-ООІО-18, затвердженої наказом по ТОВ «ШЛЯХБУД КР» від 06.03.2018 №35.

- не виконання посадових інструкцій в частині незабезпеченості підлеглим персоналом (локомотивною бригадою у складі машиніста тепловоза ОСОБА_4 та помічника машиніста тепловоза ОСОБА_3 ) своїх обов`язків при експлуатації тепловоза та формуванні рухомого складу, а також не виконання ними нормативних документів з охорони праці та безпеки руху.

Порушено вимоги п. 4.2 Розділу 4 Посадової інструкції електромеханіка дільниці №7.3 підйомно-транспортного устаткування залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК», затвердженої 12.06.2015.

- не виконання посадових інструкцій, в частині забезпеченості надійної роботи тепловоза, контролю за якістю його технічного обслуговування та за виконанням підлеглим персоналом (електромеханіком ОСОБА_5 ) вимог Правил технічної експлуатації залізничного транспорту, які зобов`язують експлуатувати тепловоз з працюючим швидкостеміром, що забезпечує реєстрацію параметрів швидкості руху та режимів роботи автоматичних гальм поїзда.

Порушено вимоги п. 2.1 (п/п 2.1.1), 2.5 та 2.10 Розділу 2 Посадової інструкції головного механіка залізничного цеху з обслуговування об`єктів ПАТ «ПівнГЗК», затвердженої 12.06.2015.

Відповідно до п. 6 Акта форми Н-5, комісія дійшла висновку, що груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. (Том 1 а.с. 16 зворот)

Як вбачається з Акта №2 про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, форми Н-1, складений на ОСОБА_3 , причинами нещасного випадку є: основна (організаційна) - порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів та супутня (організаційна) - порушення трудової та виробничої дисципліни; невиконання посадових обов`язків; невиконання вимог інструкцій з охорони праці. (Том 1 а.с. 23).

Таким чином, суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві, а саме, що вина підприємства у настанні нещасного випадку відсутня, оскільки Актом проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку що стався 16.10.2018 встановлено та підтверджено, що факт настання нещасного випадку відбувся при виконанні ОСОБА_3 саме тих обов`язків, які були покладені на нього ТОВ «ШЛЯХБУД КР», тобто на виробництві, незалежно від вини останнього.

Також суд не приймає доводів, про те, що згідно з висновком комісії саме дії та бездіяльність помічника машиніста ОСОБА_3 стали причиною нещасного випадку та його смерті, адже несправність тепловоза, причіпного складу та/або іншого устаткування, як можлива причина нещасного випадку, виключена, оскільки винні дії загиблого ОСОБА_3 не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову його батьків про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, так як такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.

Отже, матеріалами справи встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала від нещасного випадку на виробництві відповідача під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також інших умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку між такою поведінкою і завданою шкодою та вини заподіювача (крім випадків відповідальності без вини).

У частині 2 ст. 1168 ЦК України вказано, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Враховуючи, що нещасний випадок, що призвів до смерті ОСОБА_3 - сина позивачів, визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом, суд вважає, що на спірні правовідносини поширюються норми КЗпП України, оскільки ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах відповідачем та, під час виконання трудових обов`язків зазнав тілесних ушкоджень, внаслідок яких помер.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Отже, відповідно до Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України саме на власника підприємства покладається обов`язок щодо створення безпечних і нешкідливих умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім`єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв`язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров`я на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У справі, яка розглядається встановлено, що внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, незабезпечення належного утримання транспортних засобів посадовими особами підприємства, недостатнього контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, позивачі втратили свого сина. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому їх душевні страждання будуть тривати й надалі.

На переконання суду позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачі зазнали моральних страждань, оскільки внаслідок смерті сина, вони постійно перебувають у напруженому психічному стані, адже думки про його смерть не залишають їх навіть до теперішнього часу. Сама по собі смерть сина є для них невиліковною психологічною травмою. Позивачами пережиті довготривалі явища негативного характеру, такі як: душевні страждання, які вони зазнали у зв`язку із смертю сина; значний душевний біль від втрати найріднішої людини, які вони відчувають усе своє життя; позбавлення необхідної моральної та матеріальної підтримки. Вказані обставини викликають відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачам моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг їх душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що позивачі є батьками померлого, наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю сина, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, крім цього, суд враховує ступінь вини роботодавця та працівника, згідно з актом розслідування нещасного випадку, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю сина, грошові кошти в сумі 200 000 гривень, кожному з позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 22, 1167, 1168 ЦПК України, ст.ст. 2, 12, 13, 76-82, 133, 137, 139, 141, 223, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю сина у розмірі 200 000 грн (двісті тисяч гривень, 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну смертю сина у розмірі 200 000 грн (двісті тисяч гривень, 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_18 до товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД КР» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю сина - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХБУД-КР», ЄДРПОУ 39348841, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 55.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ