Рішення

від 01.02.2024 по справі 673/681/23

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/681/23

Провадження № 2/673/65/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області у складі:

головуючий суддя - Дворнін О.С.

при секретарі судового засідання Яковенко В.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1 та позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, в якому просила визнати житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ) її особистою приватною власністю.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.08.1977 року вона одружилася з ОСОБА_5 та їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». У 1981 році вони почали будівництво приватного будинку в с. Кальня, Деражнянського району, Хмельницької області. 22.04.1983 року шлюб між ними було розірвано. Позивачка стверджує, що надалі будівництвом будинку займалася вона самостійно та фактично будівництво було завершено в 1985 році.

16 червня 1993 року, позивачка одружилася з ОСОБА_7 та після одруження їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

В березні 2004 року вона зареєструвала право власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння по АДРЕСА_1 та отримала свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 16.03.2004 року.

Так, з часом постало питання про реалізацію права розпоряджатися вказаним будинком, однак нотаріусом позивачку було повідомлено, що оскільки вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , на час реєстрації права власності на вказаний будинок, а 12.05.2013 року він помер, то розпоряджатися домоволодінням АДРЕСА_1 ОСОБА_2 може за спільною згодою із спадкоємцями померлого.

Оскільки ОСОБА_7 помер, вона змушена пред`явити вказаний позов до його спадкоємців.

Ухвалою судді від 03.07.2024 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призачено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просили позов задовольнити із викладених в ньому питань.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце прозгляду справи повідомленні належним чином через смс-доставку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд не вважає позов обґрунтованим, тому знаходить за можливе у його задоволенні відмовити.

Судом об`єктивно встановлено, що 26.08.1977 року позивач одружилася з ОСОБА_5 та їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». У 1981 році вони почали будівництво приватного будинку в с. Кальня, Деражнянського району, Хмельницької області. 22.04.1983 року шлюб між ними було розірвано. Позивачка стверджує, що надалі будівництвом будинку займалася вона самостійно та фактично будівництво було завершено в 1985 році.

З матеріалів справи вбачається, що 16 червня 1993 року, позивачка одружилася з ОСОБА_7 та після одруження їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».

В березні 2004 року вона зареєструвала право власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння по АДРЕСА_1 та отримала свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 16.03.2004 року.

Так, з часом постало питання про реалізацію права розпоряджатися вказаним будинком, однак нотаріусом позивачку було повідомлено, що оскільки вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , на час реєстрації права власності на вказаний будинок, а 12.05.2013 року він помер, то розпоряджатися домоволодінням АДРЕСА_1 ОСОБА_2 може за спільною згодою із спадкоємцями померлого (а.с. 4).

На даний час позивач носить прізвище « ОСОБА_9 » (а.с. 5а), що чітко прослідковується із наданих нею суду доказів та встановлює документальний юридичний зв`язок із попереднім прізвищем « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_8 », зазначеного в документах про право власності на ніби-то спірну нерухомість.

Оскільки ОСОБА_7 помер (а.с. 4 (зворот)), позивач стверджує, що змушена пред`явити вказаний позов до його спадкоємців-відповідачів у справі.

Водночас, суд звертає увагу на наявні в матеріалах справи копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2004 року та технічного паспорту на житловий будинок (а.с. 6 та 7 (зворот) згідно якого ОСОБА_10 зазначена єдиним власником спірного майна у вигляді будинку АДРЕСА_1 в ідеальній неподільній частці у співвідношенні 1/1.

Разом з тим, позивачем не було додано до матеріалів справи жодного належного та допустимого доказу наявності, власне, спору про право між нею та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо вказаного вище будинку, рівно як і те, що останні являються належними спадкоємцями померлого ОСОБА_7 , оскільки відомості про наявність відповідної спадкової справи відсутні, а отже і належними відповідачами у даній цивільній справі.

Разом із тим, зазначені вище відповідачі в судове засіданні не прибули, демонструючи повну процесуальну інертність та відсутність юридичного інтересу до розгляду вказаної справи, що, в свою чергу, побічно свідчить по цілковиту необґрунтованість позову ОСОБА_2 до них та прямо - про відсутність юридичного спору.

Так, у відповідності до ст. 81 ЦПК України, обов`язок кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про невідповідність дій ОСОБА_2 положенням ст. 16 ЦК України в частині обрання неправильного способу захисту своїх цивільних прав та інтересів у виді «визнання права», тому її позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258-262 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

позивач - ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 ,

останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_4 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 12.02.2024 року.

Суддя: О. С. Дворнін