Ухвала

від 16.09.2024 по справі 542/1679/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1679/24

Провадження № 2/542/496/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2024 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Афанасьєвої Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку та виділ в натурі частки з майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку та виділ в натурі частки з майна.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Однак, дана позовна заява не відповідає вказаним нормам ЦПК України.

А саме позовна заява не відповідає вимогам п.п.2, 4, 5, 9 ч.3 ст.175, ст.177 ЦПК України.

Згідно п.2ч.3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вказаних норм в позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача та третьої особи.

Крім того, відповідно доп.9ч.3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві позивач зазначає про те, що під час підготовки матеріалів до суду він поніс витрати на правничу допомогу, а саме провів оплату адвокату за юридичну консультацію, збір документів, опрацювання законодавчої бази та за складання позовної заяви до суду відповідно до умов договору.

Однак, в порушення вказаних норм, позивач не вказує попередній (орієнтовний) розрахунок таких сум судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, згідно п.п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,1984 га (кадастровий номер 5323481800:00:004:0646), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території АДРЕСА_1 .

А також здійснити поділ земельної ділянки площею 4,1984 га (кадастровий номер 5323481800:00:004:0646), виділивши в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , частину земельної ділянки площею 2,0992 га (показано зеленим кольором) в додатку №1, варіант №1 до висновку земельно-технічного дослідження експерта №56 від 30.08.2024 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,1984 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи вказані вимоги, позивач в позовній заяві посилається на ст.ст. 364, 367 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Устатті 370 ЦК Українипередбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі з подібними фактичними обставинами та відповідними правовідносинами (постанова від 04 березня 2020 року, справа №489/3176/17) зробив такі висновки.

«Апеляційний суд … дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки сторони не можуть добровільно розділити майно, що перебуває у спільній частковій власності, а власник має право на виділ його частки і такий виділ є можливим, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2019 року № 115-099, то наявні правові підстави для виділу частки позивача у спірному нерухомому майні за запропонованим судовим експертом першим варіантом, який найбільше відповідає інтересам співвласників та максимально наближений до ідеальних часток сторін у спільній власності.

Крім того, позов заявлено з підстав, передбаченихстаттею 364 ЦК України(виділ майна) і ґрунтуючись на цій нормі апеляційний суд задовольнив позов, а не на підставі положеньстатті 367 ЦК України, яка регулюєподіл майна.

Так, у разівиділуспіввласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.

На відміну від виділу, у разі поділу майна (статті 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх учасників, але таких вимог не заявлялося.»

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2022 року (справа № 169/762/20).

В даному же випадку позивач одночасно просить поділити земельну ділянку та виділити в натурі частину земельної ділянки, посилаючись як на норми ст.364, так й на ст.367 ЦК України, які регулюють виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та поділ майна, що є у спільній частковій власності, отже позовні вимоги підлягають уточненню.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За такихобставин,дану позовнузаяву слідзалишити безруху танадати позивачустрок для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чиста Криниця» про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку та виділ в натурі частки з майна залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

Позивачу роз`яснити, що в разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва