Рішення

від 16.09.2024 по справі 621/2744/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/2744/21

Провадження 2/621/42/24

16 вересня 2024 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання - А. Бабич,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача адвокат О.Браславська

відповідач: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області

ІІІ особа, що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору Приватнеакціонерне товариство«Племінний завод «Червоний Велетень», ЄДРПОУ 00486770,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ІІІ особа, що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору Приватнеакціонерне товариство«Племінний завод «Червоний Велетень», ЄДРПОУ 00486770,

про визнання права на приватизацію земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суд з позовною заявою, в подальшому уточненою (т.1 а.с. 1-3; т.2, а.с. 41), в якій просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на приватизацію земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4,2922 га, в тому числі: рілля 4,1877, та сіножаті 0,1045 га, розташованої в адміністративних межах Бірківської сільської ради Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області на землях колишнього Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень».

Рух справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.09.2021 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі. Витребувано з архіву Зміївського районного суду Харківської області матеріали цивільної справи № 621/896/17, пров.2/621/34/19 (т.1, а.с.31-32)

18.11.2021 року від первісного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання про залишення позову без руху з підстав невірного визначення позивачем особи відповідача, який має відповідати за пред`явленими вимогами. В обґрунтування клопотання зазначив, що з 27 травня 2021 року відповідно до пункту 58 Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021 року, до повноважень ГУ Держгеокадастру у Харківській області більше не відноситься розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населених пунктів у межах територіальних громад. (т.1, а.с.55-56)

15.12.2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву, якою замінено первісного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на Чугуївську районну державну адміністрацію Харківської області як правонаступника прав і обов`язків Зміївської державної адміністрації Харківської області (т.1, а.с.67 71)

29.12.2021 року від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як первісного відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Одночасно просиврозглядати справупо сутіза відсутностіїх представниказ урахуваннямвказаного відзиву (т.2, а.с…)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.12.2021 року уточнену позовну заяву прийнято до розгляду. Замінено первісного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на Чугуївську державну районну адміністрацію Харківської області як правонаступника прав і обов`язків Зміївської державної районної адміністрації Харківської області. Відкладено підготовче судове засідання для залучення належного відповідача у справі та встановлено відповідачеві час для надання відзиву на позовну заяву

24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України, в зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений. Розгляд справ, окрім невідкладних, згідно Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, визначався відповідно до особливостей роботи судів в умовах воєнного стану, виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні та необхідності забезпечення безпеки учасників та працівників суд.

Територія Чугуївськогорайону Харківськоїобласті,в томучислі Чугуївськаміська територіальнагромада (місцезнаходження відповідачаза позовом)та Зміївськаміська територіальнагромада,що знаходитьсяв межахюрисдикції Зміївськогорайонного судуХарківської області,відповідно доНаказу Міністерстваз питаньРеінтеграції тимчасовоокупованих територій № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами), з 24 лютого 2022 року віднесена до території, на якій ведуться активні бойові дії, в зв`язку з чим розгляд справи неодноразово відкладався.

Разом з тим, згідно положень статей 12-2, 20, 26 Закону України № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05. 2015, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

09.02.2024, в зв`язку з надходженням до суду витребуваних доказів з Господарського Суду Харківської області, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про залучення до участі у справі в якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень»

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.02.2024 року заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду, залучено до участі у справі в якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень», якому надіслано копії документів та встановлено строк для подання пояснень по суті позовних вимог.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.09.2024 року закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом в судове засідання її учасників.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату й час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд справи проводити за її відсутності, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиції учасників справи.

В обґрунтуванняпозовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіту на випадок своєї смерті не залишив. Позивач як спадкоємець І черги після померлого батька відмовився від своєї частки у спадщині за законом на користь матері ОСОБА_3 , яка 18.12.2002 року отримала в Зміївській державній нотаріальній конторі Свідоцтво про право на спадщину за законом. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка також заповіту на випадок своєї смерті не залишила. Позивач є єдиним спадкоємцем І черги за законом після померлої матері. 16.09.2014 року він прийняв спадщину та отримав Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Батько позивача ОСОБА_2 за життя, а саме: з 20.10.1976 по 10.05.2002 року працював в Держплемзаводі «Червоний велетень», правонаступником якого на даний час є ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» (ІІІ особа).

01 квітня 1998 року ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень» отримав Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133, в розмірі 4772,3 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

15 січня 2002 року загальними зборами членів трудового колективу відповідача було ухвалено рішення про поділ земельної ділянки, площею 3544,0 га між 598 членами трудового колективу та пенсіонерами, які мають право на земельну частку (пай) згідно затвердженого списку. До списку вказаних осіб за номером 522 увійшов батько позивача ОСОБА_2 , якому було виділено земельну частку (пай).

06.03.2002 року Бірківська сільська рада Зміївського району Харківської області ухвалила рішення, яким надала згоду на передачу земель в кількості 3480,0 га, в тому числі ріллі 2569,0 га, сіножаті 139,00 га, пасовища 772,0 га в колективну власність та затвердила список громадян, що мають право на отримання земельного паю в кількості 598 осіб. До вказаного списку був включений ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивача помер, і спадщину після нього прийняла дружина мати позивача ОСОБА_3 . На частину прийнятої спадщини мати отримала Свідоцтво про право на спадщину, а невитребувану земельну частку (пай) оформити не встигла, бо померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Розпорядженням Зміївської РДА Харківської області (правонаступником якого є відповідач - Чугуївська РДА Харківської області) від 30.10.2002 року затверджено розроблений проект приватизації вказаних земель для передачі виділених паїв громадянам згідно списку.

06 грудня 2003 року загальними зборами власників земельних часток (паїв) затверджено проект землеустрою та проведено розподіл паїв шляхом жеребкування між власниками, за яким батькові позивача було виділено земельну частку (пай) № 273, загальною площею 4,2922 га, в тому числі рілля 4,1877, та сіножаті 0,1045 га.

Таким чином, земельна ділянка ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень», загальною площею 3480,0 га, набула статус розподіленої, що підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року по справі № 922/2723/17, яке набрало законної сили. Також судом встановлено, що 549 осіб оформили виділені ділянки у приватну власність і набули статусу витребуваних, а частина розподілених земельних ділянок, право власності на які не було оформлено особами, яким вони були виділені, набула статусу невитребуваних.

Право батька позивача ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки виникло за життя, та є майновим правом, яке не припинилося внаслідок його смерті, а отже входить до складу спадщини, тому позивач, як єдиний спадкоємець першої черги за законом після померлої матері, яка в свою чергу успадкувала це майнове право після померлого чоловіка, успадкував майнове право на приватизацію земельної ділянки, внесену під номером 273, загальною площею 4,2922 га, в тому числі рілля 4,1877 га, та сіножаті 0,1045 га.

В травні 2017 року позивач звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після матері, яка прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , але юридично не оформила.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2019, залишеним в силі Постановою Харківського апеляційного суду від 26.09.2019 року у цивільній справі № 621/896/17, позивачеві було відмовлено в задоволенні позову в зв`язку з тим, що позивач успадкував право на приватизацію земельної ділянки, а не право на земельну частку (пай).

Верховний Суд своєю постановою від 30.06.2021 року частково задовольнив касаційну скаргу позивача та відмовив у задоволенні позову в зв`язку з неналежним суб`єктнимскладом відповідачів, зазначивши, що в даному спорі відповідачем є держава в особі уповноваженого органу. При цьому Верховний Суд зауважив, що відмова у позові із вказаної підстави не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися з позовом на загальних підставах з визначенням належного складу учасників справи.

Враховуючи, що позивач успадкував у встановленому законом порядку спадщину після померлих батька та матері, не відмовляється від неї, і його право власника на володіння, користування й розпорядження спадковим майном не підтверджено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, він змушений звернутися з позовом до держави в особі відповідача Чугуївської районної державної адміністрації, та просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право на приватизацію земельної ділянки, внесену до списку під номером 273, загальною площею 4,2922 га, в тому числі рілля 4,1877 га, та сіножаті 0,1045 га, кадастровий номер 6321780500:02:000:0313, що знаходиться на землях колишнього ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» в адміністративних межах Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області. (т.1, а.с.1-3, т.2 а.с.)

Відповідач запервісним позовом - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області - у відзиві на позовну заяву заперечували проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що позивачеві вже було відмовлено в задоволенні аналогічних позовних вимог в цивільній справі № 621/896/17. І хоча Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку про відмову в зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів, однак не вказав, що у ОСОБА_1 виникло відповідне право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)» № 899 ІV від 05.06.2003 визначав засади виділення земельних часток (паїв) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам та іншим суб`єктам господарювання на праві колективної власності. А земельна ділянка (пай) в ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», право на яку просить визнати позивач в порядку спадкування, віднесена до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Чинним законодавством не передбачено можливості успадкування земельної частки (паю) із земель державної власності. Крім того, позивачем, на думку заявника, пропущено строк позовної давності, оскільки спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач до 2017 року не вчиняв жодних дій, що свідчили б про його зацікавленість у набутті права власності на спадкову земельну ділянку (т.2, а.с )

Відповідач Чугуївськарайонна державнаадміністрація Харківськоїобласті таІІІ особа-Приватне акціонернетовариство «Племіннийзавод «Червоний Велетень» відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень проти позовних вимог не подавали, в зв`язку з чим, згідно положень ч.8 статті 178, ч.2 ст.191 ЦПК України, суд розглядає справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Згідно Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 11.03.1970 року Бірківським сільським бюро ЗАГС, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 . (т.1, а.с.72)

Батьки позивача- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.10.1969 року, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 04.10.1969 року Бірківським сільським бюро ЗАГС Зміївського району Харківської області.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 43 від 11.05.2002. (т.1., а.с.74)

Як вбачається з відповіді Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області, спадщину після померлого ОСОБА_2 оформила його дружина ОСОБА_3 , яка відповідно отримала Свідоцтва про право на спадщину. Син позивач ОСОБА_1 відмовився від своєї частки у спадщині на користь матері ОСОБА_3 . (т.1, а.с.75)

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 98 від 26.12.2013. (т.1., а.с.76)

Згідно Довідки Бірківської сільської ради № 1003 від 14.04.2017 року, на час її смерті разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , були постійно зареєстровані й проживали син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (т.1., а.с.77)

16 вересня 2014 року позивач ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що складалася з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 222/2014, реєстровий номер 1-1593. (т.1., а.с.78-79)

Крім того, як вбачається зі Свідоцтва про право на спадщину від 16.09.2014 року, реєстровий номер 1-1599, спадкова справа № 222/2014, позивач ОСОБА_1 успадкував також після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , земельну ділянку № 234.2, площею 0,1045 га (кадастровий номер 6321780500:02:000:0893), розташованої на землях Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (т.1., а.с.80-81)

Відповідно до трудової книжки спадкодавця ОСОБА_2 , 1943 року народження, батько позивача з 20 жовтня 1976 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 працював на Держплемзаводі «Червоний Велетень». (т.1, а.с.102)

01 квітня 1998 року ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень» видано Державний акт на право постійного користування землею серії 1-ХР №001133, відповідно до якого останньому у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва надано 4772,3 га землі в межах згідно з планом землекористування, відображеним на Державному акті. Вказаний Державний акт при видачі зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 99. (т.1, а.с.82-83)

15 січня 2002 року проведено загальні збори членів трудового колективу ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень» Зміївського району (Виписка з протоколу № 4 від 15.01.2002), на яких прийнято рішення: 1) погодити проект приватизації земель ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень»; 2) затвердити списки осіб трудового колективу та пенсіонерів, працюючих у ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень», які мають право на земельний пай у кількості 598 осіб. Серед цих 598 осіб, згідно списку громадян\членів трудового колективу під номером 522 зазначений ОСОБА_2 . (т.1, а.с.84-86; 87 93)

06 березня 2002 року 18 сесією 23 скликання Бірківської сільської ради прийнято рішення «Про надання згоди на передачу земель в колективну власність ВАТ «Племзавод «Червоний Велетень», яким вирішено дати згоду на передачу в колективну власність ВАТ «Племзавод «Червоний Велетень» земель в кількості 3480 га, в томі числі ріллі - 2569 га, сінокоси - 139 га, пасовища - 772 га та затверджено список громадян, що мають право на отримання земельного паю в кількості 598 чоловік. (т.1, а.с.94)

30 жовтня 2002 року Зміївською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 280 «Про затвердження проекту приватизації земель Відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» (т.1, а.с.95)

06 грудня 2003 року були проведені збори власників земельних часток (паїв) ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень» Зміївського району (Протокол № 2 від 06 грудня 2003 року), на яких прийнято рішення: 1) затвердити проект землеустрою щодо організації території - 598 земельних часток (паїв), в т.ч. ріллі та сіножаті ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень»; 2) провести розподіл земельних ділянок (паїв) шляхом жеребкування кожним землевласником. 3) Провести жеребкування, зареєструвати жеребок в протоколі і особисто поставити підпис кожним землевласником. В додатку до Протоколу №2 було ідентифіковано земельні частки (паї) та їх власників до якого, в тому числі, під №523 внесено ОСОБА_2 , за ним закріплено земельну ділянку (пай) під № НОМЕР_1 , загальною площею 4,2922 га, в тому числі рілля - 4,1877 га та сіножаті - 0,1045 га. (т.1, а.с.96 98; 99 101)

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у справі № 922/2723/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень» до Зміївської районної державної адміністрації, фермерського господарства «Єва-Агро», ІІІ особа: Головне управління Держгеокадастру України в Харківській області, про визнання недійсними розпорядження та договору оренди встановлено, що наявні в матеріалах справи вище вказані виписка з протоколу № 4 від 15.01.2022 Загальних зборів членів трудового колективу, протокол 18 сесії 23 скликання від 06.03.2022 та рішення від 06.03.2022 року, розпорядження Зміївської РДА № 280, та інші свідчать про розпаювання земельної ділянки, площею 3544 га, на яку ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» раніше було видано Акт на право постійного користування землею І-ХР №001133. Земельні ділянки шляхом жеребкування розподілено між 598 членами трудового колективу, що свідчить про те, що земельна ділянка, площею 3544 га, набула статусу розподіленої. 549 осіб оформили право власності на розподілені їм земельні ділянки, .що підтверджується Актом про передачу та прийом земельних ділянок у приватну власність. З моменту оформлення права власності відповідні ділянки набули статусу витребуваних. Частина розподілених земельних ділянок, право власності на які не було оформлено членами трудового колективу, в загальному розмірі 150,6280 га, набули статусу невитребуваних.

Господарський суд в цьому ж рішенні вказав, що у земельних правовідносинах громадянам, як правило, об`єктивно бракує правових та практичних знань у сфері земельних відносин. У зв`язку з чим, фізична особа є більш слабким суб`єктом земельних правовідносин. Тому ініціюючи процедуру отримання у власність часток земельної ділянки свого підприємства (ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень»), працівники цілком об`єктивно покладалися на легітимність добросовісних дій державного органу (Зміївська РДА, правонаступником якої є відповідач), який своїми рішеннями фактично схвалив наміри працівників, надав згоду на виділення їм земельних часток, тобто фактично передав їм у власність відповідні земельні ділянки. Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №280; розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №82 від 05.02.2003 р.; рішення Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 06.03.2002 р.; розпорядження Зміївської районної державної адміністрації №165 від 02.04.2004 р.; Акт про передачу та прийом земельних ділянок у приватну власність свідчать про схвалення органом державної влади та позивачем процедури розпаювання земельних ділянок. Тому,з оглядуна принципналежного урядування,суд вважаєнеможливим втручанняз бокудержавних органівв правана земельніділянки,які булифактично розподіленіміж членамитрудового колективупозивача,в томучислі йне витребувані.Адже правона оформленняправа власностіна розподілені,але невитребувані земельніділянки чиннимзаконодавством необмежене строкомта можебути реалізованеособою впродовжвсього періодуйого існування. Таким чином, помилки державного органу при здійснення процедури розпаювання не можуть бути підставою для позбавлення громадян прав, які вони отримали внаслідок фактично проведеної процедури розпаювання земельних ділянок. (т.1, а.с.134 140)

З постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 року по справі № 922/2723/17 вбачається, що ділянці № 273, площею 4,1877 га, присвоєно кадастровий номер 6321780500:02:000:0306 (п.18 частини 2 резолютивної частини Постанови) (т.1, а.с.147 153)

Після касаційного перегляду справи № 922/2723/17 постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у справі № 922/2723/17 залишено без змін, а отже його висновки можуть бути враховані при вирішенні даного спору. (т.1, а.с.175 188; 205-216)

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року по справі № 922/2723/17 визнано встановленою обставину, підтвердженою Довідкою Державного комітету України по земельних ресурсах Харківського обласного управління земельних ресурсів Зміївського районного відділу земельних ресурсів від 14.06.2004 року № 1266, про те, що всім 598 земельним ділянкам колишнього ВАТ «Племінний завод «Червонй Велетень» на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області присвоєні кадастрові номери.

В цій же постанові у пунктах 7.64, 7.66, Верховний Суд зазначив, що члени трудового колективу Держплемзаводі «Червоний велетень» застосували процедуру паювання до відповідної частини земель. Наслідком реалізації цієї процедури є припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі. Спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що на момент видачі ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», правонаступником якого є ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» акта на право постійного користування земельною ділянкою, земельні відносини в Україні регулювалися Земельним кодексом Української РСР від 18.12.1990 № 561-ХІІ та іншими актами законодавства (п.7.39) Приписи ЗК України не відносять приватні акціонерні товариства до суб`єктів, які можуть набути право постійного користування із земель державної та комунальної власності, однак ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетен» отримало у встановленому законодавством порядку земельну ділянку, площею 4772,3 га, 01.04.1998 року, тож його право постійного користування, яке виникло до набрання чинного Земельного кодексу та,збереглося після01січня 2002року (п.7.45 Постанови)

Верховний Суд у цій справі також вказав, що складовою реформування земельних відносин, що триває в Україні, є роздержавлення земель, тобто передача останніх із державної та комунальної власності у приватну власність. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

Проаналізувавши норми діючого законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, щодо паювання земель державної, комунальної та колективної власності, Верховний Суд зазначив, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок таких підприємств, що узгоджується зі змістом п.8 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, а організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості)із земель, що належали колективним сільськогосподарським товариствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам регламентовано Законом України № 899-ІV від 05.06.2003 року. (п.7.56, 7.57 Постанови) (т.1, а.с.221- 244)

Відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином,посилання Головногоуправління Держгеокадаструу Харківськійобласті нате,що діючиминормами законодавствау сферіземельних відносинне передбачено можливості успадкування земельної частки (паю) із земель державної власності, є необґрунтованим.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2019, залишеним в силі Постановою Харківського апеляційного суду від 26.09.2019 року у цивільній справі № 621/896/17, позивачеві було відмовлено в задоволенні позову в зв`язку з тим, що позивач успадкував право на приватизацію земельної ділянки, а не право на земельну частку (пай) (т.1, а.с. 7-11)

Постановою Харківського апеляційного суду від 26.09.2019 року рішення суду І інстанції залишено без змін (т.1, а.с.12 21)

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30.06.2021 року по справі № 621/896/17 відмовлено позивачеві у задоволенні позову в зв`язку з неналежним суб`єктнимскладом відповідачів, зазначивши, що в даному спорі відповідачем є держава в особі уповноваженого органу. При цьому Верховний Суд зауважив, що відмова у позові із вказаної підстави не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися з позовом на загальних підставах з визначенням належного складу учасників справи. (т.1, а.с.22-28)

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.5 статті 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно частин 1, 3 статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Дослідженими в судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку та строки прийняв спадщину після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка, в свою чергу була спадкоємцем та належним чином оформила право на частку спадщини після чоловіка батька позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже позивач успадкував майнове право на приватизацію земельної ділянки, яке мав його померлий батько, та яке після смерті спадкодавця не оформила мати позивача.

При цьому, Свідоцтво про право на спадщину після померлої матері позивач отримав 16.09.2014 року, а з позовом про визнання права на земельну частку (пай) звернувся вперше у 2017 році, що свідчить про наявний інтерес у позивача до спадкування права на приватизацію земельної ділянки, право на яку мав його батько ОСОБА_2 , та спростовує твердження ГУ Держгеокадастр у Харківській області про відсутність зацікавленості позивача протягом тривалого терміну в успадкуванні вказаної земельної ділянки і пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду із вказаним позовом. .

Відповідно до ч.1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За нормами ст.ст. 4, 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (у редакції на 01.04.1998) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватись в колективну або приватну власність і надаватись у користування (ч. 3 статті 4 Земельного кодексу України).

За змістом статей 22, 23Земельного кодексуУкраїни (в редакції 1990 року), особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З 01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 № 2768-ПІ (п. 1 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001), яким визнано таким, що втратив чинність Земельний кодекс України від 18.12.1990 (п. 2 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001); встановлено такі форми власності на землю: приватна, комунальна та державна (ч. 3 ст. 78 ЗКУ від 25.10.2001); а також встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу (п. 3 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001).

26 квітня 2003 набрав чинності Закон України від 03.04.2003 № 675-IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України», яким пункт 8 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 доповнено нормами, згідно яких, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 нього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4- 13, міститься узагальнена правова позиція, згідно якої, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємцяпереходять лишевизначені майновіправа,які належалиспадкодавцеві начас відкриттяспадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 , працював у ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», правонаступником якого є ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень», по день своєї смерті 10.05.2002 року

Спадкодавець був включений до списку осіб трудового колективу та пенсіонерів, працюючих у ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень», які мають право на земельний пай під номером 522.

Зборами власників земельних часток (паїв) ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень» Зміївського району від 06.12.2003 розподілено земельні ділянки (паї), де під номером 523 за ОСОБА_2 закріплено земельну ділянку (пай) під № НОМЕР_1 , загальною площею 4,2922 га, в тому числі рілля - 4,1877 га та сіножаті - 0,1045 га.

Вказана ділянка № НОМЕР_1 була сформована шляхом поділу з раніше сформованої земельної ділянки, належної ВАТ «Племінний завод «Червоний велетень», за проектом землеустрою їй було визначено відповідні межі, та присвоєно кадастровий номер 6321780500:02:000:0306, а отже спадкодавець мав право на приватизацію цієї земельної ділянки, яка на момент розгляду справи має статус невитребуваної.

Згідно обставин, встановлених судами господарської юрисдикції у справі № 922/2723/17, які відповідно до ч.4 статті 82 ЦПК України визнаються та є доведеними, члени трудового колективу Держплемзаводу «Червоний велетень» застосували процедуру паювання до відповідної частини земель. Наслідком реалізації цієї процедури є припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі. Спірні земельні ділянки є сформованими та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв), які не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (пункти 7.64, 7.66, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2723/17)

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У разів втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено.

Спірне право на приватизацію земельної ділянки входить до складу спадщини, було майновим правом його батька ОСОБА_2 , яке успадкувала та не оформила мати позивача ОСОБА_3 , та яке не припинилося внаслідок її смерті, і входить до складу спадщини. Позивач, який є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину відповідно до положень 1218, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, а отже має право на спадкування майнового права на приватизацію земельної ділянки.

За таких обставин, з метою захисту спадкових прав позивача, яке не може бути реалізоване шляхом отримання свідоцтва про право на спадшину, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач не вимагав відшкодування судових витрат, тому, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст.141, 142ЦПК України суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.392, 1218, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 223, 247,258-259,263-265,352,354ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на приватизацію земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4,2922 га, в тому числі: рілля 4,1877 га, та сіножаті 0,1045 га, кадастровий номер 6321780500:02:000:0306, розташованої в адміністративних межах Бірківської сільської ради Чугуївського (колишнього Зміївського) району Харківської області на землях колишнього Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний Велетень».

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Чугуївська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04058723, адреса місцезнаходження: 63503, Харківська область, місто Чугуїв, вул..Старонікольська,буд.29

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний велетень», код ЄДРПОУ 00486770, юридична адреса: 49044, місто Дніпро, вул..Барикадна, буд.6, каб. 2Б

Повний текст рішення складено 16.09.2024

Суддя В. Філіп`єва