Ухвала

від 05.09.2024 по справі 757/39057/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39057/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваної міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, у зв`язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що підозра не обґрунтована, у кримінальному провадженні відсутня потерпіла сторона та докази, які б свідчили про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення, відсутні. Одночасно адвокат зазначив, що ризики у кримінальному провадженні, на які посилається прокурор відсутні та не підтверджені жодним доказом.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію захисника та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України та за підозрами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Під час досудового розслідування, 17.05.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Надалі, 27.06.2024 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212 КК України.

Цього ж дня повідомлено про зміни раніше повідомлених підозр, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Загалом, за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 реалізували свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 991 828 887 грн, що відповідно до примітки 2 до статті 209 КК України є особливо великим розміром.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 включно.

Надалі, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2024 продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 до 08.09.2024 включно.

Одночасно, слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 90 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 272 520 000, 00 грн.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, а саме:

? рапортами оперативних підрозділів щодо виявлення кримінального правопорушення;

? Звітом № 05-21 за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 01.01.2018 по завершений звітній період 2021 року, яким підтверджено відсутність можливості ДП «ВК «Краснолиманська» видобутку кам`яного вугілля з власних пластів та перебування державного підприємства у залежності від господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське»;

? висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024, яким визначено заборгованість ТОВ «Краснолиманське» перед ДП «ВК «Краснолиманська» станом на 30.09.2023, та установлено реальну можливість сплатити заборгованість перед ДП «ВК «Краснолиманська», що вказує на доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стану стійкої фінансової неспроможності цього суб`єкта господарської діяльності у зв`язку з наявністю боргових зобов`язань перед державою та кредиторами, а також проведення перерахування грошових коштів підприємствам, які приховали факт надходження коштів, не зареєструвавши податкові накладні;

? висновком експерта від 15.05.2024, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024;

? випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519), яка містить відомості про те, що директором цього підприємства є ОСОБА_8 , засновником є ОСОБА_11 та видалені бенефіціарні власники ОСОБА_7 та ТОВ «Укрдонінвест», що підтверджує повну підконтрольність вказаного підприємства особі організатора вчинення кримінальних правопорушень;

? протоколом допиту свідка - колишнього генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_12 від 20.10.2023, в ході якого він повідомив, що йому стало відомо від директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_8 про наявність боргових зобов`язань державного підприємства перед Товариством на суму близько 6 млрд. грн, про що наявний відповідний господарський спір, та який запропонував останньому підписати мирову угоду, визнаючи борг у 4 млрд. грн, на пропозицію чого в подальшому ОСОБА_12 при зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відмовився;

? протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дії від 21.12.2023 щодо ОСОБА_12 , яким підтверджується його обізнаність про вплив ОСОБА_7 на службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська»;

? протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 14.06.2023, відповідно до якого установлено, що ОСОБА_7 , 14.06.2023 відвідував бізнес-центр за адресою АДРЕСА_1 (офіс ТОВ «Укрдонінвест» та ряду інших підприємств), та Міністерство енергетики України;

? протоколом обшуку від 19.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , куди під час обшуку прибула заступник директора ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_5 , де в ході обшуку виявлено та в подальшому вилучено серверне обладнання, яке зі слів присутніх осіб належить ДП «ВК «Краснолиманська»;

? протоколом допиту свідка - комерційного директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_13 від 15.02.2024, який повідомив, що сервер ДП «ВК «Краснолиманська» був переданий на зберігання ТОВ «Укрдонінвест» в особі ОСОБА_7 на підставі договору №11/08/2023 про надання послуг відповідального зберігання, який підписав головний інженер ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_10 ;

? протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.07.2023 стосовно ОСОБА_9 та додатками до нього, в якому міститься список контактів ОСОБА_9 , серед яких наявний контакт підписаний « ОСОБА_14 » та відповідний номер телефону « НОМЕР_1 », яким фактично користується ОСОБА_5 ;

? протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.03.2024 стосовно ОСОБА_9 відповідно до якого остання повідомляє про необхідність погодження своїх дій з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , зазначає, що за його вказівками у 2022 році здійснила перерахування дивідендів ТОВ «Укрдонінвест» на суму близько 200 млн грн;

? протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023 стосовно ОСОБА_9 , яким підтверджуються інші фактичні обставини кримінальних правопорушень;

? висновком експертів від 10.04.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи відповідно до якого встановлено, що діяльність ДП «ВК «Краснолиманська» координується та керується як службовими особами ТОВ «Краснолиманське», так і третіми особами, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ;

? висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024, яким установлено факт неправомірного застосування податкової пільги (код податкової пільги НОМЕР_2 ) ТОВ «Краснолиманське» в період з 01.01.2022 по 30.09.2023, що призвело до заниження сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з декларуванням податкових пільг в сумі 75 104 431, 82 грн;

? висновком експерта від 14.02.2024, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024 в частині заниження ТОВ «Краснолиманське» належної до сплати в бюджет суми податку на додану вартість у загальній сумі 75 104 431, 82 грн внаслідок необґрунтованого застосування податкової пільги (нульової ставки ПДВ);

? листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024, відповідно до якого встановлено, що інформація щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів, його збагачення оприлюднювалася на сайті Державної податкової служби України та суб-сайті Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024;

? протоколом огляду від 29.04.2024, відповідно до якого оглянуто офіційні роз`яснення Державної податкової служби України щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів, його збагачення, опублікованих 10.01.2022;

? відомостями, отриманими з Державної податкової служби щодо службових осіб ТОВ «Краснолиманське», які отримували ЕЦП, та щодо осіб, які здійснювали реєстрацію податкових накладних з реалізації товарів: Вугілля кам`яне (код УКТ ЗЕД 2701), від імені ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) у період з 01.01.2022 по 30.09.2023, на адресу наступних контрагентів: ТОВ «УДІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 42879748). ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 00191075), ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (ЄДРПОУ 31599557), ТОВ «РЕСУРС-ВУГІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43481352) (ЄДРПОУ 32281519), із зазначенням IP-адрес з яких здійснювалася відповідна реєстрація, дати і часу;

? листом ФОП « ОСОБА_15 », відповідно до якого установлено, що ІР-адреса з якої здійснювалася реєстрація податкових накладних перебуває в користуванні ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору оренди;

? протоколом допиту як свідка колишнього заступника генерального директора з охорони праці ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_16 від 18.06.2024, який повідомив, що з 1998 року по вересень 2022 року працював на ДП «ВК «Краснолиманська», в 2022 році офіційно генеральним директором ДП «ВК «Краснолиманська» був ОСОБА_12 , проте з березня 2022 року на підприємстві не знаходився, фактично виконував обов`язки генерального директора державного підприємства ОСОБА_10 , його накази та вказівки були обов`язковими до виконання для працівників державного підприємства. У свою чергу ОСОБА_10 накази та вказівки отримував від директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_8 , або ж погоджував з ним свої рішення;

? протоколом допиту як свідка заступника Міністра енергетики України ОСОБА_17 від 07.06.2024, який підтвердив, що фактично ОСОБА_12 на території ДП «ВК «Краснолиманська» не перебував, у його відсутність роботою державного підприємства керував ОСОБА_10 ;

? матеріалами оперативного підрозділу, відповідно до яких установлено отримання доходу ОСОБА_10 від ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»;

? висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи документів про економічну діяльність підприємства відповідно до якого встановлено підтвердження наявності ознак у ДП «ВК «Краснолиманська» ознак стійкої фінансової неспроможності станом на 30.09.2023, що виникла починаючи з 2021 року, також встановлено що операції з виплати дивідендів ТОВ «Краснолиманське» протягом 2022-2023 років в адресу ТОВ «Укрдонінвест» на загальну суму 991 828 887, 00 грн, замість погашення заборгованості перед ДП «ВК «Краснолиманська» негативно вплинути на фінансовий стан ДП «ВК «Краснолиманська» та призвели до погіршення фінансового стану підприємства в цілому;

? протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від від 16.05.2024 стосовно ОСОБА_9 відповідно до якого встановлено, що директор ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_8 надавав вказівки головному бухгалтеру ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_18 надати головному бухгалтеру ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 висновки аудиту, крім того ОСОБА_9 обговорює з ОСОБА_19 питання поїздки до «першого» службових осіб ДП «ВК «Краснолимаснька» та ТОВ «Краснолиманське» та чому не викликали ОСОБА_8 ;

? іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують обґрунтованість підозр.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваної з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 постановленою у справі № 757/29709/24-к строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев`яти) місяців, тобто до 17.02.2025.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 08.09.2024, проте внаслідок виняткової складності даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних та слідчих (розшукових) дій, які необхідно ще провести, проведенням ряду судових експертиз, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо. Потребує додаткового часу проведення та завершення таких процесуальних та слідчих дій:

-отримати 11 висновків комп`ютерно-технічних експертиз щодо вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, ноутбуків;

-оглянути інформацію, яка міститься на вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонах, ноутбуках, що буде отримана після завершення комп`ютерно-технічних експертиз;

-після отримання висновків указаних вище експертиз провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії з урахуванням результатів експертних досліджень, спрямовані на встановлення можливих свідків учинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому провадженні, або співучасників вчинення злочину;

-здійснити допити осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, серед яких працівники ДП «ВК «Краснолиманська», ТОВ «Краснолиманське», працівники контролюючих органів, та інші особи;

-встановити інших осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, та у разі достатніх підстав повідомити їм про підозру (-и) у вчиненні кримінального правопорушення;

-здійснити огляди вилучених під час обшуків документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та за необхідності призначити судові експертизи;

-провести аналіз інформації, отриманої в операторів транспортних телекомунікаційних мереж;

-прийняти рішення щодо визнання оглянутих речей і документів речовими доказами у кримінальному провадженні;

- вжити заходів щодо скасування грифів секретності з матеріальних носіїв інформації, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснити детальний аналіз отриманої інформації та вирішити питання про призначення відповідних судових експертиз (за необхідності);

-здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини у справі;

-з урахуванням здобутих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

-за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України та виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Вказані обставини свідчать про те, що закінчення досудового розслідування на даному етапі є неможливим та потребує додаткового строку досудового розслідування, оскільки результати цих процесуальних дій мають суттєве значення для кримінального провадження, тобто для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а також для виконання основного завдання кримінального провадження, що визначене ст. 2 КПК України, щоби кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза розумним сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість здійснити їх у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_5 .

В судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідуваний та суду, що підтверджується тим, що злочини, які інкримінуються підозрюваній, є тяжкими та особливо тяжкими, один з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для неї переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під варто., проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгаріі» від 26 липня 2021 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і , зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Разом з тим, слідчий суддя критично відноситься щодо посилання стороною обвинувачення на те, що підозрювана ОСОБА_5 , маючи паспорти громадянина України для виїзду за кордон, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені нею злочини може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, оскільки остання не має діючих паспортів громадянина України для виїзду за кордон, так як строк дії паспорту серія СВ791584 закінчився 06.05.2024 року (Т.4 а.с.173).

Разом з тим, ризик переховування підозрюваної на території України, на думку слідчого судді, існує.

На думку слідчого судді, вказаний ризик із плином часу зменшився, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності.

Матеріали клопотання доведено наявність ризику, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що під час проведення обшуку за місцем проведення господарської діяльності, в момент, коли слідчі не могли потрапити до приміщення, знищувалися речі і документи, а тому, у зв`язку з тим, що на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових / електронних записів з алгоритмом дій учасників, у зв`язку з чим, підозрювана може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, наразі встановлено, що до складу злочинної організації входили інші особи, у зв`язку з чим, підозрювана, перебуваючи на волі та маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності злочинної організації, встановлення всіх її членів та їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Указаний ризик також підтверджується способом вчинення кримінальних правопорушень, яким притаманні вжиття конспіративних заходів діяльності злочинної організації, спілкування між її членами за допомогою месенджерів з шифруванням передачі даних, додаткового знеособлення кожного з учасників злочинної групи під час спілкування, чіткої ієрархії під час координації дій.

Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, а саме, що підозрювана буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які передбачені, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя не приймає його до уваги, з огляду на те, що вони мають досить формальне обґрунтування та в контексті кримінального провадження і особи підозрюваної стороною обвинувачення не доведено.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.

У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.

Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для її звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.

Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрювана не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, її стан здоров`я, соціальні зв`язки, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2024 підозрюваній ОСОБА_5 визначено розмір застави 90 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 272 520 000,00 грн.

Враховуючи те, що після визначення попереднього розміру застави пройшов певний період, а тому, на думку слідчого судді, з метою необхідності дотримання позицій Європейського суду з прав людини, необхідно зменшити розмір застави.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, суспільну небезпечність злочинів, вік та стан її здоров`я, соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 70 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 211 960 000 грн., здатна гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 02.11.2024 включно.

Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 70 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 211 960 000 грн., поклавши у разі внесення застави на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор тадовдести до відома підозрюваної;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваною, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 02 листопада 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваній, обвинуваченій, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_20