Рішення

від 12.09.2024 по справі 345/4426/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4426/24

Провадження № 2-а/345/35/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:

в складі: головуючого-судді Якиміва Р.В.

секретаря Гладенької Л.Ф.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнясправу заадміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції НП України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Максиміва В.М.,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що відповідачем 11.07.2024 р. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ЕНА № 2585603 за ч. 1 ст.122КУпАП у розмірі 340 грн.. Зі змісту даної постанови вбачається, що позивач 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 напрям руху по смугах, а саме зі смуги призначеної для руху ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР та 11.07.2024 р. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ЕНА № 2585468 за ч. 1 ст.122КУпАП у розмірі 340 грн.. Зі змісту даної постанови вбачається, що позивач 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м зі швидкістю 85 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалася приладом «TruCam, серійний № ТС000584», чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР. Однак, вважає такі дії поліції неправомірними, а постанови необґрунтованими та незаконними, мотивуючи тим, що відносно оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2585603 то лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом скоєння особою такого порушення. Постанова за своєю правовою природою є рішенням субекта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення , якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідач при розгляді справи застосував спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лиш на даних сприйняття працівником поліції, без застосування будь-яких інших доказів. Щодо постанови серії ЕНА № 2585468 то в ній не вказано та не додано доказів, що підтверджують інкриміноване йому адміністративне правопорушення. Продемонстрований йому працівником відеозапис був досить розмитим, що унеможливлює доведення його вини. Оскільки постанови йому не були вручені, а були направлені поштою, це підтверджує факт невручення на місці їх винесення, та отримані ним 16.07.2024. З наведених підстав, просить позов задоволити у повному обсязі, скасувати оскаржувані постанови про накладення на ньогоадміністративного стягнення за ч. 1 ст.122КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі.

22.08.2024 р. поступив відзив на позовну заяву відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції НП України. Відповідач вважає, що оскаржувані постанови є законними та обґрунтованими, а вимоги позивача є безпідставними. Відзив обґрунтований тим, що позивач 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 напрям руху по смугах, а саме зі смуги призначеної для руху ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР та 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м зі швидкістю 85 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалася приладом «TruCam, серійний № ТС000584», чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР. Лазерний вимірювач «TruCam, серійний № ТС000584» є належним доказом по справі, а можливість використання даного приладу підтверджується сертифікатами перевірки від 26.12.2018, експертним висновком №04/05/02/-2522 від 07.09.2021 та свідоцтвом про повірку №22-01/29470 від 15.11.2023. Також, на підтвердження вини позивача відповідачем надано відео фіксацію вказаних в постановах адміністративних правопорушень. Просить відмовити у задоволенні позову.

22.08.2024 позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що в оскаржуваних постановах відсутні відомості, які зазначені у відзиві на позов, що є порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху. У відзиві відсутні докази підтвердження його вини в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях. З долученої фото- відео- фіксації неможливо ідентифікувати, що це саме його автомобіль зафіксовано. Позов підтримує проосить його задоволити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задоволити позов з мотивів викладених в ньому.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову та розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши позивача, його представника та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративних стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2585468 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.07.2024 року, інспектором УПП в Львівській області 1 батальйон, 3 рота 2 взвод старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м зі швидкістю 85 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалася приладом «TruCam, серійний № ТС000584», чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР У зв`язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2585603 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.07.2024 року, інспектором УПП в Львівській області 1 батальйон, 3 рота 2 взвод майором поліції ОСОБА_3 , встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2024 р. о 16.39 год. здійснював рух транспортним засобом марки «Фольксваген Туарег», д.н.з. НОМЕР_1 по трасі М-06 Київ-Чоп 557км 100 м не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 напрям руху по смугах, а саме зі смуги призначеної для руху ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР.У зв`язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст.122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається, зі змісту ст.251КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в зазначеній справі є будь - які фактичні дані, на основі яких компетентним органом (посадовою особою) або судом встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для справи, в тому числі винність особи, обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту частини 1 статті 73КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення та її скасування.

Позивач факт вчинення адміністративних правопорушень заперечив. Вказує, що інспектором незаконно розглянемо справу за місцем зупинки, та порушив його права. Вважає, що дані постанови є протиправною та підлягають скасуванню.

Суд вважає що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення його особою. Факт вчинення правопорушення підлягає фіксації у постанові, яка по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує його фіксування.

Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак в даній справі відеозапис відсутній, а надане фото є нечітке, з якого неможливо встановити державний номерний знак для правильної ідентифікації автомобіля.

Згідно ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища ( відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо ).

Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із матеріалівсправи вбачається,що судунадано відеозаписфіксування адміністративнихправопорушень напідставі якоговинесено оскаржуваніпостанови,однак післядослідження відеозаписів,надані напідтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч.1ст.122,ч.1ст.122КУпАП вбачається,що відеофіксаціязазначених впостановах обставин,здійснювалась переривчасто,а небезперервно,як цьоговимагає зазначенаІнструкція.Крім тогопри огляді відео фіксації правопорушення, суд не має можливості встановити, що зафіксовано вчинення вказаних в поставах адміністративних правопорушень саме транспортним засобом ОСОБА_1 , неможливо ідентифікувати вказаний транспортний засіб та, крім того, існують розбіжності в датах фіксування самих правопорушень: 16.39, 16.57 та датою фіксації розгляду справи та винесення оскаржуваних постанов 16.35, що дає підстави вважати дані докази у цій справі недопустимими доказами.

Крім того, із огляду у судовому засіданні кілька секундного відеозапису із вказаного диска видно рух автомобіля марки «Фольксваген Туарег», на контрольованій ділянці автодороги, проте немає жодних підстав вважати, що за кермом знаходився саме ОСОБА_1 , оскільки ідентифікувати водія автомобіля на відеозаписі неможливо.

Верховний Суд у своїй постанові від 2 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постановах та спростовували доводи позивача. Вказані обставина унеможливлюють доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст.122, ч.1 ст.122 КУпАП.

Постанови немістить посиланняна жоденінший належнийта допустимий доказ вчинення позивачем згаданих порушень та таких не було надано суду.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями згідно з п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, а також п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, скасувати постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд приходить до переконання, що постанову серії ЕНА № 2585468 від 11.07.2024 року та постанову серії ЕНА № 2585603 від 11.07.2024 слід скасувати, а справи про адміністративні правопорушення закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 2585468 від 11.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП - закрити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 2585603 від 11.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 16.09.2024.

Суддя: