ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2024 р. Справа№ 911/389/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Іоннікової І.А.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Смаголь А.О.
за участю представників: не з`явились,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 (повний текст складено 14.08.2023)
у справі №911/389/23 (суддя Ю.В. Подоляк)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач»
про стягнення 4 548 862,29 грн,
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» (далі, відповідач) про стягнення 4 548 862,29 грн, з яких 3 452 684,92 грн основного боргу, 654 848,39 грн інфляційних втрат, 83 715,96 грн 3% річних, 101 854,43 грн пені та 255 758,59 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, до якого він приєднався, підписавши заяву приєднання, щодо оплати виставлених платіжних документів (рахунків-фактур) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів у визначений сторонами строк.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» про стягнення 4 548 862,29 грн, з яких 3 452 684,92 грн основний борг, 654 848,39 грн інфляційні втрати, 83 715,96 грн 3 % річних, 101 854,43 грн пеня, 255 758,59 грн штраф задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3 452 684 (три мільйони чотириста п`ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 92 коп. основного боргу, 654 848 (шістсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн 39 коп. інфляційних втрат, 83 715 (вісімдесят три тисячі сімсот п`ятнадцять) грн 96 коп. 3 % річних, 62 868 (шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 74 коп. витрат зі сплати судового збору.
В решті позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» про стягнення 101 854,43 грн пені, 255 758,59 грн штрафу відмовлено.
Приймаючи назване рішення, місцевий господарський суд встановив, що через систему управління ринком (mms.ua.energy) позивачем надіслано відповідачу платіжні документи про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів на загальну суму 3668794,23 грн, а саме: рахунок-фактуру від 17.03.2022 №1703202200185 на суму 1799727,37 грн (кінцева дата для оплати 21.03.2022); рахунок-фактуру від 28.03.2022 №2803202200222 на суму 1712911,20 грн (кінцева дата для оплати 30.03.2022); рахунок-фактуру від 07.04.2022 № 0704202200215 на суму 118688,18 грн. (кінцева дата для оплати 11.04.2022); рахунок-фактуру від 01.06.2022 № 0106202200158 на суму 31092,88 грн (кінцева дата для оплати 06.06.2022); рахунок-фактуру від 20.07.2022 №2007202200160 на суму 6374,60 грн (кінцева дата для оплати 25.07.2022). Також в матеріалах справи наявні акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022, акти-корегування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 18.02.2022 №ВР/21/08-1700, від 03.03.2022 № АР/21/09-1700. Разом із тим, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати виставлених платіжних документів (рахунків-фактур) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів не виконав, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 3 452 684,92 грн - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною сумою виставлених платіжних документів (рахунків-фактур) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів.
Водночас, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 654 848,39 грн інфляційних втрат з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.03.2022 по 16.01.2023 та 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 16.01.2023 у сумі 83 715,96 грн.
Що ж до пені в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 16.01.2023 складає 101 854,43 грн, то суд у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовив, пославшись на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №323 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку у електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», до якої 26.04.2022 постановою НКРЕКП №413 було внесено зміни, а саме: доповнено підпунктом 16 п. 1, згідно з яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Щодо вимоги про стягнення штрафу на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком позивача складає 255 758,59 грн, то суд у задоволенні цієї частини позовних вимог також відмовив, оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 28.08.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 скасувати у частині відмови Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» в стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» суми пені у розмірі 101 854,43 грн та суми штрафу у розмірі 255 758,59 грн; ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» суми пені у розмірі 101 854,43 грн та суми штрафу у розмірі 255 758,59 грн; здійснити відповідний перерахунок судових витрат (суми судового збору), що підлягає стягненню з відповідача; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 залишити без змін.
Скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що розрахунок штрафних санкцій (пені та штрафу) здійснено до 26.04.2022 з урахуванням постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №323 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку у електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». У той же час, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП у редакції від 26.04.2022 діє лише з моменту набрання чинності таких змін, а тому стягнення пені в розмірі 101 854,43 грн відповідає вимогам чинного законодавства. Водночас, можливість одночасного стягнення штрафу та пені за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/389/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.
19.10.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 23.11.2023.
У судове засідання 23.11.2023 з`явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання 23.11.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 23.11.2023 представник позивача повідомив суд про розгляд Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, де суд касаційної інстанції вирішить правову проблему у схожих правовідносинах, що має істотне значення для правильного вирішення спору у справі №911/389/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 зупинено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22; зобов`язано сторін повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, надати відповідні процесуальні документи.
30.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з закінченням розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22, також до клопотання долучена копія вступної та резолютивної частини постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 30.04.2024 про поновлення провадження у справі №911/389/23 відмовлено, оскільки станом на 09.05.2024 повний текст постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень не опубліковано.
13.06.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з закінченням розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22. До клопотання додано копію повного тексту постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн залишено без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Тищенко А.І., поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 03.09.2024.
У судовому засіданні 03.09.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання, призначене на 03.09.2024, представники сторін не з`явилися.
23.08.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника. Позивач при цьому вказав, що підтримує доводи апеляційної скарги та просить її задовольнити.
Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.
Судом встановлено, що 22.07.2024 копія ухвали від 18.06.2024 у справі №911/389/23, яка направлялася на адресу відповідача, вказану у ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, а отже останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на зазначене, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Приватне акціонерне товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором системи передачі (ОСП) електричної енергії, що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача.
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункту 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії).
Згідно із частиною 3 статті 3, пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (пункт 46 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії).
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
У матеріалах справи містяться накази Національної енергетичної компанії «Укренерго» від 01.06.2021 № 303 та від 31.01.2022 №58, відповідно до яких затверджено умови Договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідно до пунктів 1.3.5, 1.3.7 Правил ринку кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.
Після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку. У разі відхилення заяви ОСП впродовж 2 робочих днів з дня отримання заяви-приєднання повідомляє кандидата про це з відповідним обґрунтуванням.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпіньелектропостач» підписало заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
Позивач листом від 16.05.2020 № 01/21583 повідомив відповідача про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та про долучення його до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 1700-01024, дата акцептування 15.06.2020).
Отже, між сторонами у справі 15.06.2020 укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1700-01024 (далі - договір про врегулювання небалансів), шляхом подання відповідачем відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви відповідача.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 Договору про врегулювання небалансів СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.
ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1, 2.2 Договору про врегулювання небалансів передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з пунктами 5.1, 5.6 Договору про врегулювання небалансів виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Пунктами 5.7-5.10 Договору про врегулювання небалансів зазначено, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.
ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, 9.2 договору про врегулювання небалансів).
Згідно з пунктом 4.2. Договору про врегулювання небалансів у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається із матеріалів справи, через систему управління ринком (mms.ua.energy) позивачем надіслано відповідачу платіжні документи про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів на загальну суму 3 668 794,23 грн, а саме: рахунок-фактуру від 17.03.2022 № 1703202200185 на суму 1 799 727,37 грн (кінцева дата для оплати 21.03.2022); рахунок-фактуру від 28.03.2022 №2803202200222 на суму 1 712 911,20 грн (кінцева дата для оплати 30.03.2022); рахунок-фактуру від 07.04.2022 № 0704202200215 на суму 118 688,18 грн (кінцева дата для оплати 11.04.2022); рахунок-фактуру від 01.06.2022 № 0106202200158 на суму 31 092,88 грн (кінцева дата для оплати 06.06.2022); рахунок-фактуру від 20.07.2022 №2007202200160 на суму 6 374,60 грн (кінцева дата для оплати 25.07.2022).
Також в матеріалах справи наявні акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022, акти-корегування (врегулювання) до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів: від 18.02.2022 № ВР/21/08-1700, від 03.03.2022 №АР/21/09-1700.
Разом із тим, як стверджував позивач, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати виставлених платіжних документів (рахунків-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів не виконав, у зв`язку з чим за ним станом на дату подання позову рахувався борг за Договором у розмірі 3 452 684,92 грн (різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною сумою виставлених платіжних документів (рахунків-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів).
На вказану суму боргу позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України також були нараховані інфляційні втрати за загальний період прострочення виконання грошового зобов`язання з 23.03.2022 по 16.01.2023 - 654 848,39 грн, 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 16.01.2023, що складають 83 715,96 грн, а також на підставі умов пункту 4.2. Договору пеня в розмірі 101 854,43 грн та штраф у розмірі 255 758,59 грн на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача за не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 4 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.
Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг (частина 6 статті 70 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з частиною 7 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до пп. 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку. Система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Згідно із пунктом 7.3.1 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до пункту 7.7.3 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення, дійшов висновків, що всупереч згаданих приписів закону, положень договору, укладеного між сторонами у справі шляхом подання відповідачем відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати виставлених платіжних документів (рахунків-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 3 452 684,92 грн, який і присуджено судом до стягнення з відповідача.
Також суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 654 848,39 грн інфляційних втрат з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.03.2022 по 16.01.2023 та 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 16.01.2023 у сумі 83 715,96 грн.
Рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3 452 684,92 грн основної заборгованості, 654 848,39 грн інфляційних втрат та 83 715,96 грн 3% річних сторонами не оскаржується, а тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Водночас, позивачем у зв`язку із простроченням виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії нараховано пеню у розмірі 101 854,43 грн за загальний період прострочення з 22.03.2022 по 16.01.2023 та штраф у сумі 255 758,59 грн за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу судом першої інстанції було відмовлено й позивачем оскаржується рішення суду саме в цій частині.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пунктом 4.2. Договору про врегулювання небалансів визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи приписи підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені.
Апелянт вказує, що підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 у редакції від 26.04.2022 діє лише з моменту набрання чинності таких змін, а тому стягнення пені в розмірі 101 854,43 грн відповідає вимогам чинного законодавства.
Однак, колегія суддів не погоджується з відповідними доводами скаржника з огляду на наступне.
Так, НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:
- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1);
- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
У подальшому Законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє дотепер.
Відповідно до частини 5 та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22 у постанові від 19.04.2024 дійшов висновків про відсутність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, які стосуються зокрема і того, що постанова НКРЕКП №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування пені та штрафу за весь період, який входить до періоду дії воєнного стану, та зазначив наступне:
«Постанова №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022 року) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.
Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 27.02.2022 року №333, у редакції від 26.04.2022 року) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.».
Отже, обґрунтованими є висновки місцевого господарського суду стосовно того, що підпункт 16 пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП №332, який набрав чинності 26.04.2022 (з дня прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766») розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, з огляду на його зміст, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у лютому 2023 року за період з 22.03.2022 по 16.01.2023.
За вказаних обставин відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заявленої суми пені в розмірі 101 854,43 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу, який за розрахунком позивача складає 255 758,59 грн, за порушення строків виконання грошового зобов`язання щодо оплати виставлених платіжних документів (рахунків-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, колегія суддів зазначає таке.
Положення пункту 4.1 Договору про врегулювання небалансів передбачають, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 20.05.2020 у справі №905/2466/16, від 23.08.2022 у справі №910/9375/21.
Аналізуючи положення глави 47 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.
Отже грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Правовідношення, в якому відповідач зобов`язаний оплатити вартість небалансів є грошовим зобов`язанням.
Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах за Договором у відповідача виникли саме грошові зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз.3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
Водночас, самими умовами Договору стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення відповідачем грошового зобов`язання не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 255 758,59 грн штрафу задоволенню не підлягають, висновки суду першої інстанції з приводу чого є правомірними.
Висловлені позивачем в апеляційній скарзі твердження стосовно можливості одночасного стягнення з учасника господарських правовідносин пені та штрафу приймаються судом до уваги, однак місцевий господарський суд не покладав в обґрунтування свого рішення протилежні висновки. Водночас, таке нарахування штрафних санкцій здійснюється у випадках, передбачених договором та законом. Законні ж підстави стягувати з відповідача у даній справі штраф за порушення грошового зобов`язання відсутні.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі в оскаржуваній частині обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2023 у справі №911/389/23 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Матеріали справи №911/389/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2024.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.А. Іоннікова
А.І. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 17.09.2024 |
Номер документу | 121618939 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Михальська Ю.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні