Ухвала

від 13.09.2024 по справі 903/806/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"13" вересня 2024 р. Справа № 903/806/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В.

за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 (повний текст - 27.05.2024) у справі №903/806/21 (суддя Шум М.С.)

за заявами Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп"

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21 відмовлено у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.04.2024 №14683 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами на які не поширюється дія мораторію.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою скасувати ухвалу та постановити судове рішення, яким задовільнити подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.04.2024 №14683 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за виконавчими документами на які не поширюється дія мораторію. Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження даної ухвали.

12.08.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

19.08.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 визнано неповажними підстави, наведені Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21. Апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази надсилання копії апеляційної скарги всім сторонам у справі; подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху колегія суддів, перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, встановила, оскаржувана ухвала винесена 23.05.2024, повний текст ухвали складено 27.05.2024, тобто, останній день строку на апеляційне оскарження згідно частини 1 статті ст.256 ГПК України - 06.06.2024.

Враховуючи отримання оскаржуваної ухвали 30.05.2024, останнім днем строку на апеляційне оскарження, з правом на його поновлення на підставі ч.2 ст.256 ГПК України, є 10.06.2024.

Однак, зі скаргою апелянт звернувся лише 06.08.2024, тобто, із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.2 ст.256 ГПК України.

Апелянт дійсно звертався з апеляційною скаргою повторно, однак, апелянтом жодним чином не обґрунтовано та не доведено неможливості виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - надати докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство у встановлений судом строк.

Також враховано, що ухвалу про повернення апеляційної скарги від 22.07.2024 було доставлено до кабінету апелянта 22.07.2024 о 17:50год, а тому ухвала вважається врученою 23.07.2024.

При цьому, апеляційну скаргу подано повторно лише 06.08.2024, тобто через два тижні з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Апелянт не пояснює та не обгрунтовує чому звернувся з апеляційною скаргою повторно лише через два тижні після отримання ухвали про повернення, та які причини унеможливили подання такої скарги відразу.

Також, колегія суддів врахувала, що апелянтом до вже повторно поданої апеляційної скарги не було долучено доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство, а лише арбітражному керуючому Чепелюку О.О., Управлінню банкрутства ЗМУ МЮ, ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Фонду державного майна України.

Колегія суддів також звернула увагу, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянт лише констатує рух первісно поданої апеляційної скарги, однак не доводить поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, не надає доказів неможливості звернутися із належно оформленою апеляційною скаргою у строки, встановленні ст.256 ГПК України. Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянт не зазначив.

Наразі, 12.09.2024 від апелянта надійшло клопотання по справі до якого долучено докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі.

У вказаному клопотанні апелянт зазначає, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.06.2024 подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Волинської області №903/806/21 від 23.05.2024, якою відмовлено у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.04.2024 №14683 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за виконавчими документами на які не поширюється дія мораторій.

Зазначає, що на адресу відділу 11.07.2024 надійшла ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн. На виконання зазначеного недоліку апеляційної скарги Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направив платіжну інструкцію №10343 від 11.07.2024 про сплату судового збору.

Звертає увагу, що згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду №903/806/21 від 22.07.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто лише частково, а саме не надано доказів надіслання всім учасникам у даній справі про банкрутство. На виконання даної ухвали державним виконавцем надіслано учасникам виконавчого провадження для відому.

За доводами апелянта, на адресу відділу 28.08.2024 надійшла ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду №903/806/21 від 26.08.2024 про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з неподанням доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим особам відносно боржника ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». На виконання даної ухвали, державним виконавцем направлено копії апеляційної скарги іншим особам що зазначені в ухвалі суду №903/806/21 від 22.07.2024 (копія підтвердження поштових відправлень додається).

Апелянт просить врахувати вищенаведене та поновити строк для подачі апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, зазначає, що за змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п.п.51 і 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).

Розглянувши клопотання колегія суддів констатує, що подаючи, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник фактично наводить ті самі підстави, які вже були визнанні судом неповажними.

Апелянт так і не обґрунтував та не довів неможливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 08.07.2024 щодо подачі доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство у встановлений судом строк. Апелянт не пояснив та не обгрунтував чому звернувся з апеляційною скаргою повторно лише через два тижні після отримання ухвали про повернення, та які причини унеможливили подання такої скарги відразу, а також чому до вже повторно поданої апеляційної скарги не було долучено доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, виникли із суб`єктивних причин, внаслідок поведінки самого скаржника, який не вчиняв дій щодо належного оформлення апеляційної скарги та своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21

Відповідно частин 3, 4 статті 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.260, 234, 235, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21.

2. Справу №903/806/21 надіслати Господарському суду Волинської області.

3 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.