Ухвала

від 26.08.2024 по справі 903/806/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"26" серпня 2024 р. Справа № 903/806/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 (повний текст - 27.05.2024) у справі №903/806/21 (суддя Шум М.С.)

за заявами Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп"

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21 відмовлено у задоволенні подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.04.2024 №14683 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами на які не поширюється дія мораторію.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою скасувати ухвалу та постановити судове рішення, яким задовільнити подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.04.2024 №14683 про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за виконавчими документами на які не поширюється дія мораторію. Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження даної ухвали.

12.08.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

19.08.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Апелянт у даній справі звернувся до господарського суду з поданням державного виконавця про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за виконавчими документами на які не поширюється дія мораторій у справі про банкрутство.

Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Учасниками у справі про банкрутство згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Апелянтом до повторно поданої апеляційної скарги долучено докази надсилання копії апеляційної скарги лише арбітражному керуючому Чепелюку О.О., Управлінню банкрутства ЗМУ МЮ, ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Фонду державного майна України.

При цьому, апелянтом не подано докази надсилання копії апеляційної скарги ТОВ "Дівай Вест", ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ТОВ "Статусінвестгруп", ТОВ "ВП "Полісан", ПП "Айслаг", ТОВ "Волиньгаз збут", АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", ГУ Пенсійного фонду України у Волинській області, Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України, ТОВ "Санрайс Логистикс", ГУ ДПС у Волинській області, ТОВ "Коллаба", ТОВ "Вог Ресурс", ПТВП "КАТЕФ", Службі автомобільних доріг у Волинській області, ТОВ "Кансай Хеліос Україна", Іноземному підприємству "Стім Україна", ТОВ "Вестол", ТОВ "С.О. Груп", ТОВ "Україна Інжиніринг", ТОВ "А-Бетон Україна", ПП "Торгбудсервіс", арбітражному керуючому Мучінському Ігорю Дмитровичу.

Отже, скаржнику необхідно подати докази надсилання копії апеляційної скарги всім сторонам у справі.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867 зауважив, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

У клопотанні апелянт зазначає, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.06.2024 подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21. На адресу відділу 11.07.2024 надійшла ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн. На виконання зазначеного недоліку апеляційної скарги апелянт направив платіжну інструкцію №10343 від 11.07.2024 про сплату судового збору. Згідно ухвали суду від 22.07.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто лише частково, а саме - не надано доказів надіслання всім учасникам у даній справі про банкрутство. На виконання даної ухвали державним виконавцем надіслано учасникам виконавчого провадження для відому. Враховуючи вищенаведене, просить поновити строк для подачі апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши вказані доводи апелянта, зазначає, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дійсно звертається з апеляційною скаргою повторно.

При цьому, встановлено, що оскаржувана ухвала винесена 23.05.2024, повний текст ухвали складено 27.05.2024, тобто, останній день строку на апеляційне оскарження згідно частини 1 статті ст.256 ГПК України - 06.06.2024.

Також, враховуючи отримання оскаржуваної ухвали 30.05.2024, останнім днем строку на апеляційне оскарження, з правом на його поновлення на підставі ч.2 ст.256 ГПК України, є 10.06.2024.

При цьому, зі скаргою апелянт звернувся лише 06.08.2024, тобто, із значним пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.2 ст.256 ГПК України.

При цьому, апелянтом жодним чином не обґрунтовано та не доведено неможливості виконати вимоги ухвали суду від 08.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - надати докази надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство у встановлений судом строк.

Ухвалу про повернення апеляційної скарги від 22.07.2024 було доставлено до кабінету апелянта 22.07.2024 о 17:50год, а тому ухвала вважається врученою 23.07.2024.

При цьому, апеляційну скаргу подано повторно лише 06.08.2024, тобто через два тижні з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Апелянт не пояснює та не обгрунтовує чому звернувся з апеляційною скаргою повторно лише через два тижні після отримання ухвали про повернення, та які причини унеможливили подання такої скарги відразу.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що апелянтом до вже повторно поданої апеляційної скарги не було долучено доказів надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам у даній справі про банкрутство, а лише арбітражному керуючому Чепелюку О.О., Управлінню банкрутства ЗМУ МЮ, ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", Фонду державного майна України.

Колегія суддів звертає увагу, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянт лише констатує рух первісно поданої апеляційної скарги, однак не доводить поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, не надає доказів неможливості звернутися із належно оформленою апеляційною скаргою у строки, встановленні ст.256 ГПК України.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянт не зазначає.

Колегія суддів зауважує, що приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою - це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У контексті наведеного, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на втановлені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому, апеляційний суд визнає наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.

Згідно ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржнику необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

При цьому, апелянту необхідно звернути увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо ним не буде усунуто недоліки, встановленні при поданні апеляційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21.

2. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23.05.2024 у справі №903/806/21 - залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху:

- подати докази надсилання копії апеляційної скарги всім сторонам у справі;

- подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.

4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

6. Ухвалу направити апелянту.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.