Постанова

від 12.09.2024 по справі 922/5348/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/5348/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Мартюхіна Н.О.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1429Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 (повний текст рішення складено 13.05.2024 та додаткового рішення 17.05.2024 суддею Трофімовим І.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , с.Кулиничі Харківської області,

до Садівничого товариства «Світанок», с.Лизогубівка Харківського району Харківської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків,

про визнання недійсними рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Садівничого товариства «Світанок», в якому просив: - визнати недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.12.2021, відповідно до якого виключено ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік; - визнати недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», оформленого протоколом від 26.06.2022 у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - ОСОБА_1 та нарахування йому штрафних санкцій у розмірі 2500,00 грн. Судові витрати -покласти на відповідача.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем порядку скликання та проведення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» під час прийняття спірних рішень.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 позов задоволено. Визнано недійсним попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік. Визнано недійсним рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - ОСОБА_1 . Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в сумі 5368,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.12.2021 відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень Статуту товариства; відповідачем не доведено, що позивач мав заборгованість з членських внесків станом на момент їх проведення; відповідачем не доведено повноважень осіб (уповноважених членів), які брали участь у зборах, на яких прийнято попередньо рішення від 26.12.2021, що є підставою для визнання попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом № 4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним. Щодо рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку, що спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.06.2022 відбулись із порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень Статуту товариства; відповідачем не доведено, що позивач був повідомлений належним чином про їх проведення та порядок денний; у спірних відносинах сторін позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення прав позивача як члена товариства на участь в управлінні товариством, що є підставою для визнання рішення спільних зборів правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік, недійсним. Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, господарський суд зазначив, до спірних позовних вимог підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю у три роки. При цьому строк позовної давності, визначений ст.257 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та триває по теперішній час. Тому господарський суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі - задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі №922/5348/23. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь фізичної особи ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн.

Приймаючи додаткове рішення, господарський суд, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взявши до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також заперечення відповідача, дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 13000,00 грн.

Садівниче товариство «Світанок» з рішенням та додатковим рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-попереднє рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів СТ «Світанок», оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, не стосується виключення садовода ділянки 161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок», а лише містить вказівку про те, що у разі несплати членських внесків до 27.03.2022 його буде виключено з членів СТ «Світанок». На думку заявника, даним рішенням не порушувалися права позивача, оскільки воно мало інформативний і попереджувальний характер і лише відображає роботу Правління товариства з боржниками, а також містить частину про виключення позивача з членів СТ «Світанок», тобто визнано недійсним неіснуюче рішення. Оскільки протокол №4 від 26.12.2021 є документом, що фіксує факт прийняття рішення, і не є актом за змістом ст.20 Господарського кодексу України, тобто таким, що не породжує ніяких правових наслідків, то відповідно до вимоги позивача про визнання протоколу недійсним, не підлягає задоволенню;

-господарський суд не дослідив членську книжку садовода №163, адже у графі «сплата членських внесків» не заповнені клітини за 2021 рік;

-встановлення факту будівництва будинку, вагончику, приватизації земельної ділянки, на чому наполягав позивач, та урахування цього факту при винесенні оскаржуваного рішення та його мотивації на підставі лише пояснень позивача, є порушенням норм процесуального та матеріального права;

-апелянт вважає, що спір за позовом ОСОБА_1 вирішується у порядку господарського судочинства, адже спір ж корпоративним, а не майновим;

- СТ «Світанок» не може примусово утримувати членів товариства у кооперації, примушуючи їх сплачувати внески, примусово залучати до господарської діяльності тощо, адже такий підхід обов`язковості членства та виконання членських обов`язків суперечить меті та принципам добровільності та безперешкодного виходу з кооперації;

-згідно з пунктом 3.4.4 Статуту голова товариства в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з визначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний строк. Оскільки позивач, на думку апелянта, свідомо та умисно не повідомляв свою дійсну адресу, єдиним засобом зв`язку був телефонний контакт, тому СТ «Світанок» здійснював повідомлення в телефонному режимі;

-повноваження уповноважених представників не оспорювалися у позові, позивач лише посилався на необґрунтовану причину виключення та відсутність кворуму, 2/3 від складу уповноважених, за ксерокопією виписки з протоколу, взятої у слідчого, який, у свою чергу взяв її у ОСОБА_2 , отже, господарський суд вийшов за межі предмету дослідження, самостійно витребував документи, які не стосуються предмету та не надав можливості відповідачу спростувати доводи позивача;

-станом на 26.06.2022 рішення про виключення ОСОБА_1 не було передчасним, і оповіщення ОСОБА_1 про дату та час проведення зборів проводилося тричі: за телефоном, на дошці оголошень, у групі Вайберу «Мирне небо» - на 26.12.2021, на 27.03.2022 (збори, які не відбулись) та на 26.06.2022. Щодо письмового оповіщення, то ОСОБА_1 жодного листа не отримав і не міг отримати, оскільки у 2008 році надав адресу, яка є неактуальною, усі листи АТ «Укрпошта» повернуті, тому вважає, що СТ «Світанок» вжив усіх можливих заходів для оповіщення ОСОБА_1 про спільні збори членів правління та уповноважених членів СТ «Світанок»;

-висновки господарського суду про те, що спільні збори членів правління та уповноважених членів СТ «Світанок» відбулись з порушенням порядку їх скликання та проведення відповідно до положень Статуту товариства апелянт вважає безпідставними, оскільки спосіб оповіщення уповноважених членів на збори не передбачений Статутом товариства, зокрема, надсилання повідомлення листом з описом вкладення;

-у додатковому рішенні господарський суд зменшив розмір витрат на правову допомогу лише на 2000,00 грн, натомість для визначення правильної суми відшкодування витрат на правову допомогу у даному випадку слід надати оцінку вартості кожної з наведеної послуг для того, щоб з`ясувати, які послуги не надавались адвокатом. Позивач надав попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 15000,00 грн, однак розрахунок цієї суми також не надавався як до позову, так і упродовж розгляду справи. Крім того, господарський суд повинен був дослідити первинні бухгалтерські документи, що підтверджують передачу коштів на оплату гонорару (квитанцію, платіжну інструкцію, касовий ордер тощо), які дійсно сплачуються за надані послуги та мають безповоротний характер.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5348/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/5348/23.

14.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 у зв`язку відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 15.08.2024 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 09.08.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

07.08.2024 від СТ «Світанок» до суду надійшла заява (вх.№10368), в якій відповідач зазначив, що 30.06.2024 відбулися загальні збори в особі уповноважених членів, а також засідання членів правління СТ «Світанок». До заяви додано виписку з протоколу №2 від 30.06.2024, докази направлення заяви учасникам справи.

07.08.2024 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№10376) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідачем не дотримано порядок скликання та проведення загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, чим порушено вимоги ст.8, 12, 15 Закону України «Про кооперацію», положення Статуту СТ «Світанок». Голова Правління в письмовій формі не попередив позивача як члена товариства про встановлення підстав щодо можливості виключення його з членів товариства. Правлінням безпідставно прийнято попереднє рішення від 26.12.2021 про виключення ОСОБА_1 з членів товариства за несплату обов`язкових внесків на 2021 рік, оскільки згідно з пунктом 3.3.17 Статуту, член товариства зобов`язаний сплатити членські внески не пізніше 31 грудня, тобто на момент прийняття оскаржуваного попереднього рішення Правління, строк сплати членських внесків за 2021 рік ще не сплив. Це порушення пункту 3.4.6 Статуту Правлінням після прийняття попереднього рішення про виключення позивача з членів товариства садоводів від 26.12.2021 належним чином не повідомлено позивача як члена товариства про місце і дату проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, на якому прийнято остаточне рішення про виключення позивача з СТ «Світанок» та яке відбулось 26.06.2022. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що уповноважені члени, які брали участь у зборах від 26.06.2022, мали відповідні повноваження на прийняття рішення від імені інших членів товариства.

14.08.2024 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№10667) до відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 15.08.2024 відповідач вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача та позивач особисто проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Щодо наданих заявником до апеляційної скарги нових доказів, а саме, копій: протоколу №2 засідання членів правління СТ «Світанок» від 18.05.2024 з додатками, зведеного Генплану СТ «Світанок», 1991 рік, виписки з протоколу Загальних зборів товариства від 27.09.2020 з додатками, протоколів вулиць від 26.06.2022, інформації з ДРРП №380563053 від 28.05.2024, інформації з ДРРП №380563302 від 28.05.2024, акти виконаних робіт про оповіщення членів товариства про заборгованість 2021 року 10 шт. за період з 16.01.2022 по 08.05.2022, відомість про нарахування членських внесків та податку на землю по СТ «Світанок» за 2021 рік по боржниках; акту про право постійного користування земельною ділянкою серія «Б» №047456 від 1988 року; акту про право постійного користування земельною ділянкою серія «Б» №047448 від 1990 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у справі №903/533/21 встановив, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом (заявою про забезпечення позову) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Така саме правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 28.07.2020 у справі №904/2104/19: «Відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність».

Отже, на момент ухвалення оскаржуваного рішення наданий відповідачем доказ протокол №2 засіданні членів правління СТ «Світанок» від 18.05.2024 з додатками, не існував, інші нові докази не були предметом дослідження у суді першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія не приймає до розгляду нові докази як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.09.2024 о 09:30 год.

03.09.2024 від СТ «Світанок» до суду надійшли пояснення (вх.№11467) на відзив позивача на апеляційну скаргу.

Судове засідання 12.09.2024 продовжене зі стадії, на якій оголошено перерву.

На стадії дослідження доказів відповідач оригіналів спірних рішень зборів товариства та Статуту товариства суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Садівниче товариство «Світанок» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.

Рішенням загальних зборів товариства, оформленого протоколом №1 від 19.05.2019, затверджено чинну редакцію Статуту Садівничого товариства «Світанок» (далі - Статут).

Згідно з пунктами 1.1, 1.3 Статуту Садівниче товариство «Світанок», код ЄДРПОУ 23148478, є обслуговуючим кооперативом, який об`єднує громадян - власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом. У своїй діяльності керується Конституцією України, Господарським кодексом України, Законом України «Про кооперацію», іншими законодавчими актами та цим Статутом.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що метою Товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів; забезпечення його членам належних умов для ведення на земельних ділянках садівництва, городництва, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, іншої сільськогосподарської продукції з можливістю розташування садових дачних будинків та будинків для проживання; створення умов відпочинку та оздоровлення членів Товариства та їх родин; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для сезонного чи постійного проживання членів Товариства, їх сімей на території Товариства та організації дозвілля.

За умовами пункту 3.1 Статуту членами Товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території Товариства, та які підтримують мету, завдання Товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески.

Підтвердження членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (пункт 3.1.5 Статуту).

Відповідно до пункту 3.3.17 Статуту член товариства зобов`язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються товариством та інш.) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому рішенням Правління. У разі неможливості оплати членських внесків протягом встановленого терміну з поважних причин (хвороба, тривале відрядження та інше), член товариства може звернутися до Правління з заявою про надання відстрочення платежу з обов`язковим наданням підтверджуючих документів.

Відповідно до пункту 3.3.26 Статуту у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого пунктом 3.3.17 терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови правління в порядку, передбаченому пунктом 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.

Згідно з пунктами 3.3.19, 3.3.30 Статуту Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов`язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомлення за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті). Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.

Застосування штрафних санкцій у розмірі вступного внеску у разі порушення членом Товариства термінів оплати передбачено пунктом 3.3.29 Статуту.

Пунктом 3.4.1 Статуту визначено, що членство в товаристві припиняється, зокрема, у випадку виключення з членів товариства.

Член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема, несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з наступним затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства (пункт 3.4.3 Статуту).

Голова правління в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (пункт 3.4.4 Статуту).

У разі ігнорування членом товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у пункті 3.4.3 цього Статуту, на що дається додатково місячний термін (пункт 3.4.5 Статуту).

Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, Правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).

Рішення про виключення з членів товариства приватного власника земельної ділянки не веде до втрати ним земельної ділянки. Стосунки такого власника з товариством у подальшому будуються на договірних засадах відповідно до чинного законодавства України, даного Статуту (пункт 3.4.7 Статуту).

Рішення Правління при виключення з членів товариства може бути оскаржене (пункт 3.4.8 Статуту).

Згідно з пунктом 6.1 Статуту органами управління товариства є: 1) Вищий орган управління - Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства; 2) Виконавчий орган - Правління товариства.

Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту до повноважень Правління товариства відноситься, зокрема, прийняття попереднього рішення про членство у товаристві, або виключення з членів товариства, рішення на затвердження загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів товариства, або прийняття рішення про залишення без розгляду заяви про членство у товаристві.

Як свідчать матеріали справи, позивач подав суду не засвідчену копію Статуту СТ «Садівник» (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів СТ «Світанок», протокол №1 від 19.05.2019, однак у ході апеляційного провадження відповідач зазначив, що надавав для огляду суду першої інстанції, зокрема, оригінал Статуту, іншої редакції Статуту матеріали справи не містять, та сторони проти даної редакції Статуту товариства не заперечують.

19.10.2008 ОСОБА_1 прийнятий до складу членів Садівничого товариства «Світанок» на підставі рішення №8 від 19.10.2008, згідно з яким ОСОБА_1 видано членську книжку садовода №163 та закріплено дві садові ділянки №161 та 163, які у подальшому об`єднані у садову ділянку 161/163.

Матеріали справи містять засвідчені копії квитанції від 26.09.2020 про сплату СТ «Світанок» від садовода ділянки №161/163 членських внесків та інші платежі за 2019 рік у розмірі 1006,40 грн, квитанції від 03.10.2020 про сплату СТ «Світанок» від садовода ділянки №161/163 членських внесків та інші платежі за 2020 рік у розмірі 1151,60 грн (а.с.163, том 1).

26.12.2021 спільними зборами членів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» прийнято рішення, оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у порядку денному якого, зокрема, вирішувалось питання про можливе виключення садоводів з членів товариства, які мають заборгованість по всім обов`язковим платежам більше одного року. З даного питання голова Правління зазначив, що садоводами, у тому числі садоводом ділянки 161/163, не оплачувались усі регулярні обов`язкові платежі більше одного року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед товариством. Крім цієї заборгованості, необхідно буде сплатити штрафні санкції та суму нарахованої індексації по всім обов`язковим платежам згідно зі Статутом товариства. Відповідно до Статуту Садівничого товариства «Світанок» з садоводами ділянок, що мають заборгованість, повинна бути проведена відповідна робота, а саме, вони повинні бути поінформовані усіма можливими способами згідно з даними паспорта, місця проживання, номерів телефонів і т.і., які були надані ними до Правління та знаходяться в особовій справі. Також довести до їх відома про можливість укладення договору з товариством про реструктуризацію боргу. При цьому, у разі не оплати до 27.03.2022 заборгованості садоводами, у тому числі, і ділянки №161/163, та не повідомлення про поважність причин такої несплати, з наданням документів, що підтверджують даний факт, такі садоводи будуть виключені з членів товариства рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, яке відбудеться 27.03.2022. Зокрема, запропоновано головному бухгалтеру товариства нарахувати штрафні санкції та здійснити нарахування індексації по усім обов`язковим платежам згідно зі Статутом товариства. Голові СТ «Світанок» повідомити садоводів ділянок, у тому числі і ділянки №161/163, у строки та способами згідно зі Статутом товариства. Правлінню підготувати та подати список садоводів, які в установлений строк не виконають вище перелічені вимоги, на виключення їх з членів товариства згідно зі Статутом товариства, на збори, які відбудуться 27.03.2022.

27.03.2022 спільні збори членів Правління та уповноважених членів СТ «Світанок» не відбулися у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

26.06.2022 спільними зборами Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 26.06.2022, у порядку денного якого вирішувалось питання про виключення садоводів з членів товариства, які мають заборгованість по усім платежам більше одного року, у тому числі, і ділянки №161/163 (позивача) з членів Садівничого товариства «Світанок». Так, заборгованість за ділянкою №161/163 становить 5916,00 грн. Головою правління зазначено, що з садоводами, у тому числі ділянки №161/163 проведена відповідна робота, а саме, вони були повідомлені усіма можливими способами повідомлення згідно з даними паспорта, місця проживання, номерів телефонів, які були надані ними до Правління та знаходяться в особовій справі, про наявність заборгованості перед товариством; написання заяви про причини несплати заборгованості з наданням відповідних документів на підтвердження обставин щодо хвороби, скрутного матеріального стану тощо; про можливість укладення договору з товариством про реструктуризацію боргу, а також про наслідки не сплати заборгованості до 27.03.2022. За результатом проведених заходів садоводи відповідних ділянок погасили заборгованості, водночас, з боку садоводів інших ділянок, у тому числі, і ділянки №161/163, заборгованість не погашена, договори про реструктуризацію боргу не укладені, заяв щодо стану здоров`я та скрутного матеріального становища не надходило. З урахуванням викладеного, прийнято рішення про виключення садоводів, зокрема, садовода ділянки №161/163, з членів товариства згідно зі Статутом.

Позивач, звертаючись з даним позовом, зазначав, що на садовій ділянці №161/163 він побудував будинок за власні кошти, розмістив на ділянці будівельний вагончик та сарай. 31.10.2022, прибувши за адресою земельної ділянки №161/163, встановив, що зазначена земельна ділянка переоформлена на інших осіб, які на прохання позивача, інформацію щодо продавця ділянки не надали. ОСОБА_1 викликав поліцію та у подальшому звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього злочину (кримінальне провадження №12022226190000416 від 02.11.2022). Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження через свого уповноваженого представника, адвоката О.О.Орлова, позивачу стало відомо про те, що його виключено з членів Садівничого товариства «Світанок» на підставі рішення, оформленого протоколом №1 від 26.06.2022. Позивач зазначав, що він як член товариства не був належним чином повідомлений про проведення зборів, участі у них не брав, протокол №1 від 26.06.2022 не підписував. Позивач вважає, що рішення спільних зборів Правління та уповноважених по вулицям від 26.12.2021, підлягає скасуванню як передчасне, а рішення від 26.06.2022 є недійсним, виходячи з наявності чисельних порушень порядку скликання та проведення загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства та корпоративних прав позивача.

Надаючи оцінку висновкам господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Оскільки, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі №914/1128/16 та постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 28.05.2020 у справі №910/7164/19, від 14.05.2019 у справі №910/11511/18.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з послідовною та сталою правовою позицією Верховного Суду відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством та/або його неефективність для захисту порушеного права/інтересу позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 зі справи № 910/10011/19, від 02.02.2021 зі справи № 925/642/19.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги ОСОБА_1 до СТ «Світанок», зокрема, про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.12.2021, відповідно до якого, на думку позивача, виключено ОСОБА_1 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік.

Позивач вважає, що на цих зборах прийнято попереднє рішення про виключення з членів СТ «Світанок», зокрема, садовода ділянки №161/163 (позивача) - ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу № 4 від 26.12.2021).

Як убачається з матеріалів справи, 26.12.2021 відбулися спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», рішення яких оформлено протоколом № 4 від 26.12.2021, якими вирішувалось питання про можливе виключення садоводів з членів товариства, які мають заборгованість по всім обов`язковим платежам більше одного року, у зв`язку з чим відповідно до Статуту Садівничого товариства «Світанок» з садоводами ділянок, що мають заборгованість, повинна бути проведена відповідна робота, а саме, вони повинні бути поінформовані усіма можливими способами згідно з даними паспорта, місця проживання, номерів телефонів і таке інше, які були надані ними до Правління та знаходяться в особовій справі. Також довести до їх відома про можливість укладення договору з товариством про реструктуризацію боргу. При цьому, у разі не оплати до 27.03.2022 заборгованості садоводами, у тому числі, і ділянки №161/163, та не повідомлення про поважність причин такої несплати, з наданням документів, що підтверджують даний факт, такі садоводи будуть виключені з членів товариства рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, яке відбудеться 27.03.2022. Зокрема, запропоновано головному бухгалтеру товариства нарахувати штрафні санкції та здійснити нарахування індексації по усім обов`язковим платежам згідно зі Статутом товариства. Голові СТ «Світанок» повідомити садоводів ділянок, у тому числі і ділянки №161/163, у строки та способами згідно зі Статутом товариства. Правлінню підготувати та подати список садоводів, які в установлений строк не виконають вище перелічені вимоги, на виключення їх з членів товариства згідно зі Статутом товариства, на збори, які відбудуться 27.03.2022.

Отже, рішенням загальних зборів СТ «Світанок» від 26.12.2021 ОСОБА_1 не був виключений з членів товариства, як помилково вважає позивач, тому вказане рішення жодним чином не зачіпає та не порушує корпоративних прав позивача щодо виключення його з членів товариства.

Тому колегія суддів вважає безпідставним висновок господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік, оскільки вказаним рішенням питання про виключення ОСОБА_1 з членів товариства не вирішувалось.

Щодо рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», оформленого протоколом №1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з Садівничого товариства «Світанок» - Луценка Дмитра Васильовича, колегія суддів зазначає таке.

Позивач, посилаючись на обставини не повідомлення його як члена товариства про встановлення однієї з підстав щодо можливості виключення позивача з членів товариства (пункт 3.4.4 Статуту), а також не повідомлення позивача про дату, час та місце проведення зборів, та не дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, звернувся з даною вимогою до суду.

Відповідач у даній справі Садівниче товариство «Світанок», є підприємством колективної власності, діяльність якого підпадає під правове регулювання Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон), яким, зокрема, визначено особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами, які за напрямами діяльності можуть бути, зокрема, садово-городніми.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Законодавство про кооперацію ґрунтується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актах з питань кооперації (ст. 5 Закону).

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законодавчих актів (ст.94 цього Кодексу).

У ст.3 Закону України «Про кооперацію» вказано, що метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 8 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, такі відомості: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок скликання загальних зборів тощо.

У статті 12 Закону України «Про кооперацію» визначені основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу, забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст.15 Закону та Статутом кооперативу.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів (зборів уповноважених), зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19 та від 05.07.2022 у справі № 911/2269/20.

Як убачається з матеріалів справи, 26.06.2022 відбулися спільні збори Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», рішенням яких, оформленого протоколом № 1 від 26.06.2022, виключено з членів СТ «Світанок», зокрема, садовода ділянки №161/163 - ОСОБА_1 (пункт 1 протоколу №1 від 26.06.2022), через наявність заборгованості по усім платежам більше одного року.

Апелянт вважає, що господарський суд не дослідив членську книжку садовода №163, адже у графі «сплата членських внесків» не заповнені клітини за 2021 рік.

Позивач не заперечує наявність заборгованості зі сплати членських внесків за 2021 рік, водночас стверджує, що вказану заборгованість мав сплатити 31.12.2021.

Матеріалами справи підтверджуються, що позивач оплатив членські внески за 2019, 2020 роки, посилання відповідача на відсутність запису про сплату внесків за 2021 рік у членській книжці садовода №163 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки належними доказами сплати є платіжна квитанція, а не членська книжка садовода.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку питання оплати членських внесків не стосується вирішення спору про корпоративні права. Про те, що даний спір є корпоративним, а не майновим, зазначає і сам апелянт.

Виходячи з положень Статуту, після 31.12.2021 член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема, несплати членських внесків, інших обов`язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з наступним затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства (пункт 3.4.3 Статуту).

Голова правління в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (пункт 3.4.4 Статуту).

Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту до повноважень Правління Товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів товариства.

Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, Правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).

Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження повідомлення головою Правління товариства у письмовій формі позивача після 31.12.2021 щодо попередження позивача про можливість виключення його з членів товариства у зв`язку з несплатою членських внесків, що передбачено умовами Статуту товариства.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Відповідач зазначає, що оповіщення ОСОБА_1 про дату та час проведення зборів проводилося тричі: за телефоном, на дошці оголошень, у групі Вайберу «Мирне небо» - на 26.12.2021, на 27.03.2022 (збори, які не відбулись) та на 26.06.2022. Щодо письмового оповіщення то ОСОБА_1 жодного листа позивач не отримав і не міг отримати, оскільки у 2008 році надав адресу, яка є неактуальною, усі листи АТ «Укрпошта» повернуті.

Надаючи оцінку доводам відповідача про дотримання порядку повідомлення позивача про проведення спільних зборів членів Правління та уповноважених членів СТ «Світанок» від 26.06.2022, колегія суддів зазначає таке.

У постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 21.04.2021 у справі №902/1051/19 викладено правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Хоча Статутом відповідача не передбачено чіткого порядку повідомлення членів садівничого товариства про проведення загальних зборів, однак, зважаючи на наведені правові позиції Верховного Суду та звичаї ділового обороту щодо скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб, таке повідомлення має здійснюватися в спосіб персонального сповіщення кожного учасника або в такий спосіб, щоб кожен учасник зміг завчасно ознайомитися з оголошенням про проведення зборів та їх порядком денним.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження, що таке оголошення було розміщено в групі членів СТ «Садівник» у месенджері «Viber», на дошці оголошень та, що позивач міг з ним ознайомитися.

Не містять матеріали справи і доказів належного повідомлення позивача у письмовій формі, адже лист від 29.06.2022 №29/06-14 про наявність заборгованості та необхідність її сплати, а також конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про повернення поштової кореспонденції «за закінченням терміну зберігання» (а.с.145, 146, том 1), не є належним та допустимим доказом виконання відповідачем пункту 3.4.6 Статуту, оскільки повідомлення позивача про проведення зборів щодо його виключення мало бути направлено на адресу позивача не менше, ніж за 30 днів до дати проведення відповідних зборів. При цьому належним доказом такого повідомлення є опис поштового вкладення, зі змісту якого можливо встановити, що саме направлялось на адресу позивача.

Відтак, обставина того, що позивач був повідомлений про проведення оскаржуваних зборів є недоведеною належними доказами.

Апелянт зазначає, що повноваження уповноважених представників не оспорювалися у позові, позивач лише посилався на необґрунтовану причину виключення та відсутність кворуму, 2/3 від складу уповноважених, за ксерокопією виписки з протоколу, взятої у слідчого, який, у свою чергу взяв її у ОСОБА_2 , отже, господарський суд вийшов за межі предмету дослідження, самостійно витребував документи, які не стосуються предмету та не надав можливості відповідачу спростувати доводи позивача.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що господарський суд витребовував докази на підтвердження обставин щодо наявності кворуму та відповідних повноважень у уповноважених вулиць на прийняття рішення від імені інших членів кооперативу, які брали участь в оскаржуваних зборах від 26.06.2022, що входить у предмет доказування у справі.

Господарський суд правильно зазначив, що належним доказом того, що особа є Уповноваженим представником для участі у зборах уповноважених є протокол зборів вулиці з підписами садоводів кожної вулиці, який затверджено Загальними зборами членів Товариства.

Таких доказів відповідач суду першої інстанції не надав, тому необхідно керуватися лише тими доказами, які знаходяться в матеріалах справи з урахуванням передбаченого ст.79 Господарського процесуального кодексу України стандарту доказування «вірогідність доказів».

Усталеними є висновки Верховного Суду про те, що самостійною підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є не лише прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення. Такою підставою є також і неможливість встановлення судом наявності необхідного кворуму (постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №911/1371/22).

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок» від 26.06.2022, що є підставою для визнання рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», оформлених протоколом № 1 від 26.06.2022, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок», недійсним.

Щодо строку позовної давності колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про застосування до спірних позовних вимог загальної позовної давності тривалістю у три роки на підставі ст.256, 260, пункту 8 частини 2 ст.258 Цивільного кодексу України, які згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, на час дії установленого на території України карантину, були продовжені. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Отже, строк позовної давності, визначений ст.257 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час.

Ураховуючи зазначене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність доводів відповідача про пропуск позивачем позовної давності, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні заяви про застосування позовної давності.

Здійснюючи розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд у додатковому рішенні виходив з того, що позивачем під час розгляду цієї справи отримано правову допомогу від адвоката Орлова О.О. за договором про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 та додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023.

Так, умовами договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 встановлений фіксований розмір гонорару адвоката. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 03.05.2024 до договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 адвокат Орлов О.О. надав, а фізична особа ОСОБА_1 прийняв послуги, на загальну суму 15000,00 грн, а саме: 1) здійснив аналіз наявної правової ситуації та наданих клієнтом документів та вивчив судову практику з правовідносин, що склалися; 2) склав, підписав та подав до суду позовну заяву; 3) склав, підписав та подав до суду заяву про усунення недоліків; 4) склав, підписав та подав до суду відповідь на відзив; 5) здійснював моніторинг стану розгляду судової справи клієнта засобами офіційного сайту «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) склав, підписав та подав до суду клопотання про витребування доказів з ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області; 7) склав, підписав та подав до суду клопотання про витребування доказів у СТ «Світанок»; 8) склав, підписав та подав до суду клопотання про долучення доказів; 9) склав, підписав та подав до суду додаткові пояснення у справі; 10) брав участь у судових засіданнях: 24.01.2024; 07.02.2024; 21.02.2024; 07.03.2024; 03.04.2024; 25.04.2024; 02.05.2024; 11) брав участь у судових дебатах; 12) склав, сформував заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі №922/5348/23 про розподіл судових витрат клієнта па правничу допомогу адвоката та стягнення їх з відповідача.

Господарський суд, надавши оцінку поданим позивачем доказам, взявши до уваги заперечення відповідача, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взявши до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 13000,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що у додатковому рішенні господарський суд зменшив розмір витрат на правову допомогу лише на 2000,00 грн, натомість для визначення правильної суми відшкодування витрат на правову допомогу у даному випадку слід надати оцінку вартості кожної з наведеної послуг для того, щоб з`ясувати, які послуги не надавались адвокатом. Позивач надав попередній розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 15000,00 грн, однак розрахунок цієї суми також не надавався як до позову, так і упродовж розгляду справи. Крім того, господарський суд повинен був дослідити первинні бухгалтерські документи, що підтверджують передачу коштів на оплату гонорару (квитанцію, платіжну інструкцію, касовий ордер тощо), які дійсно сплачуються за надані послуги та мають безповоротний характер.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Таким чином, надання або не надання стороною доказів фактичної оплати послуг адвоката не є вирішальною обставиною, від якої залежить розподіл судових витрат.

Щодо доводів апелянта про не надання позивачем розрахунку заявленої суми правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн, колегія суддів зазначає, що у даному випадку умовами договору про надання правничої допомоги №51/Л/Г-23 від 22.11.2023 сторони визначили фіксований розмір гонорару адвоката - 15000,00 грн, тому встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Отже, позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом зазначених послуг у суді першої інстанції, при цьому господарським судом ураховано і заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у господарському суді.

Відтак, господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5).

Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам позовної заяви та апеляційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволення вимог про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним попереднього рішення спільних зборів Правління та уповноважених членів Садівничого товариства «Світанок», яке оформлене протоколом №4 від 26.12.2021, у частині виключення садовода ділянки №161/163 з членів Садівничого товариства «Світанок» за несплату членських внесків за 2021 рік.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі №922/5348/23 залишити без змін.

Стягнути з Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська область, Харківський р-н, с.Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478) на користь фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений за подання позовної заяви в сумі 2684,00 грн.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 16.05.2024 у справі №922/5348/23 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська область, Харківський р-н, с.Лизогубівка; код ЄДРПОУ 23148478) 4026,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна