Ухвала

від 09.09.2024 по справі 903/1105/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 вересня 2024 року Справа № 903/1105/23 (903/1151/23)

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників сторін:

від відповідача: Овчарук А.О. адвокат (ордер серії АС №1086634 від 04.03.2024),

від позивача: Бартко О.І. адвокат (ордер серії АВ №1098922 від 20.10.2023),

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ

про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих господарським судом до подання позову,

у справі №903/1105/23(903/1151/23)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно Агро»

про забезпечення позову (до його подання),

в с т а н о в и в:

ухвалою суду від 27.10.2023 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Зерно Агро про забезпечення позову (до його подання) від 24.10.2023; постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ", які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ" в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДС ОІЛ", у межах ціни позову 11468617 грн.

03.09.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ надійшло клопотання від 03.09.2024, в якому товариство просить:

- скасувати (з власної ініціативи чи за клопотанням) заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 27.10.2023 по справі № 903/1105/23, на підставі ст. 145 ГПК України, в частині вжитих заходів забезпечення позову (до його подання) у межах 1000000, 00 грн.;

- надіслати примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили ТОВ Зерно Агро, ТОВ «ДС ОІЛ», а також приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі Сергію Степановичу, для здійснення ним відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

На обгрунтування клопотання ТОВ «ДС ОІЛ» посилається на те, що 12.08.2024 товариство здійснило добровільне погашення основного боргу у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 196 від 12 серпня 2024 року.

На думку відповідача у зв`язку з цим відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою суду в частині 1 000 000,00 грн., оскільки в силу ст. 145 ГПК України наявні імперативні законодавчі передумови для скасування вжитих ухвалою заходів забезпечення позову (до його подання) в частині вжитих судом 1-ої інстанції заходів забезпечення позову (до його подання) у межах 1 000 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Ухвалою суду від 03.09.2024 було прийнято клопотання до розгляду; розгляд клопотання призначено в судове засідання на 09.09.2024.

06.09.2024 документ сформовано в системі «Електронний суд», а 09.09.2024 зареєстровано в Господарському суді Волинської області письмові пояснення ТзОВ Зерно Агро на клопотання відповідача про часткове скасування заходів забезпечення позову вжитих господарським судом до подання позову, у яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання.

09.09.2024 в судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих господарським судом до подання позову, просив його задовольнити.

09.09.2024 в судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих господарським судом до подання позову, просив у його задоволенні відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ про часткове скасування заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.13 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду (частини 1-6 ст. 145 ГПК України), або обов`язком суду (частини 9, 13 ст. 145 ГПК України). Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 ст. 145 ГПК України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Скасування заходів забезпечення позову в порядку частин 1-6 ст. 145 ГПК України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування критеріїв на цей час, визначених частиною 2 ст. 136 ГПК України, і які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №15/155-б.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Виходячи з положень ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Отже, чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.

Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду. Тобто, хоча забезпечення позову і має тимчасовий характер, але спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасоване господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, судом враховано, що заходи забезпечення позову були застосовані на захист матеріально-правового інтересу заявника та наразі потреба в існуванні вжитих судом заходів забезпечення позову не відпала, оскільки рішення у справі № 903/1105/23 (903/1151/23) ще не прийнято.

Разом з цим, оскільки на обгрунтування скасування заходів забезпечення позову відповідач посилається на часткове перерахування коштів платіжною інструкцією № 196 від 12.08.2024, то судом оглянуто цю платіжну інструкцію та встановлено, що у рядку «Призначення платіжної інструкції» зазначено: « Оплата за олію ріпакову зг. рах. 103 від 07.06.2024р. Договір 1104/1 від 11.04.2022р. В тому числі ПДВ 166666,67 грн.»

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, позивач не виставляв відповідачу рахунку №103 від 07.06.2024 року відповідно до договору поставки №1104/1 від 11.04.2022, а 07.06.2023 виставив рахунок №103 від 07.06.2023 відповідно до договору поставки №1104/1 від 11.04.2022. 13.08.2024 бухгалтер позивача на офіційну електронну адресу відповідача направив електронний лист про необхідність направлення позивачу листа про зміну призначення платежу.

27.08.2024 на електронну адресу бухгалтера позивача надійшов електронний лист з офіційної електронної адреси відповідача зі сканованим листом за № 27/08/2-24 від 27.08.2024 року, адресований ТОВ «Зерно Агро», наступного змісту: « 12.08.2024 було створене платіжне доручення №196 на суму 1 000 000,00 (один мільйон грн 00 коп). Просимо вважати правильне призначення платежу: «оплата за олію ріпакову згідно рах 103 від 07.06.2023 до договору 1104/1 від 11.04.2022 р. в т.ч. ПДВ».

Сканований лист № 27/08/2-24 від 27.08.2024 не був підписаний за допомогою ЕЦП керівника відповідача. Оригінал вказаного листа станом на 06.09.2024 не надходив.

Представник позивача пояснював, що без одержання від відпповідача оригіналу листа про зміну призначення платежу позивач не може здійснити зарахування суми коштів в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №1104/1.

Окрім цього, у позивача виник сумнів у справжності підпису керівника відповідача (підписанта), проставленого на листі про зміну призначення платежу за № 27/08/2- 24 від 27.08.2024 року.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що позивач не здійснив зарахування суми коштів у розмірі 1000000 грн. в рахунок погашення боргу, а платіжна інструкція № 196 від 12.08.2024 містить нечіткості, які на прохання позивача не усунуті відповідачем, у суду відсутні підстави вважати платіжну інструкцію № 196 від 12.08.2024 належним доказом часткового погашення боргу.

Також стаття 145 ГПК України, на яку посилається відповідач у клопотанні, не містить норми про скасування вжитих судом заходів в окремій частині певного виду заходу забезпечення позову, й, зокрема, у разі часткового перерахування коштів.

Керуючись ст.ст. 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС ОІЛ від 03.09.2024 про часткове скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 16.09.2024.

Суддя І. О. Якушева