Рішення

від 16.09.2024 по справі 904/3106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3106/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 742278,72грн, з якої: 23867,88грн збір за зберігання вантажу, 718410,84грн плата за користування вагонами. Судовівитрати по сплатісудовогозбору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 718410,84грнта збір за зберігання вантажу у розмірі 23867,88грн, з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу. Наведене позбавило позивача можливості доставити на станцію призначення інші вагони, що прямували на адресу відповідача.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи статті 12, частини першої статті 247, частини сьомої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти нарахованого позивачем розміру плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що з телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 вбачається, що рішенням правління Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі Перелік). У цьому Переліку зазначено: "У разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках, зокрема: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користуванні вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції".

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 742278,72грн, що є предметом позовних вимог у даній справі, нараховані позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (квітень 2024 року). Тобто за період, в який запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець. Позивач здійснив нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець.

За перерахунком відповідача, з урахуванням листа №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 плата за користування вагонами становить 498311,28грн з ПДВ, збір за зберігання вантажу становить 18337,56грнз ПДВ.

15.06.2023 до канцелярії до канцелярії суду через систему "Електронний суд"від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що лист №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці. Відповідно, позивач мав всі законні підстави нараховувати плату та збори.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі власник колії, Комбінат, відповідач), укладений договір №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі договір).

Відповідно до пункту 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії № 2.

Під`їзна колія обслуговується власними локомотивами.

Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлені на продовженні колії №3 біля вхідного світлофора "НІ", на продовженні колії №2 біля вхідного світлофора "НІІ".

Розгорнута довжина під`їзної колії становить 50624,66 погонних метрів (пункт 2 договору).

Пунктом 4 договору встановлено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії.

Згідно з пунктом 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження" форми ГУ-2.

Вагони для під`їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (пункт 6 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.

За змістом пункту 9 договору вагони, що повертаються з під`їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору).

Згідно з пунктом 11 договору для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год.

Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".

Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

У відповідності до пункту 21 договору (із змінами і доповненнями, викладеними в додатковій угоді №4 від 20.09.2021) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 квітня 2020 до 31 березня 2025 включно.

У квітні 2024 року за залізничними накладними залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача Приватного акціонерного товариства"Інгулецький ГЗК" порожні власні вагони (а.с. 11-100 том 1). У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Інгулець Придніпровської залізниці.

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами станцією Кривий Ріг Західний Придніпровської залізниці відповідні вагони було затримано на підставі наказів №№62, 66 від 11.04.2024 через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини одержувача Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".

Причина затримки вагонів - скупчення вагонів на станції Інгулець Придніпровської залізниці через їх неприйняття одержувачем на свою під`їзну колію.

Факти скупчення (затримки) вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені актами загальної форми ГУ-23 №№26, 28, підписаними відповідачем із запереченнями (а.с. 167, 168 том 1). Час перебування на станції призначення вагонів за цими актами охоплює час затримки відповідних вагонів за наказом.

Наведене підтверджується актами про затримку форми ГУ-23а №28 від 11.04.2024, №30 від 19.04.2024, №26 від 11.04.2024, №31 від 19.04.2024 (а.с. 169-172 том 1).

По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 195-218 том 1).

Повідомлення про затримку наведених вагонів за наказами №66, 62 від 11.04.2024 станцією призначення передано представникам відповідача не пізніше двох годин після його отримання, як то передбачає абзац 4 пункту 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами.

Зазначена обставина підтверджується повідомленням (а.с. 173, 174 том 1).

Наведені вагони відповідач своєчасно не забрав на свої під`їзні колії, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№26, 28 підписаними відповідачем із запереченнями (а.с. 167, 168 том 1).

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника за відомостями форми ГУ-46 №№21049239, 22049240, 22049241, 23049243, 23049245, 23049246 позивачем нараховано плату за користування вагонами 718410,84грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №№22049061, 22049061, 24049069, 19049045, 23049069, 23049068 23867,88грн, які відповідач підписав із зауваженнями (а.с. 140-145, 146-159 том 1).

Відповідач заявлені до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 718410,84грн та збір за зберігання вантажу у сумі 23867,88грн не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для сплати відповідачем плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правилкористування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правилкористування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порт, підприємства.

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

За змістом пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Для запису повідомлень на станції ведеться Книга повідомлень. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.

Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача (пункт 4 Правилзберігання вантажів).

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:

якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

при переадресуванні після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

при затримці з моменту затримки (пункт 8 Правилзберігання вантажів).

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил зберігання вантажів).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317від 26.03.2009, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9грн за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0грн за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Як вбачається з матеріалів справи, за весь час затримки відповідних вагонів на підставі актів загальної форми ГУ-23 та згідно з Тарифним керівництвом №1 позивачемрозрахована за відомостями форми ГУ-46 №№21049239, 22049240, 22049241, 23049243, 23049245, 23049246 плата за користування вагонами у загальній сумі 718410,84грн, а також збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками ФДУ-92 №№22049061, 22049061, 24049069, 19049045, 23049069, 23049068 у загальній сумі 23867,88грн.

За результатом перевірки виконаного позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд доходить висновку щодо законності й обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини в затримці вагонів за зазначеними залізничними накладними судом не приймаються з огляду на таке.

Так, згідно з частиною другою статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Доказів відсутності вини у затримці спірних вагонів відповідач суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов`язки таку можливість мав.

Обґрунтованість затримки спірних вагонів на станціях підходу підтверджується скупченням вагонів на станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці відповідно до актів загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника форми ГУ-23, час затримки яких повністю охоплює час затримки зазначених вагонів на станціях підходу.

Крім того, відповідно до статті 121 Статуту залізниці України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно з пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" Відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Відповідач не довів відсутності своєї вини у спричиненні затримки вагонів, які прибули на його адресу відповідно до вимог статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи відповідача щодо неправомірного нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу під час дії комендантської години судом не приймаються з огляду на таке.

Згідно з телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи Акціонерного товариства "Укрзалізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому виняткових обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.

Зазначеним розпорядженням передбачено, що акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акта. Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.

У той же час, інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" працювало та забирало вагони на свої під`їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Будь-яких повідомлень, щодо неможливості забирання вагонів з під`їзної колії у зв`язку з введенням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти наведені вагони, а також не довів наявність обставин, які є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 718410,84грн та збору за зберігання вантажу у сумі 23867,88грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.

Враховуючи положення частинипершої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 11134,18грн повністю покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальному розмірі 742278,72грн, з якої: 23867,88грн збір за зберігання вантажу, 718410,84грн плата за користування вагонами - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47; ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237)718410,84грн - плати за користування вагонами, 23867,88грн - збору за зберігання вантажу та 11134,18грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 16.09.2024.

Суддя В.О. Татарчук