Рішення

від 16.09.2024 по справі 914/813/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 914/813/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні, матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз», с. Модричі Дрогобичького р-ну Львівської обл.,до відповідача:Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської обл.,про:стягнення 164906,42 грн боргу, 75030,24 грн інфляційних втрат, 15571,31 грн трьох відсотків річних та 126996,02 грн пені. За участю:позивача:Нагорняк І. М. адвокатка,відповідача:Юзвак І. П. представниця.Судові процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз» до Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення 164906,42 грн боргу, 75030,24 грн інфляційних втрат, 15571,31 грн трьох відсотків річних та 126996,02 грн пені.

2.Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

3.16 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 10417/24).

4.19 квітня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 10749/24), у якій, позивач, зокрема, просить суд постановити ухвалу про залучення як співвідповідача у справі № 914/813/24 Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради.

5.Ухвалою суду від 22.04.2024, серед іншого, залучено до участі у справі у статусі відповідача 2 - Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.05.2024.

6.25 квітня 2024 року позивачем подано докази надіслання відповідачу 2 позовної заяви та відповіді на відзив (вх. № 11364/24), а також клопотання про уточнення позовних вимог шляхом виправлення описок, допущених в прохальній частині позову (вх. № 11367/24).

7.Підготовче засідання 21.05.2024 відкладене на 03.06.2024.

8.У підготовчому засіданні 21.05.2024 протокольно ухвалою прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог (виправлення описок) до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи з урахуванням змін зазначених у ній та відкладено підготовче засідання на 03.06.2024.

9.За наслідками підготовчого засідання 03.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 01.07.2024.

10.03 червня 2024 року відповідачем 2 подано заяву, у якій заявник просить суд відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі (вх. № 14687/24). Крім того, 03.06.2024 відповідачем 2 подано заяву про розгляд справи без його участі (вх. № 14691/24).

11.26 червня 2024 року позивачем подано додаткові пояснення (вх. № 16779/24).

12.28 червня 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про витребування у позивача доказів (вх. № 16918/24).

13.Підготовче засідання 01.07.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. у період з 01.07.2024 до 12.07.2024.

14.05 липня 2024 року позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі щодо відповідача 2 (вх. № 17501/24).

15.Ухвалою суду віл 15.07.2024 підготовче засідання призначено на 23.07.2024.

16.23 липня 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про залучення третіх осіб (вх. № 2783/24).

17.Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено відповідачу 1 у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб (вх. № 2783/24 від 23.07.2024), задоволено клопотання відповідача 1 про витребування доказів (вх. № 16918/24 від 28.06.2024), витребувано у позивача оригінали документів, відкладено вирішення питання клопотань позивача, відповідача 1 та відповідача 2 про закриття провадження у справі до наступного підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 30.07.2024.

18.23 липня 2024 року позивачем, на виконання вищезазначеної ухвали, подано клопотання про долучення документів (вх. № 18696/24).

19.30 липня 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. № 19130/24).

20.Також, 30.07.2024 представницею відповідача 2 подано клопотання про призначення судово-будівельної технічної експертизи (вх. № 2879/24).

21.За наслідками підготовчого засідання 30.07.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, що викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 10417/24 від 16.04.2024) та заяви відповідача 2 про закриття провадження у справі (вх. № 14687/24 від 03.06.2024). Також, задоволено клопотання позивача про закриття провадження у справі (вх. № 17501/24 від 05.07.2024), провадження у справі № 914/813/24 щодо Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради закрито, клопотання Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради про призначення судово-будівельної технічної експертизи (вх. № 2879/24 від 30.07.2024) залишено без розгляду та відкладено підготовче засідання на 06.08.2024.

22.05 серпня 2024 року відповідачем подано:

- додаткові пояснення (вх. № 19465/24);

- заяву про застосування строків позовної давності (вх. № 19466/24);

- заяву про закриття провадження у справі (вх. № 19467/24);

- клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (вх. № 19556/24).

23.06 серпня 2024 року позивачем подано додаткові пояснення у справі (вх. № 19586/24).

24.За наслідками підготовчого засідання 06.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі (вх. № 19467/24 від 05.08.2024), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024.

25.У судовому засіданні 13.08.2024 оголошено перерву до 21.08.2024.

26.21 серпня 2024 року позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 20700/24).

27.У судовому засіданні 21.08.2024 оголошено перерву до 16.09.2024 для надання можливості відповідачу подати заперечення проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням того, що суддя Трускавецький В. П. у період з 26.08.2024 до 13.09.2024 перебуватиме у відпустці.

28.23 серпня 2024 року відповідачем подано заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 20865/24).

29.13 вересня 2024 року відповідачем подано докази надіслання позивачу заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 22377/24).

30.У судовому засіданні 16.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Обґрунтування позивача, викладені у позовній заяві.

31.Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем, як правонаступником Нижньогаївської сільської ради, умов Договору підряду № 01/2020 від 14.04.2020 в частині своєчасної оплати будівельних робіт на суму 164906,42 грн.

Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом, де просить суд стягнути з відповідача 164906,42 грн боргу, а також 75030,24 грн інфляційних втрат, 15571,31 грн трьох відсотків річних та 126996,02 грн пені, нарахованих за порушення строків оплати робіт.

Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, орієнтовний розмір яких складатиме 38000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 5794,67 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

32.Дрогобицька міська рада просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що такі заявлені до неналежного відповідача з урахуванням такого.

Пунктом 13 рішення Дрогобицької міської ради № 18 від 10.012.2020 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради, Бистрицької, Болехівської, Броницької, Верхньогаївської, Волянської, Дережицької, Добрівлянської, Долішньолужецької, Лішнянської, Михайлевицької, Медвежанської, Нижньогаївської, Нагуєвицької, Почаєвицької, Раневицької, Рихтицької, Снятинської, Ступницької, Унятицької сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради та початок реорганізації виконавчого комітету Стебницької міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради» вирішено почати процедуру реорганізації Нижньогаївської сільської ради.

Рішенням Дрогобицької міської ради № 134 від 26.02.2021 «Про затвердження передавального акту Нижньогаївської сільської ради» затверджено передавальний акт Нижньогаївської сільської ради, яка реорганізовується шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради.

Крім того, вказаним рішенням:

-передбачено вважати прийнятим у комунальну власність Дрогобицької міської територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради усе комунальне майно, яке знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради (п. 2);

-передано вищезазначене майно Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, закріпивши його на праві оперативного управління з постановкою на баланс (п. 3.3.).

Враховуючи вищезазначене, контроль за виконанням Договору підряду, права та обов`язки, передбачені таким Договором покладені на Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради.

Обґрунтування позивача, викладені у письмових поясненнях.

33.Закріплення майна (його передача) на підставі оперативного управління Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, не позбавляє власника Дрогобицьку міську раду, як правонаступника Нижньогаївської сільської ради його правомочностей, не позбавляє права власності на майно та не зумовлює передачу його інших прав та обов`язків, в тому числі боргових зобов`язань іншій особі.

Разом з тим, відповідно до п. 11.1.5. Договору жодна із сторін не має права передавати свої права та обов`язки третій стороні без письмової згоди іншої сторони. Згода про передачу прав та обов`язків за спірним Договором третій стороні позивачем не надавалась.

Заперечення відповідача, викладені в додаткових поясненнях.

34.Відповідач, посилаючись на норми ст. 112 Цивільного кодексу України, вказує, що позивач, будучи обізнаним про початок реорганізації Нижньогаївської сільської ради, а також про встановлений строк для пред`явлення вимог кредиторами, починаючи з 06.01.2021 (дата виникнення заборгованості) по березень 2024 року (дата звернення до суду із позовною заявою) не вживав жодних заходів щодо пред`явлення вимог кредиторів.

Враховуючи той факт, що позивач не скористався своїм правом пред`явити вимоги до боржника протягом періоду ліквідації такого боржника, а також, що позивач не звертався із позовними вимогами до ліквідаційної комісії, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Обставини справи.

35.14 квітня 2020 року між Нижньогаївською сільською радою Дрогобицького району Львівської області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 01/2020, за умовами якого:

-Підрядник зобов?язується за завданням Замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи зазначені в п. 1.2. Договору (далі - роботи), а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1.);

-Найменування робіт: «Реконструкція мереж вуличного освітлення по вулицях Шкільній, Молодіжній, Зарічній в селі НИЖНІ ГАЇ Дрогобицького району Львівської області». Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються проектно-кошторисною документацією (робочий проект «Реконструкція мереж вуличного освітлення по вулицях Шкільній, Молодіжній, Зарічній в селі НИЖНІ ГАЇ Дрогобицького району Львівської області», розроблений ТОВ «ЕКОЛОГІЧНІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ», шифр проекту - РЕО.ДР.ЛЕД-001 - РП), надалі - проектно-кошторисна документація (п. 1.2. -1.3.);

-Ціна цього Договору становить 436776,80 грн, у тому числі ПДВ 20% - 72796,13 грн, з них вартість робіт у 2020 році - 369814,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 61 635, 67 грн, у 2021 році - 66962,80 грн, у тому числі ПДВ 20% - 11160,46 грн (п. 3.1.);

-Ціна цього Договору може бути зменшена або збільшена за взаємною згодою Сторін. Договірна ціна, яка застосовується при розрахунках за виконані роботи за цим Договором, є твердою та визначається згідно з ДСТУ Б Д.1-1-1:2013 (з урахуванням доповнень та змін). В результаті застосування твердої договірної ціни розрахунки за цим Договором здійснюються за фактично виконані обсяги робіт за твердими розцінками та нарахуваннями, передбаченими кошторисами та розрахунком договірної ціни. Оплату вартості робіт Замовник проводить пропорційно об?єму та вартості фактично виконаних робіт Підрядником за цим Договором (п. 3.2-3.4.);

-Розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після підписання Сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - акти КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) за звітний місяць протягом 7 (семи) календарних днів на поточний рахунок Підрядника (п. 4.1.);

-Для розрахунків за виконані роботи Підрядник до 20 числа звітного місяця передає Замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за звітним, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (п. 4.2.);

-Строк виконання робіт: квітень 2020 року - грудень 2021 року. Місце виконання робіт: вулиця Шкільна, Молодіжна, Зарічна село Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області (п. 5.1.-5.2.);

-Протягом 3-х календарних днів із дня отримання від Підрядника акту здачі-приймання наданих робіт та послуг направити Підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт та послуг. У випадку мотивованої відмови Замовника Сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та вказаним терміном їх виконання (п. 6.1.3.);

-Повернути акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 Підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печаток, підписів тощо) (п. 6.2.7.);

-При порушенні строків оплати виконаної та прийнятої роботи сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми підписаного акту форми № КБ-2В за кожен день протермінування (п. 7.2.);

-Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2021 в частині виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного розрахунку Замовником перед Підрядником (п. 10.1.);

-Жодна із Сторін не має права передавати свої права та обов?язки третій Стороні без письмової згоди іншої Сторони (п. 11.1.5.).

36.У додатку № 1 до Договору сторони погодили договірну ціну, у додатку № 2 календарний план виконання робіт, у додатку № 3 план фінансування.

37.Позивачем виконано будівельні роботи згідно з:

-Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року на суму 38,16007 тис. грн;

-Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2020 року на суму 69,69494 тис. грн;

-Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року на суму 163,88581 тис. грн.

38.Зазначені будівельні роботи оплачені відповідно до платіжних доручень: № 2 від 28.09.2020 на суму 69694,94 грн, № 1 від 12.10.2020 на суму 161926,82 грн, № 2 від 12.10.2020 на суму 1653,93 грн, № 3 від 12.10.2020 на суму 305,06 грн, а також відповідно до заключної виписки по рахунку позивача, з якої вбачається, що 18.08.2020 в рахунок оплати будівельних робіт зараховано два платежі: 15000,00 грн та 23160,07 грн.

39.У рішенні № 18 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради, Бистрицької, Болехівської, Броницької, Верхньогаївської, Волянської, Дережицької, Добрівлянської, Долішньолужецької, Лішнянської, Михайлевицької, Медвежанської, Нижньогаївської, Нагуєвицької, Почаєвицької, Раневицької, Рихтицької, Снятинської, Ступницької, Унятицької сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради та початок реорганізації виконавчого комітету Стебницької міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради» від 10.12.2020 встановлено, зокрема:

-Почати процедуру реорганізації Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради (п. 13);

-Дрогобицька міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Нижньогаївської сільської ради (п. 13.1.);

-Утворити комісію з реорганізації Нижньогаївської сільської ради (п. 13.2.);

-Строк пред`явлення вимог кредиторів 2 місяці, з врахуванням пп. 12 п. 6-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п. 32).

40.У додатковій угоді № 01-20 від 28.12.2020 сторони погодили змінити п. 3.1. Договору та викласти його в такій редакції:

-Вартість робіт по договору у 2020 році зменшити на 98073,18 грн, у тому числі ПДВ 20% - 16345,56 грн. Ціна Договору на 2020 рік становитиме 271740,82 грн, у тому числі ПДВ 20% - 45290,13 грн.

-Ціна Договору на 2021 році відповідно становитиме 165035,98 грн, у тому числі ПДВ 20% - 27506,00 грн.

-???Загальна ціна Договору становить 436776,80 грн, у тому числі, ПДВ 20% - 72796,13 грн.

41.Згідно з Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року позивачем надано будівельні роботи на суму 164,90642 тис. грн.

42.Рішенням Дрогобицької міської ради № 134 від 26.02.2021 «Про затвердження передавального акту Нижньогаївської сільської ради» затверджено передавальний акт Нижньогаївської сільської ради, яка реорганізовується шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради (п. 1).

Крім того, вказаним рішенням передбачено вважати:

- прийнятим у комунальну власність Дрогобицької міської територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради усе комунальне майно, яке знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради (п. 2);

- передати Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, закріпивши його на праві оперативного управління з постановкою на баланс активи: «Реконструкція мереж вуличного освітлення по вулицях Шкільній, Молодіжній, Зарічній в селі Нижні Гаї Дргобицького району Львівської області, вартість 271740,82 грн», «Реконструкція огорожі кладовища с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області, вартість 168147,60 грн».

43.14 березня 2024 року проведено візуальний огляд та встановлено наявність, перевірено справність світлотехнічного обладнання, встановленого у с. Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області згідно з проєктом «Реконструкція мереж вуличного освітлення по вулицях Шкільній, Молодіжній, Зарічній в селі Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області», про що складено відповідний Акт.

Позиція суду.

Щодо належності відповідача.

44.Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

45.Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

46.Судом встановлено, що у рішенні № 18 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради, Бистрицької, Болехівської, Броницької, Верхньогаївської, Волянської, Дережицької, Добрівлянської, Долішньолужецької, Лішнянської, Михайлевицької, Медвежанської, Нижньогаївської, Нагуєвицької, Почаєвицької, Раневицької, Рихтицької, Снятинської, Ступницької, Унятицької сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради та початок реорганізації виконавчого комітету Стебницької міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради» від 10.12.2020 визначено, зокрема:

-Почати процедуру реорганізації Нижньогаївської сільської ради Дрогобицького району Львівської області шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради (п. 13);

-Дрогобицька міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Нижньогаївської сільської ради (п. 13.1.).

47.Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

48.Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).

49.Судом встановлено, що Рішенням Дрогобицької міської ради № 134 від 26.02.2021 «Про затвердження передавального акту Нижньогаївської сільської ради» затверджено передавальний акт Нижньогаївської сільської ради (п. 1), а також вирішено вважати прийнятим у комунальну власність Дрогобицької міської територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради усе комунальне майно, яке знаходиться на території Нижньогаївської сільської ради (п. 2).

50.З відомостей щодо Нижньогаївської сільської ради (ідентифікаційний код 04373910), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що така юридична особа припинена 06.02.2024 на підставі рішення щодо реорганізації.

51.У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань»).

52.У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Дрогобицької міської ради (ідентифікаційний код 04055972) містяться відомості про те, що воно є правонаступником Нижньогаївської сільської ради.

53.Узагальнюючи, суд констатує, що на момент прийняття даного рішення затверджено Передавальний акт, наявні відомості про те, що Нижньогаївська сільська рада припинена, а її правонаступником є Дрогобицька міська рада, а відтак, позивачем заявлено вимоги до належного відповідача.

54.Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку для заявлення кредиторських вимог, а також строку для звернення до суду з вимогами до ліквідаційної комісії, встановленого ст. 112 ЦК України, суд зазначає таке.

55.За змістом частин 1-2 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

56.Пунктами 13.2. та 32 рішення Дрогобицької міської ради № 18 «Про початок реорганізації Стебницької міської ради, Бистрицької, Болехівської, Броницької, Верхньогаївської, Волянської, Дережицької, Добрівлянської, Долішньолужецької, Лішнянської, Михайлевицької, Медвежанської, Нижньогаївської, Нагуєвицької, Почаєвицької, Раневицької, Рихтицької, Снятинської, Ступницької, Унятицької сільських рад шляхом приєднання до Дрогобицької міської ради та початок реорганізації виконавчого комітету Стебницької міської ради шляхом приєднання до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради» від 10.12.2020 вирішено:

-Утворити комісію з реорганізації Нижньогаївської сільської ради (п. 13.2.);

-Строк пред`явлення вимог кредиторів 2 місяці, з врахуванням пп. 12 п. 6-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п. 32).

57.Підпунктом 12 пункту 6-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 12) під час реорганізації юридичних осіб - органів місцевого самоврядування у випадках, визначених цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо:

необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов`язанні (переведення боргу);

права кредиторів вимагати у зв`язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов`язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;

неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою.

За поданням сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, сільська, селищна, міська рада може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються.

58.Як вже зазначалось судом порядок припинення юридичної особи шляхом, зокрема приєднання регламентовано ст. 107 ЦК України.

59.За приписами ч. 1-4 згаданої статті передбачено, що:

Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6 ст.107 ЦК України).

60.У даному випадку судом встановлено, що усі права та обов`язки Нижньогаївської сільської ради передано Дрогобицькій міській раді. Водночас, суд зазначає, що навіть у разі невключення кредиторських вимог кредитора у передавальний акт не припиняється право кредитора вимагати виконання зобов`язань за договором.

61.Щодо статті 112 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, вказуючи на пропуск позивачем строку на звернення до суду, суд вказує, що така стосується оскарження дій ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду. У даному ж випадку має місце реорганізація, а не ліквідація юридичної особи, а тому норми ст. 112 ЦК України не застосовуються до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Щодо суті позовних вимог.

62.Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

63.Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

64.Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

65.Судом встановлено, що між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник), як правонаступником Нижньогаївської сільсько ради, укладено Договір № 01/2020 від 14.04.2020.

66.За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України).

67.Згідно із ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

68.Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Загальна ціна Договору становить 436776,80 грн, у тому числі, ПДВ 20% - 72796,13 грн.

69.Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

70.Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після підписання Сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (далі - акти КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) за звітний місяць протягом 7 (семи) календарних днів на поточний рахунок Підрядника.

71.Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

72.Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

73.Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

74.З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав обумовлені сторонами роботи з реконструкції мереж вуличного освітлення по вулицях Шкільній, Молодіжній, Зарічній в селі Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області, а їх загальна вартість склала 436776,80 грн.

Відповідач свій обов`язок щодо оплати вартості робіт виконав частково, здійснивши оплату робіт, наданих за Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2020 року 38,16007 тис. грн, № 2 за вересень 2020 року на суму 69,69494 тис. грн, № 3 за жовтень 2020 року на суму 163,88581 тис. грн.

Роботи виконані за Актом № 4 за грудень 2020 року суму 164,90642 тис. грн у погоджений сторонами строк не оплачені.

75.Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної суми заборгованості відповідачем до суду подано не було, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовної вимоги про стягнення 164906,42 грн боргу та наявність підстав для її задоволення у повному обсязі.

76.Приписами статей 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

77.Згідно з п. 7.2. Договору при порушенні строків оплати виконаної та прийнятої роботи сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми підписаного акту форми № КБ-2В за кожен день протермінування.

78.Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 126996,02 грн пені, нарахованої за період з 06.01.2021 до 30.06.2023 на суму боргу 164906,42 грн.

79.Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

80.Частиною 7 Перехідних положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

81.Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який був неодноразово продовжений. Однак постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.

82.Отже, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є продовженими до закінчення дії карантину, тобто до 30.06.2023.

83.Резюмуючи викладене, право позивача на нарахування пені, передбачене Договором, було продовжене на період дії карантину - до 30.06.2023. Відповідно позивачем з урахуванням зазначеного, а також п. 4.1. Договору правильно обрано період для нарахування пені.

84.Крім того, суд зазначає, що згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

85.Враховуючи зазначене позивачем правомірно здійснено розрахунок розміру пені з застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.

86.Здійснивши перерахунок заявленого розміру пені, суд встановив, що позивачем виконано такий розрахунок правильно - з урахуванням усіх положень законодавства, а відтак, до стягнення з відповідача підлягає пеня у заявленому розмірі, а саме 126996,02 грн.

87.Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

88.Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 75030,24 грн інфляційних втрат за період з 06.01.2021 до 15.02.2024 та 15571,31 грн трьох процентів річних за період з 06.01.2021 до 26.03.2024, здійснивши їх перерахунок, суд встановив, що фактичний розмір таких нарахувань є більшим, однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати та три відсотки річних у заявленому розмірі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності (вх. № 19466/24 від 05.08.2024).

89.Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

90.Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

91.Частиною 1 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

92.Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

93.Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

94.Разом з тим, під час дії карантину, встановленого КМУ, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-ІХ.

95.Вказаним Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, за яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

96.Як вже зазначалось судом, постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакції останніх змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383, запроваджено на території країни карантин з 19.12.2020 до 30.06.2023.

97.Більше того, відповідно до ч. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

98.Суд констатує, що позивачем не пропущено строк позовної давності встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для заявлення вимог про стягнення пені.

99.Період заборгованості відповідача за виконані роботи починається з 06.01.2021, тому враховуючи продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, а також зупинення перебігу таких строків у період дії воєнного стану, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з заявленими вимогами, а відтак, подана відповідачем заява про застосування строку позовної давності (вх. № 19466/24 від 05.08.2024) не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Щодо судового збору.

100.Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

101.Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

102.Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

103.Положеннями статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 гривень.

104.За подання позивачем даного позову з ціною 382503,99 грн судовий збір становить 5737,56 грн. Водночас, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5794,67 грн, замість необхідних 5737,56 грн.

105.Відтак, суд керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладає сплату судового збору у розмірі 5737,56 грн на відповідача, а також роз`яснює позивачу його право на подання клопотання про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 57,11 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

106.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

107.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

108.У першій заяві по суті спору позивачем зазначено про те, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді позивач очікує понести 38000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

109.21 серпня 2024 року позивачем подано заяву, у якій він просить стягнути з відповідача 37000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 20700/24). Разом з даною заявою подано докази на понесення відповідних витрат.

110.Чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

111.Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

112.Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

113.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

114.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

115.Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

116.Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

117.Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

118.Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

119.Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

120.Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

121.Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

122.Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

123.Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

124.Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

125.Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

126.З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

127.Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

128.Разом з тим Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

129.Також із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір (фіксований розмір гонорару) з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

130.На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 37000,00 грн позивач надав, зокрема:

-Договір № 18/05/22-01 про надання правової допомоги від 18.05.2022, укладений між позивачем та АО «Аксело», за умовами якого під час надання професійної правової допомоги Адвокатське об`єднання має право вчиняти будь-які дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання Договору .. (п. 3.1.); розмір та порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати визначаються за погодженням сторін шляхом підписання додаткової угоди, що є додатком до цього договору і його невід`ємною частино. (п. 4.1.);

-Додаткову угоду від 28.09.2023, якою погоджено, що:

1.за дорученням клієнта Адвокатське об`єднання надає Клієнту послуги правничої допомоги у відносинах, що виникли між Клієнтом та його Боржником Нижньогаївською сільською радою згідно з договором підряду № 01/2020 від 14.04.2020 (п. 1);

2.вартість однієї години роботи адвоката 2500,00 грн;

складання та подання позовної заяви, відзиву на позовну заяву 10000,00 грн за документ;

складання та подання відповіді на відзив, заперечення 8000,00 грн за документ;

складення інших заяв клопотань з процесуальних питань 1000,00 грн за документ;

представництво інтересів в суді в межах міста Львова, або за допомогою засобів відеоконференції 2500,00 грн за одне судове засідання (підпункти а, b, c, i, j п. 2);

-Додаткову угоду від 29.09.2023, якою погоджено, що Договір про надання правової допомоги № 18/05/22-1 від 18.05.2022 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2026 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 1);

-Додаткову угоду від 27.03.2024, якою погоджено внести зміни в п. 1 Додаткової угоди від 28.09.2023 та викласти його так: «За дорученням клієнта Адвокатське об`єднання надає Клієнту послуги правничої допомоги у відносинах, що виникли між Клієнтом та правонаступником Нижньогаївськї сільської ради Дрогобицького району Львівської області згідно укладеного Договору підряду № 01/2020 від 14 квітня 2020 р.»;

-Акт наданих послуг від 20.08.2024, яким погоджено, що:

Адвокатське об?єднання за період з 18.03.2024 по 20.08.2024 надало, а Клієнт- прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу), пов?язані з складанням позовної заяви та представництвом інтересів Клієнта в Господарському суді Львівської області по справі № 914/813/24 за позовом Клієнта до Відповідача про стягнення боргу за договором Договору підряду № 01/2020 від 14 квітня 2020 року:

Підп. «b», п. 2 Додаткової угоди - Складання та подання позовної заяви від 27.03.2024 1 документ на суму 10000,00 грн.

Підп. «с», п. 2 Додаткової угоди - Складання та подання відповіді на відзив на позовну зазву від 18.04.2024 - 1 документ на суму - 8000,00 грн.

Підп. «і», п. 2 Додаткової угоди - Складення інших заяв, клопотань з процесуальних питань, а саме: Клопотання на виконання вимог У хвали суду від 22.04.2024 від 24.04.2024; Додаткові пояснення у справі від 26.06.2024 клопотання про закриття провадження щодо Відповідача 2 від 05.07.2024; Додаткові пояснення у справі від 05.08.2024 - 4 документи на суму 4000,00 грн.

Підп. «j», п. 2 Додаткової угоди - Представництво інтересів у суді в межах міста Львова, або за допомогою засобів відеоконференції, а саме: 21.05.2024, 03.06 2024, 23.07.2024,

30.07.2024, 06.08.2024, 13.08.2024 - 6 судових засідань на суму 15000,00 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги становить 37000,00 грн.

131.Для надання правової допомоги Клієнту була залучена адвокатка АО Нагорняк Ірина Михайлівна, яка на підтвердження своїх повноважень подала суду Ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1268055.

132.23 серпня 2024 року відповідачем подано заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу (вх. № 20865/24), де вказано, що як вбачається з долучених представником позивача документів починаючи з березня 2024 року до 19.08.2024 (дата що передувала подачі заяви в суд) ТзОВ «Науково-Промислова компанія Східно-Європейський союз» не здійснювала оплату гонорару за надані послуги, а АО «Аксело» не виставляло рахунків Клієнту, зокрема за подання позовної заяви, складання та подання відповіді на відзив, складання заяв, клопотань з процесуальних питань, за представництво інтересів у суді. Долучені позивачем документи не містять жодних квитанцій, платіжних доручень, що не дає можливості відповідачу встановити суму реальних витрат, які поніс позивач при розгляді даної справи і які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Крім того, відповідач просить врахувати, що заявлений розмір витрат не відповідає критеріям розумності та співмірності, розгляд справи відбувається в суді першої інстанції з березня 2024 року, АО, яке здійснює представництво позивача знаходиться у м. Львів, справа не підпадає під визначення складної, враховуючи предмет спору, кількість сторін та доказів.

133.Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, суд зазначає про таке.

134.Подана позовна заява має типовий характер, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної, дана справа не має якихось особливостей предмета спору. Суд зазначає, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет.

135.Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності.

Вказане стосується і поданої позивачем відповіді на відзив.

136.Відтак, суд вважає, що обґрунтованою вартістю послуги складення позовної заяви є 6000,00 грн, а складення відповіді на відзив 4000,00 грн.

137.Щодо включення до витрат на професійну правничу допомогу 1000,00 грн за подання клопотання на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024, суд зазначає, що необхідність подання такого клопотання була обумовлена виключно тим, що позивач не виконав свого обов`язку щодо надіслання позовних матеріалів співвідповідачу при поданні заяви про залучення такого співвідповідача, тому витрати за складення клопотання на виконання вимог ухвали суду від 22.04.2024 не підлягають відшкодуванню відповідачем.

138.Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

139.Надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи частини 4 статті 126 та частини 5 статті 129 ГПК України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом позивача, суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх частковою необґрунтованістю, що, в свою чергу, зумовлює часткове задоволення заяви позивача та, відповідно, стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 28000,00 грн.

140.Крім того, щодо заперечень відповідача проти розміру витрат на професійну правничу допомогу варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Промислова Компанія Східно Європейський Енергетичний Союз» (82186, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Модричі, вул. Шкільна, буд. 53; ідентифікаційний код 20827500) 164906,42 грн основного боргу, 75030,24 грн інфляційних втрат, 15571,31 грн три відсотки річних, 126996,02 грн пені, 5737,56 грн відшкодування витрат на оплату судового збору, 26000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3.У задоволенні заяви Дрогобицької міської ради Львівської області про застосування строку позовної давності (вх. № 19466/24 від 05.08.2024) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.09.2024.

Суддя Трускавецький В.П.