Рішення

від 16.09.2024 по справі 915/384/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Справа № 915/384/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Русанівський бульвар, буд.8, м.Київ, 02154; вул. Леонтовича, 9, корп.1, оф.301, м.Київ, 01054

електронна адреса: mtibu@mtibu.kiev.ua

представник позивача: Сечко Сергій Володимирович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Комунального підприємства "Санітарна очистка міста", вул.Михайлівська, буд.2, м.Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500

про: стягнення 41 683,49 грн.

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №2271 МТСБУ від 29.03.2024 (вх.№4144/24 від 08.04.2024) про стягнення з Комунального підприємства "Санітарна очистка міста" суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 41 683,49 грн.

В обґрунтування позову вказує, що позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у загальному розмірі 41 683,49 грн. та посилаючись на Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.1172 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача, як власника транспортного засобу, який на момент дорожньо-транспортної пригоди не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 41 683,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2024 позовну заяву №2271 МТСБУ від 29.03.2024 (вх.№4144/24 від 08.04.2024) залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету позивача та представника позивача в системі "Електронний суд" та отримана ними 16.04.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Позивач через систему "Електронний суд" надав заяву від 22.04.2024 (вх.№4818/24 від 23.04.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті спору.

Відповідач через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву (вх.№5715/24 від 14.05.2024) в якому просить суд позовні вимоги про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування задовольнити частково в розмірі 21 563,41 грн., який визначений у висновку за звітом №76-21 про належну майнову оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля "Citroen" реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказує, що на підтвердження матеріального збитку позивачем було надано Висновок за звітом № 76-21 в якому визначена вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля «Citroen» реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 21563,41 грн. (з урахуванням ПДВ в запчастинах). В подальшому Позивач вказує, що ним на підставі наказу №3.1/10058 від 17.12.2021 року, довідки № 1 від 16.12.2021 року та наказу №3/2838 від 28.04.2022 року і довідки № 1 від 27.04.2022 року було виплачено потерпілому: - платіжною інструкцією № 1108491 від 20 грудня 2021 року суму 20242,75 грн.; - платіжною інструкцією № 819251 від 29 квітня 2022 року суму 20197,74 грн., при цьому позивач не надає жодних додаткових розрахунків, документів, договорів, актів виконаних робіт згідно до яких було проведено виплату потерпілому в більшому розмірі ніж було визначено у висновку за звітом № 76-21. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати понесені на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 1243,00 грн. і крім платіжного доручення про сплату, Позивачем не долучено підтверджуючі документи (договір на виконання робіт, акт виконаних робіт, рахунок).

Позивач через систему "Електронний суд" надав до суду клопотання (вх.№5859/24 від 17.05.2024) в якому просить суд залучити до участі у справі №915/384/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , оскільки рішення у справі №915/384/24 може вплинути на його права та обов`язки (у МТСБУ у подальшому може виникнути право стягнення з ОСОБА_1 частини суми сплаченого майнового відшкодування, в порядку ст.1212 ЦК України).

Ухвалою суду від 06.06.2024 клопотання (вх.№5859/24 від 17.05.2024) про залучення до участі у справі третьої особи - повернуто Моторно (транспортному) страховому бюро України

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як встановлено постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.09.2021 у справі №473/3361/21, 09.09.2021 року 14:50 год. на Центральному міському звалищі м.Вознесенськ ОСОБА_2 керував т/з ГАЗ 3307 д/н НОМЕР_2 , здійснював рух заднім ходом, проявив неуважність та допустив зіткнення з нерухомим т/з CITROEN д/н НОМЕР_1 у складі з причепом ЛЕВ д/н НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 перебував поза межами т/з. В ході ДТП тілесних ушкоджень ніхто не отримав, т/з зазнали механічних пошкоджень.

Також зазначеною постановою встановлено, що дії ОСОБА_2 , були кваліфіковані як порушення п.п.10.9., 2.3 б) Правил дорожнього руху України та за ст..124 ст. 124 КУпАП.

Цією ж постановою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до ч.ч.4, 6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до відповіді Національної поліції України щодо дорожньо - транспортної пригоди №3021253317847610: 1) транспортний засіб ГАЗ 3307 д/н НОМЕР_2 належить Комунальному підприємству «Санітарна очистка міста»; 2) транспортний засіб CITROEN д/н НОМЕР_1 у складі з причепом ЛЕВ д/н НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 .

Крім того, з вказаного повідомлення вбачається, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб ГАЗ 3307 д/н НОМЕР_2 не був застрахований відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно матеріалів справи, 19.10.2021 ОСОБА_1 (власник пошкодженого транспортного засобу CITROEN д/н НОМЕР_1 у складі з причепом ЛЕВ д/н НОМЕР_3 ) звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою, у якій відповідно до ст. 35, п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просив здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2021 суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Романів Андрієм Львовичем (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності виданий Фондом Держмайна України №76-21, дійсний до 16.01.2022) на замовлення позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України, було складено Висновок за Звітом №76-21 про належну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому встановлено таке:

- ринкова вартість автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату оцінки становить 133 204,83 грн.;

- коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 0,7;

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 38 897,19 грн. (з урахуванням ПДВ в запчастинах);

- величина втрати товарної вартості автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 не розраховувалась;

- вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату ДТП - 09.09.2021 становить 21 563,41 грн. (з урахуванням ПДВ в запчастинах).

Відповідно до Довідки № 1 від 16.12.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Моторним (транспортним) страховим бюро України розраховано суму до сплати у розмірі 20 242,75 грн.

17.12.2021 позивач наказом №3.1/10058, відповідно до ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", приймаючи до уваги довідку №1 від 16.12.2021 про розмір відшкодування шкоди та документи надані по справі №80450 МТСБУ, наказав Департаменту фінансів сплатити на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 242,75 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Довідки № 1 від 27.04.2022 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Моторним (транспортним) страховим бюро України розраховано суму до сплати у розмірі 20 197,74 грн.

28.04.2022 позивач наказом №3/2838, відповідно до ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", приймаючи до уваги довідку №1 від 27.04.2022 про розмір відшкодування шкоди та документи надані по справі №80450 МТСБУ, наказав Департаменту фінансів сплатити на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 197,74 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачем сплачено ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20 242,75 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1108491 від 20.12.2021 з призначенням платежу: "Виплата по справі №80450, згідно наказу №3.1/10058 від 17.12.2021, т.з. НОМЕР_1 " та 20 197,74 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №819251 від 29.04.2022 з призначенням платежу: "Виплата по справі №80450, згідно наказу №3/2838 від 28.04.2022, т.з. НОМЕР_1 ".

Позивач у позовній заяві зазначає, що відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 40 440,49 грн., а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1 243,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1108127 від 13.12.2021. Оскільки, згідно Відповіді від НПУ власником транспортного засобу Газ 3307 (номерний знак НОМЕР_2 ) є Комунальне підприємство «Санітарна очистка міста), а також з урахуванням того факту, що на момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність власника автомобіля Газ 3307 (номерний знак НОМЕР_2 ) не була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, саме відповідач - Комунальне підприємство «Санітарна очистка міста» повинно відшкодувати МТСБУ суму регламентної вплати в розмірі 41 683,49 грн., здійсненої позивачем на користь власника автомобіля Citroen (номерний знак НОМЕР_1 ).

Наведені обставини стали причиною звернення позивача із позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до пунктів 34.1, 34.2 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Положеннями абзаців 1-2 п. 39.1. ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 40.3. ст. 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

Підпунктом а) п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з пп. 38.2.1. п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

За загальними правилом закріпленим у ч.2 ст.1187 Цивільного Кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

За приписами ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (Аналогічна правова позиція викладена в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 №6).

Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд звертає увагу, що якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, тобто першочерговим у визначені особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду є власник такого джерела.

Відповідно до п. 1.6 ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (09.09.2021) був працівником Комунального підприємства «Санітарна очистка міста», що підтверджується наказом №118 від 04.06.2021 та за яким з 10.06.2021 на підставі наказу №82 від 04.06.2021 було закріплено автомобіль ГАЗ 3307 державний номер НОМЕР_2 .

Отже, Комунальне підприємство «Санітарна очистка міста» є особою, що відповідальна за шкоду, заподіяну у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулась 09.09.2021, а до МТСБУ, як особи, що виплатила страхове відшкодування, перейшло право зворотної вимоги (регресу), яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивачем на підтвердження матеріального збитку було надано Висновок за звітом №76-21 в якому визначено вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Citroen Jumpy реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 21 563,41 грн.

При цьому, позивачем сплачено ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 20 242,75 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1108491 від 20.12.2021 з призначенням платежу: "Виплата по справі №80450, згідно наказу №3.1/10058 від 17.12.2021, т.з. НОМЕР_1 " та у сумі 20 197,74 грн. що підтверджується платіжною інструкцією №819251 від 29.04.2022 з призначенням платежу: "Виплата по справі №80450, згідно наказу №3/2838 від 28.04.2022, т.з. НОМЕР_1 ", що в загальному розмірі становить 40 440,49 грн.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач в порушення вказаних норм не надав належних та достовірних доказів відповідно до яких ним було проведено виплату потерпілому в більшому розмірі ніж було визначено у Висновку за звітом №76-21, а саме у розмірі 18 877,08 грн. (40 440,49 грн. - 21 563,41 грн.).

З приводу вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг аварійного комісара в розмірі 1243,00 грн. суд зазначає, що такі витрати не є складовою розміру страхового відшкодування, а тому така вимога не відповідає нормам частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України та пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які передбачають право зворотної вимоги (регресу) лише у розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 40.3. статті 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Крім того, згідно з нормою статті 41 (пункт 41.4) Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" оплата послуг особи, залученої для встановлення розміру шкоди, виплачується за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду.

Отже, вказані виплати не є сумою страхового відшкодування, після виплати якої у МТСБУ виникає право регресу в силу норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

З огляду на викладене, враховуючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, оскільки станом на час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 21 563,41 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 20 120,08 грн. (18 877,08 грн. + 1243,00 грн.) слід відмовити.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Санітарна очистка міста" (вул.Михайлівська, буд.2, м.Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 32313770) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, Русанівський бульвар, 8, м.Київ; код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого відшкодування в розмірі 21 563,41 грн., а також судовий збір у сумі в розмірі 1 566,38 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук