Ухвала

від 16.09.2024 по справі 920/1393/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/1393/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Білоуса В.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.07.2024

у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючого), Пантелієнка В.О., Кропивної Л.В.

та на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 28.03.2024

у складі судді: Яковенка В.В.

у справі № 920/1393/23

за заявою Головного управління ДПС у Сумській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтоп»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2024 Акціонерне товариство «Аграрний фонд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі № 920/1393/23, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в я кому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд» у справі № 920/1393/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, на момент звернення із заявою з вимогами до боржника), за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 12 112,00 грн ((3 028,00 х 2) х 200%).

Разом з тим, матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд» містять платіжну інструкцію № 1050 від 21.08.2024 в розмірі 3 028,00 грн, яка судом не може бути розцінена як належний доказ сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід доплатити судовий збір у розмірі 9 084,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 9 084,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі № 920/1393/23.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Загальне посилання на неправильне застосованих/порушених судом апеляційної інстанції норм процесуального права, без належного обґрунтування не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.

Всупереч наведеному Акціонерним товариством «Аграрний фонд» у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскільки скаржником не визначено належним чином підставу касаційного оскарження судового рішення, як того вимагає стаття 287 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі № 920/1393/23 без руху на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі № 920/1393/23 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству «Аграрний фонд» строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Акціонерному товариству «Аграрний фонд» усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 9 084,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі № 920/1393/23.

4. Акціонерному товариству «Аграрний фонд» зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).

5. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду В.В. Білоус