Ухвала

від 16.09.2024 по справі 134/1573/24

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Крижопільський районний суд Вінницької області

2-з/134/6/2024

Справа № 134/1573/24

УХВАЛА

Іменем україни

16 вересня 2024 року селище Крижопіль

Вінницької області

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Лабай О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кусого Андрія Васильовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту,

ВСТАНОВИВ :

До Крижопільського районного суду Вінницької області звернувся представника позивача ОСОБА_1 адвокат Кусий Андрія Васильовича із позовної заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та відсотків за борговою розпискою в іноземній валюті в розмірі 236080,00 доларів США, що складається з суми позики у розмірі 227000,00 доларів США та 4 % річних у розмірі 9080,00 доларів США.

Представник позивача адвокат Кусий Андрія Васильовича до Крижопільського районного суду Вінницької області 13.09.2024 через систему «Електроний суд» подала заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883400:01:002:4511 площею 0,0537 га із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівль і споруд (присадибна ділянка), адреса: Волинська обл., Луцький р., с. Липини; на земельну ділянку з кадастровим номером 0722883400:01:002:4510 площею 0,1417 га із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Волинська обл., Луцький р., с. Липини; Житловий будинок, з погосподарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею (кв.м.): 168,8 житлова площа (кв.м): 88,5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 0722883400:1:001:1632, Реєстраційний номер: 54300207228, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівль і споруд (присадибна ділянка) площа: 0,1954 га.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що відповідачі залишили без реагування претензій від 23.07.2024 року з вимогою оплати заборгованості відповідно до договору позики та враховуючи, що відповідачі не виходять на зв`язок та не вчиняють дій щодо погашення заборгованості чи врегулювання такої, вважає, що незастосування заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки існує загроза відчуження вищезазначеного майна яке відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 09.09.2024 року належить ОСОБА_3 .

Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч.13 ст.7 ЦПК України.

Згідно із ч.2ст.247 ЦПК України, зокрема, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд зазначеної справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно ч. 1ст.150ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Також під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у цивільній справі № 381/4019/18 визначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Також суд наголошує, що мають бути наведені достатні підстави які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.

Саме лише припущення у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Всупереч зазначеним нормам закону, позивачем в заяві про забезпечення позову вказується про наявність заборгованість за розпискою, проте не вказується жодних обставин які б змінилися із часу підписання розписки та у чому саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення судом його майбутнього позову, суду не надано доказів реального наміру відповідача ОСОБА_3 відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Сам факт надіслання 23.07.2024 претензій не є доказом про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки доказів отримання відповідачами останніх суду не надано та станом на 09.09.2024 року вищезазначене майно належить відповідачу ОСОБА_3 та не відчужене.

Тобто, припущення представника заявника що не накладення арешту на майно може значно ускладнити виконання рішення суду, не доведене.

Тому виходячи з вищевикладеного, заяву про забезпечення позову суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151-153,210 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кусого Андрія Васильовича про забезпечення позову шляхом накладення арешту, відмовити.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного через Крижопільський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: