Рішення

від 13.09.2024 по справі 334/5393/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.09.2024

Справа № 334/5393/24

Провадження № 2-а/334/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участі секретаря Мандик М. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Михайлишин А. І.,

представника відповідача Чернової В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

03.07.2024 року позивач звернувсядо суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначає, що 17.06.2024 серії АА № 00020452 відносно позивача за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: 14.06.2024 р. о 19 год. 24 хв. за адресою: Н-11, км. 76+702, Дніпропетровська область, транспортний засіб FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875 % (2.75 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Позивач вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав.

Постанова про адміністративне правопорушення, винесена заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 не може оцінюватися в розумінні ст. ст. 73,74 КАС України у якості належного та достатнього доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б вказували на те, що транспортний засіб позивача допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України відповідач позивачеві не надавав. Також відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Крім того, у оскаржуваній постанові вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, при тому що відповідно до пп. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), становить 44 тони.

Окрім того, всупереч Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512 вона не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містять інформації щодо напівпричепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм.

Окрім того, всупереч Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512 вона не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містять інформації щодо напівпричепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм.

Також у постанові: не зазначена смуга руху, напрямок руху, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Доказів того, що нібито могло бути здійснено загальне перевантаження взагалі не зафіксовано в режимі фотозйомки і доказів її зважування до матеріалів справи не долучено. Натомість оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надавалось.

Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з`ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевантаження транспортного засобу на 6,875 % (2,75 тони) при дозволеній 40 тон. Отже, постанова не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаного в постанові транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Більш того, варто зазначити, що з результатів зважування транспортного засобу в русі вбачається, що результати зважування вираховувалися виходячи з того, що клас транспортного засобу - вантажний автомобіль і допустима загальна вага перевезення - 40 000 кг. Разом з тим, як зазначалося вище, із свідоцтва про реєстрацію напівпричепу НОМЕР_2 , власник ОСОБА_1 , вбачається, особливі відмітки напівпричепу: спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження, отже, враховуючи, що тягач у даному випадку був трьохвісний, то згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг. Таким чином загальна вага (маса) автомобіля із контейнеровозом не повинна перевищувати 44 тони. Оскільки у спірному випадку, при визначенні максимально допустимих параметрів навантаження, відповідачем до уваги прийнято максимальну дозволену фактичну масу 40 тон, то зроблені розрахунки перевищення нормативних параметрів, є необґрунтованими, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України контейнер - транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що: а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів; б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання; в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший; ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати; д) що має внутрішній об`єм не менше одного метра кубічного. Термін контейнер включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів. Тобто, контейнер є транспортним обладнанням призначеним для перевезення вантажу. При цьому, контейнером визнається клітка, знімна цистерна або подібний засіб.

Постановою КМУ від 21.07.2010 № 607 ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» уповноважене погоджувати переобладнання транспортних засобів з видачею документу про погодження (висновку науково-технічної експертизи), що передбачене ст. 32 Закону України «Про дорожній рух». Відповідно до висновку науково-технічної експертизи № 603863 ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» від 22.03.2024 протоколом № 5575 від 22.03.2024 ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» погодило переобладнання напівпричепа марки SCHMITZ S 01, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , власником ОСОБА_1 адреса: вул. Розенталь, буд. 10, м. Запоріжжя. Переобладнання полягає у обладнанні напівпричепа підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера, 1В з можливістю його самоскидного розвантаження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію напівпричепу НОМЕР_2 , дата реєстрації 27.03.2024, власник ОСОБА_1 , особливі відмітки напівпричепу: спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження. Отже, враховуючи вказане, переобладнаний колісний транспортний засіб належить до напівпричепів спеціалізованих тип контейнеровоз, тому згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення становить 44 000 кг.

Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної (ТТН) № 1306-22 від 13 червня 2024 року, вказаним вище транспортним засобом FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_3 в якій перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНТРЕЙД", ЄДРПОУ 37442640, водій ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_5 . За цією ТТН було здійснене вантажне перевезення за маршрутом: пункт навантаження Запорізька область, с. Веселянка пункт розвантаження ДП «Морський торговий порт» Чорноморськ», Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 41. Вантажоодержувач ТОВ «ЛОДЖИСТІ» код ЄДРПОУ 24159892. Згідно вказаної ТТН перевозилась пшениця вагою 24900 кг, що разом із тягачем та напівпричепом становить 42800 кг. Дані показники було виміряно при завантаженні транспортного засобу. Відповідно до розвантажувальної операцій від 15.06.2024 № 4018121, яку було здійснено о 13 год. 56 хв. вага транспортного засобу 17940 кг, вага вантажу 24880 кг, брутто 42820 кг. Окрім того, при розвантаженні було встановлено показники якості вантажу, а саме клас, натуру, вологість, білок та інші показники пшениці. Таким чином вага вантажу при завантаженні та розвантаженні однакова, що свідчить про те, що вага вантажу протягом всього маршруту не змінювалась.

Згідно із даними GPS-трекеру за 14.06.2024 транспортного засобу FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 , перевезення вказаного вантажу здійснювалось за вказаним маршрутом, на якому встановлено 5 пунктів автоматичного зважування, а саме: пункт автоматичного зважування Н-08, км 468+739 Запорізька область, (WIM 15) широта 47.96530546 (47°57'55"), довгота 34.97469766 (34°58'28") (у дужках зазначено широту і довготу градусах, хвилинах, секундах) пункт автоматичного зважування М-30, км 949+526 Дніпропетровська область, широта 48.39895569 (48°23'56"), довгота 34.82930354 (34°49'45") (WIM20) пункт автоматичного зважування Н-11, км 76+702 Дніпропетровська область, широта 47.94783576 (47°56'52"), довгота 33.5780058 (33°34'41") (WIM78) пункт автоматичного зважування Н-11, км 144+505 Миколаївська область, широта 47.82698889 (47°49'37"), довгота 32.85367789 (32°51'13") (WIM45) пункт автоматичного зважування М-14, км 56+577 Миколаївська область, широта 46.66183579 (46°39'43"), довгота 31.19879532 (31°11'56") (WIM40).

Перевезення вантажу здійснювалось за маршрутом, на якому встановлено 5 (п`ять) пунктів автоматичного зважування, на чотирьох із п`яти пунктів автоматичного зважування, при цьому, як до так і після WIM 78, перевищення вагових параметрів в автоматичному режимі не зафіксовано. І лише на пункті автоматичного зважування Н-11 Дніпро - Миколаїв, км 76+702 м (WIM78) було зафіксовано в автоматичному режимі перевищення вагових параметрів.

Між власником транспортного засобу ОСОБА_1 та ТОВ «Греін-Трейд» в особі ОСОБА_4 26.09.2023 було укладено договір оренди транспортних засобів марок FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 та SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_6 . Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Масловець Л.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1545. Відповідно до п. 1.1 Договору термін оренди складає з 26.09.2023 по 26.09.2028. Відповідно до вказаного, користувачем транспортних засобів є ТОВ «Греін-Трейд».

Згідно зі статтею 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Таким чином, відповідальною особою за оскаржуваними постановами є ТОВ «ГреінТрейд», а не позивач.

11.07.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В позовній заяві позивач стверджує, що здійснював перевезення у напівпричепі контейнеровоз, а тому, вважає, що транспортний засіб рухався без порушення п. 22.5 ПДР. Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, максимальне значення фактичної маси автомобіля для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом складає 40 тон, а трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони. Якщо перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів не здійснюється - беруться показники 40 тон, оскільки максимальне значення фактичної маси автомобіля 44 тони передбачене саме для перевезення контейнерів та змінних кузовів. З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, встановлено, що транспортний засіб на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозився вантаж в напівпричепах з високими бортами та відкритим верхом. Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу «спеціалізований напівпричіп спеціалізований н/пр контейнеровоз-Е» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері.

Напівпричіп-контейнеровоз не є тотожним контейнеру, а є засобом перевезення контейнера, а також інших тар (кузовів), що можуть містити вантаж. Напівпричіп контейнеровоз є транспортним засобом, що відноситься до класу колісної техніки суворого функціонального призначення, який необхідний для організації транспортування стандартних морських, залізничних та спеціалізованих контейнерів. При визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів, як умову встановлено не просто здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів. Оскільки в реєстраційних документах транспортний засіб серія СТМ 017246 марки «SCHMITZ» р.н. НОМЕР_3 особлива відмітка «спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження» вказано як "контейнеровоз", тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню. З аналізу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак, з матеріалів фотофіксації спостерігається, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу. Адже виключно в сукупності зазначені вимоги дозволяють досягнути належних безпекових показників при русі транспортних засобів (джерел підвищеної небезпеки).

Однак, самого напівпричепу контейнеровоз недостатньо для того щоб застосовувати норму пункту 22.5 ПДР України - максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44 000 кг тому, що з матеріалів фотофіксації видно, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Але при цьому згідно наданих накладних перевезенню підлягав розподільний вантаж - пшениця, який вантажовідправником наданий автоперевізнику для перевезення у спосіб - насипом, без тари. Перевезення сипучого вантажу (пшениці) без тари заборонено перевозити в контейнерах.

Конструкція вантажних контейнерів повинна відповідати ряду встановлених вимогам даного стандарту та вимогам Міжнародної Конвенції по безпечним контейнерам, а саме не допускати можливості вилучення вантажу із запертого контейнера або завантаження в нього вантажу без залишення видимих слідів зламу або пошкодження печатей та пломб, також не має передбачати наявність потайних місць для приховування вантажу. Усі контейнери мають спиратись на свої нижні кутові та проміжні фітинги, на фотознімках зроблених під час вчинення правопорушення, видно, що транспортний засіб, який проходить рамку вагового контролю відсутні фітинги, а також маркування які передбачені Міжнародними договорами та п.17.2-17.5 Правил № 363.

Згідно п.17.6. Наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 "Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Правила №363) для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо). Відповідно до п.17.2-17.5 Правил № 363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.5. Правил № 363).

Товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, вважаємо необґрунтованими. Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарноматеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Посилання позивача на те, що в постанові не вказано даних про причіпний пристрій та його державний номерний знак, тип транспортного засобу, його повну масу, що позбавляє можливості кваліфікувати подію, як порушення вимог п. 22.5 ПДР України та правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є безпідставними, оскільки у постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.638% (2.255 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, перевищення загальної маси транспортного засобу на 6.988% (2.795 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Слід зазначити, що згідно п. 3 Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Так, відповідно до додатку 1 до Інструкції №512 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на даний час) в постанові має міститися виключно інформація про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 14 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зазначення в тексті постанови інших відомостей, положеннями даного нормативно-правового акту не передбачено. Зокрема, редакція додатку №1 до Інструкції №512, яка передбачала обов`язкове зазначення в постанові вказаних відомостей (не зазначена смуга руху, напрямок руху, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги), втратила чинність ще 10.06.2022, тобто більше ніж за 1 рік до дати винесення оскаржуваної постанови.

З наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 FREIGHTLINER FLC 120 , ДНЗ CB3643EH, вказано ОСОБА_1 , у пункті «власність» зазначено, що він є власником, а тому відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів Укртрансбезпекою вірно встановлено власником транспортного засобу - ОСОБА_1 .

Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку). У відповідності до пункту 4 Розділу II Порядок 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145 (надалі Порядок 1145) визначає, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач). Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку 1145, належний користувач фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Отже, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно пункту 24 Порядку № 1145, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належногокористувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1145. Зважаючи на викладене, суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП в кожній із оскаржуваних постанов визначений вірно і притягнення до адміністративної відповідальності відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства.

23.07.2024 року представником позивача подано відповідь на відзив. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію напівпричепу НОМЕР_2 , дата реєстрації 27.03.2024, власник ОСОБА_1 , особливі відмітки напівпричепу: спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження. Отже, враховуючи вказане, переобладнаний колісний транспортний засіб належить до напівпричепів спеціалізованих тип контейнеровоз, тому згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення становить 44 000 кг. Більш того, варто зазначити, що з результатів зважування транспортного засобу в русі вбачається, що результати зважування вираховувалися виходячи з того, що клас транспортного засобу - вантажний автомобіль і допустима загальна вага перевезення - 40 000 кг.

Окрім того, у Свідоцтві про повірку ваг вказано метрологічні та технічні характеристики, серед яких клас точності для маси ТЗ становить 10, клас точності для одинарної осі та групи осей F, максимальна границя зважування менше або дорівнює 35 тон, діапазон робочої швидкості від 10 км/год до 140 км/год. В противагу даних характеристик загальна маса виміряна з урахуванням 10 відсоткової похибки відповідно до оскаржуваних постанов становить 42750 кг, що на 7750 кг більше максимальної маси, яку можуть виміряти дані ваги. Більш того, у жодному документі, які відповідач надав як доказ правомірності винесення оскаржуваної постанови не зазначена швидкість транспортного засобу при зважуванні. Також, варто вказати про те що в документі, що надав відповідач, які називаються АРМ аудиту-перегляд зафіксованої події вказано: визначено тип ТЗ: з напівпричепом 40 т. Ці дані відповідачем визначено не вірно, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію напівпричепа марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_3 , останній є напівпричепом контейнеровозом. У зв`язку з невірним визначенням типу напівпричепа незаконно винесено постанову.

Контейнеровози це транспортні засоби спеціалізованого призначення, що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів. В свою чергу, у Правилах № 363 наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб. м і більше). Таким чином, відповідач помилково застосовував до контейнеровозу вимоги до контейнерів, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що фактична маса транспортного засобу, яким позивач міг без дозволу здійснювати вантажні перевезення не повинна перевищувати 40 т. Враховуючи вказане, зазначаємо, що вищевказаний транспортний засіб, що належить позивачу є контейнеровозом, а нормативне навантаження для цього транспортного засобу необхідно обчислювати, виходячи з фактичної маси до 44 т, а не 40 т, як помилково вважав відповідач при винесенні спірної постанови.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 7 КУпАПвизначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Відповідно до вимогст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія АА №00020452 від 17.06.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно постанови 17.06.2024 старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О. В., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 78 WAGA- WIM35, зав.16, установлено, що 14.06.2024 року о 19 год. 24 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб FREIGHTLINER FLC 120 ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875 відсотків (2,75 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 , а також напівпричепу SCHMITZ S 01, ДНЗ АР2574ХF, особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп Н/ПР контейровоз, переобладнано підйомним механізмом, гідравличними сис. та фітингами для становлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження.

Відповідно до копії висновку науково-технічної експертизи № 603863 ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» від 22.03.2024 протоколом № 5575 від 22.03.2024 ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» погодило переобладнання напівпричепа марки SCHMITZ S 01, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , власником ОСОБА_1 адреса: вул. Розенталь, буд. 10, м. Запоріжжя. Переобладнання полягає у обладнанні напівпричепа підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера, 1В з можливістю його самоскидного розвантаження.

Згідно договору оренди транспортних засобів від 26.09.2023 року позивач передав ТОВ «Грейн Трейд» у тимчасове користування за плату транспортні засоби, зокрема - FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 , а також напівпричепу SCHMITZ S 01, ДНЗ АР2574ХF, з26.09.2023 року по 26.09.2028 року.

Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної (ТТН) № 1306-22 від 13 червня 2024 року, вказаним вище транспортним засобом FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_3 в якій перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНТРЕЙД", ЄДРПОУ 37442640, водій ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки прилад WAGA-WIM35 у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGA пройшов повірку 16.02.2024 року (свідоцтво №04/4783, чинне до 16.02.2025 року), підсистема габаритного контролю транспортних засобів SIZE WIM35 у складі автоматичного пункту ваго габаритного контролю «WAGA» - 16.02.2024 року (свідоцтво №168, чинне до 16.02.2025 року), підсистема ідентифікації транспортних засобів ANPR WIM35 у складі автоматичного пункту ваго габаритного контролю WAGA (свідоцтво №169, чинне до 16.02.2025 року).

Відповідно до копії договору купівлі продажу №040324 від 04.03.2024 року ФОП ОСОБА_1 купив у ФОП Павленко СВ контейнер в кількості та асортименті, які вказані в рахунках, оформлених накладених та/або специфікаціях, які являються невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно видаткової накладної №зРН-0000015 від 04.03.2024 року ФОП ОСОБА_5 отримав товар контейнер 40 фут, 1 шт, вартість 123000,00 грн.

Так, статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016р. у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Позивач по справі є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно ч. 2ст. 132-1 КУпАП, оскільки позивачем не надано доказів реєстрації належного користувача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів. Наявність нотаріально посвідченого договору оренди не звільняє від обов`язку реєстрації належного користувача у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Згідно змісту спірної постанови правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM35, представником відповідача подано докази проходження повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Вказаними документами підтверджено відповідність автоматичного пункту ваго габаритного контролю встановленим технічним вимогам.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Отже, вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженоюнаказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (п.13 Порядку №1174).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічних засобів, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на ту обставину, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, номера свідоцтв про його повірку та строк їх дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а також вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні, що підтверджено долученими до відзиву копіями свідоцтв про повірку наведених у постанові технічних засобів.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, зокрема: відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

Інформації, що наведена в оскаржуваній постанові цілком достатньо для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, при цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення позивачем при перевезенні вантажу нормативних параметрів, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

У постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15 зроблено висновки, що окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до наявних товарно-транспортних накладних з урахуванням нормативної ваги автомобіля, виключає перевантаження транспортних засобів, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Твердження позивача щодо проходження інших пунктів автоматичного зважування на яких не було зафіксовано перевищення вагових параметрів, то вказані обставини встановити не є можливим.

Позивач стверджує, що перевезення здійснювалося у контейнері, тому перевищення загальної маси транспортного засобу немає. На підтвердження вказаних обставин, позивач вказує, що перевезення здійснювалося на транспортному засобі - спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнаного підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Також, позивач вказує, що для здійснення перевезень придбав контейнер, відповідно до договору №040324 від 04.03.2024 року, видаткової накладної №НР-00000015 від 04.03.2024 року. Згідно наданих фототаблиць позивачем, вбачається наявність фітінгів на вказаному транспортному засобі.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до пункту 16статті 4 Митного кодексу Україниконтейнертранспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що: а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів; б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання; в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження; г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший; ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати; д) що має внутрішній об`єм не менше одного метра кубічного.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення транспортним засобом FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_3 , який був переобладнаний у контейнеровоз. Вказані обставини визнаються обома сторонами. Проте, доказів, які б однозначно свідчили, що на напівпричепі встановлений не контейнер, а інше обладнання, відповідачем не надано. Позивач надав докази, що придбав саме контейнер, який мав відповідне спеціалізоване кріплення до напівпричепу (фітінги).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 134, 241-246, 257, 262, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О. В. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі 17.06.2024 року серії АА№00020452 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КодексуУкраїни проадміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: м. м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9.

Суддя: Філіпова І. М.