Постанова

від 12.12.2024 по справі 334/5393/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 334/5393/24 2-а/334/58/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2024 року у справі № 334/5393/24 (2-а/334/58/24) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про скасування постанови старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О. В. (далі - відповідач) серії АА №00020452 від 17 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 гривень, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач зазначав, що відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Крім того, у оскаржуваній постанові вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, при тому що відповідно до пп. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), становить 44 тони. Окрім того, всупереч Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512 вона не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містять інформації щодо напівпричепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм. Також у постанові: не зазначена смуга руху, напрямок руху, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Доказів того, що нібито могло бути здійснено загальне перевантаження взагалі не зафіксовано в режимі фотозйомки і доказів її зважування до матеріалів справи не долучено. Натомість оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надавалось. Більш того, варто зазначити, що з результатів зважування транспортного засобу в русі вбачається, що результати зважування вираховувалися виходячи з того, що клас транспортного засобу - вантажний автомобіль і допустима загальна вага перевезення - 40 000 кг. Разом з тим, як зазначалося вище, із свідоцтва про реєстрацію напівпричепу СТМ 017246, власник ОСОБА_1 , вбачається, особливі відмітки напівпричепу: спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження, отже, враховуючи, що тягач у даному випадку був трьохвісний, то згідно п. 22.5 ПДР загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг. Таким чином загальна вага (маса) автомобіля із контейнеровозом не повинна перевищувати 44 тони. Оскільки у спірному випадку, при визначенні максимально допустимих параметрів навантаження, відповідачем до уваги прийнято максимальну дозволену фактичну масу 40 тон, то зроблені розрахунки перевищення нормативних параметрів, є необґрунтованими, що свідчить про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Перевезення вантажу здійснювалось за маршрутом, на якому встановлено 5 (п`ять) пунктів автоматичного зважування, на чотирьох із п`яти пунктів автоматичного зважування, при цьому, як до так і після WIM 78, перевищення вагових параметрів в автоматичному режимі не зафіксовано. І лише на пункті автоматичного зважування Н-11 Дніпро - Миколаїв, км 76+702 м (WIM78) було зафіксовано в автоматичному режимі перевищення вагових параметрів. Вважає, що відповідальною особою за оскарженою постаново є ТОВ «ГреінТрейд», а не позивач, оскільки мж власником транспортного засобу ОСОБА_1 та ТОВ «Греін-Трейд» в особі Лісовської О.П. 26.09.2023 було укладено договір оренди транспортних засобів марок FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 та SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Масловець Л.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1545. Відповідно до п. 1.1 Договору термін оренди складає з 26.09.2023 по 26.09.2028. Відповідно до вказаного, користувачем транспортних засобів є ТОВ «Греін-Трейд».

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2024 року позовні вимоги позивача були задоволені, суд визнав протиправною та скасував оскаржену позивачем постанову та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач здійснював перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом, тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон..

Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серія АА №00020452 від 17.06.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Згідно постанови 17.06.2024 старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О. В., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 78 WAGA- WIM35, зав.16, установив, що 14.06.2024 року о 19 год. 24 хв., за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська обл., зафіксовано транспортний засіб FREIGHTLINER FLC 120 ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,875 відсотків (2,75 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 , а також напівпричепу SCHMITZ S 01, ДНЗ НОМЕР_3 , особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп Н/ПР контейровоз, переобладнано підйомним механізмом, гідравличними сис. та фітингами для становлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження.

Відповідно до копії висновку науково-технічної експертизи № 603863 ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» від 22.03.2024 протоколом № 5575 від 22.03.2024 ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» погодило переобладнання напівпричепа марки SCHMITZ S 01, реєстраційний номер НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 , власником ОСОБА_1 адреса: вул. Розенталь, буд. 10, м. Запоріжжя. Переобладнання полягає у обладнанні напівпричепа підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера, 1В з можливістю його самоскидного розвантаження.

Згідно договору оренди транспортних засобів від 26.09.2023 року позивач передав ТОВ «Грейн Трейд» у тимчасове користування за плату транспортні засоби, зокрема - FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 , а також напівпричеп SCHMITZ S 01, ДНЗ НОМЕР_3 , з26.09.2023 року по 26.09.2028 року.

Перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної (ТТН) № 1306-22 від 13 червня 2024 року, вказаним вище транспортним засобом FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_4 в якій перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНТРЕЙД", ЄДРПОУ 37442640, водій ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки прилад WAGA-WIM35 у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю WAGA пройшов повірку 16.02.2024 року (свідоцтво №04/4783, чинне до 16.02.2025 року), підсистема габаритного контролю транспортних засобів SIZE WIM35 у складі автоматичного пункту ваго габаритного контролю «WAGA» - 16.02.2024 року (свідоцтво №168, чинне до 16.02.2025 року), підсистема ідентифікації транспортних засобів ANPR WIM35 у складі автоматичного пункту ваго габаритного контролю WAGA (свідоцтво №169, чинне до 16.02.2025 року).

Відповідно до копії договору купівлі продажу №040324 від 04.03.2024 року ФОП ОСОБА_1 купив у ФОП Павленко СВ контейнер в кількості та асортименті, які вказані в рахунках, оформлених накладених та/або специфікаціях, які являються невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно видаткової накладної №зРН-0000015 від 04.03.2024 року ФОП ОСОБА_3 отримав товар контейнер 40 фут, 1 шт, вартість 123 000,00 грн.

Позивач, вважаючи постанову протиправною та незаконною, звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, скасовуючи спірну постанову та закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що позивачем здійснювалося перевезення транспортним засобом FREIGHTLINER FLC 120 д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом марки SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_4 , який був переобладнаний у контейнеровоз. Проте, доказів, які б однозначно свідчили, що на напівпричепі встановлений не контейнер, а інше обладнання, відповідачем не надано. Позивач надав докази, що придбав саме контейнер, який мав відповідне спеціалізоване кріплення до напівпричепу (фітінги). Тому, фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 44 тон.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено нормативні вагові параметри транспортних засобів, рух яких допускається, у разі, коли їх параметри не перевищують визначеного.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За приписами частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

В даному випадку, позивач у справі є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП, оскільки позивачем не надано доказів реєстрації належного користувача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Колегія суддів вважає, що наявність нотаріально посвідченого договору оренди не звільняє від обов`язку реєстрації належного користувача у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Згідно змісту спірної постанови правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM35, представником відповідача подано докази проходження повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Вказаними документами підтверджено відповідність автоматичного пункту ваго габаритного контролю встановленим технічним вимогам.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, відповідно до пункту 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (п.13 Порядку №1174).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічних засобів, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на ту обставину, що оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, номера свідоцтв про його повірку та строк їх дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а також вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні, що підтверджено долученими до відзиву копіями свідоцтв про повірку наведених у постанові технічних засобів.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, зокрема: відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).

Інформації, що наведена в оскарженій постанові цілком достатньо для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, при цьому, позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення позивачем при перевезенні вантажу нормативних параметрів, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

У постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15 зроблено висновки, що окремі недоліки оформлення постанови не спростовують здійсненого адміністративного правопорушення, оскільки окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до наявних товарно-транспортних накладних з урахуванням нормативної ваги автомобіля, виключає перевантаження транспортних засобів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Позивач вказує, що перевезення здійснювалося на транспортному засобі - спеціалізований напівпричіп - контейнеровоз, обладнаного підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Також, позивач вказує, що для здійснення перевезень придбав контейнер, відповідно до договору №040324 від 04.03.2024 року, видаткової накладної №НР-00000015 від 04.03.2024 року. Згідно наданих фототаблиць, вбачається наявність фітінгів на вказаному транспортному засобі.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що перевищення загальної маси транспортного засобу відсутнє.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Договір купівлі-продажу не є документом, що підтверджує наявність контейнеру на напівпричепу-контейнеровоз під час здійснення адміністративного правопорушення та його фіксації.

Також, у договорі купівлі-продажу відсутні відомості щодо номера контейнеру та інших відомостей, які могли б ідентифікувати контейнер.

Водночас, з наданого фото «таблички» неможливо встановити належність її до транспортного засобу, оскільки, на метаданих які були зроблені під час вчинення адміністративного правопорушення на транспортному засобі відсутня дана табличка.

З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, встановлено, що транспортний засіб, на якому зафіксовано перевищення вагових норм, перевозив вантаж в напівпричепах з високими бортами та відкритим верхом.

На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:

а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;

б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;

в) конструкцію якого змінено під час переобладнання. Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

Аналіз наведених положення свідчать про те, що контейнери, які в розумінні Порядку №521 є обладнанням до колісного транспортного засобу підлягають сертифікації.

Однак, будь-яких доказів, щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером, ідентифікації такого контейнера, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером, або сертифікатів на такий контейнер, які б могли свідчити про контейнерні перевезення транспортним засобом позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, максимальне значення фактичної маси автомобіля для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом складає 40 тон, а трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.

Якщо перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів не здійснюється - беруться показники 40 тон, оскільки максимальне значення фактичної маси автомобіля 44 тони передбачене саме для перевезення контейнерів та змінних кузовів. З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, встановлено, що транспортний засіб на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозився вантаж в напівпричепах з високими бортами та відкритим верхом.

Оскільки в реєстраційних документах транспортний засіб серія СТМ 017246 марки «SCHMITZ» р.н. НОМЕР_4 особлива відмітка «спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз, обладнано підйомним механізмом, гідравлічною системою та фітингами для встановлення контейнера 1В з можливістю його самоскидного розвантаження» вказано як "контейнеровоз", тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню.

Як вбачається з аналізу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак, з матеріалів фотофіксації спостерігається, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері.

В даному випадку, позивач здійснював перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон.

Колегія суддів приходить до висновку про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Позивач, в свою чергу, не спростував факту виявленого правопорушення, апеляційним судом встановлено правомірність притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому відсутні підстави як для скасування оскарженої постанови відповідача, так і для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ч.3 ст.272, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2024 року у справі № 334/5393/24 (2-а/334/58/24) - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак