Постанова

від 04.09.2024 по справі 175/561/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 175/561/22

провадження № 61-10684св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрівка Агро», ОСОБА_1 ,

треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпровська районна державна адміністрація,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року (повний текст складено 24 червня 2024 року) в складі колегії суддів: Халаджи О. В., Космачевської Т. В., Максюти Ж. І.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У лютому 2022 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області звернувся з позовом до ТОВ «Олександрівка Агро», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н. М., Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпровська районна державна адміністрація, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що 27 травня 2021 року між ТОВ «Олександрівка Агро» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна тепличного комплексу. У пункті 1.1. вказаного договору зазначено, що нерухоме майно розташоване в АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100.

Прокурор вказував, що зазначена земельна ділянка є об`єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення зі встановленим видом використання «Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства» та належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, серія ЯЯ № 9047362 від 16 листопада 2005 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1202196212015 від 31 листопада 2015 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тепличний комплекс, який є об`єктом купівлі-продажу за договором від 27 травня 2021 року, розташований на землях, які межують із земельною ділянкою 1221481000:01:001:0100, а не на ній. При цьому, земельна ділянка розташована за межами населеного пункту і не може мати вказаної адреси, первинні документи про право власності на тепличний комплекс за 2012-2013 роки не містять жодної вказівки на те, що будівлі розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100.

Прокурор вказував, що з листа Дніпровської районної державної адміністрації від 31 січня 2022 року № 1-50-170/0/290-22 йому стало відомо, що у 2020 році земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 та розташоване на ній нерухоме майно (вказаний тепличний комплекс) увійшли до меж с. Олександрівка. Рішенням Дніпровської районної ради від 09 вересня 2020 року № 633-30/VІІ затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Олександрівка, Олександрівської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області, змінено межі с. Олександрівка, Олександрівської сільської ради, Дніпровського району, Дніпропетровської області та встановлено загальну площу села 2526,4400 га згідно з проектом землеустрою.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, закріплена на праві постійного користування за державним закладом вищої освіти та не могла бути передана у комунальну чи приватну власність. Після укладення спірного договору ТОВ «Олександрівка Агро» 06 жовтня 2021 року направило до Дніпровського державного аграрно-економічного університету листа «Про надання згоди», в якому повідомило університет, що придбане на підставі договору нерухоме майно (тепличний комплекс) розташоване у тому числі і на земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 та просило надати згоду на вилучення земельної ділянки. Крім того, ТОВ «Олександрівка Агро» звернулося до господарського суду з позовом до Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініча С. А. про припинення права постійного користування університету земельною ділянкою, про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження про передачу земельної ділянки в постійне користування, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення державного реєстратора про право власності на земельну ділянку, визнання права комунальної власності на земельну ділянку (справа № 904/8915/21, провадження у справі відкрито 01 грудня 2021 року). Із вищевказаного листа до Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 06 жовтня 2021 року та позову вбачаються наміри ТОВ «Олександрівка Агро» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, а саме скористатись правом, передбаченим статтею 120 ЗК України, щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що розміщений на ній.

Комісією Дніпровського державного аграрно-економічного університету 23 грудня 2021 року здійснено інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, яка належить йому на праві постійного користування, під час якої встановлено, що на частині земельної площі розміром 2528,54 кв. м знаходяться тимчасові споруди, які облаштували сторонні особи. Ці споруди сконструйовані з металевого каркасу, обтягнутого поліетиленовою плівкою, без наявності фундаменту та стін.

Прокуратурою встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 197-1 КК України, у діях посадових осіб ТОВ «Олександрівка Агро» та інших осіб, про що 11 листопада 2021 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000640 за фактом самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, площею 1535,77 га із кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, яка перебуває у державній власності та належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету.

Прокурор просив:

визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрівка Агро», посвідчений зареєстрований у реєстрі за № 1240;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000;

зобов`язати ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року в задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

прокурором не обґрунтовано вимоги та обраний спосіб судового захисту інтересів держави, а саме, яким чином повернення від ТОВ «Олександрівка Агро» до ОСОБА_1 набутого за спірним договором майна може вплинути на права, інтереси держави в особі ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, оскільки визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не змінює той факт, що земельна ділянка за місцем розташування нерухомого майна сформована ще у 2005 році та її порядок оформлення (припинення переходу прав) прямо визначено положеннями ЗК України, ЦК України і підлягає застосуванню до власника;

умови договору купівлі-продажу нерухомого майна - тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, містять виключно перехід права власності на нерухоме майно та не містять положень щодо фактичного переходу будь-яких прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, а тому не можуть порушувати й не порушують ні прав землевласника, ні прав землекористувача;

рішення у справі жодним чином не може вплинути та не впливає на права та обов`язки Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та Дніпровської районної державної адміністрації, оскільки первинна реєстрація нерухомого майна була здійснена за ДП «Навчально-дослідне господарство «Самарський» ще у 2012 році, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 23 листопада 2012 року № 105. Договори купівлі-продажу нерухомого майна від 24 січня 2014 року, на підставі яких право власності було набуто наступним власником - ОСОБА_2 , на відкритих біржових торгах є дійсними та ніким не оскаржувалися. У подальшому нерухоме майно було успадковане ОСОБА_1 та законно відчужене ТОВ «Олександрівка Агро».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро», ОСОБА_1 , треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Н. М., Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпровська районна державна адміністрація, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду касаційного суду

Постановою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року - змінено, виключивши із мотивувальної частини рішення посилання на обрання позивачем неефективного способу захисту прав. В іншій частині рішення суду - залишено без змін.

Короткий зміст судового рішення суду касаційного суду

Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, до якої приєднався Дніпровський державний аграрно-економічний університет задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що:

під час перегляду справи апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 120 ЗК України та статей 202, 377, 356 ЦК України включення земельної ділянки до предмета договору купівлі-продажу нерухомого майна можливе лише за умови переходу майнових прав на таку земельну ділянку на підставі укладеного договору;

для з`ясування наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним у частині включення до нього кадастрового номеру земельної ділянки 1221481000:01:001:0100, а також усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, апеляційний суд має дослідити та встановити конфігурацію та площу тепличного комплексу, земельні ділянки, на яких розміщено такий комплекс, яка частина тепличного комплексу розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, які споруди (капітальні чи тимчасові) розміщені на вказаній земельній ділянці, чи входять до складу нерухомого майна (тепличного комплексу) теплиці, розташовані на вказаній земельній ділянці, чи мали право сторони спірного договору зазначати в ньому кадастровий номер земельної ділянки 1221481000:01:001:0100, а також правові підстави розташування теплиць ТОВ «Олександрівка Агро» на державній земельній ділянці, на якій земельній ділянці розміщені капітальні споруди тепличного комплексу, чи має ця ділянка кадастровий номер, чи був номер цієї ділянки вказаний в істотних умовах договору купівлі-продажу та перевірити кількісний склад теплиць, що входять до складу тепличного комплексу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 рокуапеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року скасовано та ухвалено нове яким у задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт розташування нерухомого майна - тепличного комплексу на земельній ділянці кадастровий номер 1221481000:01:001:0100;

позовна заява заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури не містить фактів, що підтверджують дії ТОВ «Олександрівка Агро» у створенні перешкод ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо здійснення ним цих правомочностей щодо користування і розпорядження майном;

договори купівлі-продажу нерухомого майна від 24 січня 2014 року, на підставі яких право власності було набуто наступним власником ОСОБА_2 на відкритих біржових торгах, є дійсними та ніким не оскаржувались. В подальшому нерухоме майно було успадковане ОСОБА_1 та відчужене ТОВ «Олександрівка Агро»;

на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, підтверджених належними, допустимими та достатніми доказами у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівка Агро», ОСОБА_1 , треті особи ПН ДМНО Мошковська Н. М. , Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Дніпровська районна державна адміністрація, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

24 червня 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури і через підсистему Електронний суд подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року, у якій просив:

скасувати оскаржену постанову апеляційного суду;

ухвалити нове рішення яким позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської області задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

новий апеляційний розгляд справи не призвів до усунення порушень, допущених під час двох попередніх розглядів справи. Судом апеляційної інстанції не тільки втрете допущено помилки, на які вже двічі вказував та наголошував Верховний Суд, а й застосовано норми матеріального права усупереч висновкам Верховного Суду у даній справі та у інших справах з подібними правовідносинами;

всупереч вже сформованому висновку Верховного Суду у даній справі щодо можливості включення земельної ділянки до предмета договору купівлі-продажу нерухомого майна виключно за умови переходу майнових прав на таку земельну ділянку на підставі укладеного договору, апеляційний суд, повторно, визнав правомірним включення до умов оспрюваного договору купівлі - продажу кадастрового номеру земельної ділянки 1221481000:01:001:0100, в той же час зазначивши, що перехід прав на земельну ділянку саме на підставі оскаржуваного договору не відбувся;

обставини щодо неправомірності включення до предмету оспорюваного договору посилання на земельну ділянку кадастровий номер 1221481000:01:001:0100 підтверджуються довідкою про результати проведення позапланової виїзної цільової перевірки дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. від 05 травня 2022 року, отриману у ході розслідування кримінального провадження;

суди не досліджували та безпідставно визнали довідку недопустимим доказом з огляду на те, що проведена перевірка, на думку суду, є заходом державного контролю, що її було призначено та проведено у період заборони такої перевірки.

24 червня 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року, у якій просив:

скасувати оскаржену постанову апеляційного суду;

ухвалити нове рішення яким позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської області задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

під час нового розгляду справи апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду щодо об`єктивної та всебічної оцінки доказів та повторно спотворив зміст доказів, на необ`єктивність дослідження яких звертав увагу Верховний Суд. Розглядаючи справу втретє апеляційний суд лише спробував імітувати повноту та об`єктивність встановлення обставин справи та залишив поза увагою фактичні дані, підтверджені належними доказами, які мають значення для правильного вирішення справи;

апеляційний суд тричі переглядаючи рішення суду першої інстанції не виконав жодної вказівки та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 квітня 2023 року та від 13 березня 2024 року за результатами касаційного перегляду рішень у даній справі стосовно застосування статті 120 ЗК України та статей 202, 656, 377 ЦК України щодо того, що включення земельної ділянки до предмету договору купівлі - продажу нерухомого майна можливе лише за умови переходу майнових прав на таку земельну ділянку на підставі укладеного договору та за наявності правової підстави;

втретє переглядаючи справу в апеляційному порядку та перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд залишив поза увагою вказівки суду касаційної інстанції, надані при скасуванні попередньо ухваленого судового рішення, не усунув помилок, допущених судом при попередньому розгляді справи, що знову призвело до неправильного вирішення справи.

У серпні 2024 року ТОВ «Олександрівка Агро» подало відзив на касаційну скаргу, який підписано представником Паніною О. В. , в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін. Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що: наведені висновки, які нібито викладено в постановах Верховного Суду, не відповідають дійсності. Жодними доводами позивача та рішеннями суду не встановлено, що об`єкти, які перейшли у власність відповідача за умовами оспорюваного договору купівлі- продажу є самочинно побудованими і право власності на них не оформлено в установленому порядку; у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У вересні 2024 року ТОВ «Олександрівка Агро» подало додаткові письмові пояснення, які підписані представником Паніною О. В.

Додаткові письмові пояснення мотивовані тим, що доводи та аргументи Дніпровського державного аграрно-економічного університету зводяться до незгоди з прийнятим рішенням та до переоцінки доказів, що не належить до повноважень Верховного Суду під час перегляду справи в касаційному порядку. Аргументи Дніпровського державного аграрно-економічного університету, викладені в заяві про приєднання до касаційної скарги є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

14 серпня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року справу призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року заяви Дніпровського державного аграрно-економічного університету подані 23 та 26 серпня 2024 року про приєднання до касаційної скарги залишено без розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2024 року вказано, що наведені у касаційних скаргах доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18; від 25 вересня 2019 року у справі № 344/16560/16-ц; від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18; від 12 червня 2023 року у справі № 676/4173/20; від 19 квітня 2023 року та від 13 березня 2024 року у справі № 175/561/22; постановах Верховного Суду України: від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225ц16; від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 27 травня 2021 року між ТОВ «Олександрівка Агро» в особі директора Шляй І. М. та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: тепличного комплексу. У пункті 1.1. договору зазначено, що нерухоме майно розташоване в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М., зареєстровано в реєстрі за № 1240.

Земельна ділянка, з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, є об`єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення з встановленим видом використання - «Для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства», належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, серія ЯЯ №9047362 від 16 листопада 2005 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31 січня 2015 року НВ-1202196212015, а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, № 283343478 від 08 листопада 2021 року й витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 280967824 від 25 жовтня 2021 року.

06 жовтня 2021 року ТОВ «Олександрівка Агро» направило до Дніпровського державного аграрно-економічного університету лист «Про надання згоди», в якому повідомило університет, що придбане на підставі вищезазначеного договору нерухоме майно (тепличний комплекс), розташоване у тому числі, на сформованій та зареєстрованій земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, просило надати згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 із постійного користування університету для подальшої її передачі у його користування.

ТОВ «Олександрівка Агро» звернулося до господарського суду з позовом до Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініча С. А. про припинення права постійного користування університету земельною ділянкою, про визнання незаконним (недійсним) та скасування розпорядження про передачу земельної ділянки в постійне користування, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення державного реєстратора про право власності на земельну ділянку, визнання права комунальної власності на земельну ділянку (справа № 904/8915/21, провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2021 року).

Комісією Дніпровського державного аграрно-економічного університету 23 грудня 2021 року здійснено інвентаризацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, яка належить йому на праві постійного користування, під час якої встановлено, що на частині земельної площі розміром 2528,54 кв. м знаходяться тимчасові споруди, які облаштували сторонні особи. Ці споруди сконструйовані з металевого каркасу, обтягнутого поліетиленовою плівкою, без наявності фундаменту та стін.

Обласною прокуратурою встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 197-1 КК України, у діях посадових осіб ТОВ «Олександрівка Агро» та інших осіб, про що 11 листопада 2021 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000640 за фактом самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель сільськогосподарського призначення площею 1535,77 га із кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, яка перебуває у державній власності та належить на праві постійного користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету.

Договір купівлі-продажу від 24 січня 2014 року про придбання вказаного тепличного комплексу ОСОБА_2 укладений для оформлення результатів відкритих біржових торгів (аукціону), що відбулись 17 січня 2013 року, щодо продажу нерухомого майна, належного Державному підприємству «Навчально-дослідне господарство «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету, розташованого в Дніпропетровській області, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Тополина, 1, згідно з протоколом проведення відкритих біржових торгів № 4 Товарної біржи «Регіональна універсальна біржа» від 17 січня 2013 року.

Відповідно до протоколу № 4 проведення відкритих біржових торгів з купівлі-продажу майна, яке належить Державному підприємству «Навчально-дослідне господарство «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету від 17 січня 2013 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 листопада 2012 року, видане на підставі рішення Олександрівської сільської ради від 19 вересня 2012 року № 105, в яких зазначається адреса об`єкта (тепличний комплекс): АДРЕСА_1 .

У документах проекту відведення земельної ділянки у постійне користування Дніпропетровському державному аграрному університету (акт обстеження земельної ділянки від 18 грудня 2003 року розділ 3. Юридичний статус земельної ділянки) зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 знаходиться «за межами населеного пункту Олександрівської сільської ради».

Відповідно до листа Дніпровської районної державної адміністрації від 31 січня 2022 року № 1-50-170/0/290-22 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 з 2005 року по 2020 рік перебувала за межами населеного пункту, на території колишньої Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району, а у 2020 році увійшла до меж с. Олександрівка згідно з рішенням Дніпровської районної ради від 09 вересня 2020 року № 633-30/УП, яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Олександрівка, Дніпровського району.

Будівництво тепличного комплексу здійснювалось в період з 1987 по 1996 роки на землях, що були закріплені за науково-дослідним господарством «Самарський» у кількості 3 935,71 га, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації» Слобожанської селищної ради вих. № 211 від 06 серпня 2021 року та довідкою відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16 червня 2021 року № 517/104-21, до передачі земельної ділянки у постійне користування Дніпровському державному аграрно-економічному університету.

З довідки відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16 червня 2021 року № 517/104-21 вбачається, що у 2005 році саме з користування науково-дослідного господарства «Самарський» із загальної площі 3 935,71 га було вилучено 1536,77 га землі і передано в постійне користування Дніпропетровському державному аграрному університету.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 21 вересня 2005 року № 741-Р, тепличний комплекс у відповідному складі будівель та споруд, у тому числі теплиць, вже існував на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100 на момент її формування та передачі у 2005 року у постійне користування Дніпровському державному аграрно-економічному.

Крім того, державна реєстрація прав на нерухоме майно була проведена за ДП «Навчально-дослідне господарство «Самарський» у 2012 році. Склад майна, у тому числі теплиці, підтверджується протоколом № 4 проведення відкритих біржових торгів з купівлі-продажу майна та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 листопада 2012 року, виданим Державному підприємству «Навчально-дослідне господарство «Самарський» Державного Аграрного Університету. При цьому опис об`єкта, у тому числі теплиці, збігається із описом об`єкта, що перейшов від ДП «Навчально-дослідне господарство «Самарський» у власність ОСОБА_2 за договорами купівлі - продажу від 2014 року, і в подальшому у порядку успадкування ОСОБА_1 . Цей же склад майна визначено у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 258616943 від 27 травня 2021 року, виданому ТОВ «Олександрівка Агро».

Поштову адресу: АДРЕСА_1 , тепличному комплексу було присвоєно у 2011 році. Тепличний комплекс перебував з 2005 року по 2020 рік за межами населеного пункту, на території Олександрівської сільської ради, Дніпропетровського району, як і земельна ділянка з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог до ТОВ «Олександрівка Агро» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» та зобов`язанняТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що «господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що:

«112. Прокурор просить, серед іншого, визнати недійсними свідоцтва на право власності, видані ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн»; визнати недійсними рішення Головного територіального управління юстиції в Київській області про державну реєстрацію за ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн» права власності на земельні ділянки; визнати недійсними договір іпотеки, укладений між ТОВ «Сілквей комунікейшн» і ТОВ «Зелена садиба», та договір іпотеки, укладений між ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Зелена садиба»; витребувати земельні ділянки на користь держави з незаконного володіння ТОВ «Березова роща» і ТОВ «Сілквей комунікейшн».

114. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України в чинній редакції господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

116. Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, встановлення іншого речового права на таке майно (іпотеки), державної реєстрації таких прав.

118. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

120. Отже, судові рішення в частині зазначених у цьому розділі вимог слід скасувати, а провадження у справі в цій частині - закрити».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року по справі № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) зазначено, що: «тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що: суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі; при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.

У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим. Об`єднана палата відступає від висновку щодо застосування частин першої та другої статті 414 ЦПК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21)».

У справі, що переглядається, позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві.

Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.

За таких обставин судові рішення в цій частині належить скасувати і закрити провадження у справі в частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро».

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Олександрівка Агро»

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов) (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Касаційний суд вже наголошував, що застосування позову про оспорення правочину (ресцисорного позову) потребує не лише встановлення підстав для оспорення, але й порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду (див. постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно (див. пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першої статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається,

в позові прокурор заперечував правомірність розташування нерухомого майна на спірній земельній ділянці, вказував про відсутність кадастрового номера і необхідність усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу зазначених тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан;

апеляційний суд встановив, що відсутні обставин, які свідчать про недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог частини першої статті 203 ЦК України для визнання Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 травня 2021 року недійсним. Будь яких інших доказів, які б свідчили про наявність підстав для оспорення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 травня 2021 року матеріали справи не містять;

апеляційний суд врахував, що визнання недійсним договору купівлі-продажу не є належним способом захисту та не забезпечує усунення порушень спричинених самочинним будівництвом або для демонтажу тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан (див., зокрема, подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17 (провадження № 61-268св21)). Вимога про демонтаж є самостійною і не залежить від вимоги про визнання недійсним договору.

За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні цієї позовної вимоги.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що:

касаційні скарги прокурора належить задовольнити частково;

судові рішення в частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» про: скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000; зобов`язання ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан скасувати;

закрити провадження в справі в частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000; зобов`язання ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан;

повідомити заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000; зобов`язання ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан;

постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 410, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000; зобов`язання ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан скасувати та провадження в цій частині позовних вимог закрити.

Повідомити заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ТОВ «Олександрівка Агро» про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Олександрівка Агро» на вказане нерухоме майно, внесене приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М. на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року за номером запису 42174000; зобов`язання ТОВ «Олександрівка Агро» усунути перешкоди Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1221481000:01:001:0100, загальною площею 1535,77 га, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан віднесений до юрисдикції господарського суду.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрівка Агро», ОСОБА_1 про визнання недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна тепличного комплексу від 27 травня 2021 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в скасованих частинах втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко