Ухвала

від 16.09.2024 по справі 521/14515/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/14515/24

Провадження № 2/521/6245/24

У Х В А Л А

Іменем України

про залишенняпозовної заявибез руху

16 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Гімназії «Нарнія» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати і оплати за вимушений прогул, компенсація за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди, й перевіривши виконання вимог статей 175-177 ЦПК України,

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до Гімназії «Нарнія», за яким просить суд:

- наказ директора гімназії «Нарнія» ОСОБА_2 від 22 серпня 2024 року за № 37/к скасувати;

- зобов`язати директора гімназії «Нарнія» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням, зробити відповідне виправлення у його трудовій книжці або оформити нову трудову книжку;

- стягнути з гімназії «Нарнія» на користь ОСОБА_1 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. невиплаченої заробітної плати і оплати за вимушений прогул, 1080,00 (одну тисячу вісімдесят) грн. компенсації за невикористану відпустку, а всього 1930,00 (одну тисячу дев`ятсот тридцять) грн.;

- стягнути з гімназії «Нарнія» на користь ОСОБА_1 2000,00 (дві тисячі) гривень моральної шкоди;

- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як малозабезпеченого пенсіонера;

- допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до відповіді №783737 від 13 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто у Хаджибейському районі м. Одеси.

Згідно із нормами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

По-перше, всупереч положенням ст. 175 ЦПК України, подана ОСОБА_1 позовна заява не містить адреси електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

По-друге, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не було сплачено судовий збір.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору як малозабезпеченого пенсіонера.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До суду не надано жодного документу, за яким суд має вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору.

По-третє, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За правилом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач звернувся до суду із позовними вимогами, якими просить: наказ директора гімназії «Нарнія» ОСОБА_2 від 22 серпня 2024 року за № 37/к скасувати; зобов`язати директора гімназії «Нарнія» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням, зробити відповідне виправлення у його трудовій книжці або оформити нову трудову книжку; стягнути з гімназії «Нарнія» на користь ОСОБА_1 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. невиплаченої заробітної плати і оплати за вимушений прогул, 1080,00 (одну тисячу вісімдесят) грн. компенсації за невикористану відпустку, а всього 1930,00 (одну тисячу дев`ятсот тридцять) грн.; стягнути з гімназії «Нарнія» на користь ОСОБА_1 2000,00 (дві тисячі) гривень моральної шкоди; допустити негайне виконання судового рішення.

Пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не визначає пільг у трудовому спорі щодо вимог про скасування наказу, зобов`язання видати наказ про звільнення з роботи за власним бажанням, зробити відповідне виправлення у його трудовій книжці або оформити нову трудову книжку; стягнути оплати за вимушений прогул, компенсації за невикористану відпустку.

Так, у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці».

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

За наведених обставин середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Верховний Суд України у справі № 6-1121цс16 (постанова від 30 листопада 2016 року) зазначив, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. З 01 вересня 2015 року ця категорія учасників справи, що користуються такими пільгами, звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях вимог: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зробила висновок, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування зазначених норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені позивачі виключно стосовно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Водночас, за подання позову із іншими ніж ті, що зазначені позовними вимогами, позивач повинен здійснити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з наведеного, за подання вищевказаної позовної заяви позивачу необхідно сплати окремо судовий збір в розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу майнового характеру щодо компенсації за невикористану відпустку та судовий збір в розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн + 1211,20 грн) за дві вимоги немайнового характеру: скасування наказу директора гімназії «Нарнія» ОСОБА_2 від 22 серпня 2024 року за № 37/к та зобов`язання директора гімназії «Нарнія» видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням та зробити відповідне виправлення у його трудовій книжці.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну ОСОБА_1 до Гімназії «Нарнія» про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати і оплати за вимушений прогул, компенсація за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.К.Гуревський