Ухвала

від 13.09.2024 по справі 490/10268/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/10268/21

н\п 2/490/174/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Горбань М.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди -,

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейскоїслужби в Миколаївській області, в якому він просить стягнути на його користь 239 300 грн 00 коп. моральної шкоди.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 січня 2022 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2022 року закрито підготовче провадження.

Від позивача ОСОБА_1 12 вересня 2024 року надійшла заява про відвід судді Шолох Л.М. від розгляд справи. В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що не довіряє судді Шолох Л.М., оскільки в іншій справі за його позовом вона взяла самовідвід з огляду на те, що її чоловік є працівником ГУ НП у Миколаївській області. На думку позивача ця обставина є такою, що викликає сумнів в неупередженості судді під час розгляду цієї справи, де відповідачем є Миколаївська обласна прокуратура. Позивач вказує на те, що на його думку ГУ НП у Миколаївській області є злочинцями, які порушують його права. За такого, позивач просить відвести суддю Шолох Л.М. від розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оскільки стаття 36 ЦПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), належить до повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Наведені ОСОБА_1 обставини щодо наявності підстав для відводу судді, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, не дають підстав для висновку про упередженість судді, її зацікавленість у певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи, а є власною суб`єктивною, нічим не підтвердженою, думкою заявника.

Вказані в заяві обставини жодним чином не можуть вплинути на об`єктивність судді під час розгляду даної справи, у судді Шолох Л.М. відсутня будь-яка упередженість у розгляді даних позовних вимог. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Шолох Л.М. від участі в розгляді справи №490/10268/21.

Разом з тим, суд враховує таке.

Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спір виник з приводу здійснення органом досудового розслідування за його заявою від 11листопада 2021 року про вчинення щодо ОСОБА_1 шахрайських, на його думку, дій посадових осіб ПП "Вега-Груп" та заволодіння його коштами у розмірі 2 045 712 грн, розпорядження його майном за адресою: АДРЕСА_1 .

В провадженні судді Шолох Л.М. перебували справи № 490/1507/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна від добросовісного набувача та справа № 490/1509/22 ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про витребування майна від добросовісного набувача.

У рішеннях Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2023 року та від 15 січня 2024 року у означених справіах, судом надано оцінку договорам купівлі-продажу майновий прав на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між ПП "Вега-Груп" та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . На це посилається і ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід судді Шолох Л.М.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

При цьому, якщо рішення суду (судді) оскаржувалося позивачем або відповідачем, то виникає «зайва» напруга у відносинах судді з такими особами, оскільки вона могла скластися з невдоволення таких осіб рішенням і діями конкретного судді. Тому доцільно надати такій особі в інших справах право відводу такого судді, щоб особисті стосунки такої особи та судді не впливали на об`єктивність майбутнього судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Крім того, Євросуд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

Отже, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 36 ЦПК України, визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Враховуючи викладене (наявність висловленої думки суддею Шолох Л.М. у справах №490/1509/22 та № 490/1507/22) та наявність у ОСОБА_1 стійкої недовіри судді Шолох Л.М. суд приходить до висновку про необхідність заявити про самовідвід від розгляду даної справи.

За такого, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, з метою зняття «зайвої» напруги у відносинах судді з сторонами справи , надання впевненості учасникам цивільного процесу у реалізації їх права на справедливий суд, що, безпосередньо, в свою чергу, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом - суддя Шолох Л.М. заявляє собі самовідвід від розгляду цієї справи.

Керуючись ст. ст.3 6, 39, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шолох Л.М. від участі в розгляді справи № 490/10268/21.

Задовольнити самовідвід та відвести суддю Шолох Л.М. від розгляду цивільної справи №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди.

Передати справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Шолох