Рішення

від 20.03.2025 по справі 490/10268/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/10268/21

н\п 2/490/174/2024

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представника відповідача Миколаївської обласної прокуратури - Качауна А.О., представниці відповідача Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області Самарської Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову позивач вказує, що 11 листопада 2021 року він склав та подав керівнику Окружної прокуратури міста Миколаєва Є. Рябому заяву №11/В-15 про вчинення щодо нього злочину з ознаками ст. 355 ч.3 КК України, але керівник органу прокуратури, не виконав передбачені Законом України від 13.4.2012 року №4651-VI в ст. 55 і 214 обов`язки: не вручив пам`ятку про права потерпілого, не визначив прокурора для здійснення нагляду за додержанням законів, з-за чого слідчий не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості з його заяви і злочини не розслідувалися, докази не збиралися, не оцінювалися, нікого не повідомлено про підозру і обвинувальний акт не був переданий в суд. який не здійснив захист його прав і свобод.

Позивач вказує, що внаслідок таких дій відповідача, його як громадянина було позбавлено прав потерпілого на захист судом від протиправних посягань на його права і свободи гарантовані Конституцією України. Позивач вказує, що вказані дії завдали йому моральної шкоди. Позивач зазначає, що внаслідок незаконного обмеження його прав він тривалий час залишався в стані невизначеності, протягом тривалого строку не мав можливості вести свій звичайний спосіб життя. Позивач вказує, що тривала нервова напруга призвела до появи негативних змін у стані здоров`я, таких як швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість образливість тощо.

Також позивач в позовній заяві, крім іншого, посилається на положення сатей 55, 64 Конституції України, статті 214 КПК України, статей 10-16, 23, 1167, 1172, 1174, 1191 ЦК України, Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та просить стягнути з Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області в порядку відшкодування моральної шкоди 239300 грн.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Шолох Л.М. від 05 січня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

10.02.2022 року до суду від представниці Миколаївської обласної прокуратури надійшов відзив від 07.02.2022 року в якому зазначено про безпідставність позовних вимог. В відзиві наголошено, що що механізм захисту порушеного права особи передбаченого чинними нормами КПК України шляхом оскарження бездіяльності слідчого, а наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди. Також у відзиві наголошується на відсутність доказів на підтвердження порушення особистих немайнових прав позивача, завдання шкоди його здоров`ю та душевних страждань, а отже і заподіяння йому моральної шкоди.

Враховуючи зазначене вище, представниця Миколаївської обласної прокуратури просить в задоволенні позову відмовити.

20.09.2023 року до суду від представниці Головного управління Держаної казначейської служби в Миколаївській області надійшов відзив, в якому зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження спричиненої моральної шкоди, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та завданою йому, на думку позивача, шкодою. Враховуючи зазначене вище, представниця Головного управління Держаної казначейської служби в Миколаївській області просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.09.2024 року відведено суддю Шолох Л.М. від розгляду цивільної справи №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 року головуючим суддею визначено суддю Чулупа О.С.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Чулупа О.С. від 20.09.2024 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.11.2024 року відведено суддю Чулупа О.С. від розгляду цивільної справи №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 року головуючим суддею визначено суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. від 25.11.2024 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду цивільної справи №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 року головуючим суддею визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.11.2024 року відведено суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи №490/10268/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

05.12.2024 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 11.12.2024 року прийнято до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області, про відшкодування моральної шкоди. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.02.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, 18.03.2025 року надав суду заяву в якій зазначив, що судом в подібних засіданнях не враховуються усні пояснення позивача, не впливають ніяким чином на рішення суду, всі свідчення в судовому засіданні не беруться судом до уваги, не бачить сенсу брати участь в судовому засіданні, тому просить розглядати справу без його участі.

В судовому засіданні представник Миколаївської обласної прокуратури проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві, наголошував на необгрунтованості та недоведеності позовних вимог та просив в позові відмовити.

В судовому засіданні представниця Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області проти позову заперечила з підстав наведених у відзиві, наголошувала на необгрунтованості та недоведеності позовних вимог та просила в позові відмовити.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва Є. Рябого з заявою №11/В-15 про вчинення злочину передбаченого ст.355 ч.3 "Примушування до невиконання цивільно-правових зобов`язань" КК України.

В даній заяві позивач зазначав, що 18 жовтня 2018 року в денний час в офісному приміщенні приватного підприємства «ВЕГА-ГРУП» по вул. Морехідна, буд. 14 в м. Миколаєві, уповноважений представник цієї юридичної особи і ОСОБА_2 , місце проживання і засоби зв`язку в якого даний час невідомі, підписав разом з позивачем договір купівлі-продажу майнових прав 2/Н, що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування і розпорядження частиною площі багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями в секції 3 на І поверсі площею 156.40 кв.м., який знаходиться за будівельною адресою м. Миколаїв проспект Героїв України та вулиці Новоодеська, запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості - IV кварталу 2019 року. Позивач виконав у повному свій обов`язок про повну оплату вартості купленого об`єкта, але в подальшому продавець став примушувати його до невиконання цивільно-правових зобов`язань, зокрема, передбаченого в п.6.4.2. договору - прийняти від продавця майнові права в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Так, представник ПП «ВЕГА-ГРУП» примушував позивача до невиконання цивільно-правового зобов`язання та прийняти 1/3 купленого позивачем по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 10.2018р. за 2045712 грн. і оплаченого згідно графіку оплат 23.10.2018р. в сумі 100000 грн. 4% вартості приміщення, 09.11.2018р. в сумі 1400000 грн. 68% вартості нежилого приміщення і 25.12 2018р. в сумі 545712 грн. 28% (додаток до договору №1) вартості нежитлового приміщення, загальна площа якого - 156.4 кв.м., 1/3 якої складає -52.13 кв.м., вартість якої - 52,13кв.м X 1 3080 грн = 681 860,41рн. Розмір податкової соціальної пільги в жовтні 2020р. складав 1051грн. Розмір завданої шкоди склав 1051грн. X 250 = 262 750грн. (великий) і особливо великий -630600грн. (1051 X 600 = 630 600 грн.).

Також позивачв заявізазначав,що 11.05.2021р.невідомою особою,ніби-тона виконанняумов п4.3.договору,було направленоповідомлення пронеобхідність підписанняакту прийому передачінежитлового приміщенняза адресою АДРЕСА_1 .При цьомувсе булозроблено длятого,щоб позивачне виконавце цивільно-правовезобов`язання.Поштове відправленнябуло надісланеу непередбаченийдоговором спосіб.Після закінченнястроку перебуванняпосилки увідділенні вонабула повернутаПП «ВЕГА-ГРУП».У такий спосіб позивач не був повідомлений про необхідність, місце, дату і час отримання документів і майна та примушений до невиконання свою цивільно-правового зобов`язання і тому не виконав його в частині прийняти майно і документи.

Таким чином фактично ця група осіб примусила позивача до невиконання цивільно-правового зобов`язання щодо прийняття майна і документів, заволоділа чужим майном вартістю більше 2100000 грн., чим завдали майнової шкоди в особливо великому розмірі, вчинила злочин передбачений ч.2 і 4 ст. 189 КК України.

Позивач в заяві просив керівника органу прокуратури прийняти та невідкладно зареєструвати що заяву провчинення злочинуз ознакамич.3ст.355КК України,вручити пам`яткупро правапотерпілого,визначити прокурорадля здійсненнянагляду задодержанням законівпід часздійснення досудового розслідування:внести відповіднівідомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань,надати витягз Єдиногореєстру досудовихрозслідувань,повідомлення пропочаток досудовогорозслідування.Визначити підслідністьі скеруватицю заявупро вчиненнязлочину до належно органу досудового розслідування для здійснення досудового слідства у зв`язку із вчиненням дій які мають ознаки складу тяжкого злочину, повідомити про підозру, здійснити збирання доказів і доказування, скласти, затвердити прокурором обвинувальний акт і передати в суд. Повідомити письмово у встановленому законом порядку, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування злочину. Витребувати у відділенні поліції №1 заяву про вчинений злочин з ознаками ст. 355 КК України і перевірити незаконність невиконання положень Закону України від 13 квітня 2012 року №4651-VI і Наказу Офісу Генпрокурора № 298 від 30.06.2020 р. і повідомити начальника ГУНП про порушення Конституції і законів України, правового і процесуального порядку.

Зазначену заяву - №11/В-15 від 11.11.2021 року Окружною прокуратурою міста Миколаєва було отримано 12.11.2021 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи в ході опрацювання зави було вивчено відомості в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційнії портал Національної поліції» ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП м. Миколаєва в Миколаївській області та матеріали перевірки за ними. Встановлено, що працівниками поліції здійснено телефонний дзвінок до громадянина ОСОБА_1 , який категорично відмовився надавати будь-які пояснення. Крім того, опитано громадянина ОСОБА_2 , який із усній формі пояснив, що у нього та громадянина ОСОБА_1 , відбувається судовий розгляд справ щодо ПП «Вега-Гругп» про визнання майнових прав за договором купівлі-продажу майнових прав від 18.10.2018 №2/Н. Також останнім надано копії відповідних документів.

В подальшому вказані матеріали передано до слідчого відділу ВП №1 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області, яким прийнято рішення про відсутність ознак кримінального правопорушення та рекомендовано заявнику вирішувати спір в цивільно-правовому порядку. За результатами опрацювання Окружною прокуратурою міста Миколаєва 22.11.2021 надано відповідь заявнику про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення та зазначено про цивільно-правовий характер висвітлених у зверненні обставин, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Крім того, за вказаними у зверненнях ОСОБА_1 фактами, слідчим відділом Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області за процесуального керівництва Окружної прокуратури міста Миколаєва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021152030001461 від 23.10. 2021 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 355 КК України щодо вжиття заходів до ОСОБА_2 , який 18.10.2018 заволодів грошовими коштами заявника шахрайським шляхом під приводом продажу неіснуючого об`єкту нерухомості.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із цих складових є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеня зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі (див. постанову Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі № 686/5244/21 (провадження № 61-14316св21) зазначено, що: «правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.

Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як на підставу задоволення своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те, що після подачі 11.11.2021р. заяви №11/В-15 про вчинення щодо нього злочину з ознаками ст. 355 ч.3 КК України, керівник органу прокуратури не вручив йому пам`ятку про права потерпілого, не визначив прокурора для здійснення нагляду за додержанням законів, з-за чого слідчий не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості з його заяви і злочини не розслідувалися, докази не збиралися, не оцінювалися, нікого не повідомлено про підозру і обвинувальний акт не був переданий в суд, який не здійснив захист його прав і свобод.

Натомість судом встановлено, що в Окружній прокуратурі міста Миколаєва в межах повноважень вживалися дії щодо розгляду заяви позивача №11/В-15 від 11.11.2021р. та за результатми її розгляду позивачу надана відповідь про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення та що у вказаній ситуації виникли цивільно-правові відносини, які вирішуються судом в порядку цивільного судочинства. Також позивачу роз`яснено його право на оскарження дій прокурора відповідно до ст.ст. 303-307 КПК України.

При цьому, позивач не довів належними і допустимими доказами як сам факт протиправності дій відповідача при розгляді його заяви №11/В-15 від 11.11.2021 року так і факт завдання йому моральної шкоди та причинний зв`язок між діями посадових осіб відповідача та настанням тих негативних наслідків, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Держави Україна в особі Миколаївської обласної прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, код ЄДРПОУ: 02910048), Головного управління Державної казначейської служби у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, пр-т Центральний, 141-В, код ЄДРПОУ6 37992030) про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Саламатін