Постанова

від 11.09.2024 по справі 523/13902/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/312/24

Справа № 523/13902/22

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» -адвоката Фоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» - адвоката Фоміна Андрія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Громадська організація «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», на дії та бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, за апеляційними скаргами Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», а також Гросу Владислава Євгеновича , який діє від імені Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2022 року, постановлену під головуванням судді Кузьміної О.І.,

встановив:

03.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, заінтересована особа: Громадська організація «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» (далі - ГО «ТСОТЗ «Комбі 2»), на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., в якій просив визнати їх протиправними й неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця Парфьонова Г.В., які винесені у межах виконавчого провадження №69578815.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2022 року скарга ОСОБА_1 була задоволена частково (т.1, а.с.194-197).

В апеляційних скаргах ГО «ТСОТЗ «Комбі-2», а також представник Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. - Гросу В.Є. ставили питання про скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2022 року та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.201-209, т.2, а.с.1-14).

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 року апеляційні скарги ГО «ТСОТЗ «Комбі-2», а також представника Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. - Гросу В.Є. , були задоволені (т.2, а.с.111-117).

Разом з тим, від представника ГО «ТСОТЗ «Комбі-2» - адвоката Фоміна А.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Заперечень або пояснень на вказану заяву від інших учасників справи не надходило.

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю преставника ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» - адвоката Фоміна А.І. та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.2, а.с.165-171).

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції у відкритому судовому засіданні за участю представника ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» -адвоката Фоміна А.І. та у відсутність інших учасників справи.

Заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 року апеляційні скарги представника ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» - адвоката Фоміна А.І. та представника приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. - Гросу В.Є. були задоволені, ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 23.12.2022 року скасована, у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено (т.2, а.с.111-117).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 14/11/2022 від 14.11.2022 року, а також додаткові угоди № 1 від 14.11.2022 року та № 2 від 29.01.2023 року до договору 14/11/2022, які укладені між адвокатом Фоміним А.І. та ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» (т.2, а.с.130-133)

Крім того, до вказаного договору додано акт виконаних робіт від 18.06.2024 року, який зазначає перелік наданих послуг з правничої допомоги.

Згідно цього акту вартість зазначених послуг складає 40 000,00 грн. (т.2, а.с.134).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, ЄСПЛ, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанціях, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої та апеляційної інстанції.

При зменшенні витрат на правову допомогу апеляційним судом враховано:

- чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанціях;

- чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 910/20852/20.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Фомін А.І. надавав правову допомогу ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» в усіх цих інстанціях, тому був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на скаржника ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, які має понести ГО «ТСОТЗ «Комбі 2» у судах у розмірі 20 000,00 грн.

При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу, а також із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року складає 3 028,00 грн. на місяць.

У зв`язку з цим, сума витрат на правничу допомогу складає 20 000,00 грн., що відповідає 6,6 прожитковим мінімумам для працездатних осіб з 01.01.2024 року.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381-384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Заяву представника Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2» - адвоката Фоміна Андрія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного суду від 14.06.2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Громадська організація «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», на дії та бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Громадської організації «Товариство по спільній охороні транспортних засобів «Комбі-2», код ЄДРПОУ: 25815772, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня її складання.

Повне судове рішення складено 16.09.2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький