Ухвала

від 16.09.2024 по справі 754/3159/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-п/754/68/24

Справа № 754/3159/24

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

з секретарем судового засідання - Сарнавським М.О.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву подану відповідачкою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19.06.2024 року по цивільній справі за позовними вимогами Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2024 Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою у якій просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.06.2024 року, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та призначити справу до судового розгляду.

Мотивує подану заяву тим, що не згодна з ухваленим заочним рішенням, оскільки судом не було повноцінно та об`єктивно досліджено усі аргументи та докази, та загальні обставини справи, також вона не брала участі і не могла захистити свої права, а отже таке рішення повинно бути переглянуто та скасовано з огляду на наступне. Про судовий розгляд вона дізналася із застосунку «Дія», який відбувся без її участі та без її відома, рішення по справі було ухвалено 19.06.2024 року. Рішення по справі вона не отримувала, так як і не знала взагалі про те що проти неї подано ОСОБА_2 позов про стягнення заборгованості, на підставі чого не могла захистити свої права та взяти участь у судовому процесі. Під час розгляду справи не було встановлено, що ОСОБА_2 передавав їй грошові кошти у борг, так само не зафіксовано процедуру передачі коштів, а отже вона їх фізично не отримувала, а тому, договір позики між сторонами не укладався. Вважає, що нарахування позивачем трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період після 24.02.2022 року не відповідає вимогам ЦК України. Також позивачем не надано доказів відправки їй вимоги про повернення боргу за розпискою, а також доказів її отримання, що створює дисбаланс права сторін судового процесу. Таким чином, ваажає, що рішення Деснянського районного суду міста Києва по справі №754/3159/24 підлягає скасуванню, з факту не дослідження всіх обставин справи та ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Одночасно із заявою про скасування заочного рішення суду подала до суду клопотання щодо поновлення пропущених строків для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

22.08.2024 року від представника Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" в інтересах ОСОБА_2 - адвоката Гапоненка Р.І., надійшли заперечення на заяву відповідачки. Вважає, що заява Відповідачки про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №754/3159/24 не підлягає задоволенню, оскільки є безпідставною, необґрунтованою з огляду на наступне. Відповідач маючи зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС - була обізнана про розгляд справи №754/3159/24, однак ігнорувала усі процесуальні документи та не користувалась процесуальними правами передбаченими ЦПК України. Відповідач ( ОСОБА_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС згідно Відповіді № 3000965 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС. У Відповіді № 3000965 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС зазначено: «Фізична особа: РНОКПП: НОМЕР_1 , ПІБ: ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 12.03.2019 20:40.». З огляду на зазначене, Відповідач ( ОСОБА_1 ) знала як про позовну заяву (останню отримала та була з нею ознайомлена) так і про саму справу №754/3159/24 та про її розгляд. Більше того, у Електронному кабінеті ЄСІТС наявні усі документи по справі №754/3159/24, які є доступними для ознайомлення Відповідачу. Відповідач ( ОСОБА_1 ) ігнорувала як позовну заяву так і розгляд судом справи №754/3159/24 у цілому. Відповідач була належним чином повідомленою про день, час та місце до суду не з`явилась. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надала. Відповідач не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідач не повідомила суду поважні причини неявки у судове засідання, не надала і підтверджуючі докази поважності причин не подання відзиву та інших заперечень щодо позову. Заява Відповідача про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №754/3159/24 ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях самого Відповідача без жодного на те доказового підтвердження. Відповідачем також пропущений строк на подання даної заяви до суду, докази поважності причин пропуску такого строку у матеріалах справи відсутні. У зв`язку з вищевикладеним заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №754/3159/24 є законним, а тому не підлягає скасуванню.

В судове засідання представник позивача не з`явився у своїх письмвих запереченях просив зяву відповідачки про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 19.06.2024 року у справі №754/3159/24 залишити без задоволення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, у своїй заяві просила прийняти її заяву до розгляду та скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м.Києва від 19.06.2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на наведену вище позицію представника позивача та відповідачки, а також вказані положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин, які унеможливлюють його проведення не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, в межах даної справи було призначено кілька судових засідань, а саме на 12.04.2024 року на 09 год. 30 хв., 20.05.2024 р. на 10 год.00 хв. та 17.06.2024 року на 10 год.30 хв.

Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно інформаційного витягу № 108317193 від 04.03.2024 відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів справи, судові повістки (виклики) разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідачки, однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «із закінченням терміну зберігання» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім цього, згідно відповіді № 3000965 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС зазначено: «Фізична особа: РНОКПП: НОМЕР_1 , ПІБ: ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 12.03.2019 20:40.». З огляду на зазначене, Відповідач ( ОСОБА_1 ) могла і повинна була знати як про подання позовної заяви до суду так і про наявність цивільної справи №754/3159/24 та про її розгляд судом.

Більше того, у Електронному кабінеті ЄСІТС наявні усі документи по справі №754/3159/24, які є доступними для ознайомлення Відповідачкою.

Таким чином, відповідачка повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.

Наведене свідчить про те, що про існування у провадженні Деснянського районного суду м. Києва цивільної справи за позовом Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, відповідачка могла дізнатись до ухвалення відповідного рішення судом. Натомість, своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов або ж подачу заяви про розгляд справи за її відсутності чи зверненням з клопотанням про відкладення судового засідання тощо, відповідачка не скористалася.

Як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положень ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч. ч. 1-4 ст.12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, Відповідачкою не дотримано вимоги ч.7 ст. 285 ЦПК України, ч. 1 ст. 288 ЦПК України та не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідач долучила до заяви лише: доказ сплати судового збору, клопотання про поновлення терміну на подання заяви про перегляд заочного рішення, копію заяви з додатками для сторін, - які не мають істотного значення для правильного вирішення справи

Таким чином, відповідачкою при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при ухваленні спірного заочного рішення.

Відповідно до положень ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Наведені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідачка не навела належних обставин, які вказують на наявність законних підстав для скасування заочного рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.260, 268, 287, 288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва по справі №754/3159/24.

Заяву подану відповідачкою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 19.06.2024 року по цивільній справі за позовними вимогами Асоціації "Гапоненко Роман і партнери" в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, - залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачці про те, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2024, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суддя: О.М. Панченко