Постанова від 10.09.2024 по справі 379/1609/23

справа № 379/1609/23 головуючий у суді І інстанції Зінкін В.І.

провадження № 22-ц/824/8054/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Таращанська міська рада про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм),-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Таращанська міська рада про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм), у якій позивач просить:

зобов`язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належному позивачеві ОСОБА_2 нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу, встановлених із порушенням вимог Державних будівельних норм та Правил пожежної безпеки України впритул до зазначеного приміщення, тимчасових споруд (малих архітектурних форм), за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , та які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03 листопада 2023 року відкрито у справі загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання.

У судовому засіданні 19 січня 2024 року представник позивача - ОСОБА_5 підтримав долучене до позовної заяви клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити експертній установі - товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».

В обґрунтування клопотання зазначив, що позивач є власником нежитлового приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Починаючи з 01 листопада 2012 року позивач як фізична особа-підприємець орендує земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,034 га з кадастровим номером 3224410101:01:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі, а саме належної позивачу нежитлової будівлі магазину роздрібної торгівлі промисловими товарами.

Суміжним землекористувачем земельно ділянки є відповідач ОСОБА_1 , який з 06 серпня 2021 року орендує земельну ділянку площею 0,0087 га з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006 за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування.

Позивачем встановлено, що 27 липня 2020 року за відповідачем на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006 зареєстровано право власності за об`єкт нерухомого майна - будівля нежитлова, площею 18 кв.м., 1960 року побудови.

На переконання позивача, на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006 ніколи не існувала нежитлова будівля. У зв`язку з чим вважає, що відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 розміщено групу тимчасових споруд (МАФів) без будь-яких дозвільних документів. Вказані споруди розташовані на відстані 0,65 м та 0,25 м від стін магазину належного позивачу, що не відповідає вимогам щодо протипожежних відстаней, встановлених нормативно-правовими актами у галузі будівництва.

За обставин справи є необхідність у відповіді на питання, які потребують спеціальних знань у сфері іншій ніж права, з метою встановлення наступних юридичних фактів: Чи є об`єкт (ти), встановлений (ні) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , малою (ми) архітектурною (ними) формою (ми)? Якщо так, то яка їх кількість встановлена на земельній ділянці та чи мають встановлені МАФ (и) стаціонарні підключення до інженерних мереж?; 2) Чи є об`єкт (ти), встановлений (ні) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 . нерухомим майном? Якщо ні, то чому?; 3) Яка ступінь вогнестійкості об`єкта (тів), встановленого (них) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року клопотання представника позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

Чи є об`єкт (ти), встановлений (ні) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , малою(ми) архітектурною(ними) формою(ми)? Якщо так, то яка їх кількість встановлена на земельній ділянці та чи мають встановлені МАФ(и) стаціонарні підключення до інженерних мереж?

Чи є об`єкт (ти), встановлений (ні) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 нерухомим майном? Якщо ні, то чому?

Яка ступінь вогнестійкості об`єкта (тів), встановленого(них) на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

Проведення експертизи доручено експертам товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз», оплату за проведення експертизи покладено на позивача - ОСОБА_2 .

На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає, що відповісти на поставлені експерту питання можливо без призначення експертизи, адже він не заперечує та визнає фактичні обставини справи, може надати суду в ході розгляду справи детальні пояснення з цих питань (які з встановлених на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:006, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , об`єктів є малими архітектурними формами, а які нерухомим майном, яка їх кількість, чи мають вони стаціонарні підключення до інженерних мереж і яка їх ступінь вогнестійкості).

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 82 ЦПК України вважає, що відсутні необхідні передумови для призначення експертизи судом, оскільки не підлягають доказуванню обставини, які визнаються учасниками справи.

За таких умов, проведення експертизи призведе до суттєвого затягування розгляду справи та збільшить розмір судових витрат, розмір яких може бути покладено на відповідача.

Крім того, при вирішенні питання про призначення експертизи, суд першої інстанції не надав апелянту реальної можливості скористатися правом запропонувати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, чим порушив його процесуальні права.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Таращанська міська рада про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм), надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судове засідання апелянт ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

09 вересня 2024 року адвокат Олійник О.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням апелянта у Туреччині на весіллі доньки, який не встиг вчасно повернутися в Україну через потребу оформлення необхідних документів для транзиту через країни Євросоюзу. Доказів на підтвердження наведених обставин до клопотання не долучено. Підстав неможливості представника апелянта прибути у судове засідання не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з`явилась (статті 240 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява №16652/04).

Виходячи з наведеного, колегія суддів у межах своїх повноважень дійшла висновку про визнання причин неявки апелянта ОСОБА_1 та його представника Олійника О.О. в судове засідання не поважними, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, та з огляду на належне повідомлення про судове засідання цього учасника справи, з урахуванням категорії справи, та строку її розгляду, ухвалила проводити розгляд справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання з`явився ОСОБА_5 , який назвався представником позивача ОСОБА_2 , однак доказів на підтвердження повноважень діяти від його імені у суді апеляційної інстанції не надав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, з урахуванням предмету спору, дійшов висновку про необхідність призначення експертизи.

Колегія суддів повною мірою погоджується з таким висновком суду першої інстанції з нижченаведених підстав.

Спір у справі виник щодо усунення позивачу перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 демонтувати, встановлені із порушенням вимог Державних будівельних норм та Правил пожежної безпеки України впритул до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 тимчасових споруд (малих архітектурних форм), за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , та які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертних досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, постановлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі №917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі №927/110/18, від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11 (914/1919/20).

В роз`ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Відповідно до положень Наказу Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» до основних видів експертиз відноситься будівельно-технічна, основними завданнями якої є, у тому числі, визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів.

Наведене свідчить, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити дійсні обставини, зокрема щодо віднесення належного відповідачу майна до малих архітектурних форм, їх вогнестійкості, неможливо, а тому місцевий суд правомірно вважав, що у даному випадку є доцільним призначити по справі будівельно-технічну експертизу.

Крім того, частина 1 статті 82 ЦПК України, на яку посилається апелянт не є безумовною, оскільки обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

При цьому, ч. 1 ст. 72 ЦПК України визначає, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

За відсутності доказів на підтвердження наявності у відповідача спеціальних знань, колегія суддів критично сприймає доводи апелянта щодо його можливості відповісти на поставлені експерту питання. При цьому, суд не є спеціалістом у будівельній сфері та відповідно до покладених на нього статтею 2 ЦПК України завдань, зобов`язаний з`ясувати обставин, що мають значення для справи, у тому числі шляхом призначення експертизи.

Також, спростовуються приписами ч. 4 ст. 103 ЦПК України посилання апелянта, що суд порушив його процесуальні права, не надавши реальної можливості скористатися правом запропонувати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, адже, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Зважаючи, що для проведення вказаної експертизи потрібний значний проміжок часу, а продовження розгляду спору по суті без отримання експертних висновків є неможливим, місцевий суд, у тому числі з метою дотримання прав відповідача, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування, а зводяться виключно до незгоди із судовим рішенням.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 19 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова