Ухвала від 26.05.2025 по справі 379/1609/23

Єдиний унікальний номер: 379/1609/23

Провадження № 2/379/13/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Корженко О.В.,

представника позивача адвоката Вишнівського І.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Олійника О.О.,

третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 1, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Таращанська міська рада про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм),

УСТАНОВИВ:

Позивач 30.10.2023 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив суд: зобов`язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належному позивачеві ОСОБА_3 нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу, встановлених із порушенням вимог Державних Будівельних Норм та Правил пожежної безпеки України впритул до зазначеного приміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), юридичною адресою: АДРЕСА_2 , та які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006; стягнути з відповідача судові витрати по оплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Таращанського районного суду Зінкіна В.І. від 03.11.2023 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.01.2024 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

18.02.2025 до суду надійшов висновок судового експерта № 2-31/01 від 31.01.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи на виконання ухвали суду від 19.01.2024. Матеріали цивільної справи повернуті до суду.

Ухвалою суду від 19.02.2025 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.

20.04.2025 (вх. № 2479/25-Вх. від 21.04.2025) представником позивача адвокатом Вишнівським І.А. через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд: змінити предмет позову;

зобов`язати відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належному позивачеві ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення нежитлової будівлі адресою: АДРЕСА_2 , та яка знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224410101:01:010:0006, 3224410100:01:010:0002, що самочинно збудована із порушенням вимог Державних Будівельних Норм та Правил пожежної безпеки України впритул до зазначеного нежитлового приміщення позивача;

визнати протиправним рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Матушевської Олени Василівни за індексним номером 77292943 від 17 лютого 2025 року (14:02:2025) про державну реєстрацію прав та обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис № 58583373 про держану реєстрацію 12.02.2025 (11:59:20) за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про право власності на нежитлову будівлю, об`єкт нерухомості, з реєстраційним номером 3087900632020, загальною площею 101,3 кв.м. за адресою, АДРЕСА_2 , із закриттям розділу державного реєстру речових прав на це нерухоме майно; в іншій частині позовні вимоги стосовно розподілу судових витрат на дату подання цією заяви залишити без змін.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що на дату підготовки цієї заяви відповідачем при будівництві порушено вимоги п. п. 5,7 ч.2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме перевищено максимальнодопустимий відсотокзабудови земельноїділянки та мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червонихліній ііснуючих будинківта споруд.Більше того, при вирішенні питання про встановлення самочинного будівництва відповідачем нежитлової будівлі на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006 та суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 3224410100:01:010:0002, загальною площе 0,0408 га (408 кв.м.), яка є приватною власністю відповідача, суд має врахувати, що відповідно до даних на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва нове будівництво торгівельно-офісної будівлі відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 24.01.2025 було розпочато 15.01.20125, а завершено 23.01.2025, що повністю суперечить матеріалам цивільної справи, в тому числі і висновку будівельно-технічної експертизи проведеної на підставі ухвали суду, яка була проведена до початку та до завершення будівництва. Стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3224410100:01:010:0002 взагалі будь-які дозволи у сфері будівництва не видавались. Водночас, з цим згідно з інформацією Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва саном на 20.04.2025 відповідача чи, або його представники намагались зареєструвати містобудівні умови та обмеження саме по цій земельній ділянці. Вказані відомості, в сукупності з іншими доказами у справі, однозначно вказують на факт самочинного будівництва відповідачем будівлі у відсутності будь-який дозвільних документів у сфері містобудування у травня 2021 року на обох земельних ділянках. Позивач звертає увагу суду на те, що у період з травня 2021 по даний час достовірно і об`єктивно встановлено, що відповідач чи/або його представник не надавали державному реєстратору жодного документу про завершення будівництва нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410100:01:010:0002. Не надавався жоден документ про прийняття нерухомого майна в експлуатацію на цій земельній ділянці. Не надавався жоден документ, що передбачений ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Окремо суд також мас врахувати, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи однозначно визначено той факт, що перемістити цієї будівлі, площа забудови якої лише в межах земельної ділянки кадастровий номер 3224410101:01:010:0006 складає 101 кв.м. без її пошкодження неможливо. З вище викладеного, слідує єдиний висновок, що нежитлова будівля, яка знаходиться на земельних ділянка з кадастровими номерами 3224410100:01:010:0002, 3224410101:01:010:0006 є самочинним будівництвом.

Представник позивача адвокат Вишнівський І.А. у підготовчому засіданні просив прийняти заяву про зміну предмету позову.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Олійник О.О. заперечували з приводу прийняття заяви про зміну предмету позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у підготовчому засіданні просила прийняти заяву про зміну предмету позову.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки до суду не повідомили.

28.04.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Таращанської міської ради Кудрицькою І.О. подано клопотання про розгляд справи без її участі, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, розглядаючи подану заяву про зміну предмету позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно дозмісту ч.2ст.197ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд: вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 у справі 723/1233/17 № 61-1002св23, зроблено висновок, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2023 у справі № 603/761/19 провадження № 61-11063св23.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого устатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначеністаттею 5 ЦПК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

При цьому суд звертає увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі № 149/411/21, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19, від 23 грудня 2021 року у справі № 755/11382/20.

Так, у позовній заяві, поданій позивач 30.10.2023 просив: зобов`язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належному позивачеві ОСОБА_3 нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 шляхом демонтажу, встановлених із порушенням вимог Державних Будівельних Норм та Правил пожежної безпеки України впритул до зазначеного приміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), юридичною адресою: АДРЕСА_2 , та які розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3224410101:01:010:0006.

Разом з тим, у заяві про зміну предмету позову 20.04.2025 (вх. № 2479/25-Вх. від 21.04.2025) представником позивача заявлені наступні вимоги:

зобов`язати відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні належному позивачеві ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення нежитлової будівлі адресою: АДРЕСА_2 , та яка знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224410101:01:010:0006, 3224410100:01:010:0002, що самочинно збудована із порушенням вимог Державних Будівельних Норм та Правил пожежної безпеки України впритул до зазначеного нежитлового приміщення позивача;

визнати протиправним рішення державного реєстратора Білоцерківської міської ради Київської області Матушевської Олени Василівни за індексним номером 77292943 від 17 лютого 2025 року (14:02:2025) про державну реєстрацію прав та обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис № 58583373 про держану реєстрацію 12.02.2025 (11:59:20) за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про право власності на нежитлову будівлю, об`єкт нерухомості, з реєстраційним номером 3087900632020, загальною площею 101,3 кв. м за адресою, АДРЕСА_2 , із закриттям розділу державного реєстру речових прав на це нерухоме майно;

в іншій частині позовні вимоги стосовно розподілу судових витрат на дату подання цією заяви залишити без змін.

Таким чином, заява позивача про зміну предмета позову, є новою позовною заявою, оскільки в ній зазначені самостійна матеріально-правова вимога та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою та предметом позову та, які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами в рамках нової позовної заяви.

Враховуючи, що чиннийЦПК Українине передбачає одночасної зміни предмета та підстав позову, суд прийшов до висновку, що заява про зміну предмета позову не може бути прийнята в даному провадженні, оскільки остання подана без додержання вимогст. 49 ЦПК Українита фактично призводить до виникнення нового предмета позову, тобто нової матеріально-правової вимоги, а також нової підстави позову (нових обставин та норм права в обґрунтування нового предмета позову), що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 755/11382/20, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 5ст. 259 ЦПК Україниухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Ухвалою, постановленою судом без оформлення окремого документа, зазначеною у протоколі судового засідання від 26.05.2025, відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову. На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. 5 ст. 259 ЦПК України, суд вважає за необхідне оформити таку ухвалу у вигляді окремого процесуального документа після закінчення судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 189, 197, 259-260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику позивача адвокату Вишнівському І.А. у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

Заяву представника позивача адвоката Вишнівського І.А. про зміну предмету позову, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Таращанська міська рада про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні нежитловим приміщенням шляхом демонтажу тимчасових споруд (малих архітектурних форм), повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про зміну предмета та підстав позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена у вигляді окремного процесуального документа після закінчення судового засідання.

Головуючий:В. І. Зінкін