Рішення

від 16.09.2024 по справі 280/401/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2024 року Справа № 280/401/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

-податкове рішення-повідомлення №00042450901 від 18.09.2023 року Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» накладено штраф у розмірі 36536,00 грн.;

-податкове рішення-повідомлення №00042460901 від 18.09.2023 року Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» накладено штраф у розмірі 6800,00 грн.;

-податкове рішення-повідомлення №00042440901 від 18.09.2023 року Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.;

- податкове рішення-повідомлення №00042430901 від 18.09.2023 року Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» накладено штраф у розмірі 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що , приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обгрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. За відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Також зазаначає, що що застосування штрафу (фінансової санкції) у розмірі 6800 гривень за незначне відхилення фактично за кілька секунд, інколи декілька хвилин до/після дозволеного часу продажу дозволеного часу продажу алкогольних напоїв є надмірним тягарем для позивача та не відповідає справедливій рівновазі між публічними інтересами та захистом основних прав конкретної особи. им, більше, незнаний час відхилення від дозволеного часу продажу алкогольних напоїв, є об`єктивно необхідним для завершення операції продажу товару на касі. контролюючий орган перевищив свої службові повноваження в частині аналізу торгових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольної закупівлі та фактичної перевірки саме на місці проведення господарської діяльності, як це передбачено ПК України та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО. Відповідачем зазначено, що згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органів ДПС встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що дублюються.

Наведене не є реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках пов`язане з невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами, а не з наявністю фактів продажу алкогольних напоїв, маркованих з порушенням вимог Положення №1251. Також, контролюючий орган перевищив свої службові повноваження в частині аналізу торгових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольної закупівлі та фактичної перевірки саме на місці проведення господарської діяльності, як це передбачено ПК України та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО . Притягнення позивача до відповідальності згідно з податковим рішенням- повідомленням №00042440901 від 18.09.2023 року у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за нібито зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка також є безпідставним,оскільки 21.07.2023р. представниками контролюючого органу не встановлювався факт зберігання вказаного не розкоркованого алкогольного напою, що нібито знаходився на вітрині у торгівельному залі та на якому була відсутня більша частина марки акцизного податку встановленого зразка.

Акт зняття залишку алкогольного напою не складався 21.07.2023р. представниками контролюючого органу та не надавався на підпис (ознайомлення) посадовим особам ТОВ "ІНТЕЛЬ-2". Крім того, такий акт не додавався до акту фактичної перевірки від 07.08.2023 року. Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органів ДПС встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що дублюються. Наведене не є реалізацією алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках пов`язане з невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами, а не з наявністю фактів продажу алкогольних напоїв, маркованих з порушенням вимог Положення №1251. В ході фактичної перевірки відповідачем не отримано доказів, що позивачем реалізовувались алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Щодо спірного рішення, яким на позивача було накладено штраф за за нібито ненадання в повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки позивач у позові зазначив, що про які документи йде мова позивачу невідомо. В ході перевірки позивачем надавалися представникам контролюючого органу всі документи, які вони вимагали. Крім того, до заперечення на акт фактичної перевірки (з якого позивач дізнався, що ним нібито не було надано якійсь документи), позивачем надавалися документи на товар, на право користування приміщенням, банківські документи, що видно до додатків до заперечення. Однак, вказане не було враховано відповідачем та прийнято безпідставне та необґрунтоване податкове рішення-повідомлення №00042430901 від 18.09.2023 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн. за нібито ненадання в повному обсязі документів. На підставі наведеного у позові просить задовольнити позовні вимоги.

16.01.2024 ухвалою судді було відкрито проваження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

07.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зокрема зазначено наступне. З метою виконання функцій, передбачених ст.19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до пп.80.2.5 п.80.2. ст.80 ПК України, доповідною запискою від 19.07.2023 № 2501вн повідомлено керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстав для проведення фактичної перевірки об`єкта господарювання ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» (код ЄДРПОУ 38906780) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1, задля встановлення фактичних обставин та недопущення порушень законодавства в сфері обігу підакцизних товарів. Чинне законодавство не встановлює вимоги щодо змісту та способу визначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки. Лише факт того, що в наказі про призначення перевірки не вказано конкретних обставин, які охоплюються положеннями пп.80.2.5. п.80.2 ст. 80 ПК України, не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатом перевірки рішення. Зважаючи, що позов не містить підтверджень впливу на законність та обґрунтованість оскаржених ППР такою обставиною, як відсутність в наказі про проведення фактичної перевірки інформації про порушення позивачем законодавства, відповідно, не може бути підставою для визнання цих ППР протиправними. Щодо виявлених перевіркою порушень відповідач у позові зазначив, що час формування та друку фіскальних чеків тільки підтверджує, що продаж алкогольних напоїв відбувся в межах забороненого часу. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позовна заява не містить заперечень по суті цього порушення та не надано переконливих доказів його відсутності, отже позивач визнав факт порушення. Також перевіркою встановлено факт зберігання в магазині не розкоркованого алкогольного напою (що знаходився на вітрини у торгівельному залі), на якому відсутня більша частина марки акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується також фото. Крім того, за адресою здійснення діяльності: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 1, протягом січня - березня 2023 неодноразово здійснювалась реалізація алкогольних напоїв з марками акцизного податку одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку. Так позивачем при реалізації алкогольних напоїв використано одну і ту саму марку акцизного податку на різні види, різні назви алкогольних напоїв, а також на різну місткість спирту та об`єми напоїв. Тобто, виробник, який придбав марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв сплатив різну суму акцизного податку, але позивачем зазначено одну у ту саму марку, яка не відповідає ні об`єму алкогольного напою, ні виду, для якого було придбано марку акцизного податку, ні сплаченій сумі акцизного податку. Отже, встановлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення N 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами), у зв`язку із чим така продукція вважаються немаркованою. Зауваження позивача щодо використання інформації з облікових данних РРО тільки при камеральній перевірці не обґрунтоване жодною прямою нормою щодо заборони перевірки такої інформації в межах інших видів перевірок. Також, Зважаючи, що весь пакет документів, зокрема, первинні документи на товар, банківські документи не були надані до перевірки, заперечення не містять обґрунтування об`єктивності причин неможливості надати ці документи до перевірки, а також неможливість їх перевірки під час розгляду заперечень (заперечення розглядаються протягом декількох годин, а не діб чи днів, та не може підмінити собою повноцінну перевірку), до позивача на підставі п.121.1. ст.121 ПК України застосовано штраф в розмірі 1020 гривень за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. На підставі наведеного у відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив за змістом аналогічна позовній заяві.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» зареєстровано тяк юридичну особу 04.06.2022, номер запису: 1001031070012034887. Основним видом економічної діяльності підприємства є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.13).

На підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на виконаннняти рішення Комітету Верховної Ради України з питань фіннасів, податкової та митної політики від 08 травня 2023 року (протокол №136), доповідної записки заступника начальника управління контролю за підакцизними товарами Зарецької Юлії від 19.07.2023 № 2501вн заступником начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Аллою Децик винесено наказ від 21.07.2023 № 1328-П про проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1 де здійсню\ діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» з 21 липня 2023 року тртивалістю 10 діб за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контрою за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні (а.с.14).

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт фактичної перевірки №4423/08/01/09/38906780 від 07.08.2023, яким зафіксовані наступні порушення:

-ч.10 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етиловог коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 16.01.2023 №16, п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 21.02.2023 № 85, п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 03.04.2023 № 156, п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 18.04.2023 № 185 - реалізація алкогольних напоїв в заборонений час доби на території Запорізької області;

-абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального " від 19.12.19995 № 481/95-ВР, п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України, - зберігання не розкоркованого алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка;

-ст. 11 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, ст.226 Податкового кодексу України - реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

-п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України - ненадання в повному обсязі документів, пов`язаних з предметом перевірки.

-Позивач не погодився з висновками акту та подав 01.09.2023 заперечення. Позивачу надано відповідь на заперечення про залишення висновків акту без змін.

-За результатами акту фактичної перевірки, з урахуванням розгляду заперечень, 18.09.2023 прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій:

-N000042450901 на суму 36 536,00 грн,

-N000042460901 на суму 6 800,00 грн,

-N000042440901 на суму 17 000,00 грн,

-N000042430901 на суму 1 020,00 грн.

Не погоджуючись з зазнченими рішеннями в та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За вимогами пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5).

За обставинами справи податковий контроль здійснювався на підставі наказу від 21.07.2023 № 1328-п про проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1, де здійснює діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2», первірку згідно наказу провести з період діяльності з 01.01.2023 року по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контрою за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

З матеріалів справи встановлено, що перед проведенням перевірки наказ, направлення та службові посвідчення надані для огляду директору ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» ОСОБА_1 , яка розписалась особисто про ознайомлення із зазначеними документами в направленнях на перевірки та надала письмові пояснення.

Суд звертає увагу, що жодних заперечень щодо підстав проведення перевірки позивач не висловлював та не надавав письмово протягом проведення перевірки.

Як встановлено судом та вбачається з наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.07.2023 № 1328-П «Про проведення фактичної перевірки», законодавчо визначеною підставою для проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі вказано підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

У постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 21.07.2022 № 320/1864/21 викладена правова позиція, що контролюючий орган має право на призначення фактичної перевірки на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Суд наголошує, що відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом. Аналогічна правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду у справі № 460/1239/19 від 21.01.2021.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального), у зв`язку з чим є безпідставними доводи позивача в цій частині.

При цьому в якості підстави для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача контролюючим органом надано суду лист ДПС України № 14149/7/99-00-09-02-01-07, яким повідомлено про наявність випадків відображення суб`єктами господарювання під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями номерів та серій марок акцизного податку в фіскальних чеках без дотримання вимог законодавства, що регулює зазначене питання. Зокрема, в додатку до листа надано інформацію щодо ТОВ «ІНТЕЛЬ-2». Виходячи зі змісту вказаного листа, управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Запорізькій області було складено доповідну записку, за якою пропонується з метою виконання функцій, передбачених ст.19-1 Податкового кодексу, встановлення фактичних обставин, недопущення порушень законодавства та на підставі ст.. 19-1, ст.. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) організувати проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою, у тому числі, м. Запоріжжя, вул. Бочарова б.1, да здійснює діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2».

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про те, що порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки факт таких порушень не знайшли свого підтвердження.

Щодо порушень встановлених в акті перевірки та які стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 N000042460901 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6800,00 грн

ТОВ "ІНТЕЛЬ-2" (код ЄДРПОУ 38906780) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 1 зареєстровано реєстратор розрахункових операцій моделі DАТЕСS РР-3530Т фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165

Проведеним вибірковим аналізом електронних копій фіскальних чеків, сформованих реєстратором розрахункових операцій моделі DАТЕСS РР-3530Т, фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165, наявної в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в період з 01.01.2023 по 04.08.2023, встановлено реалізацію алкогольних напоїв з 18:00 до 10:00, зокрема:

18.0.2023 о 18:00:19 фіскальний чек №364449 на товар «2203000100#2348 *Пиво Львівське 1715 св.4,7% 1,15л Україна» на суму 47,50 грн;

26.02.202318:02:00 фіскальний чек №366109 на товар «2208201200#7042 *Коньяк Шустов 3* 40% 0.1л» на суму 32,00 грн;

26.02.202309:59:05 фіскальний чек №366145 на товар «2208601100#5055 *Горілка особ. Первак Домашній Пшеничний 40%об 0,5 л Україна» на суму 89,50 грн;

10.03.2023 18:01:00 фіскальний чек №368601 на товар «2203000900#3089 *Пиво Seth Rileys Garage fan zero Лайм 0,5л з/б Оболонь» на суму 111,00 грн;

13.03.2023 09:56:09 фіскальний чек №369014 на товар «2208601100#1596*Горілка Козацька Рада Класична 0,1л 40% Україна» на суму 34,00 грн;

28.03.2023 18:03:41 фіскальний чек № 372054 на товар «2203000900#3089*Пиво Seth Rileys Garage fan zero Лайм 0,5л з/б Оболонь» на суму 37,00 грн;

06.04.2023 09:59:41 фіскальний чек № 373632 на товар «2208601100#2208 *Горілка Хортиця Класична 0,2л 40% Україна» на суму 44,00 грн;

01.07.2023 09:45:39 фіскальний чек №392544 на товар «2208601100#3624 *Горілка особлива Оксіженіум 40% 0,5л Україна» на суму 89,50 грн.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР (далі - Закон N 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Частиною десятою ст.15-3 Закону N 481 встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Зазначені повноваження також передбачені пунктом 44-1 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 N 280/97-ВР, як компетенція сільських, селищних, міських рад в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що передбачено статтею 21 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" 12 травня 2015 року N 389^Ш.

Воєнний стан, згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. N 1457 (далі - Порядок), заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.

Наказом військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) визначається час введення та строк дії заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан (п.4 Порядку).

Згідно з вимогами статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, тільки на період дії воєнного стану в Україні повноваження щодо прийняття рішення про заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці належать саме військовим адміністраціям.

Наказами Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 16.01.2023 № 16 та від 21.02.2023 № 85 встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, зокрема пунктом 2 цього Наказу на території Запорізької міської територіальної громади дозволено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв:

-з 10:00 до 18:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів громадського харчування;

-з 10:00 до 21:00 - закладам громадського харчування.

Наказами Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» від 03.04.2023 № 156, від 18.04.2023 № 185 встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, зокрема пунктом 2 цього Наказу на території Запорізької міської територіальної громади дозволено всім суб`єктам господарювання продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10:00 до 21:00.

Накази є загальнодоступним та розміщені на сайті Запорізької обласної державної адміністрації: https://www.zoda.gov.ua.

Фактичною перевіркою об`єкта господарювання, на якому здійснює діяльність позивач, встановлено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв в заборонений час, що є порушенням вимог п.2 Наказів Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» та ч.10 ст.15-3 Закону № 481.

Відповідно до абзацу 14 частини другої ст.17 Закону №481, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1.проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2.надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій ^К-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Аналіз вищевказаних норм свідчить, що операція по продажу товару вважається закінченою після надання покупцю розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції продажу товару.

Таким чином, час формування та друку фіскальних чеків тільки підтверджує, що продаж алкогольних напоїв відбувся в межах забороненого часу.

Позовна заява не містить заперечень по суті цього порушення та не надано переконливих доказів його відсутності, позивач визнає факт порушеннь, але посилається на те, що в даному випадку у спірних правовідносинах підлягає застосуванню принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки розмір штрафних санкцій є надмірним за порушення, яке не змогло призвести до порушення публічного інтересу в розмірах співмірних застосованій санкції.

З цього приводу суд зазначає, що контролюючий орган при прийнятті рішення плвиен керуватися Законом. При цьому ані Закон №481, ані Податковий кодекс України не встановлюють залежність накладення санкцій на суб`єктів господарювання від «принципу пропорційності між інтересами, цілями та засобами їх досягнення». У відповідача в даному випалку відсутні дискреційні повновадення діяти на власний розсуд. Єдиним фактором, від якого залежить застосування фінансових санкцій, є виявлення порушень. Окрім того, довод позивача про те, що розмір санкцій є надмірним, не приймається судом, оскільки такий розмір виначений Законом при цьому відповідальність за порушення вимог статті 15-3 Закону №481 встановлена у фіксованій сумі, що не залежить ні від кількості фактів порушень, ні від суми розрахункових операцій.

Отже судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 N000042460901.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 N000042450901 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36 536,00 грн суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено факт зберігання в магазині не розкоркованого алкогольного напою (що знаходився на вітрини у торгівельному залі), на якому відсутня більша частина марки акцизного податку встановленого зразка, а саме 1 (одну) упаковку (типу "Тetra Раrк") вина ординарного кріпленого десертного спеціального типу солодке червоне «Кагор Український» з вмістом спирту 16%об, об`ємом 1 літр, виробник ТОВ «Виноробний завод КВЗ», вартість якого відповідно цінника складає 77,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, що призвело до зменшення довжини марки на 10 чи більше міліметрів. Зняття залишків алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими та знаходяться на об`єктів торгівлі, міститься в додатках до акту перевірки.

Фото такого алкогольного напою, які зроблені під час перевірки, також підтверджують відсутність центральної частини марки саме від краю до краю паку на верхній частині та на кришці в місці відкоркування.

За адресою здійснення діяльності: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 1, протягом січня - березня 2023 неодноразово здійснювалась реалізація алкогольних напоїв з марками акцизного податку одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку.

В ході аналізу інформації в електронних копіях фіскальних чеків, які позивач передав до інформаційної бази ДПС України, встановлено, що у період з 01.01.2023 по 04.08.2023 ТОВ "ІНТЕЛЬ-2" (код ЄДРПОУ 38906780) через РРО моделі DАТЕСS РР- 3530Т фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165 формував та друкував в фіскальних чеках інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів, які зазначені в акті перевірки у вигляді таблиці на сторінках 4-21, також таблиця додана окремо до відзиву (а.с. 73-81), де відображена інформація щодо дати і часу операції, номер фіскального чеку, найменування товару, сума операції, серія та номер МАП, яка зазначена у двох і більше чеках.

Загальна сума таких операцій складає 18 268,00 грн.

За ст. 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону №481, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку)алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (уразі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася підчас відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці)тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Відповідно до п.226.6. ст.226 ПК України, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7. ст.226 ПК України).

Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки (п.226.8. ст.226 ПК України).

Відповідно до п.226.9. ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до п.226.3. і п.226.5. ст.226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та за зразками, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1251 (далі - Положення N 1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "УКРАЇНА", "МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR -код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR -код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR -кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству- виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Відповідно до пункту 20 Положення N 1251, вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшиласядовжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки -на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481 у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, законодавцем встановлена відповідальність у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2020 р. у справі N 808/4108/16 зазначив, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону N 481 щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування,реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 08 листопада 2019 року у справі N 821/1144/16.

Таким чином, у разі реалізації алкогольних напоїв, які немарковані, з підробленими марками акцизного податку або з марками акцизного податку, що не відповідають вимогам Положення N 1251, до суб`єктів господарювання застосовуються санкції відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" - штраф у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше17000 гривень. Підставою для застосування штрафу є акт податкової перевірки.

Верховний Суд у постанові від 19 червня 2020 р. у справі N 140/388/19 вказав на те, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються,доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення,прийнятого на підставі такого акта.

При цьому, статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 N 265/95- ВР визначено, що електронна копія розрахункового документа ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;електронна копія фіскального звіту ідентична копія (у формі електронних даних)фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

У пункті 11 статті 3 Закону N 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання,які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, фіскальний чек, в тому числі з пам`яті РРО, може використовуватися контролюючими органами, зокрема, під час проведення перевірок платників податків,

Так позивачем при реалізації алкогольних напоїв використано одну і ту саму марку акцизного податку на різні види, різні назви алкогольних напоїв, а також на різну місткість спирту та об`єми напоїв.

Тобто, виробник, який придбав марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв сплатив різну суму акцизного податку, але позивачем зазначено одну й ту саму марку, яка не відповідає ні об`єму алкогольного напою, ні виду, для якого було придбано марку акцизного податку, ні сплаченій сумі акцизного податку.

Отже, перевіркою юуло встановлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення N 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами), у зв`язку із чим така продукція вважаються немаркованою.

Суд вважає необґрунтованими пояснення позивача про те, що при проведенні перевірки використано податкову інформацію, яка не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, оскільки позивачем не надано суду доказів на спростування зазначеної в електронних копіях фіскальних чеків інформації.

Доводи позивача про те, що повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках пов`язане з невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами є лише припущеннями позивача, не підтвердженими доказами. Крім того, такі доводи не спростовують встановлені під час перевірки порушення, натомість підтверджують реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Також доводи позивача щодо внесення продавцем позивача таких ідентичних реквізитів МАП вказаних алкогольних напоїв шляхом внесення ручним методом та внесення таких реквізитів на власний розсуд, свідчить про те, що акцизна марка має пошкодження, отже така алкогольна продукція вважається немаркованою в силу приписів п. 20 Положення N 1251, яким передбачено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 цього Положення, та в силу приписів п. 226.9 ст. 226 ПК України, якою визначено, що вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог положення N 1251.

Щодо доводів позивача про протиправність використання податковим органом в межах фактичної перевірки податкової інформації, яка міститься в фіскальній пам`яті РРО та яку платники передали до ДПС України, і можливості перевіряти таку інформацію тільки в межах камеральної перевірки. Суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку (СОД) РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1)своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2)своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3)своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4)повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5)своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39 3 цього Кодексу;

6)своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7)своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39 3 цього Кодексу;

8)своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44 1.2 статті 44 1 цього Кодексу;

9)своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44 2 цього Кодексу;

10)своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44 1.3 статті 44 1, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11)своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до п.76.1. ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз норм, якими впорядковано проведення камеральної перевірки, підтверджує її особливість зважаючи саме на предмет такої перевірки:

-дотримання строків та порядку подання податкових декларацій (розрахунків),

-дотримання строків, порядку та повноти сплати узгодженої суми грошового зобов`язання,

-дотримання строків та порядку реєстрації накладних та/або розрахунків коригування до накладних;

-дотримання строків та порядку надання інформації.

Обмеження місця проведення камеральної перевірки (проводиться у приміщенні контролюючого органу) та обмеження інформації, яка може бути використана (виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування, а також СОД РРО) також підкреслюють особливість камеральної перевірки - тільки питання щодо дотримання строків та порядку, пов`язаних з оподаткуванням.

Посилання в статті 75 ПК України на використання в межах камеральної перевірки інформації з системи обліку даних РРО стосується тільки порівняння отриманих через РРО коштів та відображення в чеках податків для їх порівняння при перевірці звітності та/або накладних.

Натомість, фактична перевірка не стосується питань податкової звітності, але здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Тож, вищевказаний довод позивача не обґрунтований жодною прямою нормою Законущодо та суперечить сенсу камеральних перевірок, визначеному Податковим кодексом України.

Крім того, посилання позивача на висновок Верховного Суду по справі №640/4687/19 не є релевантними цій справі, тому що жодним чином не стосується питань проведення фактичних перевірок.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 N000042430901 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 020,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Перед проведенням перевірки директору ТОВ "ІНТЕЛЬ-2" (код ЄДРПОУ 38906780) ОСОБА_1 21.07.2023 фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області пред`явлений наказ, направлення і службові посвідчення, що підтверджують особисті підписи в розписках до направлень.

Також директор ОСОБА_1 21.07.2023 отримала лист про надання документів, пов`язаних з предметом перевірки (а.с. 69 зворотній бік).

Таким чином, фахівцями податкового органу було дотримано вимог статті 81 ПК України, вони були допущені до перевірки та мали право на отримання всіх документів, пов`язаних з предметом перевірки.

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Така вимога пункту 85.2 відповідає закріпленим статтею 16 ПК України обов`язкам платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (п.16.1.7); а також правам податкового органу, визначеним статтею 20 ПК України, в т.ч. правом запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп.20.1.6 п.20.1 ст.20).

Таким чином, після вручення копії наказу і початку перевірки у позивача виник обов`язок надати до перевірки всі необхідні документи. Виникнення такого обов`язку норми податкового кодексу пов`язують саме з початком фактичної перевірки без будь-яких додаткових повідомлень.

Окрім того, позивач листом від 27.07.2023 задля надання документів просив продовжити перевірку, що й було здійснено наказом про продовження фактичної перевірки ще на 5 діб. №1383-н від 28.07.2023 (а.с. 69).

Зважаючи, що весь пакет документів, зокрема, первинні документи на товар, банківські документи не були надані до перевірки, заперечення не містять обґрунтування об`єктивності причин неможливості надати ці документи до перевірки, а також неможливість їх перевірки під час розгляду заперечень (заперечення розглядаються протягом декількох годин, а не діб чи днів, та не може підмінити собою повноцінну перевірку), до позивача на підставі п.121.1. ст.121 ПК України застосовано штраф у розмірі 1020 гривень за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Тож зазначене підтверджує правомірність податкових повідомлень-рішень та їх відповідність нормам чинного законодавства.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» (69068, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1, ЄДРПОУ 38906780) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В. Стрельнікова