Постанова

від 25.12.2024 по справі 280/401/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/401/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. у справі №280/401/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» (далі ТОВ «ІНТЕЛЬ-2»), через систему «Електронний Суд», звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, судом першої інстанції позов зареєстровано 11.01.2024р. /а.с. 1-11, 46/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі № 280/401/24 та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін / а.с. 48/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку об`єкта торгівлі за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами, у ході якої на думку податкового органу виявленні порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, що відображено у акті перевірки №4423/08/01/09/38906780 від 07.08.2023р., на підставі якого відповідачем 18.09.20204р. було прийнято податкові повідомлення-рішення №00042450901, №00042460901, №00042440901, №00042430901, але позивач вважає ці рішення необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що перевірку відповідачем перевірку проведено із порушенням встановленого чинним законодавством порядку призначення та проведення перевірок, висновки акту перевірки є безпідставними, в ході перевірки позивачем було надано посадовим особам податкового органу усі документи. які стосуються предмету перевірки, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00042450901, №00042460901, №00042440901, №00042430901 від 18.09.2024р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. у справі № 280/401/24 ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» у задоволенні адміністративного позову відмовлено /а.с. 124-133/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою системи «Електронний Суд», 14.10.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, які зареєстровані судом 14.10.2024р. / а.с. 137- 148/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. у справі № 280/401/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги, з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи № 280/401/24/а.с. 154/,

Матеріали адміністративної справи №280/401/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 28.11.2024р. /а.с. 168/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024р. справу №280/401/24 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 10.12.2024р. / а.с. 169/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи/ а.с. 170,171/.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 16.09.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним у справі позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / .с. 158-167/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи з`ясовано усі обставини справи, які мали суттєве значення для її вирішення та постановлено обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні позову через його необґрунтованість та безпідставність, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.09.2024р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ГУ ДПС у Запорізькій області, на підставі наказу від 21.07.2023 № 1328-П про проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1, у якому здійснює діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» /а.с.14/, проведено фактичну перевірку з метою здійснення контрою за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №4423/08/01/09/38906780 від 07.08.2023р. (далі акт перевірки) /а.с. 20 (зворотня сторона) - 27/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки у ході перевірки встановлено наступні порушення:

- ч.10 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» №16 від 16.01.2023р., п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» № 85.від 21.02.2023р., п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» № 156 від 03.04.2023р., п. 2 Наказу голови обласної державної адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» № 185 від 18.04.2023р., яке полягає у реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби на території Запорізької області;

- абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, п.226.11 ст.226 Податкового кодексу України, яке полягає у зберіганні не розкоркованого алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка;

- ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, ст.226 Податкового кодексу України, яке полягає у реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, яке полягає у ненадані в повному обсязі документів, пов`язаних з предметом перевірки.

За результатами проведеної перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача на акт перевірки, відповідачем 18.09.2023р. прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» штрафних (фінансових) санкцій /а.с. 28-31/:

- №000042450901 на суму 36536,00 грн.,

- № 000042460901 на суму 6800,00 грн.,

- № 000042440901 на суму 17000,00 грн.,

№ 000042430901 на суму 1020,00 грн.

і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у справі.

Питання справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За вимогами пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5).

З матеріалів справи / а.с. 14/ вбачається що фактична перевірка була проведена на підставі наказу відповідача № 1328-п від 21.07.202р.3 про проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, б. 1, де здійснює діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2», за період діяльності з 01.01.2023р. по день закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контрою за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні, з дотриманням п. 81.1 статті 81 ПК України, і підставою для проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі вказано пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.і 80 ПК України.

При цьому під час розгляду справи встановлено, що вищезазначений наказ прийнято відповідачем у зв`язку з отриманням листа ДПС України № 14149/7/99-00-09-02-01-07 від 19.06.2023р., який долучено відповідачем до матеріалів справ і яким повідомлено про наявність випадків відображення суб`єктами господарювання під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольним напоями номерів та серій марок акцизного податку в фіскальних чеках без дотримання вимог законодавства, що регулює зазначене питання / а.с. 70-71/, і у додатку до цього листа, серед інших суб`єктів господарювання, наведено інформацію щодо ТОВ «ІНТЕЛЬ-2, у зв`язку із чим управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Запорізькій області було складено доповідну записку, за якою запропоновано з метою виконання функцій, передбачених ст.19-1 Податкового кодексу, встановлення фактичних обставин, недопущення порушень законодавства та на підставі ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) організувати проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою, у тому числі, м. Запоріжжя, вул. Бочарова б.1, да здійснює діяльність ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» / а.с. 66/.

Враховуючи вищезазначене, та приймаючи до уваги, що позивач допустив посадових осіб до проведення перевірки та під час її проведення жодних заперечень щодо підстав проведення перевірки не висловлював та не надавав письмово протягом проведення перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність порушень відповідачем вимог податкового законодавства щодо призначення та проведення перевірки.

Щодо виявлених у ході перевірки порушень, які зазначені у акті перевірки, які стали підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так під час розгляду цієї справи встановлено, що ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» (код ЄДРПОУ 38906780) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 1 зареєстровано реєстратор розрахункових операцій моделі DАТЕСS РР-3530Т фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165, і проведеним у ході перевірки вибірковим аналізом електронних копій фіскальних чеків, сформованих реєстратором розрахункових операцій моделі DАТЕСS РР-3530Т, фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165, наявної в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в період з 01.01.2023 по 04.08.2023, встановлено реалізацію алкогольних напоїв з 18:00 до 10:00, зокрема:

- 18.02.2023р. о 18:00:19 фіскальний чек №364449 на товар « 2203000100#2348 *Пиво Львівське 1715 св.4,7% 1,15л Україна» на суму 47,50 грн;

- 26.02.2023р. 18:02:00 фіскальний чек №366109 на товар « 2208201200#7042 *Коньяк Шустов 3* 40% 0.1л» на суму 32,00 грн;

- 26.02.2023р. 09:59:05 фіскальний чек №366145 на товар « 2208601100#5055 *Горілка особ. Первак Домашній Пшеничний 40%об 0,5 л Україна» на суму 89,50 грн;

10.03.2023 18:01:00 фіскальний чек №368601 на товар « 2203000900#3089 *Пиво Seth Rileys Garage fan zero Лайм 0,5л з/б Оболонь» на суму 111,00 грн;

- 13.03.2023р. 09:56:09 фіскальний чек №369014 на товар « 2208601100#1596*Горілка Козацька Рада Класична 0,1л 40% Україна» на суму 34,00 грн;

- 28.03.2023р. 18:03:41 фіскальний чек № 372054 на товар « 2203000900#3089*Пиво Seth Rileys Garage fan zero Лайм 0,5л з/б Оболонь» на суму 37,00 грн;

- 06.04.2023р. 09:59:41 фіскальний чек № 373632 на товар « 2208601100#2208 *Горілка Хортиця Класична 0,2л 40% Україна» на суму 44,00 грн;

- 01.07.2023р. 09:45:39 фіскальний чек №392544 на товар « 2208601100#3624 *Горілка особлива Оксіженіум 40% 0,5л Україна» на суму 89,50 грн.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Нормами ч. 10 ст. 15-3 Закону № 481 встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Зазначені повноваження також передбачені п. 44-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, як компетенція сільських, селищних, міських рад в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що передбачено статтею 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. на 30 днів, та у подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і воєнний стан тривав протягом періоду за який проведено перевірку, під час проведення перевірки позивача, під час розгляду справи судом першої інстанції та триває під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» 12.05.2015р. 15 року № 389- VIII.

Воєнний стан, згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Відповідно до п. 3 Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1457 від 29.12.2021р. (далі Порядок №1457), заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку.

Наказом військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) визначається час введення та строк дії заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан (п.4 Порядку №1457).

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що тільки на період дії воєнного стану в Україні повноваження щодо прийняття рішення про заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці належать саме військовим адміністраціям.

Наказами Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» № 16 від 16.01.2023р. та № 85 від 21.02.2023р., серед іншого, встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, так на території Запорізької міської територіальної громади дозволено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв:

- з 10:00 до 18:00 - всім суб`єктам господарювання, окрім закладів громадського харчування;

- з 10:00 до 21:00 - закладам громадського харчування.

Наказами Голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» № 156 від 03.04.2023р., № 185 від 18.04.2023р., серед іншого, встановлено часові обмеження торгівлі алкогольними напоями, так на території Запорізької міської територіальної громади дозволено всім суб`єктам господарювання продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10:00 до 21:00.

Накази є загальнодоступним та розміщені на сайті Запорізької обласної державної адміністрації: https://www.zoda.gov.ua.

Фактичною перевіркою об`єкта господарювання, на якому здійснює діяльність позивач, встановлено продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв в заборонений час, що є порушенням вимог вищезазначених наказів та ч.10 ст.15-3 Закону № 481.

Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст.17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.14.1.202. п.14.1. ст.14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2. надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій ^К-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Аналіз вищевказаних норм свідчить, що операція по продажу товару вважається закінченою після надання покупцю розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції продажу товару, таким чином, час формування та друку фіскальних чеків підтверджує, що позивач здійснював продаж алкогольних напоїв в межах забороненого часу.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми Закону України №481 та ПК України не встановлюють залежність накладення санкцій на суб`єктів господарювання від «принципу пропорційності між інтересами, цілями та засобами їх досягнення», і у даному випадку фактором, від якого залежить застосування фінансових санкцій, є виявлення порушень тому податковий орган не має дискреційних повноважень діяти на власний розсуд в частині розміру штрафу, тому доводи позивача щодо надмірності застосованих санкцій не можуть бути прийнято до уваги з огляду на встановлення розміру санкцій за порушення вимог ст. 15-3 Закону України №481 встановлена у фіксованій сумі, що не залежить ні від кількості фактів порушень, ні від суми розрахункових операцій.

З наданої суду копії акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлено факт зберігання в магазині не розкоркованого алкогольного напою (що знаходився на вітрини у торгівельному залі), на якому відсутня більша частина марки акцизного податку встановленого зразка, а саме 1 (одну) упаковку (типу «Тetra Раrк») вина ординарного кріпленого десертного спеціального типу солодке червоне «Кагор Український» з вмістом спирту 16%об, об`ємом 1 літр, виробник ТОВ «Виноробний завод КВЗ», вартість якого відповідно цінника складає 77,00 грн, на якому відсутня частина марки акцизного податку, що призвело до зменшення довжини марки на 10 чи більше міліметрів, при цьому зняття залишків алкогольних напоїв, які вважаються немаркованими та знаходяться на об`єктів торгівлі, міститься в додатках до акту перевірки, і фото цього алкогольного напою, які зроблені під час перевірки / а.с. 82-84/, підтверджують відсутність центральної частини марки саме від краю до краю паку на верхній частині та на кришці в місці відкоркування.

В ході аналізу інформації в електронних копіях фіскальних чеків, які позивач передав до інформаційної бази ДПС України, встановлено, що у період з 01.01.2023 р.по 04.08.2023р. ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» через РРО моделі DАТЕСS РР- 3530Т фіскальний номер 3000406075, заводський номер АТ402346165 формував та друкував в фіскальних чеках інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів, про що зазначено у акті перевірки та наведено відповідну таблицю / а.с. 22/ де відображена інформація щодо дати і часу операції, номер фіскального чеку, найменування товару, сума операції, серія та номер МАП, яка зазначена у двох і більше чеках, і загальна сума таких операцій складає 18268,00 грн.

Відповідно до ст. 1, ч. 4 ст. 11 Закону України №481 алкогольні напої, якими є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За правилами п.у 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася підчас відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці)тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Відповідно до п.226.6. ст.226 ПК України, маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7. ст.226 ПК України). Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки (п.226.8. ст.226 ПК України).

Відповідно до п.226.9. ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до п.226.3. і п.226.5. ст.226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та за зразками, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 (далі - Положення № 1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код), при цьому положеннями цього пункту також визначено визначено перелік усіх реквізитів які наносяться на кожну марку .

Відповідно до пункту 20 Положення № 1251, вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшиласядовжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки -на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481 у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином законодавством встановлена відповідальність у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

У разі реалізації алкогольних напоїв, які немарковані, з підробленими марками акцизного податку або з марками акцизного податку, що не відповідають вимогам Положення № 1251, до суб`єктів господарювання застосовуються санкції відповідно до ст. 17 Закону України № 481/95-ВР - штраф у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

При цьому, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95- ВР визначено, що електронна копія розрахункового документа ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звіту ідентична копія (у формі електронних даних)фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Положеннями п. 11 ст. 3 вищезазначеного Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже наведені вище норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95- ВР дають можливість зробити висновок про те, що фіскальний чек, в тому числі з пам`яті РРО, може використовуватися контролюючими органами, зокрема, під час проведення перевірок платників податків.

Враховуючи, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено , що позивачем при реалізації алкогольних напоїв використано одну і ту саму марку акцизного податку на різні види, різні назви алкогольних напоїв, з різною місткістю спирту та різними об`ємами напоїв, і ці обставини підтверджені матеріалами справи, колегія суддів вважає, факт продажу позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами) є встановленим, тому така продукція вважаються немаркованою відповідно до норм Закону.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи позивача про протиправність використання податковим органом в межах фактичної перевірки податкової інформації, яка міститься в фіскальній пам`яті РРО та яку платники передали до ДПС України, і можливості перевіряти таку інформацію тільки в межах камеральної перевірки, оскільки посилання в ст. 75 ПК України на використання в межах камеральної перевірки інформації з системи обліку даних РРО стосується тільки порівняння отриманих через РРО коштів та відображення в чеках податків для їх порівняння при перевірці звітності та/або накладних, а фактична перевірка не стосується питань податкової звітності, але здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на спростування зазначеної в електронних копіях фіскальних чеків інформації, доводи про те, що повторювання реквізитів марок акцизного податку у різних фіскальних чеках пов`язане з невірним введенням ручним методом реквізитів марок акцизного податку до РРО продавцями-касирами є лише припущеннями позивача, та підтверджують реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, яке полягає у ненаданні платником податків всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, то необхідно зазначити наступне.

Судом під час розгляду справи встановлено, що директору ТОВ «ІНТЕЛЬ-2» - Сухарєвій Л.О. 21.07.2023р. фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області перед початком проведення перевірки пред`явлено наказ про проведення перевірки, направлення на перевірку і службові посвідчення, також директор підприємства 21.07.2023р. отримала лист про надання документів, пов`язаних з предметом перевірки /а.с. 69 зворотній бік/, що з урахуванням положень п.80.1, п 80.5 ст.80 ПК України свідчить про те, що податковим органом було дотримано положення ст. 81 ПК України, посадові особи відповідача були допущені до перевірки та мали право на отримання всіх документів, пов`язаних з предметом перевірки, натомість позивачем, який відповідно п.85.2. ст.85 ПК України зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, цей обов`язок не було виконано, незважаючи на те, що позивач листом від 27.07.2023р. з метою надання документів просив продовжити перевірку у зв`язку з чим наказом №1383-н від 28.07.2023р. термін проведення перевірки продовжено на 5 діб. /а.с. 69/.

Отже враховуючи, що позивачем увесь пакет документів, зокрема, первинні документи на товар, банківські документи, не було надано до перевірки, наведені позивачем заперечення не містять обґрунтування об`єктивності причин неможливості надання цих документів до перевірки, колегія суддів вважає, що до позивача обгрунтовано відповідно до п.121.1. ст.121 ПК України застосовано штраф у розмірі 1020грн. за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги положенням ч. 1 ст. 77 КАС України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, і встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову, при цьому позивач у справі повинен усвідомлювати те, що у випадку невиконання ним його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, він несе ризик виникнення та застосування відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 р. у справі №420/23351/21.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час розгляду цієї справи судом доведено правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №00042450901, №00042460901, №00042440901, №00042430901 від 18.09.2024р., тоді як позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів обставини, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги, у зв`язку з чим суд першої інстанції правильно визнав заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними і обґрунтовано відмовив позивачу у задоволені таких позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 16.09.2024р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛЬ-2» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. у справі №280/401/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 25.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова