ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про поновлення пропущеного строку звернення до суду
16 вересня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/751/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області (далі - відповідач, АРЗ СП Головного управління) з такими вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу коштів за відрядження в період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року;
2) стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів за відрядження в період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року в сумі 34200,00 грн.
Ухвалою від 08 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.
Від позивача 15 липня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Однак з дня звільнення зі служби і дотепер відповідач письмово не повідомив позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні). Тому позивач вважає, що ним пропущений строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин.
Ухвалою від 19 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строку на звернення до суду залишено відкритою та визначено вирішити це питання під час розгляду справи по суті; зобов`язано відповідача надати до суду докази вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідачем на виконання вимог ухвали від 19 липня 2024 року витребуваних судом доказів вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, не надано.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 06 серпня 2024 року, представником відповідача вказано, що позивач звільнений зі служби цивільного захисту з 01 грудня 2023 року. Відповідно до вимог статті 116 Кодексу законів про працю України, саме 01 грудня 2023 року позивачу стало відомо про належні та виплачені йому при звільненні суми, проте, враховуючи його безвідповідальне ставлення до виконання вимог чинного законодавства України та наказу АРС СП Головного управління від 30 листопада 2023 року № 487 та невжиття жодних дій, ОСОБА_1 звертається до суду за захистом свого нібито порушеного права лише 01 липня 2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених позивачем, суд зазначає таке.
Частинами першою та четвертою статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Згідно із частинами першою та другою статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Частиною першою статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27.06.2000 §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 01 грудня 2023 року № 512 позивача звільнено із служби цивільного захисту, виключено з кадрів ДСНС, зі списків особового складу Головного управління, знято з усіх видів забезпечення з 01 грудня 2023 року.
Дослідженням наказу про звільнення встановлено, що він не містить інформації про суми, які будуть нараховані та виплачені позивачу при звільненні зі служби.
Доказів письмового повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, як це визначено у статті 116 КЗпП України, суду не надано.
Також судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою від 19 квітня 2024 року за виплатою йому коштів за відрядження за період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року та повідомленням про суму коштів, яка підлягає виплаті, у відповідь на що отримав лист АРЗ СП Головного управління від 20 травня 2024 року № 5736/01-859/5736/03 з відмовою у проведенні виплати.
Враховуючи, що позивач не отримав при звільненні письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно до приписів статті 116 КЗпП України; з наказу про його звільнення неможливо встановити такі суми; а також, що позивач вчиняв дії на захист свого порушеного права на отримання відшкодування добових витрат за час відрядження та після отримання відмови відповідача без зайвих затримок і зволікань звернувся до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, а відтак наявні правові підстави для його поновлення.
Суд також враховує, що строки звернення працівника до суду є складовою механізму реалізації права на судовий захист та є належною гарантією забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин, тому позивач за цих обставин не може бути позбавлений права на судовий захист.
Керуючись 121, 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 18.09.2024 |
Номер документу | 121635628 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
К.О. Пляшкова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні