Рішення

від 16.09.2024 по справі 360/751/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/751/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 05 липня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області (далі - відповідач, АРЗ СП Головного управління) з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу коштів за відрядження в період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року;

2) стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів за відрядження в період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року в сумі 34200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у відповідача з 25 листопада 2019 року по 01 грудня 2023 року на посаді водія-сапера відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП, відповідно до витягу з наказу (по особовому складу) від 01 грудня 2024 року № 512 звільнений із займаної посади.

При звільненні позивачу не виплачені кошти за відрядження за період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року (114 днів) в загальній сумі 34200,00 грн.

З листів відповідача від 17 квітня 2024 року № 5736/01-580/5736/03 та від 20 травня 2024 року № 5736/01-859/5736/03, отриманих у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 08 квітня 2024 року № 020424 та звернення позивача від 19 квітня 2024 року, з`ясовано, що кошти за відрядження позивачу не виплачені через неподання останнім звіту про використання коштів/електронних грошей, як це передбачено у пункті 5 розділу II Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.11.2017 № 958.

З такими твердженнями відповідача позивач не згоден та вважає їх безпідставними, оскільки йому грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найму житлового приміщення та добові витрати не видавався. Тому у нього відсутній обов`язок після повернення з відрядження до місця постійної служби подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Відповідно неподання позивачем такого звіту не може бути підставою для невиплати позивачу добових за час його відрядження.

Ухвалою від 08 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху; запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.

Від позивача 15 липня 2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою від 19 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строку на звернення до суду залишено відкритою та визначено вирішити це питання під час розгляду справи по суті; прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; зобов`язано надати до суду докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від АРЗ СП Головного управління 06 серпня 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з таких підстав.

У зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному на час видання наказу від 31 липня 2023 року № 01/111 про ротацію особового складу частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП Головного управління, продовження йому відпустки після виходу з лікарняного відповідач був позбавлений можливості проавансувати відрядження позивача завчасно, тобто до його вибуття до місця призначення.

Статтею 121 Кодексу законів про працю України, якою визначено право працівників на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку зі службовими відрядженнями, не встановлює чіткого механізму компенсації таких витрат.

Інструкцією № 958 визначено, що після повернення з відрядження особа зобов`язана до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів разом з належним чином оформленими документами в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат.

Так, на підставі вищезазначених вимог Інструкції № 958, наказом АРЗ СП Головного управління, а саме пунктом 2 наказу АРЗ СП Головного управління від 30 листопада 2023 року № 487, позивачу визначено надати до відділення персоналу письмовий звіт про відрядження (виконання завдання) та до фінансово-економічного відділення звіт про використання коштів.

Надана позивачем в якості додатку до адміністративного позову копія звіту за змістом та формою відповідає звіту, який подається до відділення персоналу, що підтверджується також інформацією викладеною в листі АРЗ СП Головного управління від 17 квітня 2024 року № 5736/01-580/57 36/03.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Ухвалою від 16 вересня 2024 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено цей строк.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив службу цивільного захисту на посаді водія-сапера відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП Головного управління.

Наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 01 грудня 2023 року № 512 позивача звільнено із служби цивільного захисту, виключено з кадрів ДСНС, зі списків особового складу Головного управління, знято з усіх видів забезпечення з 01 грудня 2023 року та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття на військовий облік.

Згідно із довідкою АРЗ СП Головного управління від 02 серпня 2024 року № 5736/01-1396/5736/04 ОСОБА_1 при звільненні зі служби за наказом від 01 грудня 2023 року № 512 нараховано та сплачено грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад 90,97 грн; оклад за спеціальним званням 23,87 грн; надбавка за вислугу років 34,45 грн; надбавка за особливості проходження служби 74,65 грн; преміювання осіб рядового і начальницького складу 12517,16 грн; грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки 6991,60 грн; винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін 16896,00 грн; додаткова винагорода за постановою КМУ № 168 30967,74 грн; всього нараховано та сплачено 67596,44 грн.

У період проходження служби у відповідача позивач відряджався до виконання робіт з розмінування (територія Херсонської області) з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року.

Так, згідно з наказом АРЗ СП Головного управління від 31 липня 2023 року № 01/111 «Про проведення ротації особового складу ЧРП та ГР АРЗ СП Головного управління, які виконують завдання на території Херсонської області, та тимчасове місцезнаходження» на виконання наказу листа ДСНС України від 27 липня 2023 року № 03-14037/174-1 «Про проведення ротації особового складу», наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 28 липня 2023 року № 185-НС «Про проведення ротації особового складу ЧРП та ГР АРЗ СП Головного управління, які виконують завдання на території Херсонської області, та тимчасове місцезнаходження», з метою забезпечення виконання завдань із гуманітарного розмінування населених пунктів, об`єктів інфраструктури та територій Херсонської області, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації в Україну, проведення ротації особового складу частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування (далі ЧПР та ГР) та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення (далі АРЗ СП) Головного управління наказано заступнику начальника загону начальнику відділення по роботі з особовим складом АРЗ СП Головного управління підполковнику служби цивільного захисту Олексію Прозебі:

відрядити і забезпечити до 10:00 01 серпня 2023 року прибуття особового складу ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління, які відповідно до наказу АРЗ СП Головного управління від 26 червня 2023 року № 243 «Про надання відпустки особовому складу» та від 13 липня 2023 року № 01/104 «Про надання допуску до виконання робіт з розмінування та підривних робіт фахівцями-піротехніками» перебували у відпустці та отримали допуск до виконання робіт з розмінування, до місця проведення ротації (територія Херсонської області) (підпункт 1.1 пункту 1);

у зв`язку з перебуванням на лікарняному з 27 липня 2023 року водія-сапера відділенні підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт ЧПР та ГР АРЗ СП Головного управління сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 відрядити його до виконання робіт з розмінування (територія Херсонської області) після закінчення лікування (підпункт 1.2 пункту 1).

Згідно із наказом АРЗ СП Головного управління від 07 серпня 2023 року № 319 «Про кадрові питання» відповідно до пунктів 3, 4, 6 розділу ІІ Порядку тимчасового звільнення від виконання службових обов`язків осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі захворювань, травм або поранень, затвердженого наказом МВС України від 19 лютого 2018 року № 117, вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків після закінчення лікування:

сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водій-сапер відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП з 05 серпня 2023 року. Період лікування з 27 липня 2023 року по 04 серпня 2023 року (пункт 2).

Відповідно до пункту 160 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, із внесеними до нього змінами, продовжити (частину, залишок) основної відпустки за 2023 рік, після виходу з лікарняного:

сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водію-саперу відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП на п`ять календарних днів (кількість днів перебування на лікарняному) з 05 серпня 2023 року по 09 серпня 2023 року, без виїзду (пункт 3).

Згідно із наказом АРЗ СП Головного управління від 30 листопада 2023 року № 487 «Про кадрові питання» на виконання вимог наказу ДСНС від 13 вересня 2023 року № 715-ОС «Про здійснення організаційно-штатних заходах в організаційних структурах ДСНС» та наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 27 вересня 2023 року № 218-НС, на підстав рапорту ОСОБА_2 та згідно з наказом МВС України від 27 листопада 2017 року № 958 «Про затвердження Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон» у зв`язку із проведенням організаційно-штатних заходів:

повернути з 01 грудня 2023 року до тимчасового місця розташування АРЗ СП Головного управління, за адресою: м. Дніпро, вул. Хандоги, буд. 11, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-сапера відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП Головного управління (пункт 1);

особі, зазначеній у пункті 1 цього наказу, після повернення з відрядження надати до відділення персоналу АРЗ СП Головного управління письмовий звіт про відрядження (виконання завдання) та до фінансово-економічного відділення АРЗ СП Головного управління звіт про використання коштів (пункт 2).

Представником позивача направлено до ГУ ДСНС України у Луганській області адвокатський запит від 08 квітня 2024 року № 020424 про надання інформації та копій документів щодо причин невиплати при звільненні сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія-сапера відділення підводного розмінування групи спеціальних піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП, коштів за відрядження за період з 01 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року.

У відповідь представником позивача отримано лист ГУ ДСНС України у Луганській області від 17 квітня 2024 року № 5701-1419/5705, яким направлено лист-відповідь АРЗ СП Головного управління від 17 квітня 2024 року № 5736/01-580/5736/03.

Дослідженням листа-відповіді АРЗ СП Головного управління від 17 квітня 2024 року № 5736/01-580/5736/03 встановлено, що на дату звільнення позивачем Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та належним чином оформлені документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, не надано, у зв`язку з чим, АРЗ СП виплату коштів не здійснено.

ОСОБА_1 подано до начальника АРЗ СП Головного управління заяву від 19 квітня 2024 року, в якій зазначив, що вказані у листі від 17 квітня 2024 року № 5736/01-580/5736/03 обставини не відповідають дійсності, оскільки зазначений звіт ним подавався. Просив виплатити кошти за відрядження за період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року та повідомити про суму коштів, яка підлягає виплаті.

Разом із заявою позивачем повторно надано Звіт про відрядження (виконання завдання), складений 01 грудня 2023 року, в якому зазначено, що за час перебування у відрядженні у тимчасовому підпорядкуванні начальника ГУ ДСНС у Херсонській області згідно наказу АРЗ СП Головного управління від 31 липня 2023 року № 01/111, виконував завдання з розмінування територій населених пунктів, об`єктів інфраструктури та життєзабезпечення населення Херсонської області, які забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок вторгнення на територію України окупаційних збройних сил росії. Зауважень не має. Мета відрядження виконана в повному обсязі.

У відповідь на заяву позивачем отримано лист АРЗ СП Головного управління від 20 травня 2024 року № 5736/01-859/5736/03, в якому вказано, що відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.11.2017 № 958, після повернення з відрядження особа зобов`язана до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, форма та порядок заповнення якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання». Зауважено, що позивачем надано звіт про відрядження (виконання завдань), який визначає перелік та об`єм виконаних завдань під час службового відрядження, але не визначає суму витрат на службове відрядження. На підставі вищезазначеного АРЗ СП Головного управління не має можливості провести розрахунок коштів на витрати під час службового відрядження без звіту про використання коштів, який позивачем не надано до фінансово-економічного відділення АРЗ СП Головного управління.

Вказані вище обставини підтверджені наявними в матеріалах справи копіями описаних документів.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Абзацами першим-другим статті 121 КЗпП України визначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з службовими відрядженнями.

Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» визначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту, працівників Національного антикорупційного бюро, працівників Державного бюро розслідувань, працівників Бюро економічної безпеки визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки.

Згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 станом на момент виникнення спірних правовідносин сума добових витрати в межах України складала 300 гривень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.11.2017 № 958 затверджено Інструкцію про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон (далі Інструкція № 958).

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 958 ця Інструкція визначає порядок направлення в службові відрядження осіб рядового і начальницького складу, що проходять службу цивільного захисту в апараті ДСНС, її територіальних органах, підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, підприємствах, установах, організаціях та інших підрозділах ДСНС (далі - орган (підрозділ) цивільного захисту) та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон.

Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу І Інструкції № 958 службовим відрядженням вважається поїздка особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особа) за рішенням Голови або одного із заступників Голови, якому надано такі повноваження відповідним наказом, керівника органу (підрозділу) цивільного захисту на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем постійної служби.

Абзацами першим-третім пункту 3 розділу І Інструкції № 958 визначено, що орган (підрозділ) цивільного захисту, що відряджає особу, зобов`язаний забезпечити її коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).

Суми добових витрат та гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу визначаються додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98).

Аванс відрядженим видається готівкою у валюті, зазначеній у кошторисі витрат на службове відрядження, або перераховується в безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток.

Відповідно до абзацу першого пункту 11 розділу І Інструкції № 958 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв`язку з таким відрядженням), суми яких установлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 (пункт 12 розділу І Інструкції № 958).

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 958 направлення осіб у відрядження оформляється наказом на підставі доповідної записки. У наказі про відрядження зазначається: пункт призначення, найменування органу (підрозділу) цивільного захисту або найменування підприємства (організації), куди відряджено особу, строк та мета відрядження.

Відкликання особи з відрядження, його відміна, зміна строків перебування особи у відрядженні оформляються шляхом видання відповідного наказу.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції № 958 тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками).

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 958 визначено, що особі перед від`їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення та добові витрати.

Після повернення з відрядження особа зобов`язана до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню до каси або зарахуванню на відповідний рахунок органу (підрозділу), що її надав. Разом зі звітом подаються належним чином оформлені документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат.

Особа, яка під час службових відряджень отримала готівку із застосуванням платіжних карток, подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.

Особа, яка отримала аванс на відрядження і не вибула, протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну відрядження повинна повернути до каси органу (підрозділу) цивільного захисту зазначені кошти.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів повинна здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником органу (підрозділу) цивільного захисту (у разі його відсутності - його заступником) звіту про використання коштів, наданих на відрядження.

Абзацами першим-другим пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 958 визначено, що за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування особи у відрядженні в межах України, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), їй виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Відповідно до абзаців шостого-дванадцятого пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 958 виплата добових не провадиться в разі відряджень, коли особа забезпечена харчуванням за рахунок держави та направляється:

для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регіонального та державного рівня;

для безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності), здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів;

на первинну професійну підготовку, перепідготовку, спеціалізацію та підвищення кваліфікації, у тому числі проходження зборів (курсів цільового призначення), у навчальні заклади ДСНС тощо.

Крім того, добові не виплачуються особам:

допущеним до тимчасового виконання посад (обов`язків за посадою) в інших органах (підрозділах);

направленим в інші населені пункти на медичний огляд військово-медичними комісіями в амбулаторному порядку.

Абзацами першим, сьомим пункту 11 розділу ІІ Інструкції № 958 встановлено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності належним чином оформлених документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків (прибуткових касових ордерів, квитанцій або касових чеків), отриманих з готелів (мотелів) або інших суб`єктів господарювання, які надають послуги з розміщення та проживання відрядженій особі, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Витрати у зв`язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), особі не відшкодовуються.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив службу цивільного захисту в АРЗ СП Головного управління, з якої звільнений 01 грудня 2023 року.

Під час служби у відповідача позивач в період з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року перебував у відрядженні, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями наказів (витягів з наказів) від 31 липня 2023 року № 01/111, від 07 серпня 2023 року № 319, від 30 листопада 2023 року № 487.

Відповідачем суду не надано доказів існування визначених у пункті 6 розділу II Інструкції № 958 підстав, що унеможливлювали виплату позивачу добових за період його відрядження з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року.

Тому суд дійшов висновку, що відповідно до положень Інструкції № 958 позивач мав право на виплату добових за весь час перебування у відрядженні, включаючи день прибуття до місця постійної служби, з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року (за 114 днів).

Однак відповідачем добові витрати за час відрядження позивача на день його звільнення зі служби не відшкодовані. Невідшкодованими залишаються такі витрати й на день розгляду даної справи.

Як стверджує представник відповідача, відшкодування витрат на відрядження не здійснено у зв`язку із неподанням позивачем звіту про використання коштів.

Із заяв по суті справи та наданих в матеріали справи доказів, судом встановлено, що після повернення з відрядження позивачем дійсно не подано до фінансово-економічного відділення АРЗ СП Головного управління звіт про використання коштів, як цього вимагає пункт 5 розділу ІІ Інструкції № 958 та пункт 2 наказу АРЗ СП Головного управління від 30 листопада 2023 року № 487.

Суд погоджується з представником відповідача, що надана позивачем в матеріали справи копія звіту від 01 грудня 2023 року не є звітом про використання коштів, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (зі змінами), а є звітом про відрядження (виконання завдань), який подано позивачем на виконання вимог пункту 2 наказу АРЗ СП Головного управління від 30 листопада 2023 року № 487 до відділення персоналу.

Однак, суд вважає, що неподання звіту про використання коштів, не може позбавляти позивача права на отримання відшкодування добових витрат, оскільки цей вид витрат не потребує спеціального документального підтвердження, про що вказано в пункті 12 розділу І та в абзаці сьомому пункту 11 розділу ІІ Інструкції № 958.

З системного аналізу положень Інструкції № 958 слідує, що єдиними підставами для відшкодування особі добових витрат на відрядження є накази, якими оформлено направлення особи у відрядження.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що дійсно пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 958 визначений обов`язок особи, яка повернулася з відрядження, до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження, разом з належним чином оформленими документами в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат.

Тобто передумовою подання особою звіту про використання коштів є отримання нею грошового авансу перед виїздом у відрядження.

Проте, із заяв по суті справи судом встановлено, що позивачу перед від`їздом у відрядження не видавався грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення та добові витрати.

Тому слушними є твердження позивача про відсутність необхідності подання ним звіту про використання коштів як передумови для отримання відшкодування понесених ним добових витрат.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач мав обчислити тривалість службового відрядження позивача на підставі наявних у нього наказів, якими оформлено направлення та повернення позивача з відрядження, та виплатити позивачу в день звільнення його зі служби 01 грудня 2023 року добові витрати за час перебування у відрядженні з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року.

Проте відповідачем такий обов`язок не виконаний.

Сума добових витрат, невиплачених позивачу за час перебування у відрядженні з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року, за обрахунком суду становить 34200,00 грн (300 грн (сума добових витрат в межах України, визначена в Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98) х 114 днів (кількість днів перебування позивача у відрядженні з урахуванням дня прибуття до місця постійної служби) = 34200,00 грн).

Сума не виплачених позивачу добових витрат за обрахунком суду у повній мірі збігається з розрахунком, наведеним у позовній заяві.

Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що відповідачем порушено право позивача на отримання в день звільнення зі служби цивільного захисту відшкодування добових витрат за час перебування у відрядженні з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року в сумі 34200,00 грн, тому ефективним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з відповідача такого відшкодування.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити через неналежність обраного позивачем способу судового захисту та його невідповідність об`єкту порушеного права.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області (місцезнаходження: 92001, Луганська область, Сєвєродонецький район, місто Рубіжне, вулиця Заводська, будинок 4, код ЄДРПОУ 08588599) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Луганській області на користь ОСОБА_1 відшкодування добових витрат за час перебування у відрядженні з 10 серпня 2023 року по 01 грудня 2023 року в сумі 34200,00 грн (тридцять чотири тисячі двісті гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова