Рішення

від 16.09.2024 по справі 420/12388/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12388/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області (код ЄДРПОУ 43572010, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 5) про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 22 квітня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області (код ЄДРПОУ 43572010, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 5), в якій позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 26.10.2023 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в Службі судової охорони через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати п. 10 наказу Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 03.1 1.2023 року № 226 о/с, яким звільнено зі Служби судової охорони в запас Збройних сил (із постановкою на військовий облік) контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу XII «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» (через службову невідповідність), 03 листопада 2023 року.

Поновити сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 на посаді контролера II категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області.

Забезпечити негайне виконання рішення в частині поновлення

ОСОБА_1 на посаді контролера II категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області.

Ухвалою від 22 травня 2024 року після усунення недоліків у позовній заяві позивачу поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у Службі судової охорони на посаді контролера II категорії першого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, відповідно до Наказу Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області «По особовому складу» від 20.08.2020 р. № 71/ос. В подальшому був переведений на посаду контролера II категорії першого відділення п`ятого взводу охорони другого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області. Позивач ніс службу у місті Каховка у Каховському міськрайонному суді.

Позивач зазначив, що 24.02.2024 року війська російської федерації окупували м. Каховка, яка перебуває в окупації й на даний час.

Разом з цим позивач зазначив, що він неухильно дотримуючись Присяги, з метою отримання подальших інструкцій та наказів, в день повномасштабного вторгнення прийшов на своє робоче місце.

Позивач приступив до виконання службових обов`язків, зокрема, разом з Керівником апарату суду та його заступником вживали заходи для збереження майна суду та охорони приміщення суду від доступу сторонніх осіб.

Позивач звертає увагу, що будь-які накази чи розпорядження ні зі сторони безпосереднього керівника, ні з Територіального управління Служби судової охорони Херсонської області, не надходили.

Позивач зазначив, що на протязі наступного місяця він разом з іншими службовцями приходили на службу, відповідно до складеного безпосереднім керівником, графіком. Кожен вихід на службу фіксувався у Журналі ведення зміни (даний доказ залишився в приміщенні Каховського міськрайонного суду).

При несенні служби позивач здійснював свої безпосередні обов`язки, адже в суді ще продовжували працювати судді.

Позивач акцентує увагу на тому, що керівництвом Територіального управління Служби судової охорони Херсонської області не доводилися до відома позивача накази чи інструкцій щодо вчинення конкретних дій, явки чи перебування у конкретному місці та не було надано жодних роз`яснень і настанов, що робити, яким чином позивачу виїхати з окупованого міста на підконтрольну територію України.

Позивач продовжував ходити на службу та виконувати свої посадові обов`язки, проте у червні 2022 року перестало надходити грошове забезпечення, що було єдиним джерелом доходу позивача та його сім`ї, мобільний зв`язок та інтернет були відсутні, оскільки інструкцій та наказів від відповідача не було, позивач вирішив покинути окуповану територію.

ОСОБА_1 разом з дружиною та сином намагалися виїхати, проте військові російської федерації, погрожуючи зброєю змусили позивача з сім`єю повернутися.

В подальшому позивач зазначив, що стосовно нього почалися переслідування та неодноразові обшуки будинку, адже невідомі особи повідомили окупантів про те, що ОСОБА_1 є працівником Служби судової охорони та колишнім працівником правоохоронних органів та має активну проукраїнську позицію (в тому числі брав участь в мітингах проукраїнських громадян, що виходили в протидію окупантам). Крім того, однією з підстав переслідування стала відмова позивача йти на співпрацю з окупантами.

Позивач зазначив, що ще неодноразово намагався виїхати, проте перебуваючи під «особливою» увагою окупантів йому це не вдавалося. Також позивачу не відомо, яким чином зміг виїхати безпосередній керівник, оскільки про намір виїзду він позивачу не повідомляв.

Позивач наполягає на тому, що протягом всього часу перебування на окупованій території позивач був вірним присязі, належним чином здійснював свої службові обов`язки (охороняв приміщення суду та співробітників, вживав заходи щодо збереження майна).

Натомість відповідач зволікав з винесенням наказів та бездіяв щодо евакуації особового складу, не повідомив шляхи виїзду з окупованої території.

Разом з цим, позивач лише 20.03.2024 року за відповіддю на адвокатський запит, випадково дізнався, що його звільнено зі служби, ще 03.11.2023 року.

Положеннями Витягу з наказу «По особовому складу» від 03.11.23 №226 о/с (далі по тексту - Наказ № 226 о/с) зазначено: « 10. Звільнити зі Служби судової охорони в запас Збройних сил із постановкою на військовий облік) контролера II категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони ОСОБА_1 , відповідно до підпункту б пункту 2 розділу XII «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» (через службову невідповідність), 03 листопада 2023 року...

Підстава: атестаційний лист ОСОБА_1 від 26.10.2023. протокол засідання атестаційної комісії територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 26.10.2023 № 1, висновок службового розслідування від 20.10.2022року.»

Позивач зазначає, що відповідач не повідомляв позивача про його звільнення.

Позивач не погоджується із результатами атестації та наказом про його звільнення з таких підстав.

Так, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, зокрема відповідно до Наказу Служби судової охорони «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» від 06.05.2022 № 167 визначено, що наказом Служби судової охорони від 20.04.2022 № 147 «Про тимчасове переміщення командування, співробітників та іншихпрацівників територіального управління Служби Судової охорони у Херсонській області» (зі змінами внесеними наказом Служби судової охорони від 22.04.2022 № 152) керівництву територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області було визначено завдання щодо переміщення співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області з тимчасово захопленої (окупованої) території або територій, щодо якої виникає реальна загроза захоплення (окупації), до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, та відповідно до положень п. 2 Наказу «Про тимчасове переміщення командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області» від 20.04.2022 р. № 147, Голова Служби судової охорони Валерій Бондар зобов`язує керівництво територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, зокрема, до 24.04.2022 здійснити переміщення співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області з тимчасово захопленої (окупованої) території або території, щодо якої виникає реальна загроза захоплення (окупації), до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Таким чином, позивач зазначає, що саме на керівництво територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області покладено завдання з переміщення співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області з тимчасово захопленої (окупованої) території або території, щодо якої виникає реальна загроза захоплення (окупації), до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Оскільки керівництвом Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області не виконано вимоги наказу № 147, не здійснено жодних заходів для переміщення чи евакуації співробітників з окупованої території та в подальшому звільнено позивача зі служби у зв`язку з службовою невідповідністю, позивач вважає, що службове розслідування проведено формально, з неналежним визначенням суб`єктів відповідальності за невиконання Наказу № 147 та притягненням до дисциплінарної відповідальності неналежних осіб.

Також позивач зазначає, що відповідачем під час проведення службового розслідування порушені права на захист, на можливість бути обізнаним про розпочате щодо нього службове розслідування та відповідно на можливість ознайомитися з висновками службового розслідування, оскільки на поштову скриньку чи інші засоби зв`язку позивача (електрона пошта месенджери), не надходило жодних повідомлень щодо зазначених обставин), не надано можливості надати пояснення щодо відсутності вини ОСОБА_1 .

З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/23096/24 від 06.06.2024 року), відповідно до якого відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що рапортом керівника позивача підтверджено, що позивач виходити на підконтрольну Україні територію не намагався та очікував «зеленого коридору», також в рапорті зазначено, що позивач ознайомлений з наказом № 147 від 20.04.2022 року.

У свою чергу представник відповідача зазначив, що безпосередній керівник позивача повідомив рапортом від 02.05.2022 року керівника ТУ ССО у Херсонській області про те, що він вийшов з тимчасово окупованої території на територію підконтрольну України 10.04.2022 року.

Крім того представник відповідача звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів того, що він неодноразово намагався виїхати.

Щодо вимог про визнання протиправним висновку атестаційної комісії, представник відповідача зазначає, що позивачем не було виконано вимоги наказу № 147 від 20.04.2022 року та наказу № 186 від 18.05.2022 року, якими передбачено командування, співробітників та інших працівників ТУ ССО у Херсонській області, перемістити до міста Кропивницький Кіровоградської області та розташувати на території командування ТУ ССО у Кіровоградській області.

Після деокупації м. Херсона позивач не виконав наказ Служби судової охорони № 526 від 07.12.2022 року щодо переміщення до 16.12.2022 року співробітників та інших працівників ТУ ССО у Херсонській області з міста Кропивницький до основного місця дислокації (м. Херсон).

Представник відповідача зазначив, що наказ № 526 для ознайомлення та виконання був надісланий позивачу на його мобільний телефон на додаток VIBER.

23.10.2023 на мобільний номер позивача, на додаток WHATS APP було направлено повідомлення про засідання атестаційної комісії 24.10.2023 року, але з моменту відновлення служби за основним місцем дислокації та до дати звільнення позивач не прибув, не сповістив рапортом про своє перебування чи про наявні поважні причини своєї тимчасової відсутності, до виконання своїх функціональних обов`язків не приступив, з місця тимчасової окупації, маючи таку можливість на зв`язок з керівництвом ТУ ССО у Херсонській області не вийшов, чим не виконав вимоги наказів ССО.

Також представник відповідача звертає увагу, що позивач не є єдиний співробітник ТУ ССО у Херсонській області, який під час тимчасової окупації не виїхав на підконтрольну Україні територію, порушивши вимоги наказу № 147 від 20.04.2022 року, співробітники, які повністю або частково провели в окупації на правобережній частині Херсонської області після звільнення обласного центру або виїзду на підконтрольну Україні територію, пройшовши перевірку СБУ, були допущені до виконання службових обов`язків, відповідно їм було поновлено нарахування грошового забезпечення.

Тому представник відповідача вважає, що якщо б позивач виїхав з тимчасово окупованої території до 03.11.2023 року він мав можливість пройшовши фільтрацію в УСБУ Херсонській області бути поновленим на посаді та допущеним до виконання службових обов`язків на території підконтрольній Україні.

На виконання ухвали суду від ТУ ССО у Херсонській області на дійшли копії витребуваних судом доказів (вхід. № ЕС/22718/24 від 04.06.2024).

До суду 24 червня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач у своїх доводах посилається на рапорти «безпосереднього керівника» Позивача командира 3 відділення, 5 взводу охорони, 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Херсонській області Пелехатого Руслана.

Але позивач звертає увагу, що відповідно до Наказу ТУ ССО у Херсонській області від 30.12.2020 року № 207 о/с він призначений на посаду контролера II категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області і саме з цієї посади він був звільнений.

Отже, командир 3 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Херсонській області Пелехатий Руслан не був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , а тому, на думку позивача, рапорт ОСОБА_2 не є допустимим, достовірними та належним доказом.

Також позивач звертає увагу, що перебуваючи під присягою він не мав права покинути своє місце служби без наказу на те, та безпосередній керівник позивача повідомив, що керівництвом Територіального управління Служби судової охорони Херсонської області наказів чи розпоряджень щодо вчинення конкретних дій, не надано, також не було надано жодних роз`яснень і настанов щодо подальшого проходження служби, а лише зазначено «діяти по обстановці».

В свою чергу позивач зазначає, що є загальновідомим факт того, що на окупованій території майже з початку воєнних дій зник мобільний зв`язок та електропостачання, через що він не мав доступу до мережі інтернет та відповідно - до месенджерів «Viber», «WhatsApp», «Telegram», електронної пошти. А доки зв`язок був відповідач не віддавав наказів, а лише повідомив «діяти по обстановці».

Щодо доказів неодноразових спроб для виїзду, позивач зазначив, що з огляду на той факт, що по всій окупованій території Херсонської області окупаційні війська розташували блок пости, при проїзді кожного блок-посту військовими рф досить ретельно обстежувалися транспортний засіб, документи, мобільні телефони та інші гаджети всієї родини. Тобто можливості фото- чи відео- зйомки була неможлива. Крім того, позивач мав посилену увагу до себе, а тому надати докази спроб виїзду неможливо.

Також позивач не погоджується з доказами наданими відповідачем щодо повідомлення позивача через додаток VIBER та WHATS APP, оскільки вказана інформація з скриншоту (викопіювання) не відображає ким відправлено sms-повідомлення, кому направлено дане повідомлення, чи отримувач отримав та ознайомився із змістом тексту цього повідомлення, чи дійсно даний засіб зв`язку з якого було направлено повідомлення належить Відповідачу та стоїть у нього на обліку, тобто саме Відповідач є володільцем пристрою з якого було здійснено відправлення вказаного повідомлення, а отже даний доказ, на думку позивача, є недостовірним та неналежним.

Щодо проведеного службового розслідування позивач зазначає, що воно проведено формально, не зібрано доказів наявності вини позивача, не опитано безпосереднього керівника позивача, а лише надано рапорт командира 3 відділення, 5 взводу охорони, 2 підрозділу охорони ТУ ССО у Херсонській області Пелехатий Руслан, який не був безпосереднім керівником ОСОБА_1 , не мав до нього жодного відношення, місце роботи якого територіально знаходилося зовсім у іншому населеному пункті і головне при відсутності будь -яких відомостей в порушення п. 5 розділу VI Порядку 342 відповідач трактував відсутність будь-яких відомостей не на користь позивача, а навпаки щодо звільнення його зі служби за службовою невідповідністю.

Також було порушено право позивача надавати пояснення в ході службового розслідування, ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування, брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії.

На думку позивача, не вихід працівників на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов`язаних з ними обставин, зокрема перебування на тимчасово окупованій території, не свідчить беззаперечно про їх відсутність на службі без поважних причин.

Також позивач звертає увагу, що особовий склад дисциплінарної комісії повністю співпадає з особовим складом атестаційної комісії, а отже дисциплінарна комісія уповноважила самих же себе розглянути Висновок службового розслідування щодо службової відповідності займаним посадам та вирішити питання звільнення, що є просто формальністю з відсутністю об`єктивності.

У свою чергу відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (вхід. № ЕС/25623/24 від 21.06.2024), відповідно до якої наполягав на відмові у задоволенні позову.

До суду 01 липня 2024 року від представника позивача надійшла заява (вхід. № ЕС/26784/24), відповідно до якої представник позивача просив за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 21000 грн.

У свою чергу 03 липня 2024 року від відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву)(вхід. № ЕС/27154/24), в якій просив відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до витягу з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 20.08.2020 року № 71 о/с «По особовому складу» наказано прийняти на службу до служби судової охорони та призначити переможців конкуру: 3.1. ОСОБА_1 на посаду контролера ІІ категорії першого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області.3.4. Вважати таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання обов`язків за посадою з 30 вересня 2020 року.

Позивач зазначив, що він ніс службу у місті Каховка у Каховському міськрайонному суді.

Суд встановив, що відповідно до наказу Служби судової охорони № 147 від 20.04.2022 «Про тимчасове переміщення командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області» наказано перевести командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області до міста Кропивницького Кіровоградської області та розташувати його на території командування територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Відповідно до п. 2.2. цього наказу керівництву територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області наказано до 24.04.2022 року здійснити переміщення співробітників та інших працівників територіального управління з тимчасово захопленої (окупованої) території, або території, щодо якої виникає реальна загроза захоплення (окупації), до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Також суд встановив, що Служба судової охорони видала наказ № 168 від 06.05.2022 року «Про відсторонення від виконання обов`язків», яким відсторонено від виконання обов`язків на час проведення службового розслідування наступних співробітників (працівників) територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області, у тому числі контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 .

Також суд встановив, що наказом Служби судової охорони № 186 від 18.05.2022 року «Про тимчасове переміщення співробітників та інших працівників з тимчасово окупованих територій України» наказано начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони, у тому числі у Херсонській області: 1.1. до 31 травня 2022 року забезпечити переміщення співробітників (працівників) підпорядкованих територіальних управлінь, які знаходяться на тимчасово окупованій території на підконтрольну Україні територію. 1.2. з 01 червня 2022 року призупинити виплату грошового забезпечення співробітникам (працівникам), які залишились на тимчасово окупованій території.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 01 червня 2022 року № 219 о/с «Про призупинення виплати грошового забезпечення» призупинено виплату грошового забезпечення з 01 червня 2022 року, у тому числі ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що з червня 2022 року позивачу було припинено виплату грошового забезпечення, що також підтверджується довідкою про нарахування та виплату грошового забезпечення вих. 52.07-5 від 13.02.2024.

Також матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Служби судової охорони № 167 від 06.05.2022 року «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарних комісій» з метою з`ясування причин перебування співробітників (у тому числі ОСОБА_1 ) територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області на тимчасово захопленій території було призначено службове розслідування за вказаним фактом та встановлення причин невиконання ними вимог наказу Служби судової охорони від 20.04.2022 року № 147 «Про тимчасове переміщення командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області» та створено дисциплінарну комісію.

Наказом начальника ТУ ССО у Херсонській області від 17.10.2023 року № 209 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування та створена дисциплінарна комісія з метою встановлення обставин щодо тривалого неприбуття на службу та неповідомлення про поважні причини своєї тимчасової відсутності співробітників Управління, у тому числі ОСОБА_1 .

Суд встановив, що за результатами службового розслідування, 20.10.2023 року був складений та затверджений висновок службового розслідування щодо встановлення обставин неприбуття на службу співробітників ТУ ССО у Херсонській області, яким встановлені факти, що ОСОБА_1 вимоги наказів щодо переміщення на підконтрольну території України не виконав, до тимчасового місця дислокації м. Кропивницький не прибув, не вийшов з тимчасово окупованої території України, не повідомив про поважні причини своєї відсутності.

Після деокупації м. Херсону та частини Херсонської області також не виконаний наказ Служби судової охорони № 526 від 07.12.2022 року щодо забезпечення покладених на них виконання посадових обов`язків з охорони приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку у судах.

Також матеріалами справи підтверджено, що Командиром 1 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області майором Служби судової охорони М. Пєшковим 26.10.2023 року був складаний атестаційний лист ОСОБА_1 за період з вересня 2020 року по жовтень 2023 року, в якому зазначено, що з моменту відновлення служби за основним місцем дислокації та до теперішнього часу сержант Служби судової охорони ОСОБА_1 не прибув, не сповістив рапортом про своє перебування чи наявні поважні причини своєї тимчасової відсутності, до своїх функціональних обов`язків не приступив.

Суд встановив, що відносно позивача була проведена атестація та відповідно до протоколу № 1 засідання атестаційної комісії територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 24-26 жовтня 2023 року атестаційна комісія зробила висновок, що через вчинення дій, які є несумісними з подальшим проходженням служби в Службі судової охорони, а саме за особисту недисциплінованість, невиконання наказів керівництва, порушення вимог присяги, невиконання своїх функціональних обов`язків, звільнити зі служби в Службі судової охорони позивача через службову невідповідність.

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 03.11.2023 року № 226 о/с «По особовому складу» звільнено ОСОБА_1 зі Служби судової охорони в запас Збройних Сил із постановкою на військовий облік контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 , відповідно до пп. 5 п. 2 розділу ХІІ «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» (через службову невідповідність), з 03 листопада 2023 року.

Підставою видання наказу стало: атестаційний лист Железного від 26.10.2023 року, протокол засідання атестаційної комісії територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 26.10.2023 року № 1, висновок службового розслідування від 20.10.2022 року.

Додатково судом досліджено наказ Служби судової охорони від 04.06.2019 року № 39 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування співробітників Служби судової охорони» та наказ Служби судової охорони від 27.08.2021 року № 342 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань стосовно співробітників Служби судової охорони».

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Правові засади організації та діяльності Служби судової охороні регламентовані главою 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно з ч. 1,2,3 ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони (ч. 1 ст. 162-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 20.08.2020 року № 71 о/с «По особовому складу» прийнято на службу до служби судової охорони за результатами конкурсу ОСОБА_1 на посаду контролера ІІ категорії першого відділення першого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області з 30 вересня 2020 року, присвоєно йому в порядку переатестування спеціалізації звання сержант Служби судової охорони.

Відповідно до ч. 2 ст. 162-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі, - Положення).

Відповідно до п. 7 розділу І Положення громадяни України, які вперше приймаються на службу, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу співробітника Служби такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання співробітника та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення співробітники зобов`язані, зокрема: 1) чесно і сумлінно додержуватися Присяги співробітника Служби, виконувати закони України; 3) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) інструкцій, наказів керівництва;5) знати свої функціональні обов`язки, порядок несення служби, особливості розташування об`єктів охорони, вразливі для нападу місця й належним чином забезпечувати охорону об`єктів.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для поліцейських Законом України "Про Національну поліцію" обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

Також відповідно до ч. 4 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони.

Згідно з ч. 6 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення співробітників Служби судової охорони через службову невідповідність проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.

Суд встановив, що наказом Служби судової охорони від 04.06.2019 року № 39 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування співробітників Служби судової охорони та наказом Служби судової охорони від 27.08.2021 року № 342 затверджено Порядок проведення службових розслідувань стосовно співробітників Служби судової охорони.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Згідно з п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.

Сторони не заперечують, що позивач ніс службу у місті Каховка у Каховському міськрайонному суді, тобто на території України, яка досі залишається тимчасово окупованою.

Суд встановив, що відповідно до наказу Служби судової охорони № 147 від 20.04.2022 «Про тимчасове переміщення командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області» наказано перевести командування, співробітників та інших працівників територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області до міста Кропивницького Кіровоградської області та розташувати його на території командування територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Відповідно до п. 2.2. цього наказу керівництву територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області наказано до 24.04.2022 року здійснити переміщення співробітників та інших працівників територіального управління з тимчасово захопленої (окупованої) території, або території, щодо якої виникає реальна загроза захоплення (окупації), до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області.

Також суд встановив, що наказом Служби судової охорони № 186 від 18.05.2022 року «Про тимчасове переміщення співробітників та інших працівників з тимчасово окупованих територій України» наказано начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони, у тому числі у Херсонській області: 1.1. до 31 травня 2022 року забезпечити переміщення співробітників (працівників) підпорядкованих територіальних управлінь, які знаходяться на тимчасово окупованій території на підконтрольну Україні територію. 1.2. з 01 червня 2022 року призупинити виплату грошового забезпечення співробітникам (працівникам), які залишились на тимчасово окупованій території.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що він не прибув до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, з метою несення подальшої служби та залишився на тимчасово окупованій території України.

Також суд встановив, що після деокупації м. Херсону та частини Херсонської області позивач не виконав наказ Служби судової охорони № 526 від 07.12.2022 року щодо забезпечення покладених на них виконання посадових обов`язків з охорони приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку у судах, та не прибув до проходження служби в м. Херсон.

Наказом начальника ТУ ССО у Херсонській області від 17.10.2023 року № 209 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» було призначено службове розслідування та створена дисциплінарна комісія з метою встановлення обставин щодо тривалого неприбуття на службу та неповідомлення про поважні причини своєї тимчасової відсутності співробітників Управління, у тому числі ОСОБА_1 .

Суд встановив, що за результатами службового розслідування, 20.10.2023 року був складений та затверджений висновок службового розслідування щодо встановлення обставин неприбуття на службу співробітників ТУ ССО у Херсонській області, яким встановлені факти, що ОСОБА_1 вимоги наказів щодо переміщення на підконтрольну території України не виконав, до тимчасового місця дислокації м. Кропивницький не прибув, не вийшов з тимчасово окупованої території України, не повідомив про поважні причини своєї відсутності.

Позивач не погоджується з висновками службового розслідування з підстав того, що саме на керівництво було покладено обов`язок переміщення співробітників на підконтрольну Україною територію, що не було ним зроблено, він не отримував жодних вказівок та настанов, а сам він не зміг виїхати на підконтрольну територію України.

Надаючи оцінку таких доводам і запереченням сторін, суд виходить із застосування норм права таким чином.

Так, відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення співробітники зобов`язані, зокрема: 1) чесно і сумлінно додержуватися Присяги співробітника Служби, виконувати закони України; 3) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) інструкцій, наказів керівництва; 5) знати свої функціональні обов`язки, порядок несення служби, особливості розташування об`єктів охорони, вразливі для нападу місця й належним чином забезпечувати охорону об`єктів.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі, - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено порядок виконання наказу.

Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, позивач як співробітник Служби судової охорони повинен був прибути до територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, з метою несення подальшої служби, або негайно повідомити про неможливість виконання наказу.

Однак, суду не надано докази виконання позивачем наказу про переміщення на підконтрольну Україні територію для подальшого несення служби.

У позовній заяві позивач посилається на те, що ніяких наказів не поступало, а в подальшому безпосередній керівник позивача повідомив, що керівництвом ТУ ССО у Херсонській області наказів щодо конкретних дій не надано, а лише зазначено «діяти по обстановці».

Суд вважає такі посилання позивача хибними, оскільки як вбачається зі слів позивача, все ж таки був наданий наказ - «діяти по обстановці».

Суд вважає, що позивач, як співробітник Служби судової охорони, який склав присягу, та на якого покладаються певні обов`язки, зокрема професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) інструкцій, наказів керівництва, мав усвідомлювати необхідність залишення тимчасово окупованої території.

Позивач не надав суду докази намагання зв`язатись із своїм керівництвом з проханням у допомозі вирішити питання щодо виїзду його на підконтрольну територію України.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не є єдиний співробітник ТУ ССО у Херсонській області, який під час тимчасової окупації не виїхав на підконтрольну Україні територію, порушивши вимоги наказу № 147 від 20.04.2022 року, співробітники, які повністю або частково провели в окупації на правобережній частині Херсонської області після звільнення обласного центру або виїзду на підконтрольну Україні територію, пройшовши перевірку СБУ, були допущені до виконання службових обов`язків, відповідно їм було поновлено нарахування грошового забезпечення. Тому, якщо б позивач виїхав з тимчасово окупованої території до 03.11.2023 року він мав можливість пройшовши фільтрацію в УСБУ Херсонській області бути поновленим на посаді та допущеним до виконання службових обов`язків на території підконтрольній Україні.

Суд зазначає, що позивач не навів інші причини неможливості виїзду на підконтрольну територію України.

Тому, оцінивши наявні у справі докази кожний окремо та у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно встановлено факт обставин неприбуття на службу позивача без поважних причин.

Також суд вважає хибними доводи позивача щодо неповідомлення відповідача про проведення службового розслідування та неможливість надання пояснень, оскільки позивачу як співробітнику Служби судової охорони мало бути відомо, що в умовах воєнного стану, Служба судової охорони переводиться на діяльність в умовах воєнного стану і на нього, як співробітника Служби, покладаються посилені вимоги щодо дотримання закону та виконання своїх функціональних обов`язків.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що наказ № 526 для ознайомлення та виконання був надісланий позивачу на його мобільний телефон на додаток VIBER. Також 23.10.2023 на мобільний номер позивача, на додаток WHATS APP було направлено повідомлення про засідання атестаційної комісії 24.10.2023 року.

Зі свого боку позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що він будь-яким чином намагався повідомити про своє місцезнаходження.

Посилання позивача на те, що на тимчасово окупованій території зник зв`язок та Інтернет відхиляються судом, адже з урахуванням сучасних інформаційних технологій, позивач не міг перебувати у повній інформаційній ізоляції.

Суд також враховує, що більше року не призначалось службове розслідування за обставинами неприбуття позивача до місця служби, тобто відповідачем надано досить часу для того, щоб позивач прибув до місце дислокації та приступив до своїх функціональних обов`язків.

Також відхиляються доводи позивача, що склад атестаційної комісії співпадає зі складом із дисциплінарною комісією, оскільки ознайомившись зі змістом Інструкції про порядок проведення атестування співробітників Служби судової охорони, затвердженої наказом Служби судової охорони від 04.06.2019 року № 39, судом не вбачається наявність таких застережень.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення співробітників Служби судової охорони через службову невідповідність проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно проведено атестацію позивача, та висновки викладені у висновку атестаційної комісії відповідають тим обставинам, які були встановлені комісією.

Враховуючи вище викладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати висновок атестаційної комісії територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області від 26.10.2023 року про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в Службі судової охорони через службову невідповідність, є безпідставними, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до пп. 5 п. 2 розділу ХІІ співробітник звільняється зі служби, а служба припиняється: через службову невідповідність.

З наведених вище підстав, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати п. 10 наказу Територіального управління

Служби судової охорони у Херсонській області від 03.1 1.2023 року № 226 о/с, яким звільнено зі Служби судової охорони в запас Збройних сил (із постановкою на військовий облік) контролера ІІ категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 , відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу XII «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони» (через службову невідповідність), 03 листопада 2023 року, також є безпідставними та не належать задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про правомірність наказу про звільнення позивача, суд доходить висновку, що не належать задоволенню позовні вимоги щодо поновлення сержанта Служби судової охорони

ОСОБА_1 на посаді контролера II категорії 1 відділення 5 взводу охорони 2 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, то не належать задоволенню клопотання позивача про негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та заяви представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Херсонській області (код ЄДРПОУ 43572010, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, 5) про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, поновлення на посаді,- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.