Рішення

від 11.09.2024 по справі 520/2718/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2024 року № 520/2718/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бадюкова Ю.В.,

при секретарі судового засідання Андрущенко Д.В.,

за участі представника

прокуратури Сірик В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, буд. 17, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (пл. Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022)

до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Козацька, 5, електронна пошта: uzhkgb@ukr.net, код ЄДРПОУ: 22682313)

третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лозівської окружної прокуратури Харківської області (далі по тексту - заявник) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі по тексту позивач-1, ХОДА), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (далі по тексту позивач-2, Департамент) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради (далі по тексту відповідач), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України (далі по тексту третя особа, Міністерство), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 22682313), яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнятої на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний номер 1614, яка розташована на території Лозівської територіальної громади, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- зобов`язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 22682313) укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнятої на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний номер 1614, яка розташована на території Лозівської територіальної громади, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, що полягає у не укладенні охоронного договору з органом охорони культурної спадщини - Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації з метою збереження об`єкту культурної спадщини пам`ятки архітектури національного значення.

Лозівською окружною прокуратурою встановлено, що на території Лозівської територіальної громади розташована пам`ятка архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнята на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР», охоронний номер 1614.

Відповідно до ст. 1 та п. 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Таким чином, вищевказаний об`єкт культурної спадщини «Слобідська фортеця Української лінії» має статус пам`ятки архітектури національного значення.

Користувачем вказаної пам`ятки є Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, що підтверджується інформацією Департаменту від 15.12.2023 № 05-25/2163 та укладеним між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області та Департаментом охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення № 405 від 23.11.2020.

Також, розпорядженням Лозівського міського голови №266 від 10.07.2020 уповноважено начальника Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради укласти охоронні договори на пам`ятки культурної спадщини (її частини), які знаходяться на території Лозівської міської територіальної громади.

Крім того, рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 вказаний об`єкт під назвою «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії» внесений до переліку пам`яток історії місцевого значення.

Як вбачається із паспорта пам`ятки історії місцевого значення «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії», пам`ятка побудована у 1731-1742 роках, знаходиться на території Лозівського району Павлівської другої сільської ради.

Слобідська кріпость (до 1738 р. називалася Лузовою) - третя з 16 кріпостей Української лінії, побудованої в 1731-1742 роках на південних околицях російської держави, між ріками Сіверським Дінцем і Дніпром, з метою не допускати набігів кримських татар на Україну.

Лінія простягалася на відстань 285 км від кріпості святого Петра (на Сіверському Дінці) до гирла річки Орель - і складалася з безперервного земляного валу з ровом. Вздовж лінії на певній відстані одна від одної були побудовані 16 кріпостей, зв`язаних між собою валом- реданом, вздовж якого на відстані до 3 км будувалися редути. Від Слобідської кріпості вал тягнувся в бік Тамбовської (другої Лінії) та Михайлівської (четвертої) кріпостей.

Слобідська кріпость, як і інші кріпості Української лінії, мала вигляд бастіонного чотирикутника. Перед чільним боком кріпості, зверненим до річки Береки, було споруджено укріплення трикутної форми - равелін. Всередині кріпості містилися казарми, пороховий погріб, провіантський магазин, цейхгауз і колодязь.

Окружною прокуратурою 23.11.2023 скеровано лист в порядку п.4 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії» з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

У листі від 15.12.2023 № 05-25/2163 Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації повідомив, що охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення не укладений.

Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що може призвести до руйнування та знищення пам`ятки, втрати її як цінного джерела нашої історії.

Ухвалою суду від 05.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов.

У встановлений судом строк відповідач направив до суду відзив на адміністративний позов, вимоги якого не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, з тих підстав, що обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його(охоронного договору) ініціатором.

Управління не є власником чи користувачем пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії».

Позивачем не доведений факт наявності в Управлінні права власності чи користування на зазначену пам`ятку архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», що є порушенням норм ч. 1 ст. 77 КАСУ, а саме: не доведені обставини, на яких гуртуються позовні вимоги.

Відсутність в Управлінні зареєстрованого права власності чи документально підтвердженого користування спірним об`єктом, нівелює позовні вимоги позивача в повному обсязі, в зв`язку з відсутністю доказів бездіяльності та обов`язку укладання охоронного договору.

Вказує, що одним з хибних доводів позивача зазначено, що підставою для ініціювання Управлінням укладення охоронного договору з Департаментом культури і туризму Харківської ОВА, де Управління визначено користувачем, є охоронний договір від 23.11.2020 року № 405, укладений з Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, на охорону пам`ятки історії місцевого значення «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії» (охоронний № 227/В, прийнята на державний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради від 25.01.1972 № 61), розташованої за адресою: Харківська обл. Лозівський р- н с. Павлівка Друга. На даний час зазначений охоронний договір чинний.

Користувачем в даному договорі визначено Управління житлово- комунального господарства та будівництва міської ради. Цю інформацію підтверджує Департамент культури і туризму Харківської ОВА.

Проте, позивач замовчує, що пам`ятка архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії» (охоронний № 1614 прийнята на державний облік Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 за адресою: Харківська обл. Лозівський р-н с. Павлівка Друга та пам`ятка історії місцевого значення «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії» (охоронний № 227/В, прийнята на державний облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради від 25.01.1972 № 61), розташованої за адресою: Харківська обл. Лозівський р-н с. Павлівка Друга, це дві прийняті на державний облік пам`ятки. При цьому, що архітектурний об`єкт один, за одною адресою, але має два статуси.

Законодавством не визначено обов`язок укладення охоронних договорів на кожен статус пам`ятки культурної спадщини, обов`язок покладається на здійснення охорони нерухомого об`єкту культурної спадщини.

При отриманні консультації Міністерством культури та інформаційної політики України надано підтвердження, що на території України велика кількість архітектурних об`єктів, які є пам`ятками культурної спадщини одночасно і місцевого, і національного значення (об`єкт один- статусів два).

З огляду па викладене, архітектурний об`єкт, як пам`ятка культурної спадщини, що розташований за адресою: Харківська обл. Лозівський р-н с. Павлівка Друга, охороняється відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації надані пояснення та зазначено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 25.01.1972 № 61, охоронний № 227/В, взято на облік пам`ятку історії місцевого значення «Слобідську кріпость Української укріпленої лінії».

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442, охоронного № 1614, «Слобідська фортеця Української лінії» є пам`яткою архітектури національного значення.

Охоронний договір на вказаний об`єкт, як на пам`ятку архітектури національного значення, не укладений.

Харківська обласна державна (військова) адміністрація та Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації повністю підтримує позовні вимоги керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області та вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Третьою особою надані пояснення у яких зазначено, що об`єкт культурної спадщини «Слобідська фортеця Української лінії», знаходиться на території Лозівського району, Харківської області, який побудований у 1731-1742 роках, перебуває на державному обліку, як пам`ятка архітектури республіканського значення (постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний № 1614) (далі Пам`ятка), і відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону є пам`яткою національного значення.

Пам`ятка архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», яка розташована на території Лозівської територіальної громади не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відомості щодо погодження охоронного договору на зазначену пам`ятку в розпорядженні МКІП відсутні.

Користувачем пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії» є Управління культури Лозівської міської ради Харківської області, що підтверджується інформацією наданою Департаментом культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації від 15.12.2023 № 05-25/2163.

З огляду на викладене, охоронний договір на Пам`ятку має укласти Управління культури Лозівської міської ради Харківської області.

Однак, Управлінням культури Лозівської міської ради Харківської області до теперішнього часу не укладено охоронний договір щодо вказаного об`єкту. Обов`язок укладання охоронного договору покладається саме на власника (користувача) пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника (користувача) повинна виходити ініціатива укладання охоронного договору.

Такий висновок підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Верховного суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Оскільки пам`ятка архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнята на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970, охоронний номер 1614, розташована на території Лозівської територіальної громади, відтак саме Управління культури Лозівської міської ради Харківської області, як користувач пам`ятки, зобов`язане укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної військової адміністрації.

Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

Ухвалою суду від 23.02.2024 р. клопотання представника Управління культури Лозівської міської ради Харківської області задоволено та вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні заявник та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог повністю з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що на території Лозівської територіальної громади розташована пам`ятка архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнята на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР», охоронний номер 1614.

Таким чином, вищевказаний об`єкт культурної спадщини «Слобідська фортеця Української лінії» має статус пам`ятки архітектури національного значення.

Користувачем вказаної пам`ятки є Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, що підтверджується інформацією Департаменту від 15.12.2023 № 05-25/2163 та укладеним між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області та Департаментом охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення № 405 від 23.11.2020.

Також, розпорядженням Лозівського міського голови №266 від 10.07.2020 уповноважено начальника Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради укласти охоронні договори на пам`ятки культурної спадщини (її частини), які знаходяться на території Лозівської міської територіальної громади.

Крім того, рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 вказаний об`єкт під назвою «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії» внесений до переліку пам`яток історії місцевого значення.

Як вбачається із паспорта пам`ятки історії місцевого значення «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії», пам`ятка побудована у 1731-1742 роках, знаходиться на території Лозівського району Павлівської другої сільської ради.

Слобідська кріпость (до 1738 р. називалася Лузовою) - третя з 16 кріпостей Української лінії, побудованої в 1731-1742 роках на південних околицях російської держави, між ріками Сіверським Дінцем і Дніпром, з метою не допускати набігів кримських татар на Україну.

Лінія простягалася на відстань 285 км від кріпості святого Петра (на Сіверському Дінці) до гирла річки Орель - і складалася з безперервного земляного валу з ровом. Вздовж лінії на певній відстані одна від одної були побудовані 16 кріпостей, зв`язаних між собою валом- реданом, вздовж якого на відстані до 3 км будувалися редути. Від Слобідської кріпості вал тягнувся в бік Тамбовської (другої Лінії) та Михайлівської (четвертої) кріпостей.

Слобідська кріпость, як і інші кріпості Української лінії, мала вигляд бастіонного чотирикутника. Перед чільним боком кріпості, зверненим до річки Береки, було споруджено укріплення трикутної форми - равелін. Всередині кріпості містилися казарми, пороховий погріб, провіантський магазин, цейхгауз і колодязь.

Окружною прокуратурою 23.11.2023 скеровано лист в порядку п.4 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії» з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

У листі від 15.12.2023 № 05-25/2163 Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації повідомив, що охоронний договір на пам`ятку архітектури національного значення не укладений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2020 № 1805-III (далі - Закон України "Про охорону культурної спадщини") власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час прийняття постанови від 28.12.2019 справа № 806/1536/18 сформував правову позицію, відповідно до якої охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини", є адміністративним договором.

Згідно із ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі Порядок №1768) охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Тобто, як вбачається з вищезазначених норм, охоронний договір укладається щодо всіх пам`яток культурної спадщини, незалежно від того до якої категорії вони відносяться (категорії національного значення чи місцевого значення). Порядком лише передбачено особливості укладення таких договорів, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення (зокрема, п.п. 3, 4 Порядку).

Пунктом 5,6, 7,8,9 Порядку № 1768 встановлено, що охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

В охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

В охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог пожежної, санітарної, екологічної безпеки, режиму використання пам`яток та пов`язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей.

Таким чином, із аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Порядку вбачається, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із пп. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить серед іншого забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ст. ст. 2, 13, 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-ХІV місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм утвердження української національної та громадянської ідентичності, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку (п. 3 ч. 1 ст. 2).

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності (п. 6 ст. 13).

Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною пам`яток історії та культури, збереженням житлового фонду, додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров`я, материнства та дитинства, сім`ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту (п.п.4,9 ст.16).

Розпорядженням Лозівського міського голови №266 від 10.07.2020 уповноважено начальника Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради укласти охоронні договори на пам`ятки культурної спадщини (її частини), які знаходяться на території Лозівської міської територіальної громади.

Крім того, рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих № 61 від 25.01.1972 вказаний об`єкт під назвою «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії» внесений до переліку пам`яток історії місцевого значення.

За наведених обставин, з урахуванням правового регулювання, саме на відповідача, як власника (розпорядника) об`єкта культурної спадщини покладено обов`язок щодо вчинення дій з укладання охоронного договору з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнятої на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний номер 1614, яка розташована на території Лозівської територіальної громади, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Проте, всупереч приписам Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідач не виконав свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини на пам`ятку історії місцевого значення «Слобідська кріпость Української укріпленої лінії», чим допустив протиправну бездіяльність.

Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи вищезазначені положення, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Лозівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богданівська, буд. 17, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002), Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (пл. Свободи, 5, Держпром 1-й під`їзд, 4 поверх, м. Харків, 61022) до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Козацька, 5, електронна пошта: uzhkgb@ukr.net, код ЄДРПОУ: 22682313), третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 22682313), яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнятої на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний номер 1614, яка розташована на території Лозівської територіальної громади, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 22682313) укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації щодо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення «Слобідська фортеця Української лінії», прийнятої на облік постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, охоронний номер 1614, яка розташована на території Лозівської територіальної громади, на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 вересня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.