Постанова

від 04.09.2024 по справі 240/35864/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/35864/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

04 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Білої Л.М. ,

за участю:секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представників позивача: Герасимова М.Ю., Костюкевич-Тернавської О.В.

представника відповідача: Коркушка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Доменант ЛТД» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Доменант ЛТД» (далі ТОВ «Доменант ЛТД») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Житомирській області від 29.09.2023 №18121/06-30-09-02/40545800 про застосування фінансових санкцій.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.09.2023 №18121/06-30-09-02/40545800.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Доменант ЛТД" є КВЕД 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

22.07.2019 позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №06250314201900251 терміном дії з 22.07.2019 до 22.07.2024. Місце здійснення господарської діяльності: м.Житомир, вул.Корольова,158.

ТОВ "Доменант ЛТД" (ЄДРПОУ 40545800), зареєстровано платником акцизного податку із реалізації пального 27.06.2019, запис в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового №2064.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним № 06250314201900251 від 22.07.2019 з терміном дії з 22.07.2019 до 22.07.2024. Місце здійснення діяльності: Житомирська область, м. Житомир, вул. Корольова, буд. 158 анульована 25.05.2023 у зв`язку із порушенням термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області відповідно до наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 18.08.2023 № 2338к на підставі пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Кодексу та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, згідно направлень на проведення перевірки від 18.08.2023 № 3678, №3679 проведено фактичну перевірку ТОВ "Доменант ЛТД", що знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, м.Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд.8-/26 (код ЄДРПОУ 40545800).

За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 29.08.2023 №14519/02-32-09-01/40545800, яким встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481/95-ВР) та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.

За наслідками проведеної перевірки, ГУ ДПС у Житомирській прийнято рішення від 29.09.2023 №18121/06-30-09-02/40545800, яким нараховані штрафні санкції в сумі 500 000,00 грн.

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР ( далі Закон №481/95-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 15 зазначеного Закону № 481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частини 8 статті 15 Закону №481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною 32 статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

За приписами частини 43 статті 15 Закону №481/95-ВР, суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

При цьому, згідно з 19 статті 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Положеннями ч. 21 ст. 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема: зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії 500000 гривень.

Тобто, зазначена норма Закону №481 чітко передбачає відповідальність за зберігання пального без наявної ліцензії. Водночас така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону №481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

З матеріалів справи з`ясовано, що оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі акту перевірки, складеного ГУ ДПС у Вінницькій області за наслідками проведеної фактичної перевірки ТОВ "Доменант ЛТД", що знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд.8-/26.

Зі змісту вказаного акту слідує, що згідно з Реєстром платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового - відомості про акцизні склади, ТОВ "Доменант ЛТД", являється розпорядником акцизного складу (Житомирська область, м, Житомир, вул. Корольова, буд. 158), уніфікований номер акцизного складу №1008602, дата реєстрації акцизного складу 27.06.2019, який на момент перевірки мав статус діючого.

Відповідно до довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального (електронна форма документу 10210401),за період з 26.05.2023 до 01.06.2023 на акцизному складі №1008602 рахувались щоденні залишки пального, які становили: Резервуар №1, Бензин А-92-28,18 л; Резервуар №2, Бензин А-95 - 2049,1 л; Резервуар №3, Дизельне паливо - 13608,96 л; Резервуар №5, Дизельне паливо - 6203,5 л.

У період з 26.05.2023 до 01.06.2023 ТОВ "Доменант ЛТД" здійснювало господарську діяльність із зберігання пального (бензину та дизельного палива) без ліцензії на право зберігання пального, чим порушило вимоги статті 15 Закону № 481/95-ВР."

Виходячи із вищезазначеного, відповідач дійшов висновку про те, що позивач здійснював саме господарську діяльність із зберігання пального без ліцензії.

В свою чергу, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується і колегія суддів, вважає такі висновки контролюючого органу помилковими, виходячи із наступного.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Доменант ЛТД" (ЄДРПОУ 40545800) отримано ліцензії: на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202300619 від 23.06.2023, з терміном дії з 23.06.2023 до 23.06.2028. Місце здійснення діяльності: Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд, 8-/26; на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №990514202300027 від 01.06.2023, з терміном дії з 01.06.2023 до 01.06.2028. Місце здійснення діяльності: Житомирська область, м. Житомир, вул. Корольова, буд. 158; на право роздрібної торгівлі пальним №0625031420190025 від 22.07.2019, з терміном дії з 22.07.2019 до 22.07.2024 Місце здійснення діяльності: Житомирська область, м. Житомир, вул. Корольова, буд. 158 та анульована 25.05.2023 у зв`язку із порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії; на право роздрібної торгівлі пальним №06250314202300064 01.06.2023 з терміном дії з 01.06.2023 до 01.06.2028. Місце здійснення діяльності: Житомирська область, м.Житомир, вул. Корольова, буд. 158.

Тобто, закупівля пального та його завантаження до ємностей, що знаходяться за місцем оптової та роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 158 здійснювалось виключно з метою оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі відповідних ліцензій.

Проте, 25.05.2023 ліцензія на оптову торгівлю пальним була анульована.

Як вбачається із пояснень представника позивача, у розпорядженні № 119-р від 25.05.2023, зазначено, що підставою для анулювання ліцензії стало порушення строку повідомлення органів ліцензування про зміну юридичної адреси Товариства, яка в свою чергу була змінена у зв`язку з тим, що змінилась нумерація будинків з № 10 на № 8/26. При цьому фактично місцезнаходження Товариства залишилось в тій же будівлі і в тому ж приміщенні. Товариству стало відомо про анулювання ліцензій лише в момент реєстрації акцизних накладних на відпуск пального, так як можливість реєстрації АН в Єдиному реєстрі акцизних накладних було заблоковано. Тому з 26.05.2023 до 01.06.2023 створити/зареєструвати акцизну накладну на пальне, що знаходилось в ємностях у вигляді залишків в місці оптової та роздрібної торгівлі пальним не було можливим.

При цьому, представник позивача не заперечувала наявності залишків в ємностях з 25.05.2023 по 31.05.2023, проте зазначила, що внаслідок анулювання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним з порушенням порядку, передбаченого ст. 3 Закону № 481/95-ВР, в ємностях, що знаходяться в місці оптової та роздрібної торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 158, в період з 25.05.23 по 31.05.23 було фактично заблоковано залишки пального, які виникли внаслідок здійснення Товариством господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі пальним, з якими Товариство не мало можливості робити будь-які переміщення, оскільки не було можливості зареєструвати у ЄРАН АН на рух і переміщення залишків пального у відповідності до вимог законодавства України. В результаті анулювання ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним і відповідно блокування діяльності Товариства, було прийнято рішення про негайне отримання нових ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю пальним, які було отримано 01.06.2023. Після чого Товариство відновило діяльність та продовжило оптову та роздрібну торгівлю пальним, в тому числі і залишками, які були заблоковані з 25.05.2023 в ємностях в місці оптової та роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 158.

Вищенаведене, дає підстави для висновку, що діяльність позивача не підпадає під визначення "зберігання пального", а відтак останній не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення саме такої діяльності.

Більш того, відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним ліцензію на зберігання пального не отримують. Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Отже, Товариство, здійснюючи свою основну діяльність із оптової та роздрібної торгівлі пальним, маючи відповідні ліцензії, не зобов`язані додаткового отримувати ліцензію на зберігання пального, оскільки ТОВ фактично здійснює діяльність виключно із оптової та роздрібної торгівлі пальним та не здійснює господарську діяльність із зберігання пального, не надає послуги із зберігання пального, а також не використовує пальне для власних потреб.

Крім того, як обгрунтовано звернуто увагу судом першої інстанції, акцизний склад №1008602 з реалізації пального зареєстровано 27.06.2019. Цей склад є діючим на даний час та був діючим в період з 26.05.2023 р. по 31.05.2023, що підтверджує здійснення діяльності позивачем саме з оптової торгівлі та роздрібної торгівлі пальним, а не зберігання пального. Пальне, яке перебувало на акцизному складі в період анулювання ліцензії з 26.05.2023 по 31.05.2023 придбано виключно з метою оптової та роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями та акцизними накладними щодо закупівлі пального на акцизний склад з реалізації пального № 1008602 до 26.05.2023 р. та його реалізації із цього складу після отримання нової ліцензії 01.06.2023. Обсяг пального, що було заблоковано на залишках на акцизному складі з реалізації пального № 1008602 в період анулювання ліцензії з 26.05.2023 по 31.05.2023 закуплено до 26.05.2023 на зареєстрований акцизний склад з реалізації пального №1008602, з метою подальшої реалізації цього пального, та після отримання нових ліцензій на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі №990514202300027 від 01.06.2023, та на право роздрібної торгівлі пальним №06250314202300064 від 01.06.2023, цей обсяг пального було реалізовано із цього складу, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями, наданими до матеріалів справи. При цьому, пальне, яке перебувало на акцизному складі з реалізації пального №1008602 в період анулювання ліцензії з 26.05.2023 по 31.05.2023 реалізовано із цього складу після отримання нових ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі пальним (01.06.2023 р.), що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями.

Вищезазначені обставини не спростовані відповідачем, ні в суді першої, ні апеляційної інстанції.

Варто також вказати і на те, що законодавством України не передбачений порядок дій суб`єкта господарювання у разі анулювання ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, та яких заходів треба вжити із залишками пального на акцизному складі.

Більше того, із залишками пального в цій ситуації не можна було вчинити будь-яких дій з їх переміщення в законний спосіб на зберігання до інших складів із ліцензією на зберігання пального, або реалізувати, оскільки в Єдиному реєстрі акцизних накладних неможливо було створити відповідні акцизні накладні, оскільки цю функцію було заблоковано.

Таким чином, Товариство вжило єдиний можливий захід в цьому випадку для термінового відновлення подальшої діяльності та реалізації залишків пального з акцизного складу № 1008602 на законних підставах, а саме: на наступний день після анулювання ліцензій, 26.05.2023 подано заяви до Головного управління ДПС у Житомирській області на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі та на право роздрібної торгівлі пальним. В результаті чого 01.06.2023 отримано нові ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 990514202300027 та на право роздрібної торгівлі пальним № 06250314202300064. Не є здійсненням господарської діяльності із зберігання пального, фактично заблоковані в період з 25.05.2023 по 31.05.2023 залишки пального в ємностях, що знаходилися в місці оптової торгівлі пальним за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 158, які виникли внаслідок здійснення Товариством господарської діяльності з оптової торгівлі пальним.

Судом першої інстанції, окрім іншого, підставно зауважено, що під час розгляду справ, пов`язаних із притягненням суб`єктів господарювання до відповідальності за таке правопорушення, предметом доказування є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності.

Поряд з цим, фактична перевірка проводилась на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькі області від 18.08.2023 р. № 2338к, в якому зазначено: "Провести фактичну перевірку ТОВ "Доменант ЛТД" 40545800) за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, м. Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд. 8-/26..."

В акті перевірки вказано, що фактична перевірка проведена ТОВ "Доменант ЛТД" (ЄДРПОУ 40545800) за адресою: Вінницька обл., Хмільницький район, м. Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд. 8-/26.

Тобто, фактична перевірка проводилась за місцем реєстрації Товариства, шляхом вручення особисто директору Товариства письмового запиту ДПС від 21.08.23 за місцем реєстрації Товариства. В запиті також зазначено, що фактична перевірка розпочата за адресою: Хмільницький район, м. Козятин, вул. Орлика Пилипа, буд. 8-/26.

При цьому, предметом перевірки фактично була діяльність Товариства з оптової та роздрібної торгівлі пальним на підставі ліцензій на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 990514201900083 від 01.07.2019 та на право роздрібної торгівлі пальним № 06250314201900251 від 22.07.2019, відповідно до яких місцем здійснення діяльності є: м. Житомир, вул. Корольова, 158.

Однак, безпосередньо в акті перевірки відповідачем не зазначено та судом не встановлено факту проведення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального. Поряд з цим в акті перевірки не відображено і спосіб його зберігання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей).

Разом з тим, у спірних правовідносинах суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, тому суд вважає, що не встановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Однак, у даній справі висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі на підставі даних електронних реєстрів та наданих Товариством копій документів в електронному вигляді на електронну пошту посадових осіб ДПС. Фактичну та кількісну наявність пального відповідач в ході проведення фактичної перевірки не встановлював. Поряд з цим в акті перевірки не відображено відомостей про інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального, спосіб зберігання пального, тощо. Водночас, як уже зазначалось, ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення, відповідальність за вчинення якого встановлена приписами частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР.

Отже, надані відповідачем матеріали фактичної перевірки також не дають підстав вважати, що саме за правопорушення, яке полягає у здійсненні діяльності зі зберігання пального позивача притягнуто до відповідальності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.06.2022 у справі №260/3859/20.

Таким чином, посадові особи ДПС здійснювали фактичну перевірку не за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, а свої висновки робили лише на підставі даних електронних реєстрів та наданих Товариством копій документів в електронному вигляді на запит посадових осіб ДПС.

До того ж, посадовими особами ДПС, які проводили перевірку не було прийнято до уваги лист Товариства № 21 від 23.08.2023 про необхідність проведення фактичної перевірки за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, тобто за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, як вже зазначалося, абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України передбачає відповідальність саме за зберігання палива без наявної ліцензії, що передбачає фактичне його виявлення в місці зберігання.

Доказів здійснення відповідних дій контролюючим органом, матеріали справи не містять.

Більш того, в ході розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач отримав 01.06.2023 ліцензію терміном дії з 01.06.2023 до 01.06.2028, тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення, така була в наявності.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено правомірності спірного рішення від 29.09.2023 №18121/06-30-09-02/40545800.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 вересня 2024 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Біла Л.М.